3. Захист авторських і суміжних прав

Найбільш результативною і найчастіше, звичайно, застосовуються цивільно-правові засоби захисту авторського права і суміжних прав.

Російські цивілісти Сергеев А. П. та Толстой Ю. К. вважають, що неюрисдикційна форма захисту охоплюює собою дії громадян і організацій по захисту авторського права і суміжних прав, котрі здійснюються ним самостійно, без звернення за допомогою до державних чи інших компетентних органів. В досліджувальній області спектр неюрисдикційних засобів достатньо вузький, і по суті зводиться до можливості відмови здійснювати конкретні дії в інтересах невиправного контрагента, наприклад, відмовитись від внесення в твір змін і доповнень, які не передбачені авторським договором чи виконання договору в цілому, наприклад у випадку його недійсності.

При порушенні авторського права і суміжних прав потерпілий має право: вимагати визнання та поновлення своїх прав; звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав або припинення дій, що порушують авторське право чи створюють загрозу їх порушення; подавати позови про відшкодування моральної (немайнової) шкоди; подавати позови про відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій; вимагати припинення підготовчих дій до порушення авторського права, призупинення митних процедур, якщо є підозра, що можуть бути пропущені на митну територію України чи з її митної території контрафактні примірники творів, засоби обходу технічних засобів захисту, в порядку, передбаченому Митним кодексом України; брати участь в інспектуванні виробничих приміщень, складів, технологічних процесів і господарських операцій, пов'язаних з виготовленням примірників творів, щодо яких є підстави для підозри про порушення чи загрозу порушення авторського права, у порядку, встановленому Ка­бінетом Міністрів України; вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права та судові рішення щодо цих порушень; вимагати від осіб, які порушують авторське право позивача, надання інформації про третіх осіб, задіяних у ви­робництві та розповсюдженні контрафактних примірників тво­рів, а також засобів обходу технічних засобів захисту та про канали їх розповсюдження; вимагати вжити інших передбачених законодавством заходів, пов'язаних із захистом авторського права та суміжних прав.

Якщо існують достатні підстави визнати вчинені дії порушника авторського права кримінальними, то орган дізнання, слідства або суд зобов'язані вжити заходів щодо забезпечення розшуку примір­ників творів (в тому числі комп'ютерних прог­рам та баз даних), стосовно яких припускається їх контрафактність, а також щодо накладення арешту на них і засоби обходу технічних засобів захисту. Розшуку та накладенню арешту підлягають матеріали й обладнання, призначені для виго­товлення й відтворення зазначених об'єктів, документи, рахунки та інші предмети, що мо­жуть бути доказом вчинення протиправних дій. В екстремальних ситуаціях суд або суддя одноособово мають право (за заявою заявни­ка) застосувати тимчасові заходи до пред'яв­лення позову або до початку розгляду справи за участю іншої сторони відповідача.

Використання об'єктів права інтелектуальної власності без дого­вору з особою, що має авторське право і суміжні права, а також недотримання умов використання цих об'єктів, порушення особис­тих немайнових і майнових прав особи, яка має авторське право чи суміжні права, надає їй право звертатися до суду з позовом про порушене право.

Якщо буде доведено, що авторське право або суміжні права особи порушено, суд має право постановити рішення чи ухвалу про: відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої пору­шенням авторського права і суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування; відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права і суміжних прав; стягнення із порушника авторського права і суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення; виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50 тис. мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу; заборону опублікування творів, їх виконань чи постановок, ви­пуску примірників фонограм, відеограм, їх сповіщення, припинення їх розповсюдження, вилучення (конфіскацію) контрафактних при­мірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення та об­ладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтво­рення, публікацію у пресі інформації про допущене порушення то­що, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права і суміжних прав або факт наявності дій, що створюють загрозу порушення цих прав; вимагати від осіб, які порушують авторське право і су­міжні права позивача, інформацію про третіх осіб, задіяних у ви­робництві та розповсюдженні контрафактних примірників тво­рів та об'єктів суміжних прав, засобів обходу технічних засобів та про канали розповсюдження.

Об’єкти, які мають правову охорону повинні використовуватись виключно із згоди автора. Проте, є окремі випадки вільного використання творів без згоди автора. Так, на думку Чуріти А.В., закон дає можливість вільного використання творів без згоди автора у наступних випадках, а саме:

першу групу вільного використання творів становлять випадки обмеження майнових прав автора, які загалом відбивають можливі варіанти використання твору без згоди автора, але з обов’язковим зазначенням його імені та джерела запозичення, і мають своєю метою забезпечити вільний доступ населення до творів літератури, науки та мистецтва. Під джерелом запозичення в цьому разі розуміється або сама назва твору, або точна вказівка на час та місце оприлюднення чи опублікування даного твору. Відповідно до ст. 21 Закону «Про авторське право і суміжні права» без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов’язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається: використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів в обсязі, виправданому поставленою метою, зокрема цитування статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору, до якого цитати включаються; вільне використання цитат у формі коротких уривків з виступів і творів, включених до фонограми (відеограми) або програми мовлення (п. 1 ст. 21 Закону «Про авторське право і суміжні права» );

другим випадком використання твору без згоди автора, але з обов’язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, Закон «Про авторське право і суміжні права» називає використання літературних і художніх творів в обсязі, виправданому поставленою метою, як ілюстрацій у виданнях, передачах мовлення, звукозаписах чи відеозаписах навчального характеру (п. 2 ст. 21 Закону «Про авторське право і суміжні права»). Вільне використання творів у цьому разі зумовлюється спеціальною метою – навчання. Твором навчального характеру визнається твір, який містить навчальний матеріал, в якому описуються знання та навички, що підлягають засвоєнню, а також способи і методи їх формування. Способами використання у цьому разі виступають відтворення, розповсюдження, публічне сповіщення;

третім випадком використання твору без згоди автора в межах першої групи вільного використання є відтворення у пресі, публічне виконання чи публічне сповіщення попередньо опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних питань чи публічно сповіщених творів такого ж самого характеру у випадках, коли право на таке відтворення, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення спеціально не заборонено автором (п. 3 ст. 21 Закону «Про авторське право і суміжні права»).

На підставі п. 4 ст. 21 Закону «Про авторське право і суміжні права» без згоди автора, але з обов’язковим зазначенням його імені та джерела запозичення дозволяється відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.

П’ятим випадком вільного використання є відтворення у каталогах творів, виставлених на доступних публіці виставках, аукціонах, ярмарках або у колекціях для висвітлення зазначених заходів, без використання цих каталогів у комерційних цілях (п. 5 ст. 21 Закону «Про авторське право і суміжні права»).

Питання для обговорення:

1. Охарактеризуйте особливості захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності.

2. Охарактеризуйте підстави і порядок захисту авторських і суміжних прав.

3. Проаналізуйте випадки вільного використання творів без згоди автора.

4. Охарактеризуйте основні цивільно-правові засоби захисту авторського права і суміжних прав.

5. Особливості самозахисту об’єктів авторського права і суміжних прав.

Вирішіть тестові завдання.

1. Виберіть вірну відповідь. Видами захисту права інтелектуальної власності є:

а) юрисдикційний;

б) неюрисдикційний;

в) немає правильної відповіді.

Г)

2. Виберіть вірну відповідь. Порушенням права інтелектуальної власності визнається :

а) вчинення будь-якою особою дій, які порушують тількі особисті немайнові права суб'єкта права інтелектуальної власності;

б вчинення будь-якою особою дій, які порушують тількі особисті майнові права суб'єкта права інтелектуальної власності;

в) вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові та майнові права суб'єкта права інтелектуальної;

3. Виберіть вірну відповідь. Згідно із Законом України «Про авторське право і суміжні права» порушенням авторського і суміжних прав є:

а) піратство;

б) ввезення на митну територію України без дозволу осіб примір­ників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фо­нограм, відеограм, програм мовлення;

в) плагіат;

г) вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав;

д) вірні відповіді тільки а,в,г.

4. Виберіть вірну відповідь. при порушенні авторського і суміжних прав потерпіла особм має право на:

а) вимагати визнання та поновлення своїх прав;

б) звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав або припинення дій, що порушують права чи створюють загрозу їх порушення;

в) подавати позови про відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

г) вірні відповіді тількі а і в.

5. Виберіть вірну відповідь. Згідно ст. 21 Закону України «про авторське право і суміжні права» без згоди автора, але з обов’язковим зазначенням його імені допускається:

а) використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів в обсязі, виправданому поставленою метою;

б) вільне використання цитат у формі коротких уривків з виступів і творів, включених до фонограми (відеограми) або програми мовленн;.

в) усе вищє зазначене.

6. Виберіть вірну відповідь. Способом використання твору навчального характеру виступають:

а) відтворення;

б) публічне сповіщення;

в) розповсюдження;

г) немає правильної відповіді.

7. Виберіть вірну відповідь. Основними функціями «охорони» інтелектуальної власності є:

а) забезпечувальна;

б) відновлювальна;

в) захисна;

г) правильні тільки а і в.

8. Виберіть вірну відповідь. Способами юрисдикційного захисту права інтелектуальної власності є:

а) звернення до суду загальної юрисдикції;

б) звернення до третейського суду;

в) самозахист.

9. Виберіть вірну відповідь. Плагіат – це :

а) опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм і програм організацій мовлення;

б) оприлюднення чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору;

в) розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб'єктів авторсь­кого права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі;

10. Виберіть невірну відповідь. Якщо буде доведено, що авторське право або суміжні права особи порушено, суд має право постановити рішення чи ухвалу про:

а) відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої пору­шенням авторського права і суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування; відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права і суміжних прав;

б) стягнення із порушника авторського права і суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення;

в) вимагати від осіб, які порушують авторське право і су­міжні права позивача, інформацію про третіх осіб, задіяних у ви­робництві та розповсюдженні контрафактних примірників тво­рів та об'єктів суміжних прав, засобів обходу технічних засобів та про канали розповсюдження;

г) відбуття виправних робіт.