3.2.3. Розслідування і облік нещасних випадків та профзахворювань.

Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232. До розслідування і обліку беруться нещасні випадки, які виникли:

• під час виконання трудових обов’язків (в тому числі у відрядженні), а також дій в інтересах підприємства без доручення керівника;

• на робочому місці, на території підприємства протягом робочого часу, включаючи встановлені перерви;

• протягом часу для приведення в порядок знарядь праці, засобів захисту перед початком і після закінчення роботи;

• під час проїзду на роботу і з роботи на транспорті підприємства, транспорті сторонньої організації (згідно угоди), власному транспорті, що використовується в інтересах підприємства;

• внаслідок аварій і пожеж на виробництві, а також під час їх ліквідації;

• у робочий час із працівником, робота якого пов’язана з переміщеннями між об’єктами при прямуванні пішки або на транспорті.

Для проведення розслідування нещасного випадку керівник призначає комісію в такому складі:

• голова комісії-керівник (спеціаліст) служби охорони праці;

• керівник структурного підрозділу або головний спеціаліст;

• представник профспілки або уповноважений трудового колективу;

• представник Фонду захисту від нещасних випадків.

Термін роботи комісії – 3 доби. Комісія має скласти акти розслідування нещасного випадку:

за формою Н-5 у пяти примірниках,

за формою Н-1 у пяти примірниках, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом.

якщо нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом, то складається акт за формою Н-5.

У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, крім акта форми Н-1 потрібно скласти карту обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.

Акти реєструються і, після затвердження керівником, надсилаються:

• керівнику структурного підрозділу, де стався нещасний випадок;

• територіальному органу Держгірпромнагляду;

• профспілковій організації;

• керівнику служби охорони праці;

• потерпілому.

Акт за формою Н-1, Н-5, карткою П-5 разом з матеріалами розслідування зберігається на підприємстві протягом 45 років.

Спеціальному розслідуванню підлягають:

- нещасні випадки із смертельними наслідками;

- групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості ушкодження їх здоров'я;

- випадки смерті працівників на підприємстві;

- випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов'язків;

- нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого (за рішенням органів Держнаглядохоронпраці).

Для розслідування створюється комісія у складі:

• державного інспектора Держгірпромнагляду (голова комісії);

• представника Фонду захисту від нещасних випадків;

• представника роботодавця;

• представників органу управління, до складу якого входить підприємство;

• представника профспілки;

• представника санепідемстанції.

Термін розслідування – не більше 10-ти днів. За його підсумками складається акт розслідування за формою Н-1 та Н-5 на кожного потерпілого, а також оформлюються інші матеріали відповідно до «Положення».

Нещасний випадок з особливо важкими наслідками (при загибелі 5 чоловік і більше) розслідує комісія, яка утворюється Держгірпромнаглядом.

Усі профзахворювання (отруєння) підлягають обов’язковому розслідуванню. Керівник підприємства організує розслідування причин профзахворювання. Всі члени комісії підписують акт, який зберігається не менше 45 років.

Розслідування та порядок обліку нещасних випадків невиробничого характеру проводиться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001р. № 270.

Розслідуванню підлягають нещасні випадки, що сталися під час:

• прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству, установі);

• переміщення будь-якими видами транспорту;

• виконання громадських обов'язків (рятування людей, захист власності, правопорядку, якщо це не входить до службових обов'язків);

• участі в громадських акціях (мітингах, демонстраціях, агітаційно-пропагандистській діяльності);

• участі у культурно-масових заходах, спортивних змаганнях;

• проведення культурних, спортивних та оздоровчих заходів, не пов'язаних з навчально-виховним процесом у навчальних закладах;

• використання газу у побуті;

• користування або контакту зі зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами;

• виконання робіт у домашньому господарстві;

• використання побутової техніки;

• стихійного лиха;

• перебування в громадських місцях, закладах торгівлі, закладах лікувально-оздоровчого, культурно-освітнього і спортивно-розважального призначення та ін.

За результатами розслідування нещасного випадку складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм). На підставі результатів розслідування розробляються заходи щодо запобігання подібним випадкам, а також щодо вирішення питань соціального захисту потерпілих.