Лекція 2

ПЛАН

1. Екологічна система, біогеоценоз та його структура.

2. Трофічні ланцюги харчування.

3. Екологічні фактори.

4. Біотичні та абіотичні фактори.

1. Екологічна система, біогеоценоз та його структура.

Повітря і вода, рослинність і грунти, звірі та птахи та інші живі організми утворюють взаємозв’язану і взаємозумовлену світову біосферу, яка підтримує все живе і яка складається з систем, рівновага в яких дуже легко порушується. Природні системи досить різноманітні, вони складаються з величезної кількості різноорганізованих, взаємозумовлених і взаємозамінних компонентів, які об’єднані прямими та зворотними зв’язками.

На думку багатьох вчених, світ організований у вигляді ланцюжка, що складається з ланок зростаючої складності. Ця послідовність починається з елементарних частинок, з яких починається атом, йде до молекул, клітин і поширюється до складних індивідуумів.

Молекули, об'єднуючись, утворюють клітини, клітини утворюють тканини та органи, які в свою чергу утворюють багатоклітинні організми, організми утворюють надорганізмові системи (види, популяції, біоценози, біогеоценози).

молекула  клітина  орган  багатоклітинні організми  надорганізмові системи (види, популяції, біоценози, біогеоценози).

На всіх рівнях життя спостерігається певна впорядкованість, обмін речовин, енергії, інформації та інш. Завдяки обміну речовин та енергії встановлюється єдність живого з середовищем.

Екологічна система - головна функціональна одиниця в екології, єдиний природний комплекс, утворений живими організмами та середовищем їх існування, в якому живі та неживі компоненти пов’язані між собою обміном речовин, енергією та інформацією.

В тих випадках, коли іде мова про природні біосистеми, що займають певну територію, замість поняття “екосистема” часто використовується термін “біогеоценоз”.

Кожна екосистема складається з біоценозу та біотопу.

Біотоп – це ділянка поверхні землі з більш-менш однотипними умовами існування (грунтом, мікрокліматом).

Біоценоз – це історично сформована сукупність рослин, тварин та мікроорганізмів, що населяє біотоп. Відповідно до цього кожний біоценоз складається з фітоценозу (угрупування рослин), зооценозу (угрупування тварин) та мікробіоценозу (угрупування мікроорганізмів).

Біогеоценоз – це угрупування різних видів мікроорганізмів, рослин і тварин, які заселяють певні місця проживання та які стійко підтримують біогенний кругообіг речовин. Підтримання кругообігу в конкретних географічних умовах є основною функцією біогеоценозу.

Екосистема може бути різних розмірів і складності. Наприклад, можна говорити про екосистему лісу і про екосистему окремого пенька.

Класифікація екосистем.

За масштабами екосистеми поділяють на мікроекосистеми, мезоекосистеми і глобальні екосистеми.

У мікроекосистемах невеличкі, тимчасові біоценози, що називаються синузіями, перебувають в обмеженому просторі. До таких екосистем належать трухляві пеньки, мурашники тощо.

Найбільш поширеними серед екосистем є мезоекосистеми або біогеоценози, в яких біоценози займають однотипні ділянки земної поверхні з однаковими фізико-географічними умовами і межі яких, як правило, збігаються з межами відповідних фітоценозів.

Макроекосистеми охоплюють величезні території чи акваторії, що визначаються характерним для них макрокліматом і відповідають цілим природним зонам. До макроекосистем належить екосистеми тундри, тайги, степу, пустелі, морські екосистеми та інш. Прикладом глобальної екосистеми є біосфера нашої планети.

За ступенем трансформації людської діяльністю екосистеми поділяють на природні, антропогенні та антропогенно-природні.

Природних екосистем майже не залишилося. Хіба що прикладом природної екосистеми можуть бути заповідники.

Лісові насадження, ниви, луки – все це антропогенно-природні екосистеми, які хоча й складаються майже виключно з природних компонентів, але й створені й регулюються людьми.

До антропогенних екосистем належать екосистеми, в яких переважають штучно створені антропогенні об’єкти і в яких, крім людей, можуть існувати лише окремі види організмів, що пристосувались до цих специфічних умов місто. Промислові вузли, села та інш.).