- •Лекція 1 план
- •Предмет і завдання екології. Місце екології у системі інших наук.
- •Принципи екології.
- •Все пов”язано з усім.
- •Все мусить кудись діватися або ніщо не зникає безслідно.
- •Природа знає краще.
- •Ніщо не минає даремно (за все потрібно платити).
- •Глобальні проблеми екології.
- •Лекція 2
- •Екологічна система, біогеоценоз та його структура.
- •Класифікація екосистем.
- •Структура екосистеми
- •2. Трофічні ланцюги харчування.
- •3.Екологічні фактори.
- •4. Біотичні та абіотичні фактори.
- •Лекція 3 план
- •Біосфера та її роль на землі. Поняття про ноосферу.
- •Природні ресурси та ресурсний цикл.
- •Лекція 4 Динаміка популяції
- •1.7.1. Ознаки популяцій
- •Лекція 4 план
- •2 Газовий склад атмосфери.
- •3 Глобальні проблеми атмосфери.
- •Джерела та види забруднення атмосфери
- •Захист атмосфери
- •Очистка газів від аерозолів
- •Очищення газів від пароподібних і газоподібних домішок.
- •Лекція 5 план
- •Використання вод в промисловості, комунальному та сільському господарстві.
- •Системи водопостачання.
- •Лекція 6 план
- •Забруднення гідросфери. Формування стічних вод різних галузей народного господарства.
- •Методи очищення стічних вод.
- •Лекція 7 план
- •Гігієнічні критерії якості довкілля. Поняття про гдк, гдс, гдв.
- •Токсикологія – наука про шкідливі речовини. Класифікація шкідливих речовин.
- •Боевие отравляющие вещества .
- •Лекція 8 план
- •Екологічна експертиза, її мета і завдання.
- •Обов’язкові питання, що підлягають перевірці при проведенні екологічної експертизи.
- •Лекція 10
- •Будова літосфери.
- •Грунти України. Проблема збереження грунтів в с/г.
- •Корисні копалини України. Техногенне забруднення грунтів.
- •Лекція 11 план
- •Утворення відходів, їх характеристика та класифікація.
- •Методи утилізації і знешкодження відходів.
- •Принципи створення маловідходних технологій.
- •Лекція 15 план
- •Радіоактивне випромінювання та його властивості.
- •Природні та штучні джерела іонізуючого випромінювання.
- •3. Одиниці виміру іонізуючого випромінювання.
- •4.Радіоактивне забруднення навколишнього середовища.
- •5.Методи зниження рівня радіоактивного забруднення навколишнього середовища і поховання радіоактивних відходів.
- •Лекція 13 моніторинг
- •Лекція 14 план
- •Стратегія захисту навколишнього середовища.
- •Економічна ефективність природоохоронних заходів.
- •Лекція 16 план
- •Екологічне право. Природоохоронне законодавство в Україні.
- •Права та обов”язки природокористувачів.
- •Види екологічної відповідальності.
- •Правова охорона атмосферного повітря, водних та земельих ресурсів, надр, тваринного та рослинного світу, заповідників.
- •Екологічна експертиза, її мета і завдання.
- •Обов’язкові питання, що підлягають перевірці при проведенні екологічної експертизи.
2 Газовий склад атмосфери.
Атмосфера, яка є нині на Землі, не завжди мала такий склад. Первісна атмосфера Землі, як свідчать геологічні відомості, відрізнялась від теперішньої. Вона була схожа на атмосфери деяких інших планет Сонячної системи, наприклад Венери, й складалась майже повністю з вуглекислого газу з домішками метану, аміаку та ін. Нинішня киснево-азотна атмосфера Землі є продуктом біосфери. Життя, що існує на нашій планеті, за мільйни років переробило первісну атмосферу.
Сучасна атмосфера складається з таких основних компонентів, %:
Азот – 78.084;
Кисень – 20.946;
Аргон – 0.934;
Вуглекислий газ – 0.027;
Малі домішки (водень, неон, гелій, метан, криптон та ін.) – 0.009.
Крім того, в атмосфері є пари води, вміст яких коливається від 0.2 % (в полярних широтах) до 3 %(поблизу екватора), а також аерозолі, тобто завислі в повітрі надзвичайно дрібні тверді й рідкі частки різних речовин, вміст яких сильно змінюється.
Основні складові частини атмосфери – азот, кисень, вуглекислий газ – відіграють дуже важливу роль в біосфері. За мільйони років існування біосфери склалися певні кругообіги цих газів.
Азот – основна складова частина атмосфери. Його маса становить 3.71015т. Азот є обов’язковим компонентом білків, де його міститься 15-19 %. Проте основна маса атмосферного азоту знаходиться в молекулярній формі. Деякі організми навчилися зв’язувати в хімічні сполуки молекулярний азот. Це азотфіксуючі бактерії, які живуть у особливих бульбочках на коренях бобових рослин. В основному ж, рослини споживають сполуки азоту, переважно нітрати. Деяка кількість сполук азоту надходить в атмосферу також у складі вулканічних газів. Велика кількість окисів азоту викидається в атмосферу внаслідок роботи автомобільних і авіаційних двигунів. Дуже багато цих сполук утворюється під час ядерних вибухів в атмосфері. Окиси азоту дуже шкідливі, їх наявність у вихлопних газах зумовлює утворення фотохімічного смогу в містах, кислотні дощі, руйнування озонового шару.
Кисень – активний окислювач, що бере участь у хімічних реакціях у біосфері. Його маса в атмосфері становить 1.51015 т. основне джерело кисню, яким ми дихаємо – фотосинтез зелених рослин. У клітинах рослин, де є активна сполука – хлорофіл, за допомогою сонячної енергії з води й вуглекислого газу виробляється органічна речовина, а побічним продуктом цієї реакції є вільний кисень, що виділяється в атмосферу. Підраховано, що близько 80 % усього кисню в атмосферу постачає морський фітопланктон – мікроскопічні водорості, які живуть у верхніх шарах океану, 20 % кисню виробляє наземна рослинність, переважно тропічні ліси.
Вуглекислий газ – активна складова атмосфери, яка є обов’язковим компонентом фотосинтезу рослин. Цей газ утворюється під час спалювання органічних речовин, гниття, виділяється з вулканічними газами. Діяльність людини (знищення лісів, урбанізація, а головне спалювання мінерального палива й забруднення океанів) призводить до збільшення кількості СО2 в атмосфері. За останні 120 років вміст цього газу в повітрі збільшився на 17 % (у середньому на 0.14 % за рік). За останнє десятиріччя це зростання вже становило 0.36 % за рік. Більша частина вуглекислого газу, а саме 70 %, поглинається океанами та біосферою і лише 30 % залишається в атмосфері. Деякі вчені прогнозують подвоєння вмісту вуглекислого газу в атмосфері до середини ХХІ ст., що викличе зачне підвищення середньої температури за рахунок парникового ефекту.
Аерозолі, що містяться в атмосфері, ділять на 4 групи:
сульфатні вулканічного та промислового походження (NH2SO4, H2SO4);
морські (частки морських солей);
мінеральні (пил із земної поверхні);
вуглеводневі промислового походження (сажа).
В тропосфері аерозольні частки утримуються протягом днів та тижнів, а в стратосфері, куди вони потрапляють з висхідними течіями повітря, - роками.