Теодор руссо. В лісі Фонтенбло. 1860-і.

Цей пейзаж походить із зібрання І.С. Тургенєва, котрий був великим любителем і знавцем живопису. За свідченням Поліни Віардо, ця картина завжди висіла в його кабінеті над робочим столом. Незадовго до смерті письменника її купив С.М. Третьяков. У 1892 році вона увійшла до складу «Міської галереї братів Третьякових».

Пейзаж з містком.

Пейзаж с пахарем. 1845-1850.

Теодор Руссо. Ранок в лісі Фонтебло. 1850. Лондон, Колекція Уоллес.

Найближчим до Руссо був Жюль Дюпре (1811-1889), але на відміну від Руссо, він захоплювався драматично-схвильованими станами природи: полюбляв зображувати грозу, бурю, хмари, що клубочуться, полум’яні заходи сонця. Він писав широко і сміливо, використовуючи світлотіньові контрасти, за їхньою допомогою створював напруження, передаючи тривожне відчуття і світлові ефекти. Твори: “Вечір” (Москва, Музей ім. О.С. Пушкіна).

Жюль Дюпре

Пейзажі Дюпре — це справжній гімн природі, її животворній силі. Його захоплює могутність дубів-велетнів, що підпирають своїми кронами небо, він створює справжній «портрет» дерева, любовно передає об’єм і форми стовбура, химерні звиви гілок («Великий дуб», 1844—55, Лувр, Париж). Фактура його полотен настільки пастозна, що перетворюється в якусь подібність рельєфу («Осінній пейзаж»). Образ природи у Дюпре сповнений підчас драматизму і романтики («Ставок з дубами).

Дюпре Жюль. Осінній пейзаж . 1840—50. Ермітаж, Санкт-Петербург.

Дюпре Жюль. Ставок з дубами. 1850—55. Музей дОрсе, Париж.

Дюпре Жюль. Ферма. 1830—35. Художній інститут, Чикаго.

Дюпре Жюль. Пейзаж с коровами

Дюпре Жюль. Сільський пейзаж.

Дюпре Жюль. Вид на Пантеон у Парижі. A View of The Pantheon and the Church of Saint-Etienne Du Mont Paris

Дюпре Жюль. Хутір. 1850.

Ж.Дюпре. Лісовий пейзаж.

Пейзажі Жюля Допре відрізняються реалізмом і виразністю. Він ще відомий як надзвичайно талановитий натураліст і співець селянського життя. Допре зображував важке життя французьких селян, а сільських жінок зображував у героїчному стилі. Картини Дюпре про життя французького села відрізняються унікальною живістю і свіжістю.

Дюпре Жюль. Селянка з вівцями. Палац Почесного легіону, Каліфорнія.

Жюль Дюпре. Сінокіс.

Ж.Дюпре. Молочниця з коровами в сонячний день.

Дюпре Жюль. Дамба. 1855—60. Музей дОрсе, Париж.

Дюпре. Лісовий пейзаж.

Диаза де ла Пеньи «Лес в Фонтенбло» (1874, Музей в Реймсе).

Ще один представник кола барбізонців – іспанець за походженням Діаз делла Пенья (1807-1876) в своїх пейзажах надзвичайно тонко передавав сонячне освітлення, промені сонця, що пронизують листя і губляться в траві.

Виржиль Нарсис Діас де ла Пенья (1808-1876). Осінь в Фонтенбло.  Музей образотворчих мистецтв ім.. О.С. Пушкіна, Москва.

Виржиль Нарсис Діас де ла Пенья (1808-1876). Наближення грози.   Музей образотворчих мистецтв ім.. О.С. Пушкіна, Москва.

Виржиль Нарсис Діас де ла Пенья (1808-1876). Лісова дорога. Музей образотворчих мистецтв ім.. О.С. Пушкіна, Москва.

Виржиль Нарсис Діас де ла Пенья (1808-1876). Пейзаж. 1864.   Ермітаж, Санкт-Петербург.