Латур Жорж де. Святий Йосип - тесля. Лувр, Париж.

Доля самого Жоржа де Латура та його картин трагічна. Ім’я художника в свій час промовляли у Франції із захопленням: Латур був придворним живописцем двох королів. А потім на два з половиною століття він ніби щез, навіть багато його творів приписували інших художникам-караваджистам.

У Львівській галереї мистецтв експонується картина Латура “Платіж”. Це єдине підписане полотно цього художника на теренах колишнього Союзу. Більша частина доробку митця була знищена пожежею ще за його життя під час облоги й зруйнування Люневіля, замку лотарингських герцогів, де зберігалися його картини. Внаслідок чого ім'я блискучого майстра було надовго забуте.

Як і у Караваджо, світло у Латура – найсильніший виразний засіб. У картині “Платіж” світло немов окреслює коло думок і почуттів людей, їхню зосередженість і водночас допомагає глядачеві відчути значущість і деяку таємничість того, що відбувається. Так, хоча пози й жести присутніх, здавалося б, спокійні, їхні величезні тіні звучать тривожно й напружено.

Версальський двір в особі короля та його підданих вбачав у класицистичному живописі ідеальну художню мову для оспівування абсолютистської держави «короля-сонця». Образотворче мистецтво класицизму (живопис, скульптура) відрізняється такими параметрами:

• логічним розгортання сюжету;

• ясністю, врівноваженістю композиції;

• провідною роллю плавного, узагальнюючого рисунка.

Б)Пуссен

Латур був предтечею класицистичного живопису у Франції. Відповідно до філософської системи Декарта, предметом мистецтва проголошувалось лише прекрасне і піднесене, етичним й естетичним ідеалом слугувала античність. Творцем класицистичного напрямку у живописі Франції ХУІІ ст. став Нікола Пуссен (Лез-Анделі, 1594 — Рим, 1665). Він народився у невеличкому містечку в Нормандії, на півночі Франції, помер у Римі. У віці 18 років вперше потрапив до Парижу, де брав уроки живопису у багатьох вчителів, але найкращим вчителем вважав старих майстрів, чиї картини він копіював у Луврі. Вже в той час він захопився античною літературою і творами Рафаеля. З 1624 року Пуссен надовго оселяється в Італії, де продовжує удосконалюватись в малюнку і живопису, вивчає анатомію і математику. Римська античність, живопис болонців – найбільш сильні враження Пуссена. Всебічно освічена людина, він кохався в античній літературі. Його улюбленими авторами були Гомер і Овідій. Тому не дивно, що в живописі Пуссена переважала антична тематика. Він уявляв Стародавню Грецію як ідеально-прекрасний світ, населений мудрими і досконалими людьми. Крім міфології темами його були історія, Новий і Старий Заповіт. Герої Пуссена – люди сильних характерів і величних вчинків, високого почуття обов’язку перед суспільством і державою.

Никола Пуссен. Святий Іоанн Хреститель. Лувр, Париж.

Суспільне призначення мистецтва було дуже важливим для художника. Всі ці риси входять як складові до програми класицизму. Міра і порядок, композиційна врівноваженість стають основою живописного твору класицизму. Плавний і чіткий лінійний ритм, статуарна пластика, те, що мовою мистецтвознавців означає “лінеарно-пластичним началом”, прекрасно передають строгість і величність ідей та характерів. Колорит побудований на співзвуччі сильних, глибоких тонів. Це гармонійний світ в собі, який не виходить за межі живописного простору, як це бувало в бароко. Таким, наприклад, є твір “Танкред та Ермінія”. Більшість сюжетів картин Пуссена мають літературну основу. Це полотно було створено у 1630-х рр. на сюжет поеми італійського поета ХУІ ст. Торкватто Тассо “Звільнений Єрусалим”, присвяченій одному з хрестових походів.