Економічна ефективність спроектованої технологічної оснастки. Тема. Етапи проектування пристроїв. Орієнтована методика визначення економічної ефективності проектування пристроїв.

1. Послідовність проектування спеціальних пристроїв .( А.П.Белоусов , стор. 231-235)

2. Техніко-економічне обґрунтування використання проектного варіанту пристрою у виробничих умовах. ( А.П.Белоусов, стор. 235-239)

3. Техніко-економічне обґрунтування проектного варіанту пристрою в учбових цілях, в умовах частково або повністю не зв’язаних з виробництвом.

1. Послідовність проектування спеціальних пристроїв (сп).

Конструювання пристроїв проводиться за два етапи.

1- етап – проектний.

1.1. На базі технологічного процесу виготовлення деталі , зокрема для вказаної операції механічної обробки, технолог виконує схему базування і закріплення заготовки на даній операції.

Ця схема, з вказанням на ній сил різання, крутних моментів, точки і напрямку прикладання сили затиску, необхідних розмірів заготовки і розмірів обробки являється вихідною для прийняття конструкторських рішень.

Приведена схема дає можливість визначити: похибку базування, необхідне зусилля затиску.

2. Конструктор вивчає приведену схему .

3. Знайомиться з технологічним процесом механічної обробки, що зроблено до і після операції.

4. Знайомиться з верстатом, габаритами стола і його кріпильними елементами та інше.

5. Знайомиться з умовами роботи цеху (Стиснуте повітря, наявність гідростанції, річна програма і т.п.)

6. Приймає рішення про можливий(і) варіант(ти) пристрою, узгоджує його з технологом.

7. Виконує ряд економічних розрахунків, які орієнтовано повинні підтвердити економічний ефект.

2- ^и етап - конструкторський.

На 2 ^му етапі конструктор конструює загальний вид пристрою в наступній послідовності:

1. Виходячи з габаритів деталі приймає рішення про вибір формату;

2. Тонкими „прозорими” лініями проводить контур деталі в двох-трьох проекціях на достатній віддалі одна від одної;

3. Викреслює установочні елементи пристрою, користуючись схемою, запропонованою технологом і опираючись, по можливості, на стандарти. Установочні елементи викреслює в безпосередньому контакті з установочними елементами;

4. Викреслює орієнтуючі і направляючі елементи пристрою (кондукторні втулки, кондукторні плити), дотримуючись окремих вимог і стандартів.

5. Якщо пристрій поділовий, викреслюють поділові, поворотні і фіксуючі елементи;

6. Викреслює затискні елементи пристрою;

7. Викреслює привід.

Якщо привід є готовий під вказаним шифром в цеху, або стандартний, то конструктор має право показати на кресленні тільки його загальний вид, вказавши лише на характер з’єднання його з затискним механізмом і скріплення його з елементами пристрою чи з столом верстату. В специфікації такий привід необхідно віднести до збірних одиниць, вказавши його шифр чи стандарт, а в примітці місце знаходження (цех, дільницю, склад);

8. Викреслює елементи корпуса, допоміжні і кріпильні деталі;

9. Конструктор робить аналіз кожної складальної одиниці пристрою, про можливість виконання деталювання, монтажу і демонтажу, про можливість механічної обробки деталей і їх загальної технологічності.

НАПРИКЛАД: Небажано - глухі отвори, різьба некрізна, не перпендикулярність отворів, пази закриті і пів відкриті прямокутні, точна віддаль між центрами отворів, недоступність різальних і контрольних чи вимірних інструментів, завищена металоємкість та інше;

10. На основі вище сказаного проводить остаточну корекцію конструкції кожної деталі і пристрою в цілому. Виконує додаткову кількість необхідних видів, розрізів, перерізів, виносних елементів;

11. Оформляє специфікацію, проставляє габаритні розміри і розміри які впливають на роботоспосібність пристрою. Оформляє технічні вимоги.

12. Оформляє загальний вид пристрою згідно з стандартом. (Рамка, штампи, написи).