Мал. 52. Зусилля q для передачі крутного моменту для плаваючого і рифленого центрів — схеми.

Q=KπP_z tg - для плаваючого центра.

Передача крутного моменту з допомогою рифленого центра при встановленні пустотілих заготовок типу тіл обертання використовується в тих випадках, коли не ставиться вимога якості внутрішньої фаски на послідуючих операціях.

В більшості випадків центри використовуються безпосередньо для базування заготовки в центрах. Базування в жорстких центрах не допускає високочастотної обробки (тертя, нагрів, зношення). Тому при високочастотній обробці використовуються обертові центри.

Повідкові влаштування служать для передачі крутного моменту з шпінделя верстату на заготовку. Найбільш часто — хомутики, повідкові планшайби і повідкові патрони.

Хомутики бувають різних конструкцій, закріплюються на заготовці з допомогою болта і передають крутний момент шпінделя верстату на заготовку через повідковий палець.

Мал. 53. Схема передачі крутного моменту з допомогою хомутика.

1. — шпіндель.

2. — глухий центр.

3. — повідковий палець.

4. — хомутик.

5. — болт.

6. — заготовка.

7. — задній центр.

Недолік передачі крутного моменту хомутиком — значні затрати часу на одівання і зняття хомутика, а також підвищена небезпечність роботи з хомутиком. На верстаті необхідно монтувати огорожуючий кожух.

На високочастотних операціях токарної обробки використовують самозатискні центробіжно - інерційні повідкові патрони.

Зусилля затиску на кулачках такого центробіжно - інерційного повідкового патрона

W = 0.001 ^. G ^. R ^. n^{2 .} соsЗО^0.Z (див. А.П.Бєлоусов стор. 131-132).

де G — вага вантажу (Н)

R — радіус розміщення вантажу (м)

п — частота обертання шпінделя

Z — кількість вантажів

Токарні патрони служать для встановлення, закріплення різних по формі і розмірах заготовок і для передачі крутного моменту із шпінделя верстату на заготовку.

По кількості кулачків бувають — двохкулачкові, трьох - і чотирьохкулачкові.

По принципу роботи: Самоцентруючі із незалежним переміщенням кулачків.

По виду затискного механізму: спіральнореєчні (ручний привід), важільні і клинові (механічний привід).

Чотирьохкулачкові патрони виконують з незалежним переміщенням кулачків, з гвинтовим ручним приводом затиску. Використовують для закріплення заготовок складної форми. Механізації не піддаються.

Зусилля затиску:

Q=K₁(1+ - для патрона з важільним затискним механізмом.

1 – тяга

2 – важіль

3 – кулачок

k₁= 1,05 - 1,2

а – віддаль від лінії направляючої кулачка до прикладної сили

l – довжина направляючої, з якою контактує кулачок

ƒ – коефіцієнт тертя f = 0,1 -0,15

Мал. 54. Закріплення заготовки в кулачковому патроні.

Патрон з важільним затискним механізмом.

l₁, l₂ – відповідні плечі важеля.

W_сум – необхідна сумарна сила затиску заготовки

W_сум = W ^.Z

W – сила затиску одним кулачком

Z – кількість кулачків.

КМр = Мт

W_H=

Клинові патрони з механізованим затиском володіють більшим коефіцієнтом підсилення, являються самогальмівними. Сила приводу Q визначається по формулі

Q=K₁(1+ - для патрона з клиновим затискним механізмом.

де:α — кут клина.

φ₁ — кут тертя в клиновій передачі.

W_сум — сумарна необхідна сила затиску

Такі токарні патрони з важільним і клиновим затискним механізованим доцільно використовувати в серійному і масовому типах виробництва. Основні переваги:

1. механізований затиск.

2. швидкодіючі і продуктивні.

3. порівняно не дорогі.

Основний недолік — вимагають переналадки при переході на іншу деталь.

Люнети токарних і шліфувальних верстатів використовуються для підвищення (забезпечення) жорсткості в процесі обробки відносно довгих деталей.

Якщо L/D <5 – такі деталі називаються відносно короткі;

5< L/D <12 – це деталі відносно середньої довжини ;

L/D>12- відносно довгі деталі.

Відносно короткі деталі згідно з технікою безпеки можна обробити в патроні з вильотом їх L < 5D без підтримки заднім центром.

Деталі середньої довжини 5D< L< 12D можна обробляти на токарних і шліфувальних верстатах кріплячи їх в патрони з обов’язковим підпиранням заднім центром.

Відносно довгі деталі для забезпечення жорсткості обробки підпирають заднім центром і підтримують з допомогою люнетів.

Люнети бувають рухомі і нерухомі (див. А.П.Бєлоусов стор. 144).

Люнети нерухомі кріплять на направляючих станини.

Рухомий люнет кріплять на супорті верстату і люнет переміщається разом з супортом в процесі обробки.