Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТО Конспект№2 2010р.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
929.28 Кб
Скачать

Центрові оправки з посадкою на них заготовок з зазором і з натягом.

При посадці заготовок з натягом конструктор повинен розрахувати виконавчий розмір оправки з метою передачі крутного моменту на заготовку, який повинен бути більший від моменту різання.

Умова обробки і передачі крутного моменту забезпечується необхідним натягом пресової посадки. Мінімальний натяг і min виходячи з теоретичних міркувань визначається по формулі:

де: К – коефіцієнт запасу

f – коефіцієнт тертя

l довжина контакту деталі з оправкою в зоні натягу.

Pz, Рх – сили різання

D – діаметр заготовки, який підлягає обробці.

Са ,Сь – коефіцієнти, які визначаються по формулі:

де: D,d – зовнішній і внутрішній діаметри заготовки.

μ – коефіцієнт Пуансона.

де: db – номінальний діаметр оправки.

d0 – діаметр отвору в оправці, якщо оправка пустотіла.

d0 = 0 – для не пустотілих оправок.

μа – коефіцієнт Пуансона для заготовки.

μb – коефіцієнт Пуансона для оправки.

μ = 0,25 – для чавуну.

μ = 0,3 – для сталі

Виконавчий розмір оправки визначається по формулі, виходячи з схеми полів допусків.

ІТз

Dопр = D3 + itз + imin +IT0 + IT3H.

де: D3 - діаметр (внутрішній номінальний) заготовки.

ІТ3 - допуск на заготовку.

imin - мінімальний натяг.

ІТ0 - допуск на виготовлення оправки.

ІТзн - допуск на зношення оправки.

ІТ0 = 0,01 ... 0,02.

ГГзн = 0,02 ....0,03.

Е - модуль пружності для матеріалу (а) - заготовки ; (b) - оправки.

Е = 2. 105МПа - для сталі (Н/м2 .10б)

Задача 1.

На токарному верстаті обточується заготовка зовнішнім діаметром D=100мм., внутрішній діаметр заготовки d = 32 Н 6 (32 + 0,016). Сила різання Pz = 100 кг, Рх = 50 кг. Заготовка стальна, оправка - цільна, стальна. Визначити виконавчий розмір оправки. Довжина заготовки l = 20 мм.

Розв’язок

Dcnp = D3 + ІТ3 + imin +IT0 + ІТзн

D3 =32мм.

ІТ3=0,016мм.

ІТ0=0,01мм.

ІТзн =0,03мм.

K = l,5; f=0,l

Do rp.= 32 + 0,016 + 0,035 + 0,01 + 0,03 = 32,091мм.

Do пр. вик. = 32,091_0 ,01

Цангові патрони.

Часто використовують для закріплення заготовок на токарних верстатах півавтоматах і автоматах. Цангові патрони по принципу роботи бувають з нерухомою цангою і нерухомим корпусом або з рухомим корпусом і нерухомою цангою. Зусилля приводу цангового патрона визначається по формулі:

(Н)

де: К – коефіцієнт запасу

f – коефіцієнт тертя між заготовкою і пелюстками цанги

f= 0,25. ...0,5

Мр – момент різання,Н .мм.

г – радіус закріпленої заготовки, мм.

Рх – осьова сила, Н.

; (Н . мм)

Якщо заготовка позбавлена степені вільності вздовж осі, то у формулі Рх слід приймати рівне 0.

6000 — коефіцієнт, який одержано в результаті математичних перетворень для трьохпелюсткових цанг. Для чотирьохпелюсткових цанг цей коефіцієнт дорівнює 2000Н/мм2

Δ – зазор (S max )між посадочним отвором цанги і заготовкою в вільному розтисненому стані, мм.

D3 – утонений діаметр цанги, мм.

S – товщина утоненої частини пелюстка, мм.

l – довжина цанги від половини конуса до кінця прорізі,мм.

α – половина кута цанги

φ1 – кут тертя між конічною поверхнею цанги і корпусом (φ1= 5,7°).

φ2 – кут тертя між заготовкою і внутрішньою поверхнею цанги при подачі заготовки до упору ((φ2 =arctg 0.2-0.3) ,(f2 = 0.2- 0.3)).

Якщо осьовий упор відсутній tg φ2 = 0.

; (H)

; (H)

; (H)

; (H)

W1 – це сила, яка необхідна для деформації пелюстків цанги до моменту дотику їх з деталлю.