10. Традиційні жанрові різновиди красномовства

Термін "ораторське мистецтво" (від лат. oratio - мова, красномовство) античного походження. Його синонімами є грецьке слово "риторика" (rhetorik) і українське "красномовство".

11. Основні етапи розвитку ораторської майстерності

Рито́рика є однією з найдавніших наук, її виникнення припадає на античні часи. Вона була засобом захисту і звинувачення на судовому процесі. Громадяни Давньої Греції могли самі захищати себе в суді, а щоб захист вийшов вдалим, вони зверталися до фахівців, чиїм ремеслом було складання промов. Розвиток ораторського мистецтва продовжується й у Давньому Римі. Найвидатнішим римським оратором був Цицерон, він досягнув високої майстерності в складанні й виголошенні промов, став автором трактатів про ораторське мистецтво. У середньовічній Європі риторика була перш за все мистецтвом християнської проповіді. На землях Київської Русі ораторське мистецтво розвивалося під впливом візантійського красномовства. У ХVІ — ХVІІІ ст. на українських землях риторика набула найбільшого розвитку. У ХІХ столітті риторика в Україні переживала занепад через утиски українського слова. На сучасному етапі розвитку риторики відбувається піднесення всіх її жанрів, створюється багато посібників із ораторського мистецтва.

12. Античне красномовство

справжньою його батьківщиною є Стародавня Греція, де публічне слово мало надзвичайно велике суспільне значення.

Античні ритори виступали із сенаторських трибун, на засіданнях, форумах,

судових процесах. Відомими риторами були Арістотель, Демосфен, Цицерон,

Квінтіліан, Їсократ, Есхіл, Філократ, Лісій... У творах Платона

знаходимо цікавий опис сили й могутності оратора, який володіє словом,

що зцілює душі: «Я стверджую, що якби у будь-яке місто прибули оратор та

лікар і якби у Народному зібранні чи в будь-якому іншому зібранні зайшла

суперечка, кого з двох обрати лікарем, то на лікаря ніхто й дивитися не

схотів би, а обрали б того, хто володіє словом, — варто було б йому лише

забажати...»'.

Такі особистості, як Цицерон та Демосфен, — видатні ритори — ще за життя

були увінчані лаврами «синів Вітчизни», «рятівників народу». Цицерон у

своїх трактатах, присвячених ораторському мистецтву, писав про

формування нової людини — людини-патріота, громадянина, який живе

ідеалами свого народу й держави.

13. Ораторське мистецтво епохи Середньовіччя. Гомілетики

Слово гомілія грецького походження і означає "промова перед народом, бесіда з кількома людьми". Воно вживалося ще в античні часи. На початку християнства це слово стало використовуватися для означення храмової проповіді священників, які переважно не мали відповідної освіти і тому пояснювали Святе Письмо якомога простіше. Слід зазначити, що тільки наприкінці середньовіччя, в ХІІІ- XIV ст., з'являються нормативні твори з мистецтва проповіді, в яких дійсно відчувається вплив шкільної риторичної традиції. Але до цього майже протягом тисячі років латинська проповідь розробляється стихійно, без нормативних правил. Першим гомілетом у повному розумінні цього слова став блаженний Августин, чий твір "Про християнську доктрину" вважається класикою гомілетики як християнської науки.