- •Київський національний торговельно-економічний університет
- •Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу кнтеу заборонено
- •Розділ 6. Правова охорона об’єктів патентного права та нетрадиційних об’єктів промислової власності 201
- •Розділ 7. Правова охорона засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, їх товарів і послуг 253
- •Передмова
- •Розділ 1 інтелектуальна власність у інноваційному розвитку економіки
- •Основні питання
- •1.1. Становлення інтелектуальної економіки як прояв процесу інтелектуалізації суспільно-господарської діяльності.
- •Після вивчення теми студенти повинні вміти:
- •1.1. Становлення інтелектуальної економіки як прояв процесу інтелектуалізації суспільно-господарської діяльності
- •Різноманітні підходи до визначення постіндустріального суспільства
- •1.2. Інтелектуальний капітал: природа, зміст, структура
- •Трактування поняття «інтелектуальний капітал» у різних літературних джерелах
- •Класифікація інтелектуального капіталу
- •Інтелектуальна діяльність як основа соціально-економічного розвитку суспільства. Види та результати інтелектуальної діяльності
- •Об’єкти інтелектуальної власності за видами діяльності
- •1.4. Економіко-правовий зміст інтелектуальної власності
- •Питання для самоконтролю
- •До характерних ознак інтелектуальної економіки належать:
- •Інтелектуальний капітал – це:
- •Розділ 2 поняття права інтелектуальної власності
- •Основні питання
- •Після вивчення теми студенти повинні вміти:
- •2.1. Право інтелектуальної власності в об’єктивному розумінні та його джерела
- •2.2. Об’єкти та інститути права інтелектуальної власності
- •2.3. Суб’єктивні права інтелектуальної власності
- •2.4. Поняття і форми захисту права інтелектуальної власності
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 3 організаційне забезпечення правової охорони інтелектуальної власності в україні
- •Основні питання
- •Після вивчення теми студенти повинні вміти:
- •3.1. Участь держави у забезпеченні правової охорони інтелектуальної власності
- •3.2. Державні органи у сфері охорони інтелектуальної власності в Україні
- •3.3. Правовий статус патентних повірених в Україні
- •3.4. Організації колективного управління майновими правами інтелектуальної власності в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 4 міжнародно-правова охорона прав інтелектуальної власності
- •Основні питання
- •Після вивчення теми студенти повинні вміти:
- •4.1. Базові поняття міжнародно-правової охорони прав інтелектуальної власності
- •4.2. Міжнародні договори у сфері авторського права і суміжних прав
- •4.3. Міжнародні договори у сфері промислової власності
- •4.4. Міжнародні організації у сфері інтелектуальної власності
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 5 авторське право і суміжні права
- •Основні питання
- •Після вивчення теми студенти повинні вміти:
- •5.1. Поняття та базові положення авторського права
- •5.2. Об’єкти авторського права
- •5.3. Суб’єкти авторського права. Суб’єктивні права автора
- •5.4. Особливості правової охорони суміжних прав
- •5.5. Договори у сфері авторського права і суміжних прав
- •Елементи авторського договору
- •5.6. Захист авторського права і суміжних прав
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 6 правова охорона об’єктів патентного права та нетрадиційних об’єктів промислової власності
- •Основні питання
- •Після вивчення теми студенти повинні вміти:
- •6.1. Поняття і базові моделі правової охорони результатів науково-технічної творчості
- •6.2. Об’єкти патентного права. Умови патентоздатності об’єктів
- •6.3. Суб’єкти патентних правовідносин
- •6.4. Оформлення патентних прав. Види патентів
- •6.5. Зміст майнових прав патентоволодільців
- •6.6. Ліцензійні договори
- •Елементи ліцензійного договору
- •6.7. Захист прав патентовласників
- •6.8. Правова охорона нетрадиційних об’єктів промислової власності
- •Питання для самоконтролю
- •Заявка на одержання патенту подається до:
- •Примусова ліцензія на використання запатентованого винаходу видається особі, яка виявляє готовність до використання запатентованого винаходу у виробництві на:
- •Який вид ліцензії не існує?
- •Розділ 7 правова охорона засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, їх товарів і послуг
- •Основні питання
- •Після вивчення теми студенти повинні вміти:
- •7.1. Поняття та базові положення правової охорони засобів індивідуалізації
- •Класифікація засобів індивідуалізації
- •7.2. Об’єкти правової охорони засобів індивідуалізації
- •7.3. Оформлення прав на торговельні марки і зазначення походження товару
- •7.4. Суб’єкти прав на засоби індивідуалізації та зміст суб’єктивних прав
- •7.5. Договори про використання засобів індивідуалізації
- •7.6. Захист прав на засоби індивідуалізації
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 8 комерціалізація інтелектуальної власності
- •Основні питання
- •Після вивчення теми студенти повинні вміти:
- •8.1. Сутність і механізм комерціалізації прав інтелектуальної власності
- •8.2. Способи комерціалізації прав інтелектуальної власності
- •Розподіл зареєстрованих договорів щодо розпоряджання майновими правами за об’єктами промислової власності
- •Кількість зареєстрованих договорів/ліцензійних договорів стосовно знаків для товарів і послуг
- •Кількість зареєстрованих договорів/ліцензійних договорів стосовно винаходів та корисних моделей
- •8.3. Регулювання процесу комерціалізації прав інтелектуальної власності в Україні
- •Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності
- •Питання для самоконтролю
- •Об’єктом ліцензійного договору є:
- •Укладання договору про передачу права власності на об’єкт промислової власності означає:
- •Розділ 9 оцінка вартості прав на об’єкти інтелектуальної вартості
- •Основні питання
- •Після вивчення теми студенти повинні вміти:
- •9.1. Принципи вартісного оцінювання об’єктів інтелектуальної власності
- •9.2. Оцінка майнових прав інтелектуальної власності як вид діяльності, її регулювання та нормативне забезпечення
- •9.3. Етапи процедури оцінки
- •9.4. Методика оцінки вартості майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності
- •Характеристика методів оцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності
- •Питання для самоконтролю
- •У межах якого підходу до оцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності використовується метод дисконтування грошових потоків?
- •Метод звільнення від роялті найчастіше використовується:
- •Розділ 10 об’єкти інтелектуальної власності в системі бухгалтерського та податкового обліку
- •Основні питання
- •Після вивчення теми студенти повинні вміти:
- •Умови визнання, оцінка та документальне оформлення
- •Формування первісної вартості об’єктів, визнаних нематеріальними активами, залежно від способу їх надходження на підприємство
- •Документальне оформлення нма
- •Зміст «Акт уведення в господарський оборот об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів»
- •Зміст первинного документа «Інвентарна картка обліку об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів»
- •Облік руху об’єктів інтелектуальної власності
- •Відображення в бухгалтерському та податковому обліку дослідження, розробки та створення об’єкта інтелектуальної власності працівником підприємства в межах трудових відносин
- •Відображення в обліку замовлення на створення твору із виплатою пашуального платежу без переходу права власності на твір
- •Придбання виключних майнових прав на об’єкт інтелектуальної власності у фізичної особи
- •Придбання прав на використання винаходу в господарській діяльності
- •Облік амортизації об’єктів інтелектуальної власності
- •Кореспонденція рахунків фінансового обліку нарахування амортизації об’єктів інтелектуальної власності
- •Строки дії права користування нематеріальними активами за групами
- •Облік роялті
- •Методика розрахунку роялті за різними ситуаціями
- •Відображення роялті у бухгалтерському обліку
- •Питання для самоконтролю
- •Відповідно до мсбо 38 «Нематеріальні активи» актив відповідає критерію можливості ідентифікації у визначенні нма, якщо він:
- •Яка проводка відповідає операції «Майнові права на корисну модель визнано нма і введено в експлуатацію»?
- •Придбання та створення нма відображають на рахунку:
- •Показники використання об’єкта інтелектуальної власності
- •11.2. Життєвий цикл об’єкта інтелектуальної власності
- •Управління об’єктом інтелектуальної власності на етапі його створення
- •Управління об’єктом інтелектуальної власності на етапі набуття прав
- •Управління об’єктом інтелектуальної власності на етапі використання прав
- •Управління об’єктом інтелектуальної власності на етапі захисту прав
- •Управління об’єктом інтелектуальної власності на етапі утилізації
- •Маркетинг інтелектуальної власності
- •Функції маркетингу залежно від ролі інтелектуального продукту
- •Товарні знаки і знаки обслуговування
- •Колективні знаки
- •Промислові зразки
- •Географічні вказівки
- •Питання для самоконтролю
- •До основних принципів управління інтелектуальною власністю належать:
- •Додаткова вартість створеного інтелектуального продукту – це:
- •Критеріями оцінювання продуктів інтелектуальної діяльності при проведенні експертизи можуть бути:
- •Комерціалізація об’єктів права інтелектуальної власності може бути здійснена:
- •До етапів життєвого циклу об’єкта інтелектуальної власності належать:
- •Предметний покажчик
- •Список рекомендованих джерел
6.2. Об’єкти патентного права. Умови патентоздатності об’єктів
Об’єктами патентного права є винаходи, корисні моделі та промислові зразки. Для того, щоб результати творчої діяльності визнавалися об’єктами патентного права, вони повинні характеризуватися властивістю патентоздатності.
Патентоздатність – це властивість новації бути визнаною винаходом, корисною моделлю чи промисловим зразком з юридичної точки зору.
Винаходом визнається технологічне рішення будь-якої практичної задачі, яке відповідає умовам патентоздатності (ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»); результат творчої діяльності, нове розв’язання складної проблеми у будь-якій сфері суспільно корисної діяльності, технічне рішення, яке відповідає вимогам патентоспроможності52.
Це рішення може стосуватися будь-якої сфери діяльності. Технічне рішення задачі має подвійне значення. З одного боку, винахідницька пропозиція повинна вказувати шляхи і засоби розв’язання задачі. З іншого боку, розв’язання задачі повинне бути саме технічним, тобто стосуватися продукту або способу.
Об’єктами винаходу визнаються:
продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо);
процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.
Пристрій – розташування співвідношення частин, конструкція чого-небудь, наприклад, технічне спорудження, машина, механізм, прилад53. Для характеристики пристрою використовуються такі ознаки: наявність конкретних елементів, наявність зв’язків між цими елементами, їх взаємне розташування, форми виконання елементів, матеріал, з якого виконані елементи.
Речовина – це штучно створене матеріальне утворення, сукупність взаємопов’язаних елементів. Речовиною є індивідуальні хімічні сполуки, композиції, продукти ядерних перетворень.
Штами мікроорганізмів, культура клітин рослини і тварини – сукупність клітин, які мають спільне походження і характеризуються однаковими стійкими ознаками. До штамів мікроорганізмів відносять штами бактерій, вірусів, бактеріофагів, мікроводоростів, мікроскопічних грибів, консорціуми мікроорганізмів.
Процес – це сукупність прийомів, які виконуються в певній послідовності і з дотриманням певних правил. Способи поділяються на способи, спрямовані на зміну стану предметів матеріального світу без отримання конкретних продуктів; способи, спрямовані на виготовлення продуктів; способи, в результаті застосування яких визначається стан предметів матеріального світу. Охорона способу здійснюється через продукт, тобто правовій охороні підлягає не тільки спосіб виготовлення, але і продукт, який виготовляється в цей спосіб.
Не визнаються винаходами, відповідно до п. 2.5. Правил складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель: відкриття, наукові теорії та математичні методи; методи інтелектуальної, господарської, організаційної та комерційної діяльності (планування, фінансування, постачання, облік, кредитування, прогнозування, нормування тощо); правила виконання фізичних вправ, проведення ігор, конкурсів, аукціонів; проекти та схеми планування споруд, будинків, територій; умовні позначення (дорожні знаки, маршрути, коди, шрифти тощо), розклади, інструкції; комп’ютерні програми; форма представлення інформації (наприклад, у вигляді таблиці, діаграми, графіка, за допомогою акустичних сигналів, вимовляння слів, візуальних демонстрацій, книг, аудіо- та відеодисків).
Не підлягають правовій охороні як винаходи: сорти рослин і породи тварин; біологічні в своїй основі процеси відтворення рослин та тварин, що не належать до небіологічних та мікробіологічних процесів; топографії інтегральних мікросхем; результати художнього конструювання (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»).
Умовами патентоздатності винаходів є: новизна, винахідницький рівень і промислова придатність (ст. 7 Закону про винаходи).
Установлення відповідності результату інтелектуальної діяльності умовам патентоздатності здійснюється на підставі опису винаходу та формули винаходу. Процедура встановлення відповідності регулюється Правилами розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель від 15 березня 2002 р.
Нове, тобто таке, яке не відоме в усьому світі на момент подання заявки. При встановленні новизни акцентується увага на чотирьох основних аспектах:
рівень техніки включає в себе всі відомості, що стали загальнодоступними в світі до подання заявки до Держслужби. Загальнодоступними вважаються джерела інформації, з якими будь-яка особа може ознайомитися;
рівень техніки включає зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту у тій редакції, в якій цю заявку було подано спочатку, за умови, що дата її подання передує тій даті, яка зазначена в заявці чи дата пріоритету;
новизна винаходу повинна мати абсолютний світовий характер;
використовуються ті відомості, які стали відомі до моменту подання заявки.
Патентний закон містить ряд спеціальних правил, при яких можуть застосовуватися пріоритети в різних випадках:
конвенційний пріоритет може бути встановлений за датою подання першої заявки в країні – учасниці Паризької конвенції, якщо заявка надійшла в Патентне відомство протягом 12 місяців із указаної дати;
виставковий пріоритет може бути встановлений за датою експонування зразка, якщо особа, яка виставляє зразок на офіційній чи неофіційній виставці протягом строку, заявленого в законі, подасть заявку на отримання охоронного документа.
Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явне із рівня техніки. При оцінюванні винахідницького рівня зміст раніше поданих заявок не приймається.
При визначенні винахідницького рівня заявлений винахід порівнюється не тільки з окремими документами або їх частинами, а й з комбінацією документів або їх частин (т. зв. збірний прототип), коли можливість об’єднання документів або їх частин очевидна для фахівця. При перевірці винахідницького рівня встановлюються відомості з рівня техніки, впливу сукупності ознак заявленого винаходу на досягнення зазначеного заявником технічного результату. Якщо така відомість не встановлена, то винахід визнається як такий, що відповідає умові винахідницького рівня.
Можливість використання в промисловості передбачає перевірку таких умов: галузь застосування винаходу; технічна можливість використання винаходу за допомогою описаних у заявці засобів та методів; досягнення результату, визначеного в заявці.
Винаходом визнається і пропозиція, яка може бути використана за умови появи технічної можливості в майбутньому.
Корисні моделі – конструктивне виконання пристрою, яке відповідає умовам патентоздатності, тобто є новим і промислово придатним. Корисна модель – це внутрішнє розміщення елементів, з яких складається сам пристрій, та зв’язок між ними. До корисної моделі не висувається вимога винахідницького рівня.
Обов’язковою ознакою відповідно до законодавства є те, що розв’язання задачі полягає у просторовому розташуванні матеріальних об’єктів. Тому до корисних моделей не відносять рішення, які належать до способів, речовин, штамів мікроорганізмів, а також застосування вже запатентованих винаходів за новим призначенням.
Корисними моделями не визнаються проекти і схеми планування споруд, будинків, територій; нові пропозиції по зовнішньому вигляду виробів, спрямованих на естетичні потреби; рішення, які суперечать суспільним інтересам.
Критеріями патентоздатності корисних моделей є новизна і промислова придатність. Як і на винаходи, на корисні моделі поширюються положення про конвенційний пріоритет.
На визнання корисної моделі патентоздатною не впливає розкриття інформації про неї винахідником або особою, яка одержала від винахідника прямо чи опосередковано таку інформацію, протягом 12 місяців до дати подання заявки до установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому обов’язок доведення обставин розкриття інформації покладається на особу, заінтересовану у застосуванні цієї частини.
Промисловий зразок – результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання. Промислові зразки відрізняються від винаходів та корисних моделей тим, що їх зміст становить художньо-конструктивне рішення.
Об’єкт промислового зразка – форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб. Можуть бути об’ємні, площинні, комбіновані. Розрізняють однооб’єктні зразки (двомірні, об’ємні тримірні) і багатооб’єктні (набори виробів).
До суттєвих ознак промислового зразка належать ознаки, які визначають естетичні та ергономічні особливості зовнішнього вигляду виробу, зокрема, форма, конфігурація, орнамент, поєднання кольорів.
До промислових зразків можуть бути віднесені самостійні вироби та складені вироби (наприклад, автомобіль), самостійні частини виробів, зокрема компоненти збирання, так як упаковка, етикетка, емблема, шрифт, комплекти виробів. До самостійних частин виробів належать їх функціонально самостійні частини (наприклад, фара автомобіля).
Під варіантами промислових зразків розуміють групи промислових зразків, пов’язаних між собою настільки, що вони утворюють єдиний творчий задум і відносяться до рішень одного і того ж виробу, мають спільні естетичні та ергономічні ознаки, що характеризують основні домінуючі композиційні елементи, визначають однакові особливості виробу та відрізняються незначною частиною суттєвих ознак, які доповнюють загальні ознаки54.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» не можуть одержати правову охорону як промислові зразки: об’єкти архітектури (крім малих архітектурних форм), промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди; друкована продукція як така; об’єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних до них речовин тощо.
Критеріями патентоздатності промислового зразка є новизна, оригінальність та промислова придатність (ст. 6 закону).
Промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Крім того, у процесі встановлення новизни промислового зразка береться до уваги зміст усіх раніше одержаних установою заявок, за винятком тих, що на зазначену дату вважаються відкликаними, відкликані або за ними установою прийняті рішення про відмову у видачі патентів і вичерпані можливості оскарження таких рішень.
Оригінальність включає: визначення найближчого аналога, виявлення відмінних ознак, виявлення відомостей, які найбільш збігаються із відмінними ознаками промислового зразка, що розглядається.
Промислова придатність визначається тим, що промисловий зразок може бути багато разів відтворений шляхом виготовлення відповідного виробу.
На визнання промислового зразка патентоспроможним не впливає розкриття інформації про нього автором або особою, яка одержала від автора прямо чи опосередковано таку інформацію протягом шести місяців до дати подання заявки до установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому обов’язок доведення обставин розкриття інформації покладається на особу, заінтересовану у застосуванні цього пункту.
Службові винаходи, корисні моделі, промислові зразки. Як правило, винахідниками є члени трудового колективу або трудовий колектив певного підприємства або його структурного підрозділу в межах виконання трудових обов’язків. Тому результати, отримані винахідниками (авторами), є службовими і права на одержання патенту має роботодавець.
Особливостями службових об’єктів патентних прав є:
особисті немайнові права на службові винаходи визнаються за винахідником (автором);
виключні майнові права належать роботодавцеві;
автор об’єкта має письмово повідомити роботодавця про створений винахід (корисну модель, промисловий зразок) та передає матеріали, що розкривають суть винаходу;
роботодавець повинен укласти з винахідником письмовий договір про передання прав на винахід та виплату винагороди;
право на об’єкт патентного права може перейти до автора, якщо протягом 4 місяців з дня повідомлення роботодавця останній не укладе письмовий договір.
Секретні винаходи і корисні моделі – це винахід (корисна модель), що містить інформацію, віднесену згідно із Законом України «Про державну таємницю» до державної таємниці55.
Заявка на секретний винахід (корисну модель) подається через режимно-секретний орган, а якщо це неможливо – через компетентний місцевий орган державної влади чи місце проживання заявника.
Винахід (корисна модель) визнаються секретними за таких умов:
у разі висновку відділу секретних об’єктів промислової власності Укрпатенту про те, що заявка містить державну таємницю, відповідно до «Зводу відомостей, які становлять державну таємницю»;
пропозиції заявника віднести винахід до секретного та підтвердження наявності в заявці матеріалів, які відносяться до державної таємниці.
Подальший розгляд заявки здійснюється у режимі секретності.
Власник патенту на секретний винахід (корисну модель) має право на отримання грошової винагороди, має право видавати ліцензію на використання винаходу (корисної моделі) тільки особі, яка має дозвіл доступу до цього винаходу від Державного експерта відділу секретних об’єктів промислової власності.
Власник патенту на секретний винахід (корисну модель) має право змінити ступінь секретності винаходу чи розсекретити винахід. Рішення приймається Державним експертом на пропозицію власника патенту у зв’язку із закінченням строку дії рішення про віднесення інформації про винахід (корисну модель) до державної таємниці або на підставі рішення суду.
Власник патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід чи деклараційного патенту на секретну корисну модель протягом одного року від дати одержання ним рішення Державного експерта про розсекречення винаходу (корисної моделі) має право подати до установи клопотання про видачу патенту (деклараційного патенту) на винахід на строк, що залишився до закінчення дії патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід чи деклараційного патенту на секретну корисну модель.
Установа вносить відповідні зміни до Реєстру, здійснює публікацію про видачу і видає патент (деклараційний патент), за умови сплати відповідних зборів та державного мита.