Лекція 26-27 (11-12)

Тема: Предмет соціології науки, функції науки. Предмет соціології культури,

Функції культури. Предмет соціології освіти. Система освіти як соціальний інститут

Мета:

1. Забезпечити у студентів знання з даної теми. Закласти основи для подальшого вивчення суспільства, його структури, змісту і функцій науки, культури та освіти як соціального інституту.

2. Продовжити роботу над поняттями "наука", "культура", "освіта". Сформувати у студентів вміння визначати ознаки, структуру та типи культури.

3. Продовжити формувати у студентів навичок аналізу навчального матеріалу та вміння порівнювати різні типи культур, складати порівняльні таблиці, використовувати їх під час відповіді; застосовувати отриманні знання на практиці та при вивченні інших тем та предметів суспільного циклу.

4. Сформувати у студентів розуміння про важливість соціальних інститутів освіти, науки і культури для подальшого розвитку сучасного українського суспільства.

5. Навчити визначати цінність і значення професії вчителя для нормального функціонування суспільства.

План

1. Соціологія науки як галузь соціологічного знання. Функції науки.

2. Соціологія культури. Функції культури.

З. Соціологія освіти.

Література:

1. Черниш Н. Соціологія (курс лекцій). - Львів, - 1996.

2. Словарь-справочнк по социологии и политологии / под. ред. З.В.Тадевосяна. – М., - 1995.

3. Якуба 0.0. Соціологія. - Харків. - 1996.

Знати:

• основні концепції, що висвітлюють появу науки та культури як соціальних інститутів;

• зміст понять "наука", "культура", "освіта";

• місце і функції науки, культури та освіти, які ті виконують у сучасному суспільстві;

• типологію культур та значення кожного типу культури, їх місце в сучасному суспільстві;

• основні складові культури та типологію цінностей;

• основні напрямки в дослідженні проблем освіти (внутриінституціональний та позаінституціональний) та їх зміст;

• терміни і поняття: наука, культура, освіта, соціальний інститут, соціальні цінності, загальнолюдська культура, суперкультура, контркультура, девіантна культура, особистісна культура.

Вміти:

• розкривати сутність понять "наука", "культура", "освіта";

• визначати місце соціальних інститутів науки, культури та освіти в сучасному українському суспільстві;

• розкривати та пояснювати соціальні функції науки, культури та освіти;

• аналізувати типологію культури та соціальних цінностей

• пояснювати зміст основних напрямків в дослідженні проблем освіти (внутриінституціонального та позаінституціонального) та їх зміст.

• розкривати зміст основних термінів і понять теми.

1) Соціологія науки - це нова галузь, яка виникла в зв^'язку з бурх­ливим розвитком НТР.

Соціологія науки - це галузь соціологічного знання, предметом якої є взаємовід­носини науки і суспільства, закономірності розвитку і функціону­вання науки як соціального інституту.

Дослідження в цій галузі почалися в 60-х рр. ХХ ст., коли в рамках Міжнародної соціологічної асоціації була створена дослідницька група що займалася дослідженням соціальної організацій науки і форми взаємодії між вченими.

Наука - це багатомірне суспільне явище під яким розуміють:

• сукупність знань про світ,

• основа світогляду,

• елемент духовної культури,

• форма суспільної свідомості,

• засіб суспільно-політичного перетворення світу,

• соціальний інститут, що забезпечує виробництво, накопичення знань, а також їх використання в практичній діяльності.

Вважається, що наука виникла в ХV - ХVІІ ст., коли виникає приро­дознавство, що починає служити виробництву.

Найбільше проблеми соціології науки розроблялися Р.Мартоном, який видалив основні норми, які повинен приймати працівник науки як обов'язкові:

1. Організований скептицизм - в науці немає непогрішних авторів, рівно як і стверджень, що знаходяться поза критикою.

2. Універсалізм - істинність знань не залежить від того де і ким воно отримано.

3. Загальність (комуналізм) - знання є загальною власністю і не підлягає відчуженню на користь окремої особи чи групи.

4. Безкорисливість - займатися наукою заради самої науки, а основною винагородою буде визнання колег.

Додаткові принципи:

5. Раціоналізм - намагання зрозуміти все узагальнено і абстрактно.

6. Емоційна нейтральність вимога тверезо ставитися до будь-яких стверджень.

В СРСР цю проблему досліджували мало, час від часу, В 70-х рр. з'явилися праці, присвячені соціальним наслідкам НТР.