Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Pedagogika_shpora_ALL_tickets.doc
Скачиваний:
18
Добавлен:
17.11.2019
Размер:
605.18 Кб
Скачать
  1. Обґрунтуйте дидактичні вимоги до електронних навчальних посібників.

Основними дидактичними вимогами до електронних підручників є:

  • відповідність змісту і рівня навчального матеріалу вимогам учбової програми дисципліни;

  • можливість реалізації основних дидактичних функцій: навчальної (інформаційно-довідкової - представлення теоретичного матеріалу і консультування, тренажерно - практичної - формування умінь використовувати знання для рішення практичних завдань, формування дослідницьких умінь при виконанні віртуальних лабораторних робіт); контролюючої (реалізація ефективного й об'єктивного контролю усіх видів - вхідного, поточного, модульного і підсумкового, а також самоконтролю); розвиваючої (пред'явлення теорії поглибленого рівня і практичних завдань підвищеної складності, евристичного рівня);

  • побудови навчального матеріалу відповідно до дидактичних принципів: а) представлення навчального матеріалу за розгалуженою схемою з урахуванням можливостей і рівня підготовки студентів, їхніх інтересів і схильностей. Як правило, пропонується три рівні: базовий, на якому даються фундаментальні знання, основні поняття і визначення, цілісна картина дисципліни, її наукова методологія; основний відповідний необхідному рівню; поглинутий рівень, на якому представляється додатковий теоретичний матеріал для поглибленого вивчення окремих питань, задачі і вправи дослідницького характеру; б) широке використання методів і засобів активізації пізнавальної діяльності студентів на основі застосування всього спектра мультімедійних технологій (тексту, динамічної двох - тривимірної графіки, аудіо фрагментів, відео й анімації); в) використання різних засобів і методів стимулювання пізнавальної діяльності і керування нею (оперативне тестування, рекомендації з траєкторії вивчення в залежності від результатів тестування, поступове ускладнення навчального матеріалу, що коректують методи і т.п.);

  • забезпечення адекватного сприйняття інформації на основі зняття (виключення) бар'єрів: семантичного (загальна система значень), стилістичного, логічного;

  • врахування індивідуальних особливостей студентів (рівня підготовки, швидкості мислення, особливостей сприйняття різної інформації і т.д.);

  • забезпечення ефективної навігації і пошуку інформації (навігація - на основі структурування навчальної інформації з єдиної ієрархії - розділ, тема, параграф, ілюстрація і забезпечення переходів між логічно зв'язаними інформаційними одиницями за допомогою гіперпосилання; система пошуку - по набору покажчиків і ключових слів), велика інформаційно-довідкова база;

  • забезпечення інтерактивного діалогу і корекція процесу навчання;

  • створення комфортних психолого-фізіологічних умов (дружній інтерфейс, врахування індивідуальних особливостей, забезпечення психологічного розвантаження на основі оцінки ступеня стомлення;

  • забезпечення ергономічних вимог, зниження негативного впливу роботи з монітором.

  1. Види та рівні педагогічного спілкування. Розкрийте сутність емоційно творчого аспекту педаго­гічного спілкування.

1. ПРИМИТИВНЫЙ УРОВЕНЬ. Общая характеристика того, кто опускается до примитивного уровня в контакте, такова: для него собеседник не партнер, а предмет, нужный либо мешающий. Если нужный, надо им овладеть, если мешающий — надо его оттолкнуть. Отсюда — позиция в общении: «родительская» или «детская», если партнер дал достойный отпор; интереса и уважения к личности собеседника нет при полной открытости не лучших сторон своего «Я».

2. МАНИПУЛЯТИВНЫЙ УРОВЕНЬ. Субъект, избирающий партнерство на этом уровне, по своему подходу к другому человеку близок к примитивному уровню, но по исполнительским возможностям приближается к конвенциональному уровню. Характеристика манипулятора: для него партнер — соперник в игре, которую непременно надо выиграть. Выигрыш означает выгоду: если не материальную или житейскую, то по крайней мере психологическую, которая заключается в том, чтобы надежно пристроиться к партнеру «сверху» и иметь возможность безнаказанно наносить ему «уколы». На манипулятивном уровне характерны интерес к слабым сторонам личности собеседника, закрытость собственного «Я» и двойственность занимаемой позиции в общении; внешне пристройка может быть любой, а внутренняя позиция — «родительская».

3. СТАНДАРТИЗИРОВАННЫЙ УРОВЕНЬ. Подлинного ролевого взаимодействия на этом уровне не происходит. Общение здесь основывается на неких стандартах и представляет собой постоянное развертывание партнерами своего «ролевого веера»:

КОНТАКТ МАСОК. а)       «Маска нуля» — смысл ее: «я вас не трогаю и вы меня не трогайте». Также маска безучастности, вежливости, лю­безности. б)      «Маска тигра» — чтобы боялись. Маска высокомерия, маска неприступности.  в)     «Маска зайца».  г)      «Маска клоуна».

На стандартизированном уровне интерес к партнеру по общению проявляется к нему как носителю определенной социальной роли (как к пассажиру в транспорте, продавцу в магазине, попутчику и т.д.).

4. КОНВЕНЦИОНАЛЬНЫЙ УРОВЕНЬ Этот уровень занимает среднее положение между высшими и низшими уровнями, т.к. на нем впервые появляется подлинный интерес к личности партнера, собственная открытость, но не полностью, а в рамках ситуации, в которой происходит общение; позиции — разнообразные, взаимодополняемые. Это — полноценное человеческое общение, при котором возникает забота о партнере, готовность встать на его место. Контакт на конвенциональном уровне требует от партнеров высокой культуры общения, умение держать диалог на этом уровне, а тем более «приводить» к такому уровню можно уподобить сложному искусству, для овладения которым иному человеку приходится годами работать над собой. Этот уровень оптимален для разрешения личных и межличностных проблем в человеческих контактах.

5. ДЕЛОВОЙ УРОВЕНЬ Деловое общение. Общение на уровне будничного, но глубже и серьезнее, чем на конвенциональном. Общаясь на деловом уровне, люди выносят из контактов не только определенные зримые «плоды» совместной деятельности, но также исключительно стойкие чувства взаимной привязанности, доверия и теплоты. Или, напротив, почти неустранимые антипатии друг к другу.     Ведь только в деле человек раскрывается полно и с наиболее существенных сторон. Интерес к личности партнера возникает именно с точки зрения его деловых качеств, открытость достаточно большая, позиции в общении разные: от взаимодополняемых «родитель» — «взрослый», «взрослый» — «взрослый» до конфликтных.

6. ИГРОВОЙ УРОВЕНЬ Обладает полнотой и человечностью, характеризуется тонкостью содержания и богатством оттенков. На игровом уровне мы общаемся лишь с теми людьми, которых хотя бы немного уже знаем и с которыми нас связывает определенное чувство — если не взаимное, то по крайней мере еще не омраченное обидами и разочарованиями. В общении на игровом уровне партнеры «играют друг в друга», «отражаются друг в друге», подобно хорошим, актерам. Используются различные виды пристроек. Данный уровень характеризуется подлинным интересом к личности партнера, глубокой открытостью и разнообразием пристроек, что делает общение праздничным, интересным и продуктивным в плане взаимопонимания, взаимопознания. Данный уровень эффективен в педагогическом общении, когда учитель играет роль рассеянного, нуждающегося в помощи знающих и добрых детей, как это делает Ш.А. Амонашвили.

7. ДУХОВНЫЙ УРОВЕНЬ Высший уровень человеческого общения. Партнер воспринимается как носитель духовного начала, и это начало пробуждает в нас чувство, которое сродни благоговению. Духовное общение соединяет в себе самые привлекательные черты игрового и делового (живой интерес к личности партнера, взаимное побуждение к спонтанности, совместный поиск истины, благовидное стремление к единодушию и согласию). Но к этому прибавляется еще что-то новое, спонтанное, делающее контакт незабываемым. Духовность обеспечивается не отбором тем, а глубиной «диалогического проникновения» людей друг в друга, т.к. интерес к личности партнера — максимально глубокий; полная собственная открытость и взаимодополняемость позиций.

 Педагогическое мастерство в общении с детьми проявляется в умении учителя общаться с детьми на высших уровнях, не спускаясь ниже конвенционального — стандартизированного в зависимости от ситуации.

 

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]