- •Перелік питань до залікової контрольної роботи
- •Розкрийте зміст поняття “освіта”. Сформулюйте основні цілі освіти.
- •Зробіть аналіз основних передумов реформування вищої освіти.
- •Сформулюйте мету та зробіть аналіз основних напрямів реформування вищої освіти в Україні.
- •Сформулюйте основні цілі та ідеї Болонської декларації.
- •Обґрунтуйте основні принципи освіти в Україні.
- •Складові системи освіти. Обґрунтуйте їх функціональні завдання.
- •Структура освіти в Україні. Обґрунтуйте призначення різних загальноосвітніх програм.
- •Структура освітньо-кваліфікаційних рівнів. Обґрунтуйте призначення різних професійних програм.
- •Дайте визначення таких понять: освітній рівень, професія, спеціальність, спеціалізація, кваліфікація. Обґрунтуйте використання цих понять у стандартах вищої освіти.
- •Розкрийте сутність різних рівнів професійної діяльності.
- •Розкрийте взаємозв’язок освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів в Україні.
- •Обґрунтуйте основні наукові завдання педагогіки вищої школи.
- •Розкрийте зміст таких понять: знання, навички та уміння. Обґрунтуйте їх діалектичний зв’язок та особливості формування навичок та умінь.
- •Дайте визначення таких понять: навчальний процес, зміст освіти та зміст навчання. Обґрунтуйте використання цих понять у стандартах вищої освіти.
- •Психологічна сутність пізнавальної діяльності. Модель процесу пізнання та сутність психологічних процесів: мотив, установка, увага, відчуття, сприйняття, уявлення, розуміння, засвоєння.
- •Основні етапи дидактичного процесу, їх цілі та результат, основні завдання викладача на цих етапах.
- •Розкрийте сутність двох типів психологічної діяльності. Їх значення для педагогічної практики.
- •Розкрийте сутність 1 и 2 рівнів викладання і засвоєння навчального матеріалу.
- •1 Рівень – „рівень знайомства”.
- •2 Рівень – „стереотипний рівень”.
- •Розкрийте сутність 3 и 4 рівнів викладання і засвоєння навчального матеріалу.
- •4 Рівень – „евристичний рівень”.
- •Взаємозв’язок законів, принципів та правил дидактики. Сформулюйте основний закон дидактики. Які практичні висновки слідують з цього?
- •Розкрийте сутність основних принципів дидактики: науковість та системність. Обґрунтуйте основні правила їх реалізації у навчальному процесі.
- •5. В процессе обучения необходимо разоблачение различного рода лженаучных и ошибочных теорий, взглядов и представлений.
- •Мотивація навчання. Обґрунтуйте завдання викладача з управління мотивацією студентів.
- •Розкрийте сутність основних принципів дидактики: доступність та зв’язок теорії з практикою. Обґрунтуйте основні правила їх реалізації у навчальному процесі.
- •Основні дидактичні завдання лекції. Переваги та недоліки лекційного метода. Обґрунтуйте шляхи усунення цих недоліків.
- •Основні дидактичні вимоги до змісту і структурі лекції. Завдання викладача до забезпечення цих вимог.
- •Призначення та особливості різних типів лекцій. Розкрийте особливості проблемної лекції.
- •Розкрийте сутність основних методів активізації пізнавальної діяльності студентів на лекції.
- •Розкрийте призначення і сутність основних стимулів активізації пізнавальної діяльності на лекції.
- •Дайте визначення семінарського заняття. Дидактичні завдання різних типів семінарських занять та особливості їх проведення. Розкрийте роль викладачів на цих заняттях.
- •Дайте визначення практичного та лабораторного занять. Їх дидактичні завдання. Обґрунтуйте завдання викладача на цих заняттях.
- •Розкрийте призначення, структуру та взаємозв’язок складових Стандарту вищої освіти (сво).
- •Розкрийте призначення та структуру окх і опп.
- •Основні види контролю, обґрунтуйте їх цілі, функції та завдання.
- •Завдання педагогічної діагностики та педагогічної кваліметрії. Види кваліметрії та їх використання у педагогіці.
- •Сутність типів кваліметричних шкал та їх використання у педагогіці.
- •Дайте визначення оцінки і відмітки, обґрунтуйте їх основні функції.. Зробіть аналіз існуючих систем оцінювання.
- •Розкрийте сутність основних вимог до контрольних завдань, обґрунтуйте шляхи їх забезпечення.
- •Розкрийте сутність різних рівнів контрольних завдань.
- •Обґрунтуйте шляхи до вибору складності, трудомісткість та тривалості контролю.
- •Критерії та методи аналізу результатів контролю, їх використання у педагогічній практиці..
- •Дайте визначення поняттю “технологія навчання”. Розкрийте структуру та принципи нових технологій навчання.
- •Сформулюйте основні положення особисто-орієнтованої педагогічної технології.
- •Сформулюйте основні положення технологій “навчання що розвиває” та “навчання як дослідження”.
- •Сформулюйте основні положення і правила реалізації технології проблемного навчання.
- •Розкрийте сутність технології контекстного навчання.
- •Поясніть основні цілі та принципи освіти для сталого розвитку.
- •Сформулюйте цілі та завдання рейтингової системи оцінки успішності навчання.
- •Сутність модульно-рейтингової технології навчання, її переваги та умови впровадження.
- •Розкрийте основні прикмети ділової гри.
- •Обґрунтуйте основні принципи дистанційної освіти та навчання.
- •Обґрунтуйте дидактичні вимоги до електронних навчальних посібників.
- •Види та рівні педагогічного спілкування. Розкрийте сутність емоційно творчого аспекту педагогічного спілкування.
- •Обсяг, інтенсивність та зміст спілкування викладача зі студентами.
- •Сутність та структура педагогічного такту. Методи розв’язування педагогічних конфліктів.
- •Психологічні особливості розуміння викладачем особистості студента.
Обґрунтуйте дидактичні вимоги до електронних навчальних посібників.
Основними дидактичними вимогами до електронних підручників є:
відповідність змісту і рівня навчального матеріалу вимогам учбової програми дисципліни;
можливість реалізації основних дидактичних функцій: навчальної (інформаційно-довідкової - представлення теоретичного матеріалу і консультування, тренажерно - практичної - формування умінь використовувати знання для рішення практичних завдань, формування дослідницьких умінь при виконанні віртуальних лабораторних робіт); контролюючої (реалізація ефективного й об'єктивного контролю усіх видів - вхідного, поточного, модульного і підсумкового, а також самоконтролю); розвиваючої (пред'явлення теорії поглибленого рівня і практичних завдань підвищеної складності, евристичного рівня);
побудови навчального матеріалу відповідно до дидактичних принципів: а) представлення навчального матеріалу за розгалуженою схемою з урахуванням можливостей і рівня підготовки студентів, їхніх інтересів і схильностей. Як правило, пропонується три рівні: базовий, на якому даються фундаментальні знання, основні поняття і визначення, цілісна картина дисципліни, її наукова методологія; основний відповідний необхідному рівню; поглинутий рівень, на якому представляється додатковий теоретичний матеріал для поглибленого вивчення окремих питань, задачі і вправи дослідницького характеру; б) широке використання методів і засобів активізації пізнавальної діяльності студентів на основі застосування всього спектра мультімедійних технологій (тексту, динамічної двох - тривимірної графіки, аудіо фрагментів, відео й анімації); в) використання різних засобів і методів стимулювання пізнавальної діяльності і керування нею (оперативне тестування, рекомендації з траєкторії вивчення в залежності від результатів тестування, поступове ускладнення навчального матеріалу, що коректують методи і т.п.);
забезпечення адекватного сприйняття інформації на основі зняття (виключення) бар'єрів: семантичного (загальна система значень), стилістичного, логічного;
врахування індивідуальних особливостей студентів (рівня підготовки, швидкості мислення, особливостей сприйняття різної інформації і т.д.);
забезпечення ефективної навігації і пошуку інформації (навігація - на основі структурування навчальної інформації з єдиної ієрархії - розділ, тема, параграф, ілюстрація і забезпечення переходів між логічно зв'язаними інформаційними одиницями за допомогою гіперпосилання; система пошуку - по набору покажчиків і ключових слів), велика інформаційно-довідкова база;
забезпечення інтерактивного діалогу і корекція процесу навчання;
створення комфортних психолого-фізіологічних умов (дружній інтерфейс, врахування індивідуальних особливостей, забезпечення психологічного розвантаження на основі оцінки ступеня стомлення;
забезпечення ергономічних вимог, зниження негативного впливу роботи з монітором.
Види та рівні педагогічного спілкування. Розкрийте сутність емоційно творчого аспекту педагогічного спілкування.
1. ПРИМИТИВНЫЙ УРОВЕНЬ. Общая характеристика того, кто опускается до примитивного уровня в контакте, такова: для него собеседник не партнер, а предмет, нужный либо мешающий. Если нужный, надо им овладеть, если мешающий — надо его оттолкнуть. Отсюда — позиция в общении: «родительская» или «детская», если партнер дал достойный отпор; интереса и уважения к личности собеседника нет при полной открытости не лучших сторон своего «Я».
2. МАНИПУЛЯТИВНЫЙ УРОВЕНЬ. Субъект, избирающий партнерство на этом уровне, по своему подходу к другому человеку близок к примитивному уровню, но по исполнительским возможностям приближается к конвенциональному уровню. Характеристика манипулятора: для него партнер — соперник в игре, которую непременно надо выиграть. Выигрыш означает выгоду: если не материальную или житейскую, то по крайней мере психологическую, которая заключается в том, чтобы надежно пристроиться к партнеру «сверху» и иметь возможность безнаказанно наносить ему «уколы». На манипулятивном уровне характерны интерес к слабым сторонам личности собеседника, закрытость собственного «Я» и двойственность занимаемой позиции в общении; внешне пристройка может быть любой, а внутренняя позиция — «родительская».
3. СТАНДАРТИЗИРОВАННЫЙ УРОВЕНЬ. Подлинного ролевого взаимодействия на этом уровне не происходит. Общение здесь основывается на неких стандартах и представляет собой постоянное развертывание партнерами своего «ролевого веера»:
КОНТАКТ МАСОК. а) «Маска нуля» — смысл ее: «я вас не трогаю и вы меня не трогайте». Также маска безучастности, вежливости, любезности. б) «Маска тигра» — чтобы боялись. Маска высокомерия, маска неприступности. в) «Маска зайца». г) «Маска клоуна».
На стандартизированном уровне интерес к партнеру по общению проявляется к нему как носителю определенной социальной роли (как к пассажиру в транспорте, продавцу в магазине, попутчику и т.д.).
4. КОНВЕНЦИОНАЛЬНЫЙ УРОВЕНЬ Этот уровень занимает среднее положение между высшими и низшими уровнями, т.к. на нем впервые появляется подлинный интерес к личности партнера, собственная открытость, но не полностью, а в рамках ситуации, в которой происходит общение; позиции — разнообразные, взаимодополняемые. Это — полноценное человеческое общение, при котором возникает забота о партнере, готовность встать на его место. Контакт на конвенциональном уровне требует от партнеров высокой культуры общения, умение держать диалог на этом уровне, а тем более «приводить» к такому уровню можно уподобить сложному искусству, для овладения которым иному человеку приходится годами работать над собой. Этот уровень оптимален для разрешения личных и межличностных проблем в человеческих контактах.
5. ДЕЛОВОЙ УРОВЕНЬ Деловое общение. Общение на уровне будничного, но глубже и серьезнее, чем на конвенциональном. Общаясь на деловом уровне, люди выносят из контактов не только определенные зримые «плоды» совместной деятельности, но также исключительно стойкие чувства взаимной привязанности, доверия и теплоты. Или, напротив, почти неустранимые антипатии друг к другу. Ведь только в деле человек раскрывается полно и с наиболее существенных сторон. Интерес к личности партнера возникает именно с точки зрения его деловых качеств, открытость достаточно большая, позиции в общении разные: от взаимодополняемых «родитель» — «взрослый», «взрослый» — «взрослый» до конфликтных.
6. ИГРОВОЙ УРОВЕНЬ Обладает полнотой и человечностью, характеризуется тонкостью содержания и богатством оттенков. На игровом уровне мы общаемся лишь с теми людьми, которых хотя бы немного уже знаем и с которыми нас связывает определенное чувство — если не взаимное, то по крайней мере еще не омраченное обидами и разочарованиями. В общении на игровом уровне партнеры «играют друг в друга», «отражаются друг в друге», подобно хорошим, актерам. Используются различные виды пристроек. Данный уровень характеризуется подлинным интересом к личности партнера, глубокой открытостью и разнообразием пристроек, что делает общение праздничным, интересным и продуктивным в плане взаимопонимания, взаимопознания. Данный уровень эффективен в педагогическом общении, когда учитель играет роль рассеянного, нуждающегося в помощи знающих и добрых детей, как это делает Ш.А. Амонашвили.
7. ДУХОВНЫЙ УРОВЕНЬ Высший уровень человеческого общения. Партнер воспринимается как носитель духовного начала, и это начало пробуждает в нас чувство, которое сродни благоговению. Духовное общение соединяет в себе самые привлекательные черты игрового и делового (живой интерес к личности партнера, взаимное побуждение к спонтанности, совместный поиск истины, благовидное стремление к единодушию и согласию). Но к этому прибавляется еще что-то новое, спонтанное, делающее контакт незабываемым. Духовность обеспечивается не отбором тем, а глубиной «диалогического проникновения» людей друг в друга, т.к. интерес к личности партнера — максимально глубокий; полная собственная открытость и взаимодополняемость позиций.
Педагогическое мастерство в общении с детьми проявляется в умении учителя общаться с детьми на высших уровнях, не спускаясь ниже конвенционального — стандартизированного в зависимости от ситуации.