40. Основні види контролю, обґрунтуйте їх цілі, функції та завдання.

Вхідний контроль проводиться перед вивченням нового курсу з метою визначення рівня підготовки студентів з попередньої дисципліни, тобто яка забезпечує цей новий курс. Вхідний контроль проводиться на першому занятті дисципліни. Контрольні завдання вхідного контролю повинні відповідати програмі дисципліни, яка забезпечує та бути націленими на перевірку істотних знань, навичок й умінь, на які спирається майбутнє вивчення дисципліни.

Вхідний контроль на початку навчання студентів на 1 курсі називають нульовим, він проводиться за програмами середньої школи.

За результатами вхідного контролю проводиться адаптація навчального курсу (розподіл годин, методики та ін.) до рівня підготовки студентів, корекція попередньої підготовки шляхом проведення додаткових занять, консультацій й ін. Таким чином, основна функція вхідного контролю - коригувальна.

Поточний контроль проводиться викладачем на всіх видах аудиторних занять. Основним завданням поточного контролю є перевірка рівня підготовки студентів до виконання конкретної, запланованої роботи. Поточний контроль необхідний також для діагностування ходу дидактичного процесу, виявлення його динаміки, зіставлення реально досягнутих на окремих етапах результатів із запроектованими. Крім власне прогностичної функції поточний контроль стимулює навчальну роботу учнів, сприяє своєчасному визначенню прогалин у засвоєнні матеріалу, підвищенню загальної продуктивності навчання. Метою поточного контролю є забезпечення оперативного зворотного зв'язку між викладачем і студентами в процесі навчання та мотивації досягнення у студентів. Інформація, яку отримують при поточному контролі, використовується як викладачем - для корекції методів і способів навчання, так і студентами - для планування самостійної роботи. Таким чином, що поточний контроль виконує коригувальні, організуючі та виховні функції.

Поточний контроль може бути як фронтальним (масовим), так і вибірковим, може проводитися у формі усного опитування, письмового експрес контролю (летючки) або автоматизованого (машинного) контролю на практичних заняттях, лекціях, колоквіумах лабораторних робіт, оцінки виступів студентів на семінарських заняттях.

Поточний контроль проводиться з навчального матеріалу, заданому для самостійної роботи; за матеріалами попередньої лекції, практичного заняття і т.п. Питання (завдання) для поточного контролю (їхня кількість звичайно не перевищує 6-8) формуються так, щоб охопити всі найважливіші елементи знань, умінь, вивчених учнями протягом останніх 2-3 занять. Тривалість фронтального поточного контролю не повинна перевищувати 10-12 хв.

Рубіжний контроль - це контроль знань студентів після вивчення логічно завершеної частини навчальної програми дисципліни. Рубіжний контроль може проводитись у формі контрольної роботи, розрахункових і розрахунково-графічних завдань, курсового проекту (роботи) та ін. Рубіжний контроль може бути тематичним (після вивчення певної теми дисципліни) або календарним (2-3 "рубежі" у семестрі).

Метою рубіжного контролю є проміжна атестація студентів, тому він є масовим контролем, тобто проводиться одночасно для всіх студентів. Рубіжний контроль, як і поточний контроль, забезпечує формування в студентів відповідного уявлення про рівень своєї підготовки з дисципліни.

Тематичний рубіжний контроль з навчального модулю дисципліни (модульний контроль) є необхідним елементом модульної або модульно-рейтингової технології навчання (навчального процесу). Рубіжний контроль поліпшує оперативне керування навчальним процесом, сприяє ритмічній, планомірній роботі студентів. Основними функціями рубіжного контролю є діагностична, навчальна та організуюча.

Підсумковий контроль. Завданням підсумкового контролю є оцінка результатів навчання студентів на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на окремому етапі навчання. Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студентів. Всі види підсумкового контролю є масовими.

Семестровий контроль проводиться у вигляді семестрового іспиту, диференційованого заліку та заліку з конкретної дисципліни. Завдання семестрового контролю - підведення поетапного підсумку спільної діяльності студентів і викладача.

Цілями семестрового контролю є переведення студентів на наступний етап навчання й оцінка якості навчального процесу. Аналіз результатів семестрового контролю, в обов'язковому порядку проведений на кафедрах, дозволяє виявити недоліки підготовки студентів з дисципліни, забезпечити коректування робочих програм навчальних дисциплін, удосконалити організацію навчального процесу та методику проведення занять.

Семестровий контроль є по суті справи продовженням навчання. У період підготовки до іспиту студенти систематизують і поглиблюють знання, зміцнюють навички й уміння з дисципліни. Досвід показує, що, тільки готуючись до іспиту, студент здобуває цілісне уявлення про навчальну дисципліну. Період підготовки до іспиту - період серйозної та продуктивної роботи студента. Це видно по екзаменаційних консультаціях, на яких студенти задають, як правило, глибокі та змістовні запитання. Лише на іспиті викладач може перевірити знання взаємозв'язку окремих тем, уміння самостійно вибирати потрібні методи аналізу, оптимізації й ін.

Державна атестація студентів проводиться ДЕК після закінчення навчання по програмі певного освітньо-кваліфікаційного рівня з метою встановлення відповідної кваліфікації по певній спеціальності та видачі за результатами атестації відповідного диплому про освіту.

Основним завданням державної атестації є визначення відповідності рівня підготовки студента вимогам відповідної освітньо-кваліфікаційної характеристики.

Державна атестація може проводитися у формі державного екзамену з окремих спеціальних дисциплін, комплексного державного іспиту, захисту атестаційної роботи (проекту) або їхньої комбінації. Форма державної атестації визначається відповідною освітньо-кваліфікаційною характеристикою.

Відстрочений контроль. Завданням цього контролю є встановлення надійності, стійкості знань, умінь і навичок. Тому цей контроль називають ще контролем схоронності знань. Метою такого контролю є, як правило, порівняльний аналіз якості навчання окремими викладачами, за різними методиками й ін.

Відстрочений контроль проводиться через деякий час після здачі семестрового іспиту. Це переважно вибірковий контроль. Контролю піддається кілька навчальних груп, у яких застосовувались експериментальні методики навчання, та інші групи як еталонні (контрольні).

41. Зробіть аналіз переваг та недоліків різних форм контролю підготовки студентів.

Форма контролю з дисципліни визначається рішенням відповідної кафедри. Вибір форми контролю залежить від мети, змісту, методів проведення контролю, особливостей навчальної дисципліни, традицій кафедри. У цей час знаходять застосування наступні форми контролю якості підготовки студентів: усний контроль, письмовий контроль, комбінований і тестовий контроль. Кожний із цих видів має свої переваги та недоліки.

Усний контроль має наступні переваги: гнучкість, адаптація до психологічних особливостей студента, висока точність і глибина перевірки знань, навичок й умінь, можливість перевірки якості мови студента, міцності знань, здатності захищати, відстоювати свою точку зору, свої погляди. Усний контроль дозволяє максимально використати виховний фактор, виховний вплив викладача.

До недоліків усного контролю варто віднести зниження надійності оцінки за рахунок розходження складності окремих екзаменаційних квитків, розбіжності вимог різних викладачів, відмінності в їхньому рівні строгості при оцінці тієї ж самої відповіді, розходжень у професійній кваліфікації викладачів, можливої необ'єктивності викладача (з психологічних або інших причин) до оцінки відповідей деяких студентів (іноді оцінки, що виставляють студентам, виявляються недостовірними через побоювання викладача, що вони будуть використані для оцінювання роботи самого викладача).

Процес контролю-це одна з найбільш трудомістких і відповідальних операцій у навчанні, пов'язана з гострими психологічними ситуаціями, як для учнів, так і для викладача. Особливо великі стресові навантаження при усному контролі.

Письмовий контроль має ряд переваг. По-перше, забезпечується більша об'єктивність, яка забезпечується документуванням відповідей, а значить можливістю обговорення результатів у будь-який час. По-друге, може бути забезпечена висока надійність за рахунок розробки та використання чітких і конкретних критеріїв оцінки. І, нарешті, знижується стресова напруга, як для студента, так і для викладача.

Недоліки письмового контролю: можливість неадекватної оцінки за рахунок використання шпаргалок і “взаємодопомоги”; більш складна організація, відсутність адаптації контролю до індивідуальних особливостей і рівня підготовки студента.

Комбінований контроль проводиться у два етапи. На першому проводиться письмовий контроль, а на другому - співбесіда зі студентом на основі перевіреної контрольної роботи. Комбінований контроль об’єднує переваги усного та письмового. Недоліком комбінованого контролю є його більша трудомісткість. Прикладом комбінованого контролю є виконання та захист курсових проектів і робіт, захист курсових контрольних робіт студентами-заочниками.

Тестовий контроль є різновидом письмового, однак має свої особливості. Основною перевагою тестового контролю є висока об'єктивність вимірювання рівня підготовки студентів. Більш докладно проблеми тестового контролю будуть розглянуті на найближчих лекціях.