- •Перелік питань до залікової контрольної роботи
- •Розкрийте зміст поняття “освіта”. Сформулюйте основні цілі освіти.
- •Зробіть аналіз основних передумов реформування вищої освіти.
- •Сформулюйте мету та зробіть аналіз основних напрямів реформування вищої освіти в Україні.
- •Сформулюйте основні цілі та ідеї Болонської декларації.
- •Обґрунтуйте основні принципи освіти в Україні.
- •Складові системи освіти. Обґрунтуйте їх функціональні завдання.
- •Структура освіти в Україні. Обґрунтуйте призначення різних загальноосвітніх програм.
- •Структура освітньо-кваліфікаційних рівнів. Обґрунтуйте призначення різних професійних програм.
- •Дайте визначення таких понять: освітній рівень, професія, спеціальність, спеціалізація, кваліфікація. Обґрунтуйте використання цих понять у стандартах вищої освіти.
- •Розкрийте сутність різних рівнів професійної діяльності.
- •Розкрийте взаємозв’язок освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів в Україні.
- •Обґрунтуйте основні наукові завдання педагогіки вищої школи.
- •Розкрийте зміст таких понять: знання, навички та уміння. Обґрунтуйте їх діалектичний зв’язок та особливості формування навичок та умінь.
- •Дайте визначення таких понять: навчальний процес, зміст освіти та зміст навчання. Обґрунтуйте використання цих понять у стандартах вищої освіти.
- •Психологічна сутність пізнавальної діяльності. Модель процесу пізнання та сутність психологічних процесів: мотив, установка, увага, відчуття, сприйняття, уявлення, розуміння, засвоєння.
- •Основні етапи дидактичного процесу, їх цілі та результат, основні завдання викладача на цих етапах.
- •Розкрийте сутність двох типів психологічної діяльності. Їх значення для педагогічної практики.
- •Розкрийте сутність 1 и 2 рівнів викладання і засвоєння навчального матеріалу.
- •1 Рівень – „рівень знайомства”.
- •2 Рівень – „стереотипний рівень”.
- •Розкрийте сутність 3 и 4 рівнів викладання і засвоєння навчального матеріалу.
- •4 Рівень – „евристичний рівень”.
- •Взаємозв’язок законів, принципів та правил дидактики. Сформулюйте основний закон дидактики. Які практичні висновки слідують з цього?
- •Розкрийте сутність основних принципів дидактики: науковість та системність. Обґрунтуйте основні правила їх реалізації у навчальному процесі.
- •5. В процессе обучения необходимо разоблачение различного рода лженаучных и ошибочных теорий, взглядов и представлений.
- •Мотивація навчання. Обґрунтуйте завдання викладача з управління мотивацією студентів.
- •Розкрийте сутність основних принципів дидактики: доступність та зв’язок теорії з практикою. Обґрунтуйте основні правила їх реалізації у навчальному процесі.
- •Основні дидактичні завдання лекції. Переваги та недоліки лекційного метода. Обґрунтуйте шляхи усунення цих недоліків.
- •Основні дидактичні вимоги до змісту і структурі лекції. Завдання викладача до забезпечення цих вимог.
- •Призначення та особливості різних типів лекцій. Розкрийте особливості проблемної лекції.
- •Розкрийте сутність основних методів активізації пізнавальної діяльності студентів на лекції.
- •Розкрийте призначення і сутність основних стимулів активізації пізнавальної діяльності на лекції.
- •Дайте визначення семінарського заняття. Дидактичні завдання різних типів семінарських занять та особливості їх проведення. Розкрийте роль викладачів на цих заняттях.
- •Дайте визначення практичного та лабораторного занять. Їх дидактичні завдання. Обґрунтуйте завдання викладача на цих заняттях.
- •Розкрийте призначення, структуру та взаємозв’язок складових Стандарту вищої освіти (сво).
- •Розкрийте призначення та структуру окх і опп.
- •Основні види контролю, обґрунтуйте їх цілі, функції та завдання.
- •Завдання педагогічної діагностики та педагогічної кваліметрії. Види кваліметрії та їх використання у педагогіці.
- •Сутність типів кваліметричних шкал та їх використання у педагогіці.
- •Дайте визначення оцінки і відмітки, обґрунтуйте їх основні функції.. Зробіть аналіз існуючих систем оцінювання.
- •Розкрийте сутність основних вимог до контрольних завдань, обґрунтуйте шляхи їх забезпечення.
- •Розкрийте сутність різних рівнів контрольних завдань.
- •Обґрунтуйте шляхи до вибору складності, трудомісткість та тривалості контролю.
- •Критерії та методи аналізу результатів контролю, їх використання у педагогічній практиці..
- •Дайте визначення поняттю “технологія навчання”. Розкрийте структуру та принципи нових технологій навчання.
- •Сформулюйте основні положення особисто-орієнтованої педагогічної технології.
- •Сформулюйте основні положення технологій “навчання що розвиває” та “навчання як дослідження”.
- •Сформулюйте основні положення і правила реалізації технології проблемного навчання.
- •Розкрийте сутність технології контекстного навчання.
- •Поясніть основні цілі та принципи освіти для сталого розвитку.
- •Сформулюйте цілі та завдання рейтингової системи оцінки успішності навчання.
- •Сутність модульно-рейтингової технології навчання, її переваги та умови впровадження.
- •Розкрийте основні прикмети ділової гри.
- •Обґрунтуйте основні принципи дистанційної освіти та навчання.
- •Обґрунтуйте дидактичні вимоги до електронних навчальних посібників.
- •Види та рівні педагогічного спілкування. Розкрийте сутність емоційно творчого аспекту педагогічного спілкування.
- •Обсяг, інтенсивність та зміст спілкування викладача зі студентами.
- •Сутність та структура педагогічного такту. Методи розв’язування педагогічних конфліктів.
- •Психологічні особливості розуміння викладачем особистості студента.
Основні дидактичні завдання лекції. Переваги та недоліки лекційного метода. Обґрунтуйте шляхи усунення цих недоліків.
Можна сформулювати головні дидактичні задачі лекції:
забезпечення первісного знайомства з навчальним матеріалом, організація його початкового сприйняття;
формування основи для подальшого самостійного вивчення й оволодіння знаннями;
формування наукового світогляду, виховання у студентів пізнавальних інтересів.
Аналізуючи традиційну лекцію в сучасному процесі навчання можна відзначити наступні недоліки:
1. Рівень засвоєння навчального матеріалу на лекції в силу обмеженості видів навчальної діяльності студентів обмежується сприйняттям, загальним ознайомленням і орієнтуванням, тобто не виходить за рамки першого етапу пізнавальної діяльності;
2. Зміст, методика і темп читання лекції, як правило, майже не залежать від якості сприйняття і, тим більше, засвоєння матеріалу студентами. Лекція читається звичайно деякому середньому, гіпотетичному студенту, тому що на лекції неможливо адаптувати виклад до характеру й особливостей сприйняття й усвідомлення навчального матеріалу, його засвоєння кожним студентом;
3. Прагнучи викласти весь програмний матеріал в обмежений час, лектор нерідко йде на "ущільнення" інформації, підвищуючи темп викладу, надмірно використовуючи технічні засоби пред'явлення інформації без використання роздавального матеріалу. При цьому робота студентів зводиться до спроб можливо повніше записати пояснення лектора, перемалювати візуальну інформацію з дошки, плакатів і екрана за рахунок глибини і якості розуміння істоти що викладає цей матеріал. ( Зараз запишу механічно, а потім - вдома розберуся, а це "потім" часто виявляється - перед іспитом) Т.о. оволодіння навчальним матеріалом на лекційному занятті не відбувається, створюється лише видимість навчання;
4. Лектор, особливо по теоретичним курсам з невеликою кількістю годин, які виділяються на практичні види занять, не організує подальшу роботу студентів над матеріалом лекції, не направляє і не вчить користуватись літературою (навчальною, монографічною і періодичною науковою);
5. Деяка частина лекцій носить не проблемний, а інформаційно-описовий характер, це привчає студентів до пасивного, некритичного сприйняття чужих думок, гальмує прагнення мислити самостійно. Такі лекції орієнтовані на виконавчу діяльність студента, не стимулюють потребу розширення і поглиблення знань; при підготовці до іспитів студенти обмежуються вивченням тільки конспекту лекції. Негативні наслідки такої лінії поводження студентів у довгостроковому плані, цілком очевидні. Таким шляхом формується інтелектуальна лінь, невміння самостійно працювати з літературою за фахом, небажання розширювати свій кругозір, удосконалювати свою професійну підготовку на рівні сучасних досягнень відповідної області після закінчення вузу, що з урахуванням тенденції прискорення "старіння знань", приводить до швидкої де професіоналізації фахівця.
Перераховані недоліки, безсумнівно, знижують ефективність лекційного методу, однак досвід вищої школи показує, що відмовлення від лекції приводить до зниження наукового рівня і системності знань, а значить і до погіршення якості підготовки студентів. Тому лекція продовжує залишатися у вузі основним видом навчальних занять, призначеним для засвоєння студентами теоретичного матеріалу.
Зазначені вище недоліки лекційного методу значною мірою можуть бути переборені за рахунок раціональної побудови лекційного курсу дисципліни і методично правильного проведення лекцій.
Таким чином, хоча рівень засвоєння навчального матеріалу на лекції по об'єктивних причинах (через обмеженість видів діяльності, доступних студентам у межах лекційної форми навчання) не може бути досить високим (як правило, це рівень загального орієнтування і знайомства з основами теорії) це ні в якій мері не знижує значимості лекційної форми навчання, оскільки цей первинний рівень у ряді випадків може бути достатнім і у всіх випадках є принципово важливим для досягнення більш високих рівнів засвоєння, а від якості і повноти орієнтування буде залежати швидкість і повнота формування знань і умінь.
Крім того, лекція є дуже ощадливим способом одержання в узагальненому виді основ знань, орієнтування в навчальному матеріалі. У ряді ситуацій лекційна форма навчання студентів не може бути замінена ніякий інший. Так, при відсутності підручників і навчальних посібників найчастіше по новим, що складаються курсам лекція виконує функції основного джерела навчальної інформації. Це справедливо й у тих випадках, коли новий навчальний матеріал по конкретній темі ще не знайшов відображення в підручниках, чи викладений у застарілій трактуванні. Лекція необхідна й у випадку, якщо навчальний матеріал важкий для самостійного вивчення по підручниках і вимагає методичної переробки лектора. У випадках, коли ті чи інші питання викладаються в різних навчальних посібниках і наукових статтях у різних концепціях, лекція необхідна, щоб дати об'єктивну оцінку різним підходам і трактуванням.
Гарна вузівська лекція - це творче спілкування лектора з аудиторією, ефект такого спілкування в силу впливу особистості лектора в пізнавальному й емоційному відношенні незрівнянно вище, ніж читання студентом відповідного навчального матеріалу. У цьому виявляється і велика виховна роль лекції.