- •1. Переведення чисел із однієї позиційної системи числення в іншу
- •1.1. Алгоритм безпосередньої заміни
- •2.2. Переведення цілих чисел з системи числення з основою q в систему числення p
- •2.3. Переведення дробових чисел
- •2.4. Точність переведення дробових чисел з системи числення з основою q в систему числення p
- •2.5. Переведення чисел із однієї системи числення в іншу у випадку
- •2.6.1. Переведення чисел у симетричні і кососиметричні системи
- •2.6.2. Переведення чисел із симетричних і кососиметричних
- •2.6.3. Переведення чисел у неканонічну двійкову систему
- •2.6.4. Переведення з неканонічної двійкової системи у канонічну
- •Рекомендується виконати домашнє завдання 10.
- •2.7. Системи числення з від’ємними основами
- •2.7.1. Переведення цілих десяткових чисел у мінус-двійкову
- •2.7.2. Переведення дробових десяткових чисел у мінус-двійкову
- •2.7.3. Переведення змішаних дробових десяткових чисел у
- •2.8. Переведення двійкових чисел у мінус-двійкову систему
- •2.8.1. Переведення додатних двійкових чисел у мінус-двійкову
- •2.8.2. Переведення від’ємних двійкових чисел у мінус-двійкову
- •2.8.3. Перехід від додатного числа, заданого в мінус-двійковій системі числення до від’ємного і навпаки
- •2.8.4. Переведення чисел з мінус-двійкової системи числення
- •2.9. Переведення чисел з десяткової системи числення в сзк з використанням властивостей залишків
- •2.10. Метод ортогональних базисів переведення чисел з сзк
- •Рекомендується виконати домашнє завдання 15.
- •2.11. Переведення чисел з сзк в десяткову систему числення
- •2.12. Питання для самоконтролю
- •2.13. Завдання для практичної роботи
- •2.14. Завдання для самостійної роботи
- •Додатки
2.8.3. Перехід від додатного числа, заданого в мінус-двійковій системі числення до від’ємного і навпаки
Нехай маємо число , задане в мінус-двійковій системі числення. Запишемо його у вигляді многочлена
, (2.20)
де – номер старшого розряду числа. Якщо – парне, то число додатне; якщо – непарне, то від’ємне.
Помноживши ліву і праву частини виразу (2.20) на (-1) дістанемо число з протилежним знаком, яке подамо у вигляді
З останнього подання числа можна зробити висновок, що його можна подати у вигляді суми двох чисел А і В, які одержуються з числа наступним чином. Кожній одиниці парного розряду числа ставляться у відповідність дві одиниці в розрядах і в числі А, а інші розряди числа А – дорівнюють нулю. Аналогічно, кожній одиниці непарного розряду числа ставляться у відповідність дві одиниці в розрядах і в числі В, а інші розряди числа В – дорівнюють нулю.
Після цього необхідно виконати підсумовування чисел А і В з урахуванням випадків, наведених в табл. 2.13.
Таблиця 2.13
Приклад 2.25. Для заданого числа знайти число протилежне за знаком. Виконати перевірку повторним перетворенням.
Розв’язання. Результати перетворення наведено в табл.2.14.
Таблиця
2.14
X=
45.625
8
7
6
5
4
3
2
1
0
-1
-2
-3
Z
1
1
1
0
0
1
0
.
1
1
1
A
1
1
1
1
0
0
0
0
.
1
1
0
B
0
1
1
0
0
1
1
1
.
1
1
1
-Z
-45.625
1
1
0
1
0
1
1
1
.
1
0
1
А’
0
1
1
1
1
1
1
1
1
.
0
0
0
B’
1
1
0
0
0
0
1
1
1
.
1
1
1
Z
45.625
0
0
1
1
1
0
0
1
0
.
1
1
1