- •1. Переведення чисел із однієї позиційної системи числення в іншу
- •1.1. Алгоритм безпосередньої заміни
- •2.2. Переведення цілих чисел з системи числення з основою q в систему числення p
- •2.3. Переведення дробових чисел
- •2.4. Точність переведення дробових чисел з системи числення з основою q в систему числення p
- •2.5. Переведення чисел із однієї системи числення в іншу у випадку
- •2.6.1. Переведення чисел у симетричні і кососиметричні системи
- •2.6.2. Переведення чисел із симетричних і кососиметричних
- •2.6.3. Переведення чисел у неканонічну двійкову систему
- •2.6.4. Переведення з неканонічної двійкової системи у канонічну
- •Рекомендується виконати домашнє завдання 10.
- •2.7. Системи числення з від’ємними основами
- •2.7.1. Переведення цілих десяткових чисел у мінус-двійкову
- •2.7.2. Переведення дробових десяткових чисел у мінус-двійкову
- •2.7.3. Переведення змішаних дробових десяткових чисел у
- •2.8. Переведення двійкових чисел у мінус-двійкову систему
- •2.8.1. Переведення додатних двійкових чисел у мінус-двійкову
- •2.8.2. Переведення від’ємних двійкових чисел у мінус-двійкову
- •2.8.3. Перехід від додатного числа, заданого в мінус-двійковій системі числення до від’ємного і навпаки
- •2.8.4. Переведення чисел з мінус-двійкової системи числення
- •2.9. Переведення чисел з десяткової системи числення в сзк з використанням властивостей залишків
- •2.10. Метод ортогональних базисів переведення чисел з сзк
- •Рекомендується виконати домашнє завдання 15.
- •2.11. Переведення чисел з сзк в десяткову систему числення
- •2.12. Питання для самоконтролю
- •2.13. Завдання для практичної роботи
- •2.14. Завдання для самостійної роботи
- •Додатки
2.8.2. Переведення від’ємних двійкових чисел у мінус-двійкову
систему числення
Нехай маємо від’ємне число . Тоді його можна подати у вигляді многочлена
. (2.16)
Перейдемо від числа до числа , замінивши степені двійки з парними і непарними степенями за формулами:
, ;
Підставивши одержані вирази в формулу (2.16), дістанемо многочлен
(2.17)
який, після впорядкування за степенями основи числення, набуде вигляду
(2.18)
Іншого вигляду виразу (2.18) можна надати, якщо його розділити на дві складові: з парними і непарними індексами двійкових цифр :
(2.19)
Виходячи з подання числа у вигляді (2.15) можна сформулювати наступне правило розділення числа (2.12) на складові А і В.
Якщо вихідне число від’ємне, то розряди числа А з парним при замінюються одиницею в -м і -му розрядах, а непарні розряди числа А дорівнюють нулю. Розряди числа В з парним дорівнюють нулю, а розряди з непарним i дорівнюють -м розрядам числа . Підсумовування чисел А і В здійснюється за такими самими правилами, як і у випадку переведення додатних чисел.
Розглянемо реалізацію даного методу на конкретних прикладах.
Приклад 2.23. Перевести десяткові числа , , в мінус-двійкову систему числення.
Р озв’язання. В табл.2.5 – 2.10 наведено результати переведення. Тут Y – двійкове число, A, B – результати розщеплення числа Y, P – проміжні результатygvyи, які одержуються при додаванні складових А і В (свого роду одиниці переносу).
Приклад 2.24. Перевести дробові числа 0.625, -0.625, -0.75 в мінус-двійкову систему числення.
Розв’язання. Результати переведення наведено в табл.2.11.
З
Таблиця
2.11
X=
0.625
0
-1
-2
-3
X=
-0.625
0
-1
-2
-3
X=
-0.75
1
0
-1
-2
Y
0
1
0
1
Y
0
1
0
1
Y
1
1
A
0
0
0
A
0
0
0
0
A
1
1
B
1
1
1
1
B
1
0
1
B
1
0
P
0
0
0
P
0
0
0
P
0
0
Z
1
1
1
1
Z
0
1
0
1
Z
1
1
0
1
Приклад 2.25. Перевести змішане дробове число 45.625 в мінус-двійкову систему числення.
Розв’язання. Результати переведення наведено в табл.2.12.
Зауважимо, що десяткова кома знаходиться між нульовим і мінус першим розрядами.
Таблиця
2.12
X=
45.625
6
5
4
-3
2
1
0
-1
-2
-3
Y
1
0
1
1
0
1
1
0
1
A
0
0
0
1
0
1
0
0
0
B
1
1
1
1
0
0
1
1
1
1
P
0
0
0
1
0
0
0
0
0
Z
1
1
1
0
0
1
0
1
1
1