Міністерство освіти і науки України

Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

Затверджено кафедрою

«_____» серпня 20___ р.

Завідувач кафедри

_______________________

Кафедра всесвітньої історії робоча програма

З курсу «Історіографія всесвітньої історії»

Для студентів факультету історії та права денної форми навчання

Робоча програма з курсу "Історіографія всесвітньої історії"

складена на основі галузевого стандарту вищої освіти за спеціальністю

"Історія та навчальної програми

Робочу програму розробив (розробили) д.І.Н., проф.. Кіян о.І. Кіровоград – 20 структура програми навчальної дисципліни

«Історіографія всесвітньої історії»

1. Опис предмета навчальної дисципліни

Курс: (підготовка бакалаврів, магістрів, спеціалістів)	Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчального курсу
Кількість кредитів, відповід-них ЕСТS: 3 (нац. кредитів: __ ) Модулів за видами роботи: 3 Змістовних модулів: 3 Загальна кількість годин: 135 Тижневих годин: 4	Шифр та назва напряму: 0101 Педагогічна освіта Шифр та назва спеціальності: 7.010103 ПМСО. Історія Спеціалізації: правознавство, суспільствознавство, географія та краєзнавчо-туристична робота Освітньо-кваліфікаційний рівень: спеціаліст	Обов'язковий (за вибором) Рік підготовки: Семестр: ІХ Лекції (теоретична підготовка): 20 годин Семінарські заняття: 16 годин Практичні заняття: ____ годин Лабораторні заняття: ___ годин Самостійна робота: (перераХVвати її форми) 99 годин Інші можливі форми роботи…. Вид контролю: екзамен

2. Мета і завдання вивчення курсу

Курс "Історіографія всесвітньої історії" є одним із найважливіших у сучасній вузівській системі історичної освіти. Він завершує теоретичну і методологічну підготовку істориків-спеціалістів. Розвиток і розширення історіографічних досліджень, поглиблене розуміння предмета історії історичної науки змушує по-новому, з позицій сучасних досягнень у різноманітних галузях науки, вивчати історію історичної науки.

Світоглядний аспект історичної науки особливо рельєфно проступає у сфері історіографії, де порівнюються як різні методологічні підходи, так і результати історичних досліджень. Вивчення історії історичної науки розширює кругозір і допомагає слідкувати за рівнем її розвитку: визначати ступінь вивченості тих чи інших проблем і бачити нові дослідницькі рубежі. Історія історичної науки є частиною суспільної думки всієї духовної культури.

Професійна підготовка істориків включає в себе:

• Вивчення основних етапів розвитку історичної науки;

• Характер теоретичного мислення авторів історичних праць, їхнє уявлення про світ, суспільство і його історію;

• Прийоми і методи огляду, порівняння та інтерпретації історичних фактів;

• Систематизований аналіз важливих методологічних концепцій, які домінували у той чи інший час;

• Знайомство з основними школами і течіями в історичній науці;

• Вивчення праць їхніх найбільших представників;

• Трактування важливих проблем вітчизняної і всесвітньої історії з точки зору різних концепцій і методологічних підходів.

• Метою курсу є вивчення основних етапів історіографії всесвітньої іс­торії, формування критично мислячої особистості.

Ці задачі і визначають вибір мети і форм підготовки студентів.

Українська історіографія знаходиться на переломному етапі свого розвитку. Це визначає особливу важливість комплексного вивчення історії становлення і розвитку системи історичного знання, неорієнтованого на вичленення "магістрального шляху", який веде до сучасних форм пізнання минулого, а представляє все багатство, різноманіття історичної філософії, широкий арсенал методів і форм історичного пізнання, розроблений протягом останніх століть.

Мета курсу: сформувати розуміння студентами предмета і задач історіографії всесвітньої історії, її зв’язків з іншими суміжними історичним дисциплінами. Дати характеристику основних етапів і напрямків історіографії. Зосередити увагу на загальних, проблемних питаннях історії історичної науки із залученням матеріалу джерел – витворів історичної думки. У курсі передбачається висвітлення наступних проблем:

• Поступальний розвиток історичних знань й історичної думки з найдавніших часів до сучасного їх стану;

• Науково-історична діяльність і праці найбільш видатних представників світової історії;

• Різноманітні напрямки і школи історіографії;

• Зв’язок вітчизняної історіографії із загальнокультурним розвитком України і Заходу тощо.

• Лекційний курс передбачає систематичний виклад розвитку зарубіжної історіографії, ознайомлення із працями видатних істориків і проблем, які вони висували й вирішували.

Семінарські заняття спрямовані на поглиблене вивчення окремих проблем курсу, закріплення знань, ознайомлення з першоджерелами і критичною монографічною літературою, розвиток самостійних дослідницьких навичок.

В результаті вивчення курсу студенти мають:

• самостійно визначати загальні тенденції історіографічних досліджень;

• вільно орієнтуватися у різноманітності концепцій і підходів до суперечливих питань історіографії всесвітньої історії; вести дискусію з різних наукових позицій; чітко формулювати і аргументовано обстоювати власну точку зору.

Предметом учбового курсу є вивчення основних етапів історії історичної науки нового і новітнього періоду. У зв'язку з запровадженням у навчальний процес курсу "історіографія історії України", у програмі окреслені лише ме­тодологічні зв'язки української історіографії зі світовою історичною наукою. Відтак у центрі уваги перебувають теоретичні аспекти історичної науки, кон­цептуальні положення, які зумовлювали загальний рівень вивчення конкрет­но-історичних проблем і зокрема нового і новітнього періоду історії.

В основу періодизації курсу покладена послідовна зміна історичних епох, а також еволюція світоглядних принципів і методології історичних досліджень. Це зумовлює потребу у бодай стислій характеристиці соціа­льно-політичних і ідеологічних загальнокультурних та організаційних умов розвитку історіографії в новий та новітній період історії.

У структурному відношенні програма побудована таким чином, щоб ознайомити студентів передусім з тими течіями, напрямками та школами в історіографії нової і новітньої історії, які відігравали провідну роль у роз­витку світової історичної науки в цілому. Певне місце у програмі відведено також локальним або маргінальним явищам в історіографії, без яких за­гальна картина розвитку світової історичної науки виглядатиме спрощено. Подаються характеристики доробку найвидатніших представників світової історичної науки.

Програма передбачає знайомство з національними історіографіями. Це тим доречніше, що історіографічні течії, напрямки та школи, як прави­ло, мали своєрідні епіцентри - на терені конкретних країн чи національних культур. Певний євроцентризм курсу зрештою зумовлений об'єктивними причинами. В новий та новітній період саме європейська історична думка визначала магістральні шляхи розвитку світової історіографії.