родинне святоWord

Родинне свято

 

 

Мета: створити у школярів та їхніх батьків позитивний емоційний настрій; сприяти творчому залученню дітей до навчально-виховного процесу та їхніх батьків до загальношкільних справ; розвивати навички колективної роботи; згуртувати шкільний колектив — учнів, батьків, учителів.

Підготовча робота: підготовка ведучих, читців, хористів і танцюристів; святкове оформлення зали; запис фонограми до конкурсів; якщо школа має таку можливість, підготовка невеликих призів (ручки, олівці та інше канцелярське приладдя), реквізиту до конкурсів.

Форма: шкільне свято за участі шкільної адміністрації, практичного психолога та батьків школярів.

Примітка. Під час підготовки до цього загальношкільного свята доречно з’ясувати цікаві подробиці з історії родин і з дозволу членів сім’ї використати реальні факти у власному сценарії та залучити до участі в ньому представників родин учнів. Усі прізвища та імена, використані в сценарії наведеного тут свята, вигадані, тому, узявши запропонований нами далі сценарій за основу, замініть вигадані імена та ситуації на реальні з життя родин учнів вашої школи.

Дійові особи

Школярі:

Ведучий

Хористи

Танцюристи

Читці

Дорослі:

Адміністрація школи: директор, заступник директора з виховної роботи, організатор школи, практичний психолог Перебіг ЗАХОДУ

До святково оформленої зали під урочисту музику входять учасники та глядачі. На сцені — Хористи, Читці та Ведучий. Співають Хористи. Читець декламує вірша.

1-й Читець

Родина, Родина...

Від батька до сина,

Від матері доньці

Добро передай.

Родина, Родина...

Це вся Україна —

З глибоким корінням,

Високим гіллям.

Хористи (співають)

Ой, у гаю при Дунаю

Соловей щебече...

Він всю свою пташину

До гніздечка кличе...

Ой тьох, тьох він тьох-тьох-тьох

Соловей щебече...

Він свою Батьківщину

До гніздечка кличе.

Ведучий. Доброго вечора, шановні глядачі! Сьогодні ми скликали усіх членів родин нашої школи — дітей, онуків, батьків, бабусь і дідусів — на зустріч «шкільного гніздечка» для розширеної зустрічі, знайомства великого роду класу, тому що усі ми — велика шкільна родина.

І я щиро вітаю всіх, хто зібрався в цій залі. А зібралися ми тут для того, щоб краще пізнати одне одного, відпочити, пожартувати, позмагатися.

Із стислими промовами виступають директор, заступник директора з виховної роботи й організатор школи.

Ведучий. Кожному з нас близькі та дорогі слова «дім», «сім’я», «діти». Ці знайомі та надійні слова випромінюють світло й тепло, дарують відчуття надійності. Іще наші предки вбачали в сім’ї найважливішу та незамінну умову життя кожної людини, духовне та моральне підґрунтя для розвитку особистості.

Хористи (співають) Де злагода в родині,

Де мир, а не війна,

Щасливі тії люди,

Блаженна сторона.

Їх Бог благословляє,

Добро їм посилає,

І з ними він живе…

Ведучий. Слова цієї пісні знали в кожній родині. І мабуть, кожна сім’я — як колись, так і тепер — хотіла б бути такою Богоблагословенною. У разі якщо людина зовсім не мала родичів або її короткий вік минав у сімейних чварах, у народі казали: «Випала їй доля собача».

Справжнє людське життя мало бути щасливим; а крихке сімейне щастя складалося із багатьох факторів (духовних, моральних і матеріальних) і — обов’язково! — міжособистісних стосунків.

Традиційна українська родина була великою: під одним дахом жило декілька сімей або декілька поколінь. Я хочу назвати сім’ю, у якій троє дітей і дружно живуть три покоління. Також три покоління мешкають під одним дахом ще в декількох родинах. Батьки виховували своїх дітей на власному прикладі. Існує легенда: якось давно запитали в батька такої благословенної сім’ї, як він зумів так добре виховати аж 12 своїх дітей, а він відповів: «А я ніяк їх не виховував: я робив — а вони коло мене, я жив — а вони коло мене». Отже, змалечку для дітей ідеалом стала родина, приклад батьків.

А як наші діти говорять про своїх батьків, якими батьки постають у дитячих розмовах, ми просимо розповісти практичного психолога школи.

Слово надається практичному психологу.

«Яке дерево — такі квіти, які батьки — такі й діти» — кажуть у народі. А діти в нас щиросердні, працьовиті, талановиті, отже, і батьки теж. А як же діти уявляють собі сім’ю?

Хористи виконують пісню «Ой, що ж то за шум учинився?»

Народна мудрість стверджує: «Принеси, Боже, здалеку родину, то ми й у будень зробимо неділю». А в нас сьогодні — он яка родина! Тож святкуймо!

Оголошуємо конкурс: «Чи знаєте ви одне одного?»

Я ставлю запитання — спочатку для батьків (дружина пише, а чоловік відповідає вголос), потім — для дітей і батьків (батьки пишуть, а діти відповідають вголос).

Проводиться конкурс «Чи знаєте ви одне одного?» Запитання до конкурсу (для батьків)

Сім’я № 1. Скільки років Ви вже разом?

Сім’я № 2 Коли день народження у Вашої тещі?

Сім’я № 3. Якби Ваша дружина виграла в лотерею, то вона купила б:

    а) корову;

    б) нову шубу;

    в) інше (написати що).

Сім’я № 4. Яким квітам віддає перевагу Ваша дружина?

Сім’я № 5. У якій сукні була Ваша дружина під час першої зустрічі?

Сім’я № 6. Яку страву Ваша дружина готує найкраще?

Сім’я № 7. Скільки у Вашому господарстві курей?

Сім’я № 8. Назвіть по черзі дні народження Ваших дітей.

Сім’я № 9. Яку річ у Вашій родині вважають найціннішою?

Сім’я № 10. Чи задоволена Вами Ваша дружина?

Сім’я № 11. Якою була погода в день Вашого весілля?

Сім’я № 12. Назвіть найулюбленішу пісню своєї дружини.

Сім’я № 13. Уявіть ситуацію: Ви прийшли додому раніше за дружину, усе прибрали, наварили їсти, випрали та випрасували одяг. І ось повертається з роботи Ваша дружина. Що вона зробить:

    а) здивується;

    б) нічого не помітить, бо так буває щоразу;

    в) інший варіант (який?).

Запитання до конкурсу (для дітей)

Дочці. Якими інструментами твій татусь дорожить найбільше?

Сину. Коли день народження у твоєї мами?

Дочці. Коли і де ви були разом усією родиною?

Сину. Яким квітам віддає перевагу твоя матуся?

Дочці. Назви найулюбленішу книгу та кінострічку твого татуся.

Сину. Що тобі слід зробити, щоб твоя матуся радо посміхнулася?

Ведучий. Як добре знають звички та інтереси одне одного, які обізнані щодо родинних пам’ятних дат наших батьків і дітей! Молодці!

2-й Читець декламує вірш «Хата».

«А кому добре живеться, той і співає» — йдеться в приказці.

А зараз — конкурс родин: в якій родині краще живеться, тобто хто краще заспіває. Проводиться конкурс співів.

Біля кого найтепліше? На це запитання ми отримаємо віршовану відповідь.

1-й Читець декламує вірш «Біля кого найтепліше?».

Отже, дітям найкраще біля мами. «А чоловікові,— говорить народна мудрість,— нема кращого друга, як вірна подруга». Та й увесь дім тримається на жінці. А щоб у домі був лад, господиня повинна багато чого вміти і знати: пекти хліб, варити їсти, мести, вишивати, плести, співати, доглядати домашню худобу, ще й на роботу ходити.

Мама Горбачів добре плете, мами Шуляків і Дубових — гарно співають, Пекур, Олексієнко, Пархоменко — смачно готують, мама Хвостенків — вирощує чудові квіти. А найголовніше — усі дорогі, чудові мами навчають дітей добра та правди. Ось як у легенді.

2-й Читець. Рубали ліс. Ворона переносила своїх дітей через річку на інший берег. Несе вона перше вороненя та питає: «Чи ти будеш мене так любити, як я тебе?» Маля й відповідає: «Буду». Ворона й пустила його у воду. Те саме сталося і з другим вороненям. Несе вона третє і знову питає: «Чи ти будеш мене так любити, як я тебе?», а воно й каже: «Ні, мамо, як я матиму своїх дітей, то я буду їх любити так, як ти мене». Ворона перенесла його на нове місце, а брехунів потопила.

А наскільки сильно наші діти люблять своїх мам?

Хористи співають пісню про мам, дарують їм подарунки.

Ведучий. А вам, матері, усіх дітей жаль: і найменшого, і старшого. У дитини заболить пальчик — а у матері серце, тому й навчають мами своїх діток, які ходять до неньки по розум. Але чи завжди слухаються матусиних порад діти?

Танцюристи виконують жартівливий танець: «Мамо, все о’кей».

Шановні батьки, подивіться у виконанні ваших дітей сценку «Добре торгувались».

Виконується згадана сценка.

Ну, а тепер давайте попрацюємо ми. Ви знаєте, що багато наших мам вміють швидко говорити — цього вимагає їхній імідж. Отже, конкурс скоромовок для мам: «Їхав Прокіп з Прокопихою і забалакались про горшки, про миски і про покришки».

Проводиться конкурс скоромовок. Переможці отримують символічні призи.

Розвиток дитини починається зі звуків маминої колискової, бабусиних казок. І стільки діти їх навчилися від батьків і від вчителів, що спробуйте тепер ви відгадати, з якої казки цей герой. Отже, конкурс!

Учні по черзі зображують казкових персонажів, а батьки відгадують героя, якого представляє їхня дитина. У традиційній український родині чоловік, господар був головою дому, особою, яка несла юридичну відповідальність за виконання сім’єю обов’язків перед державою. Слово «чоловік» можна розтлумачити, як «чоло віку», отже, звідси й така висока відповідальність покладалась (і покладається!) на батька. Він повинен був уміти робити все і навчати синів. Батько відігравав і роль домашнього священика, виконуючи всі необхідні ритуали. Йому, годувальникові, належала найперша і найсмачніша ложка страви в домі. Батько був і суддею в жіночих конфліктах. І, звичайно, кожна жінка мріяла мати чоловіка розумного, працьовитого, рішучого, а головне — непитущого. Кажуть, колись таких було багато… Таких, як і батьки в родинах Зайцевих та Ісачових.

Отже, перевіримо, які в нас татусі й що вони вміють.                                                               

Оголошую конкурс: хто з татусів зробить швидше і краще за інших… мітлу. А поки чоловіки працюють, наші дівчатка продемонструють, що вони знають про вміння своїх батьків.

Хористи (дівчатка) виконують пісню «Папа может».

А наші хлопці теж не пасуть задніх — подивимось, як добре вони можуть танцювати.

Танцюристи (хлопчики) виконують танець «Матрьошки».

А зараз наші тата запросять мам на вальс.

Батьки парами танцюють вальс.

Любі батьки! Усі ви були школярами і знаєте, які цікаві пригоди траплялися з вами, а тепер і з вашими дітьми. Навіть серія анекдотів існує, у яких головною дійовою особою є Вовчик. Послухайте, будь ласка, які «Вовчики» є у нашій школі.

Читці по черзі розігрують сценки-анекдоти про Вовчика.

Шановні батьки, а хто з вас знає анекдоти про Вовчика? Розкажіть нам, будь ласка.

Батьки розповідають анекдоти.

У народі кажуть: «Живемо не батьками — помремо не людьми». Отже, з давніх-давен сім’я вважалася повноцінною, якщо в ній були діти.

Малі діти, як ясні зорі,— світять і радують темної ночі. І багато років тому діти радували батьків — так само, як сьогодні ваші діти радують вас. Послухайте уривок із твору Олеся Гончара «Твоя зоря».

Читець декламує уривок «Дядько Роман» із твору О. Гончара «Твоя зоря».

А зараз — танцюють усі!                                                                                                               

Усі присутні на сцені виконують сучасний танець. Глядачі у залі також танцюють.

Діти — як квіти: полий — то й ростимуть. А як наші батьки уміють доглядати дітей? Давайте перевіримо. Отже, оголошую конкурс «Тато зав’яже бант дочці».

Проводиться конкурс.

Ну, і наостанок — пісня.

Хористи виконують пісню «Мама сіяла льон».

Ось і добігла кінця наша зустріч. Ми подружилися, породичалися, краще пізнали одне одного, стали справжнім шкільним родом.

І як рід, родина, будемо завжди разом радіти успіхам та долати негоди, разом працювати та відпочивати, разом зростати та розумнішати.

1-й Читець

Отже, шануймося, друзі, на довгім віку

Та щедрими будьмо завше в коханні.

Хай діти всміхаються вам в сповитку,

Літаючи в снах на світанні.

2-й Читець

Здибаймо, друзі, як сестри й брати,

Прощаймось в надії зустрітися знову.

І хай нам щастить, хай щастить у житті

На дружню і щиру розмову,

На щастя, на долю,

На все дороге нам до болю.

1-й Читець

Хай зозулі віщують літа,

І досягнеться наша мета.

На щастя, на долю

Хай сонце голубить тополю,

А небо вклоняється полю

І шумлять пшениці і жита.

Читці (разом)

На щастя, на долю.

На довгі та мирні літа.

Новорічний жарт «Коробка з подарунками»

На Новий рік можна влаштувати такий невеличкий жарт. У кінці кімнати, де ви будете святкувати Новий рік, поставте коробку, у якій є верх, а от дна немає. Коробку можна обмотати гарною стрічкою і написати на ній «Зі святом», а заповнити коробку потрібно конфетті. Важливо, щоб коробка була поставлена на високе місце, можна навіть на шафу. Коли людина входить в кімнату і йому кажуть, що на шафі стоїть подарунок для нього, він, природно, знімає коробку з шафи,і весь обсипається конфетті.

Новорічний конкурс «Наряди ялинку»

Для гри знадобиться кілька клубочків стрічки, мішури, гірлянди (в залежності від того, скільки буде гравців). Ялинками в цьому випадку будуть виступати жінки).Жінки в одній руці тримають по одному початку стрічки або гірлянди, а чоловіки не торкаючись руками, губами беруть один кінець і обмотують гірляндою свою даму. Переможцем стане та пара, у кого «ялинка» вийде гарніше і нарядно, або в кого вийде швидше.

Новорічний конкурс «Шпильки»

Для цієї новорічної забави буде потрібно кілька пар, бажано сімейних пар. Обом парам потрібно зав'язати очі, після чого взяти по п'ять шпильок, і приколоти їм на одяг. Тепер починається конкурс: виграє та пара, яка перша збере з одягу один одного всі шпильки. Все це відбувається під повільну та романтичну музику. Але в підсумку виграє та пара, яка перша зрозуміє, у чому підступ, а полягає цей підступ у тому, що, припустимо, на одяг дівчат, як і говорилося, прикололи по п'ять шпильок, а от на одязі хлопців — по чотири. Перед тим, як учасники конкурсу зрозуміють сенс обману, вони будуть довго обмацувати тіло «другої половинки» в пошуках загубленої п'ятої шпильки. З боку глядачів це виглядає досить цікаво.

Новорічний конкурс «Рукавиці і гудзики»

Викликаються кілька пар. Гравцям-чоловікам видаються товсті зимові рукавиці. Їхнє завдання — якнайшвидше застебнути більшу кількість гудзиків на сорочці чи халаті, який одягається поверх одягу їх партнерки по грі.

** Конкурс новорічних побажань

Запрошуємо 5 учасників, кожен повинен назвати по черзі одне новорічна побажання. Хто замислиться більше, ніж на п'ять секунд, той і програв.

Пісні 

У капелюсі перебувають маленькі шматочки паперу, на яких написано одного слово (ялинка, бурулька, Дід Мороз, мороз і т.д.) Кожен по черзі дістає записки з капелюха і виконує пісню — обов'язково новорічну або зимову, в якій зустрічається слово, написане на його листочку!

Новорічний конкурс «Смішинка»

Кожен гравець отримує яке-небудь ім'я, скажімо, хлопавка, льодяник, бурулька, гірлянда, голочка, ліхтарик, замет ... Ведучий обходить всіх по колу і задає різні питання: — Хто ти? — Хлопавка. — А яке сьогодні свято? — Льодяник. — А що це у тебе (показуючи на ніс)? — Бурулька. — А що капає з бурульки? — Гірлянда ... Кожен учасник повинен відповідати на будь-які питання своїм «іменем», при цьому «ім'я» можна схиляти відповідним чином. Відповідальні на питання не повинні сміятися. Хто засміється — вибуває з гри і віддає свій фант. Потім проводиться розіграш завдань для фантів.

Маска, я тебе знаю

Ведучий одягає маску гравцеві. Гравець задає різні питання на які отримує відповіді — підказки: — Ця тварина? — Ні. — Людина? — Ні. — Птах? — Так! — Домашня? — Так / ні. — Вона сокоче? — Ні. — Крякає? — Так! — Це качка! Відгадайте в якості призу вручається і сама маска.

Конкурс віршів

Можна підготувати заздалегідь картки з римами майбутнього новорічного поздоровлення (тосту) і роздати їх гостям (включаючи дітей шкільного віку) на початку вечора.Варіанти рим: дід — років ніс — мороз рік — йде треті — тисячоліття календар — січень Підсумки конкурсу підбиваються за столом, або при врученні подарунків.

Новий новорічний конкурс «Снігова куля»

Викуп новорічних призів з мішка Діда Мороза можна обставити таким чином. По колу і дорослі і діти передають спеціально підготовлений «сніговий ком» — з вати, або білої тканини. «Ком» передають і Дід Мороз примовляє: Снігова куля ми всі катаємо, До «п'яти» ми всі вважаємо — Раз, два, три, чотири, п'ять — Тобі пісню виконувати. Або: А тобі вірші читати. Або: Тобі танець станцювати. Або: Тобі загадку загадати ... Викупив приз виходить з кола, а гра продовжується далі.

Новорічний конкурс «Ялинки бувають»

Прикрасили ми ялинку різними іграшками, а в лісі ялинки різні ростуть, і широкі, і низькі, високі, тонкі. От якщо я скажу «високі» — піднімайте руки вгору. «Низькі» — присідайте і руки опускайте. «Широкі» — робіть коло ширше. «Тонкі» — робіть коло вже. А тепер пограємо! (Ведучий грає, намагаючись заплутати дітей)

* Увага: тут знаходяться Новорічні привітання та вірші ... гарного Вам нового року!!!

        Мета уроку – формування у школярів ціннісного ставлення до Батьківщини

         Завдання уроку:

 

·       виховання почуття національної гордості, поваги до минулого великої і малої Батьківщини;

·       формування ціннісного ставлення до держави, українського народу, його мови;

·       формування сімейних цінностей;

·       розширення знань учнів про державні та народні символи України.

 

Обладнання до уроку:

·       Державні символи України;

·       плакат, на якому намальований кущ калини;

·       окремо – 6  малюнків, на яких зображені кетяги калини.

         Кожен етап уроку супроводжується тим, що плакат із намальованим кущем калини прикрашається одним із кетягів, поступово усі кетяги калини прикріплюються до плаката. Тим самим створюється символічний візуальний ряд, що уособлює усі складові нашої Батьківщини – суверенної та незалежної України.

 

Хід уроку

 

Вступне слово класного керівника

 

Україно! Наша рідна Батьківщино! Тобі ми присвячуємо сьогоднішній урок – перший урок у 2010-2011 навчальному році.

Країно наша! Ти прославлена трудовим та бойовим подвигом свого народу!

Країно наша! Ти омита чистими росами, оспівана у піснях і легендах, прикрашена барвінком і калиною! Зігрітий теплим сонячним промінням і загартований вітрами жорстких випробувань, кущ калини із яскравими кетягами уособлює нашу Батьківщину – Україну. Як краса калинового куща оцінюється яскравістю кожної ягоди і міцністю його зелених  гілок і пагінців, так і краса та могутність нашої держави залежать від багатьох складових.

Запитання до учнів:

·       Як ви вважаєте, що можна назвати складовими міцної держави?

·       Що для вас означає поняття «Батьківщина»?

·       Чи можуть окремо, самі по собі існувати, наприклад, народ без мови або мова без держави?

 

Етап 1. Історична пам’ять – наше міцне коріння.

Як для дерева важливим є міцне коріння, з допомогою якого воно живиться і врешті решт існує, так і для кожного народу важливою є історична пам’ять про минуле держави. Цікавою і складною є історія України та українського народу. В усі віки любов до Батьківщини надавала сили нашим предкам у боротьбі із ворогами і загарбниками. Почуття патріотизму завжди надихало наших співвітчизників на щоденну працю заради процвітання України.

Для того, щоб по-справжньому оцінити все, що було зроблено нашими предками, необхідно знати історію України. Давайте перевіримо свої знання.

Завдання:  назвати дати тих подій, про які йдеться, дати їх короткий аналіз:

·       Боротьба населення Київської Русі проти кочових племен.

·       Монголо-татарське нашестя [1240 ( був захоплений Київ) – 1480)].

·       Створення Запорозької Січі (перші козаки на порогах Дніпра з’явилися наприкінці 15 ст.; об'єднання окремих січей у З. С. відбулося, ймовірно, десь у 1530-х рр.. ).

·       Прийняття Конституції гетьмана Пилипа Орлика (1710 рік).

·       Корсунь-Шевченківська битва (січень – лютий  1944 року).

·       Звільнення України від німецько-фашистських загарбників (жовтень 1944 року).

·       Прийняття Акта проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року).

·       Прийняття Конституції незалежної України (28 червня 1996 року).

 

Висновок: аналіз названих подій свідчить про те, що Україна як держава пройшла непростий шлях. Кращі представники українського народу з давніх-давен дбали про  те, щоб Україна була вільною, незалежною, могутньою і багатою. Отже, пам’ять про них і є тим міцним корінням, завдяки якому формується патріотичні почуття до Батьківщини. Для того, щоб стати повноцінним громадянином своєї країни, кожен повинен знати її історію, оскільки, за словами Максима Рильського,  «той, хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього».

24 серпня 2010 року вся Україна святкувала 19-ту річницю незалежності.  Пішов 20-й, ювілейний рік існування нашої країни як незалежної. І цей рік для кожного громадянина, незалежно від його віку, має стати роком підготовки до ювілею Батьківщини.

 

 

Етап 2.

 

 І як перший кетяг яскравої калини розквітає, прикрашаючи зелений кущ, так і народ український є гордістю і окрасою своєї держави…

 

         На початку уроку ми говорили про те, що не може існувати держава без народу, окремо від народу.  Народ і є тією силою, що створює державу, забезпечує її авторитет серед інших країн світу. Відомий український поет Василь Симоненко написав рядки, що сповнені почуттям гордості за наш народ:

Народ мій є! В його гарячих жилах  Козацька кров пульсує і гуде!

Запитання до учнів:

·       Як ви розумієте словосполучення «кров пульсує і гуде»?

·       Чому поет використав прикметник «гарячі жили»?

·       Що означають дієслова «пульсує», «гуде»?

·       Що мав на увазі Василь Симоненко, коли охарактеризував кров своїх співвітчизників як «козацьку кров»?

·       Назвіть приклади героїчних вчинків наших земляків, що були здійснені заради незалежності і процвітання України.

 

Про те, які якості притаманні українцям, ми з’ясуємо, послухавши наступного вірша.

Ділові, немов американці, Пристрасні, неначе мексиканці, І співучі, наче італійці, І розсудливі, немов оті англійці.

 

Як китайці, дуже працьовиті, Винахідливі, такі талановиті! Може, навіть трохи скупуваті, Та душею щедрі і багаті.

 

 А також веселі та гостинні –  В цьому, мабуть, схожі на грузинів. Як цигани, трохи галасливі, Інколи хитрющі та кмітливі.

Як французи, дуже емоційні, Чуйні і ласкаві, експресивні. Наче німці, здібні і практичні, Ніби чехи, милі, симпатичні.

 

Як ніхто, завзяті і дбайливі, І дотепні, й мудрі, жартівливі, А іще міцні, сміливі, дужі, До чужого горя небайдужі.

 

Ще – охайні, чемні, незрадливі, А до того всього – ще й вродливі! Ось такі з тобою ми, земляче... І терплячі, надто вже терплячі...

 

 

 

Етап 3. Таку надзвичайно повну характеристику нашого земляка ми отримали завдяки багатству української мови. Мелодійною, влучною, багатою називають нашу мову. Для кожної людини мова є невід’ємною частиною душі.

 

 

Наша мово незабутня,

Ти – минуле і майбутнє!

Чиста, мов вода з криниці,

Ти – знамено і скарбниця!

Наша мова й наша слава,

Мова є – то є й держава!

 

Найкращі поети України залишили проникливі і глибокі вірші, присвячені рідній мові.

Як гул століть, як шум віків,

Як бурі подих – рідна мова,

Вишневих ніжність пелюстків,

Сурма походу світанкова,

                  Неволі стогін, волі спів,

   Життя духовного основа.

М. Рильський

 

 Це – матері мова.

Я звуки твої

Люблю, наче очі дитини...

О мова вкраїнська!...

 Хто любить її,

Той любить мою Україну.

В. Сосюра

      Кажуть, що повага до мови свідчить про повагу до народу. Визнання кожної із мов, що існують у світі, є свідченням прагнення народів до збереження миру на Землі.

Етап 4. Червоний кетяг калини радує, милує око, коли воно є пишним і рясним. Так і родина: чим більше людей об’єднує, тим вона міцніша. Давайте пригадаємо, які прислів’я склав народ про рід і родину.

Завдання:

1 варіант. Учні класу об’єднуються в три групи. Кожна група записує по пам’яті прислів’я і аналізує їх.

2 варіант. Класний керівник пропонує для аналізу такі прислів’я:

·       Шануй батька й неньку – буде тобі скрізь гладенько.

·       До свого роду хоч через воду.

·       Вся сім'я вмісті – так і душа на місці.

·       Нащо ліпший клад, коли в дітках лад.

·       Сім’я міцна – то й горе плаче!

Бесіда.

1.    Часто говорять, що сім’я – це маленька держава в мініатюрі. Кожна держава має свої звичаї та традиції. А які звичаї та традиції існують у вашій родині? Розкажіть про них.

2.    Які обов’язки ви виконуєте  у своїй родині? Чим допомагаєте своїм батькам для того, щоб усій родині було добре?

 

Етап 5. А ось розцвів ще один яскравий кетяг калини. Він символізує цінність і унікальність кожної Людини, яка є представником свого народу, членом роду і сім’ї.

 

Ти знаєш, що ти – людина? Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина, Очі твої – одні. Більше тебе не буде. Завтра на цій землі Інші ходитимуть люди, Інші кохатимуть люди – Добрі, ласкаві й злі. Сьогодні усе для тебе – Озера, гаї, степи. І жити спішити треба, Кохати спішити треба – Гляди ж не проспи! Бо ти на землі – людина, І хочеш того чи ні – Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина, Очі твої – одні.