Вибір місії організації

Ф ормування цілей організації

довготермінових

| короткотермінових]

І середньотермінових |

Р ис.4.3. Схема формування цілей організації

Оцінка та аналіз зовнішнього середовища здійснюється шляхом контролю факторів, поданих на рис.2.4. При цьому важливо розроби­ти таку методику, яка дасть змогу кількісно оцінити вплив кожного фактора. Так, силу впливу факторів можна оцінювати у відсотках:

економічні + 25 %;

політичні - 10 %;

ринкові + 50% і т.ін.

Знаки «+», «-» означають відповідно позитивний або негативний вплив. На базі отриманих даних можна виводити загальну оцінку.

Управлінське дослідження сильних та слабких сторін здійснюють у напрямі вивчення стану фінансів, обліку, нормування та оплати пра­ці, виробництва, культури (образу) організації, використання робо­чої сили, а також позиції організації на ринку (маркетингові до­слідження).

Аналіз стратегічних альтернатив базується на оцінці чотирьох можливих для організації варіантів:

• обмеженому зростанні (цілі встановлюються від досягнутого);

• зростанні (рівень цілей перевищує рівень попередніх показників);

• скороченні (ліквідація, відмова від зайвого, переорієнтація);

• поєднанні попередніх варіантів.

Найчастіше організації використовують перший варіант, хоча великою популярністю відзначається і другий.

Останній етап стратегічного планування завершується вибором стратегії, що доцільно здійснювати на основі оцінки таких фак­торів:

• рівень ризику;

• вплив минулих стратегій;

• вплив власників;

• залежність від фактора часу.

Слід пам'ятати про те, що кінцевим результатом стратегічного планування будуть конкретні рішення та показники (рівень прибутків, обсяг реалізації, розмір витрат тощо). -

38

39

4.3. Планування реалізації стратегії

Стратегічне планування визначає, що і коли хоче досягти організа­ція. Але для виконання її цілей важливо знати, як реалізувати стратегію, тобто існує необхідність планування реалізації стратегії. Тому процес стратегічного планування доцільно зобразити у вигляді розширеної версії (рис .4.4).

З моделі, поданої на рис.4.4, виплітає, що реалізація стратегій здійснюється у двох напрямах:

• з використанням адміністративних важелів на основі тактики, політики, процедур та правил;

• з допомогою економічних важелів шляхом формування бюд­ жету, застосування системи показників та управління за цілями.

Зупинимось на складових елементах адміністративного напряму. Тактика — це короткотермінові стратегії, які:

• розробляються з метою розвитку стратегій;

• створюються на рівні середньої ланки управління;

• діють коротший час, ніж стратегії;

— мають властивість досить швидко виявляти результати. Прикладом може бути стратегія Львівського автобусного заводу,

сутність якої полягає у виході на міжнародний ринок автобусів — в Африку, колишні соціалістичні країни Європи тощо. А тактичні плани повинні спрямовуватися на поступове поліпшення якості автобусів (конструкції, двигуна тощо) з реалізацією їх в Україні та країнах СНД.

Політика — це загальне керівництво для дій і прийняття рішень, які полегшують досягнення цілей. Як приклад можна розглядати політику, спрямовану на уніфікацію деталей та вузлів автомобіля.

Процедури — дії, які слід виконувати в конкретній ситуації. На­приклад, зміст інструкцій з експлуатації автомобіля визначає сутність процедур його технічного огляду й обслуговування, ремонту тощо.

Правило вказує на те, що слід зробити в специфічній одноразовій ситуації. Воно розраховане на конкретне й обмежене питання. При­кладом правила може бути порядок підписання певного документа.

Правила і процедури:

• вказують працівникам напрям дій;

• виключають повторювання;

• дають змогу передбачати події;

• сприяють порівнянню з минулим, аналогом тощо.

Таким чином, застосування тактики, політики, процедур і пра­вил дає змогу створити певний організаційно-розпорядчий механізм, спрямований на забезпечення реалізації стратегії.

Економічний напрям базується на формуванні бюджету, застосу­ванні системи показників і управлінні цілями.

40

_І

1

-ч

|

Бюджет— це метод розподілу ресурсів, поданих у кількісній формі, з метою досягнення певних цілей, які також мають кількісне вираження. Формування бюджету здійснюється у цифровій формі. При цьому враховують усі видатки, витрати, збитки, а також джерела надходження грошових коштів, доходів тощо. Механізм формування бюджету передбачає попередню розробку кошторисів службами й підрозді­лами та підготовку підсумкового бюджету.

З метою конкретизації'напряму реалізації стратегії доцільно фор­мувати систему показників, яка буде відображати основні параметри тактики і стратегії. Показники слід визначати для кожного рівня управління.

Управління за цілями являє собою підхід, згідно з яким кожний керівник організації повинен мати чіткі цілі, які забезпечують до­сягнення цілей керівників вищого рівня, тобто цілі формуються знизу доверху (рис.4.5). Фактично керівник будь-якого підрозділу отримує планове завдання, виходячи з необхідності виконання планів вищої ланки. Управління за цілями здійснюється етапами (рис.4.6).

З метою формування цілей праці керівника доцільно використо­вувати форму, подану в табл.1.

Таблицяі

Цілі роботи керівника

Дата

Результат

Формування цілей

З більшити обсяг поставок 'Зменшити обсяг відходів Завершити програму підви­щення кваліфікації тощо

Управління за цілями є достатньо ефективним способом реалізації стратегії. Однак менеджер повинен чітко уявляти собі можливі причини невдачі програми управління за цілями, до яких відносяться:

• відсутність зацікавленості та підтримки вищого керівництва;

• відхилення від концепції програми;

• труднощі при постановці цілей;

• збільшення канцелярської роботи;

• дефіцит часу;

• відсутність відповідної кваліфікації у працівників;

• відсутність індивідуальних стимулів;

• слабка інтеграція з іншими елементами організації;

42

|

і

о.

.5

І о. 5

43

-^Вироблення цілей

Планування дій

Визначення стратегії

та кількісно вимірюваних

цілей

Перевірка та оцінка роботи

Оцінка результатів, визначення недоліків та забезпечення зворотного зв'язку

Оцінка і, в разі необхідності, зміна організаційної стратегії

Заходи коригування

Виховання та навчання керівників відповідно до цінностей і систем роботи організації

Розподіл ресурсів для відділів та підрозділів

Рис.4.6. Етапи управління за цілями

• непотрібні зміни;

• неможливість об'єднатися навколо конкретної ідеї.

Оцінка стратегії — це порівняння результатів роботи з місією і цілями та аналіз участі в реалізації стратегії структури організації.

На рис.4.7 показаний процес реалізації стратегії і роль, яку при цьому відіграє організаційна структура (схема запропонована Мес-коном, Альбертом і Хедоурі).