20 Предмет і специфіка прикладної політології

співробітництва і пошуку альтернатив; визначення гос­троти, стадії перебігу, явних і прихованих особливостей учасників, психологічного змісту конфлікту (культури, стереотипів поведінки, схильності до ініціатив учасників конфлікту).

6. Політична психологія (фігурує як наукова дисци­пліна і соціальна практика). Ця дисципліна є відносно са­мостійною складовою політичної науки. Вона висвітлює особливості стереотипного сприйняття політичних подій, засвоєння людьми політичних цінностей; досліджує на­строї масового суспільства; оцінює якості політичних ліде­рів; виявляє інтереси, потреби і мотиви соціальних груп, індивідів. Важливими змістовими елементами політичної психології є ментальність, переконання, свідомість і са­мосвідомість, політична поведінка. Знання політичної психології є необхідним чинником функціонування полі­тичної системи, розвитку держави, етносів, особистості, особливо в період докорінних змін у суспільно-політично­му житті, що супроводжується, як правило, різкими змі­нами у масовій свідомості та політичній культурі.

6. Принципи формування та функціонування політич­них партій. У сучасній практиці необхідною умовою фор­мування демократичного правління є наявність конкурент­ної політичної системи. Метою кожної партії є створення, тривале існування певної організаційної структури, нала­годження відповідних взаємин між основними її елемента­ми, що сприяє зниженню зовнішніх ризиків і підвищенню її конкурентоспроможності на політичному ринку. Систе­му сучасних принципів формування політичних партій утворюють: відображення структури потенційного електо-рату і консолідація прихильників певної програми; гнучка реакція на динамічні зміни в суспільстві, а особливо у по­літичній сфері; вироблення механізму прийняття адекват­них, відповідальних рішень; чітке визначення власних ор­ганізаційних меж і розвиток демократичної практики (плюралізм, терпимість до опонентів, свобода висловлю­вання думок, підзвітність партійних лідерів рядовим чле­нам партії).

6. Політична участь. У суспільно-політичному житті політична участь охоплює систему форм, методів і засобів впливу на політичні інститути з боку суб'єктів політичних відносин задля досягнення власної мети. Проблема полі­тичної участі пов'язана з електоральним процесом, який включає:

Сутність, функції і структура прикладної політології 21

— передвиборний етап (цілеспрямовану підготовку до виборів, під час якої основні актори електорального процесу визначають стратегію і тактику політичної бо­ ротьби); ^, g.

— етап виборів (активні дії основних суб єктів виборчо­ го процесу, які вступають у змагання за голоси виборців);

— поствиборний етап (відкритий загальнонаціональ­ ний політичний дискурс, що означає підготовку до наступ­ них виборів).

9. Інформаційні технології. Включають технології добору і обробки інформації, які передбачають аналіз до­ кументів, спостереження як метод добору первинної со­ ціальної інформації, опитування та механізм його засто­ сування. Ці технології забезпечують всебічне вивчення першоджерел, з'ясування особливостей функціонування державних інститутів, громадського впливу на їх діяль­ ність тощо. Інформаційні технології в сучасних умовах ак­ тивно використовують для узгодження стереотипів, цілей, соціальних норм, орієнтацій індивідів і соціальних груп. До них належать: Інтернат, ПР-технології, політична ре­ клама, нейролінгвістичне програмування, формування громадської думки.

10. Виборчі технології. Основою забезпечення резуль­ татів виборчої кампанії є її ефективна організація й упра­ вління нею. Для цього створюється команда фахівців (на­ чальник штабу, прес-секретарі, політологи, юристи, жур­ налісти, виконавці різних рівнів). Технологічна схема супроводження виборчої кампанії передбачає: оцінювання співвідношення сил кандидатів, орієнтацію виборців та рі­ вень їх можливої участі. Важливе значення під час вибор­ чої кампанії має правильна побудова агітаційної роботи. Так, на першій стадії увагу зосереджують на популяриза­ ції імені кандидата з метою зробити його відомим для ви­ борців, збудити до нього інтерес. Надалі основні зусилля спрямовуються на формування образу кандидата. Потім висвітлюють основні положення його політичної платфор­ ми, одночасно зосереджуючись на нейтралізації суперни­ ків свого кандидата.

Досвід інформаційно-аналітичного супроводження ви­борчої кампанії дає змогу виокремити основні складові прикладних аналітичних досліджень у цій сфері:

а) попередні дослідження, які допомагають кандидато­ві прийняти рішення про участь у виборах або відмовитись від неї;