- •10 Предмет і специфіка прикладної політології
- •12 Предмет і специфіка прикладної політології
- •14 Предмет і специфіка прикладної політології
- •16 Предмет і специфіка прикладної політології
- •18 Предмет і специфіка прикладної політології
- •20 Предмет і специфіка прикладної політології
- •22 Предмет і специфіка прикладної політології
- •24 Предмет і специфіка прикладної політології
- •26 Предмет і специфіка прикладної політології
- •28 Предмет і специфіка прикладної політології
- •32 Предмет і специфіка прикладної політології
- •34 Предмет і специфіка прикладної політології
- •36 Предмет і специфіка прикладної політології
- •38 Предмет і специфіка прикладної політології
- •40 Предмет і специфіка прикладної політології
- •42 Предмет і специфіка прикладної політології
- •44 Предмет і специфіка прикладної політології
- •46 Предмет і специфіка прикладної політології
- •48 Предмет і специфіка прикладної політології
- •50 Предмет і специфіка прикладної політології
- •52 Предмет і специфіка прикладної політології
- •54 Предмет і специфіка прикладної політології
- •56 Предмет і специфіка прикладної політології
- •58 Предмет і специфіка прикладної політології
- •60 Предмет і специфіка прикладної політології
- •64 Предмет і специфіка прикладної політології
- •66 Предмет і специфіка прикладної політології
- •68 Предмет і специфіка прикладної політології
- •70 Предмет і специфіка прикладної політології
- •72 Предмет і специфіка прикладної політології
- •74 Предмет і специфіка прикладної політології
- •76 Предмет і специфіка прикладної політології
- •78 Предмет і специфіка прикладної політології
- •80 Предмет і специфіка прикладної політології
- •82 Предмет і специфіка прикладної політології
- •84 Предмет і специфіка прикладної політології
- •88 Предмет і специфіка прикладної політології
- •90 Предмет і специфіка прикладної політології
- •92 Предмет і специфіка прикладної політології
- •94 Предмет і специфіка прикладної політології
- •96 Предмет і специфіка прикладної політології
- •98 Предмет і специфіка прикладної політології
- •100 Предмет і специфіка прикладної політології
- •102 Предмет і специфіка прикладної політології
- •104 Предмет і специфіка прикладної політології
- •108 Предмет і специфіка прикладної політології
- •112 Предмет і специфіка прикладної політології
- •114 Предмет і специфіка прикладної політології
- •116 Предмет і специфіка прикладної політології
- •118 Предмет і специфіка прикладної політології
- •120 Предмет і специфіка прикладної політології
- •122 Предмет і специфіка прикладної політології
- •124 Предмет і специфіка прикладної політології
- •126 Предмет і специфіка прикладної політології
- •128 Предмет і специфіка прикладної політології
- •132 Предмет і специфіка прикладної політології
- •134 Предмет і специфіка прикладної політології
- •136 Предмет і специфіка прикладної політології
- •138 Предмет і специфіка прикладної політології
- •140 Предмет і специфіка прикладної політології
- •144 Предмет і специфіка прикладної політології
- •146 Предмет і специфіка прикладної політології
- •148 Предмет і специфіка прикладної політології
- •150 Предмет і специфіка прикладної політології
- •152 Предмет і специфіка прикладної політології
- •154 Предмет і специфіка прикладної політології
- •156 Предмет і специфіка прикладної політології
- •158 Предмет і специфіка прикладної політології
- •160 Предмет і специфіка прикладної політології
- •164 Предмет і специфіка прикладної політології
- •166 Предмет і специфіка прикладної політології
- •168 Предмет і специфіка прикладної політології
- •Елементи психологічної атаки
ББК 66.01 П50
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
(Лист № 1.4/18-Г-1823 від 15.07.2008 р.)
У посібнику висвітлено сутність і загальні засади прикладної політології, прикладних політичних технологій, їх місце і роль у політичній практиці, особливості застосування у розв'язанні проблем політичного життя, забезпеченні конкурентних переваг на політичному ринку, досягнення політичного результату. Розкрито специфіку політичного маніпулювання і можливості протидії йому. З'ясовано зміст і функціональну роль прикладних політичних досліджень (систематизації та оброблення інформації, політичного аналізу, політичного прогнозування, політичного консультування, моделювання політичних процесів). Містить короткий термінологічний словник, запитання, завдання для самостійної роботи.
Для студентів вищих навчальних закладів, усіх, хто прагне пізнати особливості політичного життя в Україні.
Колектив авторів:
Бойко О. Д., Горбатенко В. П., Денисюк С. Г., Зеленько Г. І., Коваленко А. О., Корнієнко В. О., Кукуруз О. В., Мірошниченко Ю. Р., Моисеев В. А., Смолянкж В. Ф., Теремко В. В., Шиян А. А.
Рецензенти:
доктор політичних наук, професор Карбунов О. В.; доктор політичних наук, професор Храмов В. О.; доктор філософських наук, професор Воронкова В. Г.
© Бойко 0. Д., Горбатенко В. П., Денисюк С. Г. та ін., 2008 ISBN 978-966-580-270-9 © ВЦ «Академія», оригінал-макет, 2008
Зміст
1. Предмет і специфіка прикладної політології
В. П. Горбатенко 1.1. Сутність, функції і структура
прикладної політології 9
Сутність прикладної політології 10
Функції прикладної політології 16
Структура прикладної політології 17
Методологія і методи
прикладної політології 23
В. Ф. Смолянкж 1.2. Політичне життя
і державне управління 31
Сутність і особливості
державного управління 32
Залежність якості політичного життя від типу політичного (державного) управління 37
Соціотехніка політичного (державного) управління 44
Ю. Р. Мірошниченко 1.3. Підготовка і прийняття державно-політичних рішень
Сутність, класифікація і особливості практичної реалізації державно-політичних рішень 51
Процедура підготовки і прийняття державно-політичних рішень 58
В. О. Корнієнко 1.4. Політичний маркетинг 65
Сутність, функції та види
політичного маркетингу 66
Еволюція наукових поглядів
на політичний маркетинг 72
Державний політичний маркетинг 74
Міжнародний політичний маркетинг
Технологічні аспекти
політичного маркетингу 81
Системотворчі елементи
політичного ринку 83
Сегментація політичного ринку 84
Стратегічне позиціювання політичного продукту 91
В. 0. Корнієнко 1.5. Політичний менеджмент 94
Сутність, особливості і функції політичного менеджменту 95
Різновиди політичного менеджменту 100
Об'єкт і предмет
політичного менеджменту 102
Методологічний інструментарій політичного менеджменту 103
Етико-моральні аспекти
політичного менеджменту 110
Політичний технологічний процес як механізм суб'єкт-об'єктної взаємодії 112
Політична культура як чинник політичного менеджменту 115
Роль мотивації в досягненні цілей політичного менеджменту 116
Управління політичною ситуацією 123
Управління комунікаційними процесами 127
Г. І. Зеленько 1.6. Формування і забезпечення
діяльності політичної партії 135
Принципи формування
політичної партії 136
Організація роботи з членами
і прихильниками партії 139
Внутрішня організація
політичної партії 143
Моніторинг, ефективності
партійної структури 146
Напрями діяльності політичної партії 147
Планування діяльності
партійної організації 149
Діяльність партії
щодо поповнення своїх лав 151
Організаційна структура
політичних партій України 152
Г. І. Зеленько 1.7. Політична участь як показник
якості політичного режиму 156
Природа і сутність політичної участі 157
Політичне відчуження 163 Особливості політичної участі
громадян України 165
2. Прикладні політичні технології
В. 0. Корнієнко 2.1. Політичні технології
у політичній практиці 170
Особливості застосування
політичних технологій 171
Політичні технології як інструмент політичної практики 177
Практичне використання
політичних технологій 180
В. А. Моисеев 2.2. Паблік рілейшнз (ПР) у політичній сфері
ПР як сфера професійної діяльності 197
Сутність і принципи ПР 198 Особливості реалізації
можливостей ПР 200
Функції ПР 202
ПР у системі менеджменту 204
ПР у політичному менеджменті 205
ПР у системі маркетингу 206 ПР у формуванні політичного іміджу 209 Інформаційно-посередницькі
функції ПР 210
Засоби реалізації завдань ПР 211
ПР як інструмент політики
і державного управління 216
ПР у державному управлінні
і місцевому самоврядуванні 220
ПР-структура в політичних організаціях та органах управління 223
Псевдотехнології ПР 224
О. В. Кукуруз 2.3. Виборчі технології
Виборчі технології як засіб регулювання електоральної поведінки 230
Класифікація виборчих технологій 233
Особливості основних типів
виборчих технологій 238
О. В. Кукуруз 2.4. Регулювання політичних конфліктів 256
Сутність політичного конфлікту й основні етапи управління конфліктними ситуаціями 257
Аналіз причин
політичних конфліктів 259
Методи врегулювання
політичних конфліктів 264
Форми вирішення
політичних конфліктів 268
В. 0. Корнієнко 2.5. Політичний імідж як чинник позиціювання суб'єкта політики
Формування іміджу
політичних акторів 270
Імідж політичного лідера
як суспільно-політичний феномен 273
Особливості формування іміджу політичної партії 282
0. Д. Бойко 2.6. Політичне маніпулювання
Політичне маніпулювання
як вид психологічного впливу 295
Принципи
політичного маніпулювання 297
Мішені політичного маніпулювання 301
Об'єкти політичного маніпулювання 317
Механізм політичної маніпуляції 319
Методи та прийоми маніпулювання 321
Технологія реалізації
маніпулятивного впливу 329
Форми і методи боротьби з чутками 345
Захист від політичного
маніпулювання 347
3. Прикладні політичні дослідження
A. 0. Коваленко 3.1. Систематизація
і оброблення інформації 365
Аналіз документів і їх різновидів 366
Особливості вивчення
документальних джерел 369
Вимоги до якості
документальної інформації 374
Спостереження як засіб збору первинної політичної інформації 377 Опитування і механізм його використання 384
B. В. Теремко З.2. Прикладний політичний аналіз 390
Сутнісні характеристики прикладного політичного аналізу 391 Методологічні підходи і методи прикладного політичного аналізу 395 Особливості здійснення прикладного політичного аналізу 404 Інформаційне забезпечення прикладного політичного аналізу 407
B. П. Горбатенко 3.3. Політичне прогнозування 409
Сутність, можливості і межі політичного прогнозування 410
Методи політичного прогнозування
і особливості їх застосування 417
Процедури та етапи прогнозування
у сфері політики 422
Розвиток політичної системи, формування державної політики 428
Прогнозування механізмів виникнення,
ескалації політичних конфліктів
і запобігання їм 432
Передбачення і забезпечення результатів виборчих кампаній 434
Прогнозування можливих наслідків політичних рішень 435
С В. Горбатенко 3.4. Політичне консультування 438
Зміст і функції
політичного консультування 439
Особливості взаємодії політичних
консультантів і суб'єктів
політичної діяльності 443
Основні напрями
політичного консультування 445
C. Г. Денисюк 3.5. Моделювання політичних процесів А. А. Шиян Сутність математичного
моделювання політичних процесів 453
Теорія ігор та її місце
в практичній політології 455
Способи застосування моделювання
у практичній політології 460
Короткий термінологічний словник 465
1.
Предмет і специфіка прикладної політології
Політологія як наука функціонує на теоретичному і прикладному (практичному)рівнях, які, взаємодіючи, доповнюють один одного. Адже без збору, класифікації, аналізу матеріалу, який дає політична діяльність, вона приречена на виродження в схоластику. Водночас без теоретичного осмислення подій і фактів неможливо зрозуміти їх сенс, логіку виникнення і розвитку, побачити цілісну картину політичного буття. Саме взаємодія цих рівнів політичного знання зумовлює повноцінний розвиток політичної науки. Крім того, політологія формує здатність до критичного мислення, оцінювання політичних режимів, інститутів, окремих акцій. Як прикладне експертне знання вона описує і прогнозує індивідуальну, групову поведінку у сфері владних відносин.
1.1. Сутність, функції і структура прикладної політології
У широкому значенні політологія є комплексом різних дисциплін, що вивчають політику; вона системно охоплює теорію і практику політичного розвитку та політичної
10 Предмет і специфіка прикладної політології
діяльності. До теорії політики передусім належить завдання пізнання, осмислення і пояснення різноманітних політичних явищ.
Сутність прикладної політології
Прикладна політологія розглядає проблеми, пов'язані з ефективною реалізацією політики в суспільній практиці, сприяє забезпеченню інтересів суб'єктів політики (суспільства, держави, особистості). За теоретичним рівнем політології вгадується постать ученого, науковця, за прикладним — особистість консультанта, політтехнолога, покликаного аналітично оцінити конкретну проблему й запропонувати рекомендації щодо реалізації інтересів суб'єкта політики, пошуку оптимальних шляхів їхнього забезпечення.
Теоретичні аспекти політичної науки переважно розробляють в університетах і науково-дослідницьких центрах, а прикладну політологію впроваджують у життя агенції і радники уряду, політичних партій тощо. Теорія політології збирає, аналізує і систематизує інформацію, створює концепції, моделі, які можуть бути використані в подальших наукових дослідженнях. Прикладна політологія збирає та обробляє актуальну інформацію, необхідну для уточнення, коригування або реформування поточної політики. Теорія зорієнтована на довготривалу перспективу, прикладна наука — на конкретну політичну ситуацію. При цьому не існує жорсткої відокремленості політичної теорії від політичної практики, яка завжди підтверджується конкретними теоретичними положеннями. Для розмежування теоретичної і прикладної сторін політичної науки використовують різноманітні критерії (табл. 1.1).
Фундатором прикладної політології вважають американського вченого Чарлза Мерріама (1874—1953), який у 1921 р. звернувся до фахівців із закликом про створення прикладної науки про політику, головними прийомами якої мають бути методи, що використовують у психології й статистиці. Цей заклик підтримали соціальний психолог, психіатр, фундатор соціометрії Джекоб-Леві Морено (1892 — 1974), політичний психолог Гарольд Лассвел (1902— 1978), спеціаліст у галузі кількісного аналізу поглядів і позицій людей Джон Геллап (1901—1984), засновник теорії груп Артур Бентлі (1870—1957) та ін. Розвитку прикладних політологічних досліджень слугували ідеї Тол-
Сугність, функції і структура прикладної політології 11
Таблиця 1.1
Критерії розмежування фундаментальних і прикладних досліджень у політології
|
Критерії |
Фундаментальне дослідження |
Прикладне дослідження |
1 |
Мета (функція) |
Пізнавальна (пізнання механізмів, закономірностей) |
Перетворювальна (використання пізнаних механізмів) |
2 |
Роль суб'єкта аналізу |
Об'єктивна (відсторонено- нейтральна) |
Суб'єктивна (активно-зацікавлена) |
3 |
Зв'язок теорії з практикою |
Опосередкований |
Безпосередній |
4 |
Фаза пізнавального циклу |
Від збору й опису емпірично -конкретних даних до абстрактно-теоретичних моделей |
Від абстрактно-теоретичних моделей до конкретного їх синтезу в практичних технологіях |
5 |
Просторово-часові виміри |
В основному не жорстко лімітовані простір і час |
Локальність простору і ліміт часу |
котта Парсонса (1902—1979), який досліджував взаємозв'язок між структурою і функціями основних складових соціальних систем; Девіда Істона (нар. 1917), котрий аналізував механізм зворотного зв'язку між результатами політичного курсу, підтримкою політичної системи населенням та вимогами громадян до неї; Карла Дойча (нар. 1912), який вивчав подібність між процесами комунікації та контролю, що розвиваються в людському мозку, та відповідними функціями елементів політичної системи; Габріеля Алмонда (1911—2002), який зосереджував увагу на порівнянні політико-системних характеристик промислових та аграрних країн; фундаторів загальної системної методології К. Вінера та Л. Берталанфі, які пропонували перетворити системне мислення на новий світогляд, що сприяв би збереженню позитивних людських цінностей.
Формування прикладної політології відбувалося переважно на американських теренах. Це було спричинено неможливістю в міжвоєнній Європі (1920—1940) незалежного політичного аналізу, оскільки у більшості європейських країн політичні дослідження підпорядковувались ідеологічним і політико-пропагандистським завданням.