§ 12. Анотації

А нота́ція (лат. annotatio — зауваження, помітка) — короткий виклад змісту книги, статті, розробки, звіту тощо. У етимологічному значенні слово трапляється в другій пол. І ст. н.е., але функціонально анотація була присутня вже в каталогах Олександрійської бібліотеки (ІІІ ст до н.е.). Пізніше анотація у вигляді короткої характеристики тих чи інших авторів, відомостей про тематику їхніх праць, оцінки останніх використовується в бібліографічних словниках. З появою наукових журналів у другій пол. XVII ст. анотація дає початок жанрам наукової періодики, а пізніше – становленню анотованої бібліографії. Обов’язковим елементом анотації є бібліографічний опис у редукованій формі (автор, назва, індекс тощо). Якщо бібліографічний опис ідентифікує документ чи його частину, то анотація ідентифікує зміст документа, вона є не формальною, а змістовою моделлю документального джерела.

Виокремлюють такі види анотації:

1) сигнальна чи довідкова, характерна для видань державної бібліографії (уточнює назву чи доповнює бібліографічний опис фактичними відомостями);

2) оціночна, характерна науково-допоміжній бібліографії (критична оцінка документа);

3) рекомендаційна, що співвідноситься з відповідним видом бібліографії (характеризує зміст з врахуванням потреб цільової групи).

За повнотою відбиття змісту розрізняють 2 категорії анотацій – загальну (характеризує зміст документа в цілому) і аналітичну (характеризує частину чи аспект змісту), а за кількістю анотованих документів – монографічну та групову. За сферами використання анотації бувають – бібліографічні, видавничі та книготоргівельні.

Орієнтовно змістово-структурна модель анотації виглядає так:

1. Відомості про автора, упорядника

2. Про текст, що містить видання

3. Характеристика змісту твору

4. Про науково-довідковий апарат

5. Про оформлення, ілюстрації тощо

6. Про читацьку адресу

7. Цільове призначення видання

Максимальний обсяг анотації — 600 символів. Мова анотації: мова книги та 2 іноземні мови. Реквізити анотації: автор, паспортні дані книги, текст, вказівки щодо категорії читачів.

В Україні місце розташування анотації, її обсяг, структура і зміст визначаються Держстандартом України та суб‘єктами видавничої діяльності. Поява електронних версій наукових видань та об‘єднання веб-ресурсів наукової періодики, в якому бере участь низка українських періодичних видань, спонукає переглянути практику анотування наукових праць. В електронних версіях зарубіжних наукових видань анотації статей часто становлять не менше 1000 знаків. У журналі «Українознавство» відбувся перехід від стислої анотації наукових статей до розгорнутої (близько 700 знаків), де в узагальненій формі має подаватися головний результат здійсненого автором дослідження.

Вимоги до анотацій

1. Анотація повинна мати лаконічну, конкретну форму, але при цьому давати містку характеристику виданню без побічної інформації.

2. Обсяг її зазвичай не має перевищувати 500 - 600 знаків.

3. Під час написання анотації використовується загальноприйнята лексика.

4. Якщо у назві є малозрозумілі слова, їх потрібно пояснити.

5. Допускаються тільки загальноприйняті слова, загальновживана лексика.

6. Не рекомендується наводити цитати з тексту.

7. Рекламні елементи не повинні викривляти об'єктивну характеристику видання.

Структура анотації має включати такі елементи:

1.Констектуальне позиціонування дослідження (необов'язково).

2. Презентація цілей дослідження (обов'язково).

3. Опис методології (необов'язково).

4. Підсумок отриманих результатів (обов'язково).

5. Обговорення дослідження (необов'язково)

To annotate проанотувати

As the title implies як видно із заголовку

The subject of the research is темою дослідження є

The author describes автор описує

Dwells on зупиняється на

Touches upon торкається

Explains пояснює

Introduses вводить

Mentiones згадує

Characterizes характеризує

Analyses аналізує

Comments on коментує

States, ascertains, certifies констатує

Points out вказує

Enumerates перераховує

Amphasizes виділяє, наголошує

Stresses/underlines підкреслює

Criticizes критикує

Makes a few critical remarks on робить кілька практичних зауважень

Reveals розкриває

Gives a summary of дає (сумарний) виклад

Presents the general picture of дає загальну характеристику

Provides a detailed analysis of робить детальний аналіз

The key-note of the article провідна думка статті

The contents of the research (paragraph) зміст дослідження (абзацу)

In the opening lines (in the very

beginning) the autor tels about спочатку автор розповідає про

The review begins/

opens with description of огляд починається з опису

By mentioning зі ггадування

The analysis of з аналізу

A summary of з короткого викладу

A review of з огляду

The characterization of з характеристики

The next part of the research is devoted to наступна частина дослідження присвячена

Then (after that, further on, next) потім (після цього, далі)

The author pasess on to автор переходить до

Says that говорить, що

Gives datailed (brief) analysis (description) дає детальний (стислий) аналіз (опис)

Much attention is gven to багато уваги приділяється

The principles mentioned above promote вище зазначені принципи сприяють

Ensure забезпечують

The summary ends with резюме закінчуються

In conclusion the author

describes (stresses) на завершення автор описує (підкреслює)

The research ends with the

description (analysis) of дослідження закінчується описом (аналізом)

It is known as a fact that відомий факт, що

There can be no doubt не може бути сумніву

It may be assumed можна прийняти

It is generally believed широко відомо

In general взагалі

It goes without saying that беззаперечно зрозуміло, що

We can draw a conclusion ми можемо зробити висновок