Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
вікова фізіологія лекції.doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
13.11.2019
Размер:
11.93 Mб
Скачать

Питання для самоперевірки

  1. У чому полягає біологічне значення спинного мозку?

  2. Охарактеризуйте загальний план будови спинного мозку.

  3. Визначте біологічне значення головного мозку.

  4. Поясніть особливості анатомічної та мікроскопічної будови голов­ного мозку

  5. Що таке архітектоніка кори?

  6. Назвіть і дайте характеристику зон кори головного мозку.

  7. Охарактеризуйте ріст і розвиток головного мозку.

  8. Назвіть причини порушення стану нервової системи. У чому поля­гає їхня профілактика?

З історії науки

° 3 папірусів Сміта (близько 1550 р. до н.е.) видно, що централь­ним органом на той час лікарі Єгипту вважали мозок. Вони були пере­конані в тому, що зміни у ньому позначаються у всьому організмові.

о Еразістрата (близько 300 р. до н.е.) вважають засновником ек­спериментальної фізіології. Він вивчав мозок і перший помітив, що від нього відходять кілька нервових гілок, як і від спинного мозку; одні з них є чутливими, а другі спричиняють скорочення м'язів.

° Па початку епохи Відродження Андреас Везалій (1514—1564), вивчаючи функцію мозку, пов’язував довільні рухи з великими півкуля­ми, а автоматичні з мозочком. На думку Везалія, психічні процеси локалізуються у корі головного мочку, а чутливість у смугастому тілі.

о В.О. Бец (1834-1894) перший опік пн великі пірамідні клітини кори великого мозку, які в науці носять його ім’я. Він також перший визначив морфологічно рухову зону мозку. Йот справедливо вважають засновником науки про архітектоніку кори головного мозку.

° Велика заслуга в розвитку світової науки в галузі вивчення провідних шляхів мозку і невропатології взагалі належить видатному вченому В.М. Бехтереву. Йому належить класична праця "Провідні шляхи спинного і головного мозку", в якій уперше приведено в систе­му все відоме на той час про провідні мозкові шляхи, описано багато нових шляхів і ядер. У семитомній праці на 2500 сторінках Бех терев виклав учення про функції мозку, описав 15 нових рефлексів і 10 нових симптомів ураження нервової системи. Ще в 90-их роках минулого століття він довів роль головного мозку в регулюванні функцій внутрішніх органів.

о І.М. Сеченов (1829-1905) зробив сміливу спробу розгадати прин­ципи роботи головного мозку. Свої наслідки багаторічних досліджень він опублікував у праці "Рефлекси головного мозку". У першій частині своєї праці він аналізує механізм мимовільних рухів, у другій довіль­них. Сеченов приходить до висновку, що всі психічні акти розвиваються шляхом рефлексів.

° В.Я. Данилевський (1852-1939) відкрив центри регуляції веге­тативних процесів у головному мозку.

° П.В. Овсянников (1827 1906) описав головний судиноруховий центр і встановив точно його межі в довгастому мозку, довів антагонізм нервів, належних до різних частин вегетативної нервової системи – симпатичної і парасимпатичної.

Важливо тати, що...

о Електричні потенціали мозку можна записати на приладі, що називається електроенцефалографом. Він малює графічну криву електроенцефалограму. Будь-яке подразнення, переміна настрою лю­дини змінює малюнок цієї кривої. На цьому ґрунтується криміналі­стичне дослідження на так званому детекторі брехні. Людина, що каже неправду, нервує, і в цей час в неї змінюється форма кривої електроен­цефалограми.

о Найчастіше травми шийного відділу хребта та спинного моз­ку трапляються як наслідок пірнання и неглибоку річку і берега вниз головою.

Цікаво знати, що:

о Головний мозок собаки важчий за спинний у 5 разів, мавпи — у 15, а людини — у 49 разів.

° У головному мозку міститься біля 14 млрд. нервових клітин. Для того, щоб така велика кількість їх могла поміститися у відносно невеликому за об'ємом черепі, й утворилися в процесі історичного роз­витку звивини і борозни.

° Маса мозку не впливає на розумові здібності людини, які зале­жать тільки від кількості міжнейронних контактів.

Література

  1. Бугаев К.Е., Маркусенко H.H. та ін. Возрастная физиология.— Ростов-на-Дону: "Ворошиловградская правда", 1975.— С.149-151.

  2. Ермолаев Ю.А. Возрастная физиология: Учеб. пособ. для студ. пед. вузов,— М.: Высш. шк., 1985,—С. 102-132.

  3. Кисельов Ф.С. Анатомія і фізіологія дитини з основами шкільної гігієни.— К.: Радянська школа, 1967.— С. 42-52.

  4. Присяжнюк М.С. Людина та її здоров'я: Навч. посібник.— К.: Фенікс, 1998,—С. 20-43.

  5. Старушенко Л.І. Клінічна анатомія і фізіологія людини: Навч. по­сібник. К.: УСМП, 2001,—С. 199-201.

  6. Хрипкова А.Г. Возрастная физиология.—М.: Просвещение, 1978.— с.60- 74