Опис експериментальної установки

Дослідження трифазного асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором виконують на експериментальній установці (рис. 5.3), що жи­виться від трифазної мережі А, В, С через триполюсний автоматичний вимикач QF1, з приладами для вимірювання лінійної напруги U, частоти f, лінійних струмів І_А, І_С, активної потужності Р_1.Амперметри PA1, PA2 i послідовні обмотки трифазного ватметра PW1 ввімкнено через багатогранічні вимірювальні трансформатори струму ТА1, ТА2 з однополюсними вилками ХР1, XP2 i штепсельними гніздами XS1, XS2 для замикання їx первинних об­моток накоротко. Вольтметр PV1 i частотомір РF1 використовують для вимірювання відповідно лінійної напруги i частоти змінного струму.

Механічне навантаження на валу двигуна здійснюють електромагнітним

Рис. 4.3. Схема експериментальної

установки.

гальмом YB1, обмотки якого живляться від мережі постійної напруги через двополюсний автоматичний вимикач QF2 i подільник напруги PR1.Стробоскопічний диск D1, який освітлюють неоновою лампою EL1, дає

можливість виміряти ковзання ротора.

Проведення дослідів

1. Ознайомитися з приладами, апаратами i обладнанням експериментальної установки, записати в протокол випробування їx технічні характе­ристики.

2. Після перевірки керівником правильності з'єднань ввімкнути триполюсний автоматичний вимикач QF1 i перекона­тися, що напрям обертання ротора двигуна відповідає розміщенню важеля гальма. Якщо ротор обертається в протилежному напрямі руху ричага гальма, почати дослідження двигуна. У протилежному разі двигун треба вимкнути від мережі і поміняти місцями будь-які два проводи, що підходять до затискачів обмотки статора.

3. Під час холостого ходу двигуна розімкнути первинні обмотки вимірювальних трансформаторів струму і зробити відліки за показаннями вcix приладів,а за допомогою секундоміра визначити час кількох повних позірних обертів стробоскопічного диска.

4. Встановити на кінець важеля гальма найменший тягар m, увімкнути двополюсний автоматичний вимикач QF2, i, регулюючи подільником напруги RP1 струм в обмотках електромагнітів гальма, досягти рівноваги важеля, під час якої виконати вимірювання.

5. Зробити те саме для тягарів 2m, 3m i т. ін. доти, поки струм двигуна перевищуватиме номінальне значенні на 20...25%, а потім вимкнути установку автоматичними вимикачами QF1 і QF2.

Результати спостережень за пунктами 3, 4, і 5 записати в таблицю:

№ досліду	Маса тягаря, m, кг	Плече важеля гальма, l, м	Напруга, U, В	Частота, f, Гц	Струми, А		Активна потужність, Р'1, Вт	Коеф. трансформації, КI	Спостере­жувана кількість обертів диска n, об.	Час, t, с
					І'А	І'С
1...5

Опрацювання результатів дослідів

1. Обчислити для всіх дослідів: момент на валу двигуна М, частоту обертання ротора n, ковзання s, потужність на валу Р₂, ККД , середньоарифметичне значення лінійних струмів І_А, І_С, коефіцієнт потужності cos . При обчисленні Р₁, І_А та І_С враховують коефіцієнт трансформації трансформаторів струму.

Результати спостережень і розрахунків записати в таблицю:

№ досліду

m, кг

l, м

М, Нм

n0­‑n,

s

n,

Р2, кВт

Р1, кВт



U, B

I, A

cos 

1...5

3. Побудувати механічну характеристику n(M) двигуна i знайти процентну зміну частоти обертання ротора, при переході від режиму холостого ходу до номінального навантаження за формулою

.

4. Накреслити в одній системі координат робочі характеристики асин­хронного двигуна , , , , , при U=const i f=const, з яких знайти номінальні величини , а також обчислити відносний струм холостого ходу І_х* відносно номінального струму І_ном, тобто

.

Знайдені величини записати у таблицю:

nном, об/хв	sном, %	Мном, Нм	Іном, А	cos ном	ном	Іх*, %

5.Скласти висновок за результатами виконаної роботи.