- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни одеська нацiональна академія харчових технологій Кафедра електромеханіки
- •До виконання лабораторних робіт з курсу
- •6.050601 Денної форми навчання
- •Опис експериментальної установки
- •Проведення дослідів
- •Опрацювання результатів досліду
- •Запитання для самопереірки
- •Опис експериментальної установки
- •Проведення дослідів
- •Опрацювання результатів дослідів
- •Запитання для самоперевірки
- •Робота 3 Вимірювання потужності та енергії в трифазних колах Мета роботи
- •Основні теоретичні положення
- •Опис експериментальної установки
- •Проведення дослідів
- •Опрацювання результатів дослідів
- •Запитання для самоперевірки
- •Робота 4 Трифазний асинхронний двигун виробничої установки Мета роботи
- •Основні теоретичні положення
- •Опис експериментальної установки
- •Проведення дослідів
- •Опрацювання результатів дослідів
- •Запитання для самоперевірки
- •Робота 5 Вибір потужності двигуна електроприводу робочої машини Мета роботи
- •Основні теоретичні положення
- •Опис експериментальної установки
- •Проведення дослідів
- •Опрацювання результатів дослідів
- •Запитання для самоперевірки
- •Проведення дослідів
- •Опрацювання результатів дослідів
- •Опис експериментальної установки
- •Проведення дослідів
- •Опрацювання результатів дослідів
- •Запитання для самоперевірки
- •Робота 8
- •Робота 9 Теплова мережа|сітях| |
- •Проведення дослідів
- •Рекомендована література
Запитання для самоперевірки
Що входить в електропривод робочої машини?
Як можна визначити потужність на валу двигуна?
Які втрати потужності існують в трифазних асинхронних двигунах?
Яким способом знайти активний опір фази обмотки статора?
Як найбільш точно визначити ковзання?
Що називають коефіцієнтом навантаження двигуна?
В яких випадках необхідно замінити недостатньо навантажений трифазний асинхронний двигун машиною меншої потужності?
Робота 6
Релейно-контактні апарати
Мета роботи
1.Вивчити будову електромагнітних апаратів і схеми керування магнітних пускачів.
2.Визначити напруги спрацьовування і відпадіння магнітної системи контактора і коефіцієнт повернення.
3.Установити витримку часу теплового реле при різних струмах.
Основні теоретичні положення
Для захисту електричних кіл від струмів короткого замикання застосовують плавкі запобіжники. Ці апарати вмикають послідовно зі споживачами електричної енергії. Вони при коротких замиканнях або при струмах I > 2,5 Iном автоматично вимикають установку від джерела живлення, внаслідок розплавлення вставки з каліброваної проволоки або пластини запобіжника.
Теплові реле є захисними апаратами багаторазової дії. Збільшення струму навантаження установки підвищує температуру нагрівача 3 (рис. 6.1, а) і збільшує деформацію біметалічної пластинки 2, яка за допомогою важеля 4 і пружин 1,7 розмикає контакти 6. Ці контакти вмикають у коло апарату, який вимикає установку. Час спрацювання теплового реле залежить від струму навантаження і температури навколишнього середовища. Повернення контактів реле у первинний стан здійснюють натиском кнопки 5 через 0,5...3 хв після охолодження біметалічної пластинки.
Чим більший струм навантаження, тим швидше спрацьовує теплове реле. Графік залежності часу спрацювання t від кратності струму І/Іном називається захисною характеристикою(рис. 6.1, б).
5
Рис. 6.1- Теплове реле: а –будова; б – захисна характеристика.
Теплові реле захищають установку від тривалих перевантажень.
Контактор є апаратом дистанційного керування, який призначено для частих вмикань і вимикань установок, що знаходяться під номінальним навантаженням. Він являє собою електромагніт з магнітопроводом 1 і котушкою 2 (рис. 6.2).
Приєднання котушки 2 до мережі забезпечує притягнення якоря 4 до кінців полюсів магнітопроводу, де розташовані короткозамкнені витки 3, які запобігають вібрації якоря. Якір контактора забезпечує одночасне замикання контактів Л1, Л2, Л3, С1, С2 і С3, а також спрацювання допоміжних контактів, які призначені для кіл керування, блокування і сигналізації. Припинення живлення котушки контактора або значного зменшення напруги, викликає миттєве вимикання установки Контактор, доукомплектований тепловим реле, називається магнітним пускачем. Магнітні пускачі є комутаційними апаратами дистанційного керування, які використовують при частих вмиканнях і вимиканнях.
Найменшу напругу, за якої магнітний пускач вмикається, називають напругою втягування Uвтяг. Чітке вмикання пускача забезпечується напругою на його котушці U = (0,85...1,1)Uном, а при зменшенні напруги U = (0,4...05)Uном, чи при її зниканні взагалі магнітний пускач вимикається, що забезпечує тим самим нульовий захист.
Рис. 6.2- Будова контактора.
Найменша напруга мережі, за якої магнітний пускач вимикається, називають напругою відпуску Uвід. Відношення називають коефіцієнтом повернення. Струм котушки утримання якоря магнітного пускача значно менший струму спрацювання.
Опис експериментальної установки
Експериментальне дослідження магнітного пускача виконують на установці (рис. 6.3), з трьома головними замикаючими контактами KM1:1, одним допоміжним замикаючим контактом KM1:3, одним допоміжним розмикаючим контактом KM1:2 і розмикаючим контактом FP1:1 двополюсного теплового реле FP1 .
Автоматичним вимикачем QF1 через головні контакти КM1:1, нагрівальні елементи теплового реле FP1 і амперметр PА1 приєднюються до навантажувальних резисторів RР1...RР3, які вмикають і вимикають вимикачами QS1...QS3.
Допоміжні розмикаючі контакти KM1:2 і аналогічні їм замикаючі контакти KM1:3 вмикають і вимикаать зелену HL1 і червону HL2 сигнальних
лампи. Жовта сигнальна лампа HL3, що ввімкнена через розмикаючий контакт FP1:1 вказує на страцювання теплового реле.
Рис. 6.3- Схема експериментальної установки.
Автотрансформатор TV1, приєднаний до живильної мережі через амперметр PА0 і однополюсний вимикач SA1,дозволяє регулювати напругу на котушці КМ1. Вольтметр PV1 вимірює напругу на котушці.