4. Три поділи Речі Посполитої і доля українських земель. Приєднання до Російської імперії Кримського півострову.

Аналізуючи питання треба з’ясувати в наслідок яких подій відбулося завершення включення етнічних українських земель у складі Російської та Австрійської імперій. У першу чергу, треба дослідити російсько-турецькі та російсько-французькі війни, у результаті яких були підписані Кючук-Кайнарджійський мирний договір (1774 р.) і до Росії відійшли українські землі в пониззі межиріччя Дніпра та Південного Бугу. У 1783 р. до Росії було приєднано Крим. Бухарестський мирний договір (1812 р.) утверджував за Росією, три повіти - Ізмаїльський, Хотинський, Акерманський. Після російсько-французької війни до Росії приєднано Холмщину та Підляшшя.

Потім необхідно приділити увагу трьом поділам Польщі, так як саме в наслідок цих подій відбувається переділ українських території, у результаті першого поділу Польщі (1772 р.) Австрія приєднала західні частини Волинського і Подільського воєводств. Після другого поділу Польщі (1793 р.) Росією були захоплені Київщина, Поділля, Волинь, за третім поділом Польщі (1795 р.) до неї приєдналися Західна Волинь, Берестейщина.

5. Культура України наприкінці XVII — у XVIII ст.

Аналізуючи культуру наприкінці XVII—XVIII ст. треба наголосити, що у період Гетьманщини було зроблено першу спро­бу в Україні запровадити обов'язкову освіту. Важливу роль у розвитку освіти та культури в Україні відігравали середні навчальні заклади — колегіуми, які готували служителів релігійного куль­ту, державних службовців та вчителів початкових класів. Перлиною серед колегіумів, осередком освіти та науки, центром культурного життя в Україні була Києво-Могилянська колегія, яка 1701 р. грамотою Петра І одержала статус і права академії. У стінах академії було вироблено чітку систему організації навчання, розраховану на 12 років.

Однією з фундаментальних засад розвитку освіти, нау­ки та культури в цілому було книгодрукування та запровад­ження «гражданського» шрифту. Культурний процес в українських землях наприкінці XVII—XVIII ст. значною мірою ускладнювався мовною по­літикою російського та польського урядів. Проаналізуйте причини та наслідки русифікації у другій половині XVIIІ ст.

У XVIII ст. певні зрушення відбулися в науковій сфері. Предметом наукових студій українських вчених стали аст­рономія, математика, медицина, географія. Охарактеризуйте вклад українських вчених-мислителів — С. Яворського, Ф. Прокоповича, І. Гізеля, Г. Щербацького та ін.

Особливу увагу треба приділити виданню у 1798 р. поеми І. Котля­ревського «Енеїда», яка стала першим твором нової української літератури.

Проаналізуйте зміни в XVII—XVIII ст. в музичній культурі українського народу, творчість Д. Бортнянського (1751—1825 рр.), М. Березовського (1745—1777 рр.) та А. Веделя (1767—1808 рр.).

Характерною ознакою розвитку культури українських земель у XVII—XVIII ст. було використання в архітектурі та мистецтві стилю бароко — це стиль у мистецтві наприкін­ці XVI — в середині XVIII ст., якому притаманні підкреслена урочистість, пишна декоративність, динамічність компо­зиції. Бароковий стиль в українських землях з'явився ще наприкінці XVI ст., але поширення набув у другій полови­ні XVII—XVIII ст. У Гетьманщині та Слобідській Україні під впливом канонів давньоруського мурованого будівництва та традицій дерев'яного народного конструювання сформу­вався оригінальний варіант барокової архітектури, який отримав назву «українського» («козацького») бароко. Назвіть приклади цього стилю.