3. Культура Галицько-Волинського князівства.

Вивчаючи це питання треба підкреслити, що освіта та наука концентрувалися при монастирях, велику роль відігравала, також церковні установи - епископії та парафії. Аналізуючи культуру треба виділити літописання як важливий напрямок науки і літератури одночасно. Літописання в Галицькому князівстві з’являється рано, простота викладу вдало поєднувалась з реалістичними штрихами, дійсно важливі події і просто цікаві для літописця викладалися паралельно. Образотворче мистецтво представлено іконописом, який знаходився під впливом київських традицій, народне декоративне мистецтво – вишивками, писанками, килимами.

Основна література.

1,2,3,5,6,8,9,10,11,12,13,14,16,18,20.

Додаткова література.

24,26,28,29, 30,31,39,41,46.

Інтернет-ресурси.

55,56,58,59,60,61,62,63,64.

Блок 4.Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав

1. Українські землі в складі іноземних держав xіv - XVI cт.

Вивчаючи це питання слід звернути увагу, що у XІV ст. українські землі, остаточно втративши незалежність, стали складовою частиною іноземних держав. У цей період відбувається зміцнення та стрімке політичне та територіальне зростання Литви. У 1362 р., після переможної битви на Синіх Водах до литовських володінь було приєднано Поділля, Київщину, Переяславщину та Чернігово-Сіверщину. Прикметно, що включення українських земель до складу Литви відбувалося переважно мирним шляхом, головною причиною була можливість забезпечити захист територій от Золотої Орди.

Таким чином, значна частина українських земель була під владою Литви, Польщі, Молдавського князівства, Угорщини, Кримського ханства, тобто українці втратили можливість створити власну державу. Однак, Україна мала досить широку автономію у складі федеративного ВКЛ і в більшій мірі зберігала традиції Київської Русі, ніж у тій же Московській державі, куди потрапить пізніше.

Основна література.

1,2,3,5,6,8,,10,11,12,13,14,16,17,18,20.

Додаткова література.

24,28,29, 30,31,39,44,46.

Інтернет-ресурси.

55,56,58,59,60,61,62,63,64.

Блок 5. Виникнення козацтва та його роль в історії українського народу

1. Українське козацтво: соціальна база, етнічний склад, територія, заняття, психологічні риси характеру.

2. Козацько-селянські повстання наприкінці xvі - у першій половині хvіі ст.

1. Важливим моментом висвітлення цієї теми є розкриття соціально-політичних, економічних та інших причин виникнення козацтва.

Треба підкреслити, що дверцята в Січ були відкриті, тому в ній можна було зустріти різні народи, чи не з усього світу - українців, поляків, литовців, білорусів, великоросів, донців, болгар, волохів, чорногорців, турків, татар, євреїв, калмиків, німців, французів, італійців, іспанців, англійців. Головний відсоток Січі - українці. Люди, що жили в Січі, були різними за своїм соціальним та культурним походженням. Запорізька Січ мала своєрідні звичаї й закони, що пристосовані були до умов постійної війни. Назвіть їх. Запорожжя було притулком для всього козацького війська, яке називало себе Запорозьким. Вони жили в дуже суворій обстановці, мешкали в простих куренях, плетених з хмизу й вкритих від дощу конячими шкірами. Щасливі походи збагачували запорізьке товариство не раз дуже коштовною здобиччю, та цього було замало, тому вони займалися полюванням й рибальством не тільки в польській Україні, а й в московському Доні. Тут панувала цілковита рівність усіх членів громади: кожен міг заперечити пропозицію, висунувши свої плани, тобто була рівність і право голосу.

3. Визначте причини козацько-селянських повстань. Повстання носили релігійний, соціальний і національно-визвольний характер. В усіх випадках ініціатором і активним елементом було запорозьке козацтво, повсталі вдавались до оборонної тактики (укріплений табір), ні разу не мали зовнішніх союзників. Проаналізуйте ситуації, які стали каталізаторами повстань, масштаби повстань та їх результати. Жодне з повстань не завершилося перемогою повстанців. Повстання С. Наливайка - повною поразкою і встановленням на 5 років повного польського контролю над Запорожжям, але повстання 1625 і 1630 рр. - частковою перемогою: польський уряд вимушений був збільшити реєстр до 6 і 8 тисяч і припинити свій наступ на православну церкву, а запорожці зобов’язались не чинити самовільних походів на Крим і Туреччину. Повстання 1637-37 рр. закінчились повною поразкою.