4. Стародавні слов’яни.

Розглядаючи питання, в першу чергу, необхідно звернути увагу на проблему походження східних слов’ян, ареал зародження етносу, джерела його культури, мови, особливості свідомості, визначення місця історичної прабатьківщини. 

Важливо розуміти, що слов'янство як самостійна етнічна спільнота вийшло на історичну арену на початку І тис. н. е. Це був динамічний і драматичний час Великого переселення народів (II—VII ст.).

Необхідно охарактеризувати господарство східних слов’ян. Основою господарства слов’янських племен України було орне землеробство. Високого рівня досягли різні ремесла. Назвати, в яких конкретно галузях господарства були досягнення. Охарактеризувати релігійний світогляд, пам’ятаючи, що в дохристиянські часи релігійні погляди мали в своїй основі культ природи.

Основна література.

1,2,3,5,6,8,11,12,13,14,16,20.

Додаткова література.

24,39,44.

Інтернет-ресурси.

55,56,58,59,60,61,62,63,64.

Блок 2.Утворення і розвиток ранньофеодальної держави Київська Русь.

1. Культура Київської Русі.

1. Після прийняття християнства, на Русь, поширився могутній культурний вплив Візантії, якій відбився в архітектурі. Розглядаючи питання треба розуміти, що особливістю життя стародавніх русичів було те, що всі явища культури того часу були так чи інакше пов’язані з церковью, християнськими цінностями і мораллю. Найвидатніші досягнення в архітектурі Давньої Русі також пов’язані з християнством. Це насамперед, білокам’яні і дерев’яні храми з великою кількістю куполів. Необхідно назвати найвидатніші пам’ятки архітектури. Надзвичайного розвитку набув іконопис Давньої Русі. Визначне його особливості, наприклад надзвичайна чіткість зображень. Проаналізуйте такі жанри давньоруської літератури як життя святих, патерики, літописи, повчальні «Слова». Особливу увагу заслуговує ювелірне мистецтво.

Основна література.

1,2,3,5,6,8,10,11,12,13,16,18,20.

Додаткова література.

28,29,31,39,41,44,46,48

Інтернет-ресурси.

55,56,58,59,60,61,62,63,64.

Блок 3. Галицько-Волинська держава - правонаступниця Київської Русі.

1. Охарактеризувати монгольську навалу. Золоту Орду.

2. Охарактеризувати Київське, Переяславське та Чернігівське князівства.

3. Культура Галицько-Волинського князівства.

1. Аналізуючи питання треба визначити, яку роль відіграла монгольська навала ХІІІ ст. в історії українських земель. Визначити, яку роль відіграв Чингізхан в перетворенні монгольського етносу у народ, з найкращою в світі кіннотою та наслідки цього перетворення для людства. Назвати причини поразки руських князів, в тому числі в епохальній битві на р. Калка (1223 р.). Територія Русі – України потрапила під монголо-татарське іго. На території Середньої Азії та Схіної Європи була створена Золота Орда. Золота Орда – держава, яка існувала у ХІІІ-ХVст. З 50-х рр. ХІІІ ст. Золота Орда була повністю незалежною від Монгольської імперії. Охарактеризуйте суспільний устрій Золотої орди, напишить, що становило основу її господарства.

2. Розглядаючи період політичної роздробленості на території України треба приділити увагу Київському, Чернігівському, Новгород-Сіверському (виділилося з Чернігівського), Переяславському князівствам. Серед земель Південної Русі-України особливе місце займало Київське князівство, де розташовувалась столиця Русі. Треба підкреслити, що боротьба за Київ завжди набувала загальнадержавного масштабу, водночас Київ найбільше страждав від князівської колотнечі. Київське князівство охоплювало територію, що включала колишні землі полян, деревлян, дреговичів і уличів. Київщина належала до найбільш розвинених в економічному відношенні земель Русі, в літописах згадується близько 80 її міст. Чернігівське князівство займало величезну територію колишніх земель сіверян, радимичів, в'ятичів, а також Муромську землю і Тмуторакань (сучасна Тамань). Чернігівське князівство належало до економічно розвинених. Серед міст виділявся Чернігів — другий після Києва центр Русі. Всередині князівства існувало 16 уділів (найбільший — Новгород-Сіверське князівство). Переяславське князівство було одним з найдавніших (виділилось 1054 р. як спадщина сина Ярослава Мудрого Всеволода), проте, на відміну від інших, фактично не мало політичної самостійності і повністю залежало від Києва, а пізніше — від Суздаля і Чернігова. Територія князівства була порівняно невеликою: на заході межа Переяславщини проходила по Дніпру; на півночі — по верхів'ях Удаю, Сули, Хоролу і Псла; на сході і півдні переяславські землі межували зі Степом. Тут розташовувались опорні пункти оборони від кочовиків; фортеці Воїн, Лубни, Полтава. Окрім стольного Переяслава, інших великих міст земля не мала. Охарактеризуйте соціально-економічний розвиток вище перелічених князівств.