- •Тема 1. Основи фінансової санації підприємства.
- •1.1. Фінансова криза на підприємстві
- •1.2. Економічна сутність санації
- •2.3. Класична модель фінансової санації
- •План семінарського заняття
- •Тема 1: Фінансова санація підприємств: економічний зміст і порядок проведення.
- •1. Фінансова криза на підприємстві
- •Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Тестові завдання
- •Програмні питання для самостійного вивчення теми
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література [ 1, 14, 16, 18, 21, 25, 27, 29, 40, 43]
- •Тема 2. Оцінювання санаційної спроможності підприємства.
- •2.1. Санаційна спроможність підприємства.
- •2.2. Сутність та основні завдання санаційного аудиту
- •2.3. Аналіз виробничо-господарської діяльності та порядок проведення аудиту
- •Напрямки:
- •Джерела:
- •Фінансовий стан:
- •Виробничогоспод- арська сфера:
- •Ідентифікація “слабких місць”
- •План семінарського заняття
- •Тема 2: Форми, правила фінансування санації підприємств. План
- •Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задача 3.
- •Програмні питання для самостійного вивчення теми
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література [ 7, 9, 11, 12, 27, 29, 34]
- •Тема 3. Складання та узгодження плану фінансової санації.
- •3.1. Призначення плану санації та його узгодження
- •3.2. Розробка плану санації (санаційна концепція)
- •3.3. Розроблення стратегії санації підприємства
- •3.4. Оцінка ефективності реалізації плану санації
- •3.5. Система раннього попередження та реагування
- •План семінарського заняття
- •Тема 3: Діагностика банкрутства.
- •Задача 1
- •Програмні питання для самостійного вивчення теми
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література [ 23, 24, 30, 31, 34, 38, 43]
- •Тема 4. Досудове та судове врегулювання господарських спорів.
- •4.1. Досудове врегулювання спорів.
- •4.2. Судове врегулювання господарських спорів
- •План семінарського заняття
- •Програмні питання для самостійного вивчення теми
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література [1, 2, 3, 4, 5, 8, 39,40]
- •Тема 5. Фінансування санації підприємств.
- •5.1. Форми та умови фінансування санації
- •5.2. Внутрішні джерела фінансової санації підприємства
- •5.3. Визначення потреби в капіталі
- •5.4. Правила фінансування
- •5.5. Джерела покриття балансових збитків підприємства
- •5.6. Економічний зміст та мета санації балансу підприємства
- •5.7. Основні цілі та завдання зменшення статутного фонду підприємства
- •5.8. Методи зменшення статутного фонду
- •План семінарського заняття
- •Практичне заняття
- •Тема 5: Внутрішні фінансові джерела санації.
- •Задача 1.
- •Задача 2.
- •Програмні питання для самостійного вивчення теми
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література [19, 20, 21, 22, 32, 33, 35, 40]
- •Тема 6. Зовнішні фінансові джерела санації підприємств
- •6.1. Фінансування санаційних заходів за рахунок позикового капіталу
- •8. Формування ефективних умов залучення кредитів. До найважливіших з цих умов належать:
- •6.2. Використання можливостей здешевлення позичкових коштів
- •6.3. Фінансування санації підприємства за рахунок збільшення статутного фонду
- •6.4. Методи та джерела збільшення статутного фонду
- •6.5. Види участі кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника
- •План семінарського заняття
- •Практичне заняття
- •Тема 6: Зовнішні фінансові джерела санації підприємств;
- •Задача 1
- •Програмні питання для самостійного вивчення теми
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література [17, 20, 38,40]
- •Тема 7. Реструктуризація підприємства.
- •7.1. Реструктуризація підприємства, її зміст і порядок проведення
- •7.2. Етапи реструктуризації підприємства
- •7.3. Механізм реорганізації юридичної особи
- •План семінарського заняття
- •Тема 7: Реструктуризація підприємства.
- •Задача. 1
- •Програмні питання для самостійного вивчення теми.
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література [ 1, 7, 15, 39, 40]
- •Тема 8. Методи державної фінансової підтримки санації підприємств.
- •8.1. Зміст та необхідність державної санаційної підтримки підприємства
- •8.2. Державне фінансування санації підприємств
- •8.3. Державні гарантії та поручництва як інструмент фінансового оздоровлення підприємств
- •8.4. Вітчизняний досвід санації підприємств
- •8.5. Зарубіжне законодавство про банкрутство
- •План семінарського заняття
- •Програмні питання для самостійного вивчення теми
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література [ 1, 2, 4, 5, 38, 39]
- •Тема 9. Економіко-правові аспекти санації банкрутства та ліквідації підприємств
- •Інститут банкрутства підприємств в Україні.
- •9.2.Порядок оголошення підприємства банкрутом
- •9.3. Ліквідаційні процедури
- •9.4.Мирова угода
- •План семінарського заняття
- •Програмні питання для самостійного вивчення теми
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література [ 1, 9, 11, 13, 41]
- •Тема 10. Особливості правового регулювання відновлення платоспроможності і ліквідації банку-боржника.
- •10.1. Правові засади застосування процедур банкрутства до банків
- •10.2.Діяльність тимчасової адміністрації
- •10.3.Участь кредиторів у процедурах банкрутства відносно банків
- •10.4.Ліквідація банків
- •10.5.Завершення процедури ліквідації
- •План семінарського заняття
- •Програмні запитання для самостійного вивчення теми
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література [ 1, 10, 11, 40] література
1.2. Економічна сутність санації
Термін «санація» походить від латинського «sanaге» — «оздоровлення, видужання». Для розуміння санації важливим є визначення економічного змісту, що полягає у реалізації системи заходів з впровадження справи про банкрутство та запобігання визнання боржника банкрутом, задоволення вимог кредиторів, реструктуризації боргів і капіталу та (або) зміни організаційної чи виробничої структури суб'єктів підприємницької діяльності.
Метою санації є покриття поточних збитків й усунення причин їх виникнення, поновлення і збереження ліквідності та платоспроможності підприємства і забезпечення фінансовими ресурсами проведення реорганізаційних, організаційно -господарських, управлінських, інноваційних, інвестиційних та фінансово-економічних проектів.
Згідно із Законом України «Про банкрутство» від 1992 р. санація — це задоволення вимог кредиторів і виконання зобов'язань перед бюджетом та іншими державними цільовими фондами, у тому числі кредитором, що добровільно бере на себе задоволення зазначених вимог та виконання відповідних зобов'язань. Згідно з таким підходом санація за своєю правовою основою є лише інститутом переведення боргу.
Новий Закон «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», прийнятий у 1999 р., розрізняє поняття «санація» та «досудова санація». У цьому разі санація розглядається як система заходів, передбачених процедурою провадження справи про банкрутство з метою запобігання ліквідації боржника і спрямованих на оздоровлення його фінансового стану, а також на задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації боргів та капіталу і (або) зміною організаційної та виробничої структури боржника. Досудова санація —система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, здійснюваних власником боржника (інвестором) з метою запобігати його ліквідації, вдавшись до реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів у межах чинного законодавства до початку порушення справи про банкрутство. Недоліки наведених визначень санації також цілком очевидні.
Своє тлумачення поняття «санація» має і Національний банк України: режим фінансової санації — це система не примусових і примусових заходів, спрямованих на збільшення обсягів капіталу до необхідного рівня протягом визначеного періоду з метою відновлення ліквідності та платоспроможності й усунення порушень, які призвели комерційний банк до збиткової діяльності або скрутного фінансового стану, а також наслідків цих порушень.
У Законі України «Про страхування» ми знаходимо також тлумачення терміна «санація». Згідно із цим Законом примусова санація страхової компанії передбачає: проведення комплексної перевірки фінансово-господарської діяльності страховика, у тому числі обов'язкової аудиторської перевірки; встановлення заборони на вільне користування майном страховика та прийняття страхових зобов'язань без дозволу Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю; встановлення обов'язкового для виконання графіка здійснення розрахунків зі страхувальниками; прийняття рішення про ліквідацію або реорганізацію страховика.
Кожен із зазначених підходів до визначення санації є досить однобічним.
Із наведеного спектра думок щодо сутності поняття санації треба виділити єдине визначення, яке має ввібрати в себе раціональне зерно кожного варіанта.
Таким чином, під санацією розуміється комплекс організаційних і економічних заходів, що направлені на забезпечення життєздатності підприємства (окремих його структурних підрозділів), що забезпечується шляхом радикальної зміни організаційно-економічного статусу, складу, структури, форм, а також методів керування, джерел і форм фінансування підприємства або його окремого структурного підрозділу.
Санація об'єднує різні заходи, які направлено на фінансове оздоровлення підприємства.
У фінансовій практиці виділяють такі основні типи санаційних заходів:
> фінансово-економічного характеру;
> організаційно-правового характеру;
> виробничо-технічного характеру.
У процесі санації важливе місце займають заходи фінансово-економічного характеру, які відображають фінансові відносини, що виникають у процесі виробництва. Фінансування санації підприємства може здійснюватися за рахунок:
> прибутку, амортизаційних відрахувань, коштів засновників, зменшення статутного капіталу (автономна санація);
> кредиторів, позик, державної фінансової підтримки, яка надається у вигляді прямої фінансової допомоги або непрямих методів сприяння санації: податкових пільг, особливих умов підприємницької діяльності та ін. (зовнішня санація).
Санаційні заходи організаційно-правового характеру спрямовані на вдосконалення організаційної структури підприємства. У цьому контексті виділяють такі види санації:
1) без зміни статусу юридичної особи. Таку санацію здійснюють з метою усунення неплатоспроможності підприємства, якщо його кризовий стан є тимчасовим явищем. Санація підприємства без зміни статусу юридичної особи може проходити у таких формах:
■ погашення боргу підприємства за рахунок власних фінансових ресурсів, отриманих від проведення санаційних заходів;
■ погашення боргу державного підприємства за рахунок коштів бюджету;
■ переадресування боргу іншій юридичній особі — підприємству, що виявило бажання взяти участь у санації підприємства-боржника. Умови переадресування боргу зумовлюються угодою. Для переадресування боргу на іншу юридичну особу має бути згода кредиторів;
■ погашення боргу підприємства за рахунок цільового кредиту банку. Таку форму санації може здійснювати, як правило, комерційний банк, що обслуговує підприємство, після отриманого аудиторського висновку про його діяльність. У випадку коли надання прямого банківського кредиту неможливе, банк може здійснювати випуск облігацій (або інших боргових цінних паперів) під гарантію санатора;
2) за зміною статусу юридичної особи підприємства. Ця форма санації має назву «реорганізація підприємства» і передбачає здійснення процедур зміни форми власності, організаційно-правових форм діяльності та ін. Реорганізацію підприємства проводять у разі, коли воно перебуває у глибокому кризовому стані. Реорганізаційна санація може відбуватись у формах:
■ поглинання підприємства-боржника підприємством-санатором. Для останнього таке поглинання є формою інвестування капіталу в цілісний майновий комплекс або його основної частини;
■ злиття підприємства-боржника з іншим фінансово стійким підприємством. Спонукальними мотивами злиття можуть бути нові можливості внутрішньої кооперації, диверсифікації продукції або ринків збуту та ін.;
■ перетворення у відкрите акціонерне товариство. Воно здійснюється за ініціативою засновників, що дозволяє суттєво розширити фінансові можливості підприємства, забезпечити шляхи його виходу з кризи. Умовою такої санації є забезпечення засновниками мінімального розміру статутного фонду товариства;
■ передання в оренду. Така форма поширена за санації державних підприємств; умовою її здійснення є прийняття колективом орендаторів боргів підприємства;
■ розподіл підприємства. Така форма санації характерна для підприємств, що здійснюють багатогалузеву господарську діяльність. Ефект санації у цьому випадку проявляється у значному скороченні суми постійних витрат на управління, утримання невиробничих і допоміжних служб.
Виробничо-технічні санаційні заходи пов'язані насамперед з модернізацією та оновленням виробничих фондів, зі зменшенням простоїв та підвищенням ритмічності виробництва, скороченням технологічного часу, поліпшенням якості продукції та зниженням її собівартості, вдосконаленням асортименту продукції, що випускається, пошуком та мобілізацією санаційних резервів у сфері виробництва.
Оскільки санація підприємства пов'язана, як правило, зі скороченням персоналу, велике значення мають санаційні заходи соціального характеру. Звільнення працівників може призвести до соціальної нестабільності в регіоні. Саме тому слід вести політику звільнення у взаємозв'язку із реалізацією соціального плану проекту санації. Тут може бути передбачено такі заходи, як створення та фінансування системи перепідготовки кадрів, пошук і пропозиція альтернативних робочих місць, додаткові виплати з безробіття, надання звільненим працівникам позик тощо.
Участь держави у санаційних проектах підприємств можлива за умови, що держава визнає їх продукцію суспільно необхідною. Фінансова підтримка здійснюється шляхом надання дотацій чи економічних привілеїв.