- •Курс лекцій
- •Лекція 1
- •1. Вступ
- •2. Історія розвитку науки про годівлю тварин
- •3. Завдання по виробництву продуктів харчування для людей.
- •4. Інтенсифікація – основний шлях збільшення тваринницької продукції
- •5.Предмет та задачі науки
- •2. Хімічний склад кормів і фізіологічне значення окремих поживних речовин у живленні тварин.
- •Вода Суха речовина
- •Фізіологічне значення води та поживних речовин
- •Характеристика і фізіологічне значення протеїну, вуглеводів і жирів для годівлі с.-г. Тварин
- •Прості білки
- •Біологічна повноцінність білків
- •1. Характеристика амінокислот
- •2 Біологічна цінність білків для свиней
- •Небілкові азотисті добавки
- •4 Основні джерела небілкового азоту для жуйних
- •5. Рецепти амідо-мінерального жому
- •Характеристика і фізіологічне значення вуглеводів для тварин
- •Характеристика і фізіологічне значення жирів для тварин
- •4. Мінеральні речовини і їх значення в живленні тварин.
- •5. Вітаміни та їх значення для організму тварин.
- •6. Перетравність поживних речовин
- •7. Поживність кормів і методи її визначення
- •Лекція 2 Класифікація і стандартизація кормів
- •2 Грубі корми
- •3 Зернові корми
- •4.Корми – відходи технічних виробництв (маслоекстракційного, борошномельного, цукрового, крохмального)
- •5 Кормові добавки
- •6 Комбікорми
- •7. Потреба тварин в поживних речовинах
- •Перерахунок фактичної живої маси в обмінну
- •2. Величина основного обміну
- •3. Підтримуюча годівля(пг)
- •4. Ефективність використання обмінної енергії у жуйних для підтримки (Кm), для приросту (Кj) і лактації (Кl)
- •5. Потреба в енергії для 1 кг приросту живої маси
- •6. Добова потреба свиней різної живої маси в ое для підтримки життя
- •7. Потреба корів в енергії на тільність
- •8. Потреба в енергії на 1 кг молока корів
- •9. Оптимальна концентрація поживних речовин в 1 кг ср раціону
- •3. Особливості годівлі великої рогатої худоби
- •1.Особливості годівлі великої рогатої худоби
- •2.Годівля тільних сухостійних корів
- •2 . Годівля дійних корів
- •3 Годівля телят до 6-ти місячного віку
- •4 Годівля молодняку врх після 6-ти місячного віку
- •5 Відгодівля великої рогатої худоби
- •Особливості годівлі свиней
- •1 Годівля лактуючих свиноматок та кнурів-виробників
- •2 Годівля підсисних та відлучених поросят
- •3.Відгодівля свиней
- •Лекція 5 Особливості годівлі овець, птиці, коней і хутрових звірів
- •1 Гол/добу
- •2 Годівля ягнят і ремонтного молодняку
- •3 Годівля коней і хутрових звірів
- •4.Годівля птиці
- •Хххі Годівля пушних звірів
- •Кормові добавки
- •Лекція 6 Тема: Кормові добавки до раціонів с.-г. Тварин на сучасному етапі
- •1.Кормові добавки.
Кормові добавки
В сучасному землеробстві вважається, що застосування азотних добрив, особливо високих їх доз, дасть можливість стабільно одержувати високі врожаї кормових культур, поліпшувати протеїнову цінність. Основним джерелом і основною формою переносу азоту з грунту є нітрати (азотнокислі солі). Вони створюються за рахунок мінералізації органічних відходів землеробства (солома, полова, гичка, стебла кукурудзи) або з мінеральних добрив. Частіше всього ці процеси ідуть паралельно.
Загальновизнано, що азотні добрива у формі нітратів, такі як аміачна селітра (NH4NO3), калійна селітра – КNO3, азотнокислий натрій NaNO3 – найбільш ефективні та швидкодіючі джерела азоту для рослин. Відомо також, що в засушливі роки в зеленій масі рослин, особливо в траві злакових, гичці буряків, кукурудзі та ще й за високих доз азотних добрив, накопичуються нітрати. Це може бути також наслідком неконтрольованих стоків тваринницьких комплексів. Інколи це веде до того, що в колодязній воді, або в закритих водоймищах концентрація нітратів може досягати критичного рівня (200-500 мг/л). Такі умови можуть привести до того, що тварини будуть з кормом і водою споживати високі дози нітратів, що в свою чергу приведе до їх отруєння або до виробництва продукції тваринництва з шкідливим для здоров’я людини рівнем нітратів. Тому в багатьох країнах, в тому числі і в Україні, прийняті обмеження щодо вмісту нітратів в овочевих, баштанних культурах, особливо в молоці для дитячого харчування. Нітрати переходять в нітріти при високому рівні їх в раціоні, а також при недостатньому енергетичному живленні чи при різкій зміні раціону. Як правило, при нітратному отруєнні підвищується вміст нітрат-іону в різних відділах травної системи та в крові. Наприклад, в корови з симптомами нітратного отруєння максимальний вміст нітрат-іону в рубці був 18,3 мг%, сичу зі – 30, шлунку – 25,3, крові – 65 мг%.
Створення метгемоглобіну і припинення гемопоезу – головні фактори патогенного механізму нітрітів. Після всмоктування нітріти окислюють двохвалентне залізо гемоглобіну і переводять його в неактивну форму (метгемоглобін).
Вважається, що для окислення всього гемоглобіну крові, наприклад корови живою масою 500 кг, достатньо 1,5-2 г всмоктавшогось нітріту. Симптоми отруєння наступають при перетворенні 30-40% гемоглобіну в метгемоглобін, заміна 50% приводить до загибелі тварин.
Гранично допустима кількість (ГДК) нітратів в кормах для жуйних 0,65-1 г нітрата на 1 кг живої маси ВРХ і овець – токсична, а в раціоні 0,45-0,88% від сухої речовини корму. При таких дозах знижується молочна продуктивність, приріст живої маси молодняку, у маток спостерігаються аборти.
При достатній кількості легкозасвоюваних вуглеводів, енергетичному і А-вітамінному живленні тварини можуть переносить і 4% нітратів від СР корму.
Високими кількостями нітратів в кормових буряках вважається 0,4-1,6% в СР, 0,49-3,95% - в куузику.
При згодовуванні коровам зеленої маси рапса і турнепса може наступати сильне отруєння. В таких умовах 250 г нітратів може викликати отруєння. Коли багато нітратів у зеленій масі влітку, її необхідно згодовувати не більше 20-30 кг і на корні, а не скошеному вигляді. Причому спочатку згодовувати грубий корм і концентрати при балансуванні раціону за вітаміном А і мінеральними речовинами.
Не дозволяється водопій водою, яка містить більше 45 мг/л нітратів.
Тимчасові ГДК в комбікормах (мг/л)
|
З розрахунку на нітрат-іон |
На нітрат калію |
Доросла ВРХ |
50,0 |
80,0 |
Молодняк до 6 міс. |
20,0 |
32,0 |
Доросла дрібна рогата худоба |
40,0 |
64,0 |
Ягнята і козлята |
4,0 |
6,4 |
Свині |
10,0 |
16,0 |
Поросята до 2-х міс. |
1,0 |
1,6 |
Кури |
100,0 |
160,0 |
Курчата |
10,0 |
16,0 |
Самі по собі нітрати не токсичні, а для тварин з багатокамерним шлунком, тобто жуйних, в яких інтенсивно ідуть процеси бродіння, вони за певних умов можуть бути важливим джерелом азоту для мікроорганізмів. Мікроорганізми здатні використовувати цей азот для синтезу азотистих сполук і амінокислот свого тіла. Але при надходженні їх у великій кількості, або нерівномірно мікроорганізми не встигають їх перетворювати для побудови свого тіла, в такому випадку нітрати переходять в нітріти, тобто в азотистокислі солі і в такому вигляді вони являються ядом і для жуйних тварин. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, добова норма нітратів становить 5 мг NaNO3 на 1 кг маси тіла людини, або 300-325 мг за добу, враховуючи і питну воду. Проблема перевищення допустимої кількості нітратів у воді дуже гостро стоїть на півдні України і в інших районах інтенсивного землеробства. Не відповідає стандартам питна вода особливо у Херсонській, Кримській, Донецькій, Луганській та деяких інших областях. Навіть в Полтавській, Харківській, Кіровоградській воді такий склад, що як заявив один із дослідників, вона не придатна для того, щоб мити ноги слонам, а не те, щоб її споживати. Стандартом вважається вміст нітратів до 45 мг нітрат-іону на 1 л води (нітрат-іон NO3 1 г еквівалентний 1,63 г KNO3).
Якщо ми вже говоримо про воду, то необхідно зазначити, яка ж кількість нітратів отруйна для тварин.
Отруєння свиней при різній концентрації нітратів у воді
Вміст NO3 у воді, г/т |
Використання води |
Реакція тварин |
0-45 |
Використовується тваринами без шкідливої дії |
Стан здоров’я задовільний, шкідливої реакції не відмічено |
45-135 |
Сумнівна для використання |
Спостерігаються деякі симптоми порушення здоров’ |
135-225 |
Небезпечно використовувати |
У молодняка прояви рахіту. У свиноматок в другій половині поросності ознаки отруєння |
225-450 |
Не використовується |
Симптоми отруєння протягом декількох місяців, авітамінози, рахіти, ентерити, артрити, молодняк погано росте, високі затрати корму |
450-675 |
Не використовується |
Низький приріст молодняку, великий процент захворювань ентеритами, гострий токсикоз |
675-900 |
Не використовується |
Масовий токсикоз, знижена резистентність організму |
900 і більше |
Не використовується |
Масовий падіж тварин |
Надмірне нагромадження нітратів і нітритів у рослинах відбувається в ранній період вегетації, після внесення в грунт великої кількості азотних добрив, особливо аміачної селітри, в період посухи, різких перепадів температури, заморозків, при самозігріванні скошеної трави.
Накопичення нітратів в деяких кормових рослинах в посушливий період
Корм |
Кількість нітратів і нітритів в перерахунку на KNO3 (в %) |
Стебла кукурудзи |
8,04 |
Силос кукурудзяний |
2,04 |
Сіно люцернове: |
|
І укіс |
0,25 |
ІІ укіс |
0,66 |
ІІІ укіс |
0,46 |
ІV укіс |
0,11 |
V укіс |
0,54 |
Силос із сорго |
0,87 |
Стебла батату |
4,11 |
Біла лобода |
1,80 |
При високому рівні нітратів траву краще згодовувати випасанням або у вигляді зеленої маси, але не висушувати її, оскільки при висушуванні 80-90% нітратів зберігається від початкового їх вмісту. Тому, наприклад, в Голландії допустимий рівень нітратів у траві в 2 рази вищий, ніж в сіні або сінажі. Саму ж кількість зеленої маси в раціонах ВРХ при високому рівні нітратів обмежують навіть для дорослої худоби до 20-30 кг в свіжескошеному вигляді або на випасі. Перед споживанням зеленої маси слід згодовувати їм грубі корми і концентрати, суворо балансуючи раціони за вітамінами А, Д, Е та мінеральними речовинами.
На основі узагальнення досліджень доза 0,65-1 г нітратів з розрахунку на 1 кг живої маси ВРХ і овець токсична. Тому реакція тварин на різну концентрацію нітратів в СР раціону відповідна.
Стан тварин в залежності від вмісту нітратів у кормі
Вміст KNO3 в СР корму, % |
Реакція тварин |
0-0,5 |
Стан нормальний |
0,6-1,0 |
Молочна продуктивність спочатку знижується, потім після нормалізації годівлі протягом 6-8 неділь помітно зростає. Симптоми недостачі вітаміну А спостерігаються між 6-8 неділлею |
1-1,5 |
Лактація припиняється на 5-й день, знижується репродуктивна здатність, яка зберігається довгий час після нормалізації годівлі |
1,5 і більше |
Отруєння і смерть тварин |
Отруєння нітратами і нітрітами викликає А-вітамінну недостачу, що супроводжується абортами у корів, телята, якщо і народжувались від таких корів, гинули від асфіксії. Аналізи показали, що у них була тяжка форма метгемоглобінемії, в чому і полягає отруйна дія нітрітів. Вони переводять двохвалентне залізо гемоглобіну в трьохвалентне і таким чином воно стає неактивним і нездатне переносити кисень до клітин.
Але, що стосується ВРХ, то вирішальну роль в попередженні отруєння відіграє не стільки рівень нітратів, скільки склад раціону, комплексна його збалансованість і поживність, особливо енергетична, вітамінна, наявність легкорозчинних вуглеводів. Дослідами, які виконані в ФРН, було встановлено, що при достатньому забезпеченні легкорозчинними вуглеводами ВРХ без шкоди може витримати і 4% нітратів в СР раціону, але вони попереджують, що токсикоз може спостерігатись і при 0,3-0,5% від СР при недостатньому енергетичному забезпеченню раціонів.
Особливо вразливі до рівня нітритів, які в 10-15 разів ядовитіші від нітратів, свині і птиця. Гранично допустимою кількістю нітратів в комбікормах для птиці вважається 0,5-0,7 KNO3 в СР.
Відносно мінімального рівня метгемоглобіна, при якому проявляються токсикоз, єдиної думки немає. Однак, симптоми отруєння, очевидно, наступають при перетворенні 30-40% гемоглобіну в метгемоглобін. Заміна ним 50% гемоглобіну веде до загибелі тварин. Це стосовно ВРХ. У корів з характерними симптомами отруєння вміст нітратів в перерахунку на нітрат-іон, у вмісті рубця складає 18,3 мг%, сичу зі – 30 мг%, кишечнику – 25,3 мг%, крові – 65 мг%.
Рекомендовані слідуючі тимчасові гранично допустимі концентрації (ГДК) в комбікормах для с/г тварин в мг на 1 кг
Групи тварин |
з розрахунку на нітрит-іон |
з розрахунку на KNO3 |
Доросла ВРХ |
50,0 |
80,0 |
Молодняк до 6 міс. |
20,0 |
32,0 |
Дорослий ДРХ |
40,0 |
64,0 |
Ягнята і козлята |
4,0 |
6,4 |
Свині |
10,0 |
16,0 |
Поросята до 2-місячного віку |
1,0 |
1,6 |
Кури |
100,0 |
160,0 |
Курчата |
10,0 |
16,0 |
До мінеральних азотистих сполук, що містяться в кормах, найчутливіші свині, потім ВРХ, вівці, кози, коні, птиця.
Інтоксикація нітратами у свиней спостерігається при згодовуванні їм кормових або цукрових буряків, які після варіння холонули тривалий час. В таких умовах нітрати можуть перетворюватись в нітрити (через 24 год. їх кількість зростає в 500 разів і більше). Цей процес інтенсивніший також в запліснявілих, мерзлих буряках. Тваринам заборонено згодовувати запліснявілі, мерзлі, гнилі буряки, інші рослини. Перед варінням їх слід подрібнювати, а потім швидко охолодити і давати тваринам без відвару. Слід відзначити, що нітрато-нітріти можуть нагромаджувати не лише в буряках, а й в багатьох інших рослинах (зелена маса пшениці, соняшнику, гороху, кукурудзи, капусти, картоплі), а також в продуктах тваринництва, особливо в молоці.
Переводити тварин на зелений корм необхідно поступово, протягом 10-14 днів. При цьому в раціон корів вводять 1-1,5 кг меляси, дерть злакових (200-300 г на кг молока). Високопродуктивним коровам дають по 50-75 тис. ІО віт.А, 25-30 тис. віт.Д і 75-100 мг віт.Е. Якщо в кормах наявні токсичні дози нітратів (1,5%) і нітритів (0,05 від СР), зелену масу силосують або ж косять пізніше.
Надмірна кількість нітратів у продуктах харчування становить велику небезпеку для здоров’я людини. Останнім часом доведено канцерогенну дію нітратів, особливо в разі тривалого і систематичного надходження їх в організм людин. Як показали досліди на тваринах, канцерогенна дія спричиняється через нітрозоаміни – сполуки нітратів і нітритів з амінокислотами, які утворюються у шлунку людини, а також знайдені в повітрі і продуктах харчування. Аміни входять до складу овочів, плодів, м’ясних, молочних продуктів, яєць, які споживає людина і тому при наявності в продуктах харчування нітратів і нітритів є сприятливі умови для утворення нітрозоамінів. Деякі вчені наголошують, що причину випадкового, на перший погляд, захворювання на рак, особливо в молодому віці, необхідно шукати у відхиленнях, що мали місце за період вагітності і у немовлят.
Жіноче молоко може містити нітратів від 0,22 до 42,4, а за даними деяких авторів – від 50 до 90 мг на 1 л. Навіть при незначних дозах діти отруюються. Токсична доза нітратів для дорослих становить 600 мг, для дітей раннього віку – 100, для немовлят – 10 мг за добу. Доведено також, що при достатньому вмісті в їжі вітаміну С і Е, пектинових речовин, полі фенолів, які діють як інгібітори утворення метгемоглобіну, можна запобігти утворенню злоякісних пухлин. Клітковина, яка міститься в овочах і плодах, затримує всмоктування нітрозоамінів в кров.
За даними лабораторії харчової технології НДІ гігієни харчування і науково-дослідного центру МОЗ України середній вміст нітратів в овочах і плодах по Україні в мг/кг сирої речовини: картопля – 108,7 ± 6,5; капуста білоголова – 337,7 ± 33,3; буряки столові 1049,7 ± 158,3; морква 253,2 ± 9,7; огірки у відкритому грунті 165,5 ± 12,9; томати 76,4 ± 3,1; кавуни 37,8 ± 12,8; дині 83,3 ± 8,3; цибуля-перо 381,6 ± 31,4; цибуля ріпчаста 237,8 ± 41,3; томати в захищеному грунті 144,5 ± 16,7. При таких рівнях нітратів людина споживає за добу близько 176-180 мг нітратів (розрахунковий варіант).
Міністерство охорони здоров’я України затвердило (21 квітня 1988 р.) допустимі рівні нітратів (МДР) у плодоовочевій продукції:
Продукція |
Норма нітратів мг/кг сирої речовини за нітрат-іоном |
Продукція |
Норма нітратів мг/кг сирої речовини за нітрат-іоном |
Картопля рання (до 1 вересня) |
240 |
Цибуля-перо у відкритому грунті |
400 |
пізня (після 1 вересня) |
120 |
У закритому |
800 |
Капуста білоголова рання |
800 |
Зелень (салат, шпинат, щавель, петрушка, крім у відкритому грунті) |
1500 |
пізня |
400 |
Зелень у закритому грунті |
3000 |
Морква рання |
600 |
Перець солодкий |
200 |
пізня |
300 |
Кабачки |
400 |
Томати в закритому грунті |
200 |
Кавуни |
60 |
у відкритому |
100 |
Дині |
90 |
Огірки у закритому грунті |
400 |
Гарбузи |
60 |
у відкритому |
200 |
Виноград, яблука, груші |
60 |
Буряки столові |
1400 |
Продукція дитячого харчування на фруктовій основі |
60 |
Цибуля ріпчаста |
90 |
Овочеві консерви |
100 |
Забруднені овочі слід споживати у відвареному вигляді, оскільки 50% нітратів переходить у відвар. Для знищення нітратів в картоплі її заливають на добу 1% розчином Nacl або аскорбінової кислоти.
Визначення нітратів і нітритів (якісні реакції)
В польових умовах нітрати визначають за голубим забарвленням дифеніламіну, який окислюється нітратами і дає продукти реакції, що мають голубе забарвлення. За інтенсивністю забарвлення і швидкості реакції роблять висновок про наявність нітратів.
Необхідні реактиви і посуд: концентрована H2SO4, стакани на 100-200 мл, мірна колба на 100 мл, дифеніламін (С12Н11N) 500 мл його розчиняють в 20 мл dest Н2О і весь об’єм до 100 мл доводять концентрацію H2SO4, дотримуючись обережності. Цей реактив зберігають в темному посуді.
Хід аналізу: наважку рослинного корму подрібнюють і помішують в стакан, заливають рівним об’ємом dest Н2О на 15-20 хв. За цей час нітріти і нітрати переходять в розчин. Потім додають невелику кількість сірчанокислого розчину дифеніламіну і спостерігають за швидкістю і інтенсивністю забарвлення. Для прискорення аналізу через 10-15 с. Після доливання дифеніламіну в екстракті опускають полоску фільтрувального паперу. Темно-синій колір вказує на високий вміст нітратів, світло-синій – на нормальну їх кількість, зеленуватий колір – про вміст нітритів.
Нітріти в 10-15 разів токсичніші від нітратів. Для їх визначення користуються реакцією диазотування. Азотиста кислота в реакції з ароматичними амінами в кислому середовищі створює диазоній, який приєднуючись до другої молекули аміну, створює аміноазосполуку.
Необхідні реактиви і посуд: льодяна оцтова кислота 20%, сульфанілова кислота, гідрохлорид α-пафтіламіна. Розчин А: 500 мг сульфанілової кислоти розчиняють в 150 мл 20% льодяної оцтової кислоти. Розчин зберігають в темній посудині.
Розчин Б: 200 мг гідрохлориду α-пафтіламіну розчиняють в 150 мл 20% льодової оцтової кислоти. Розчин зберігають в темноті. Мірні колби на 150 мл, стакани на 100-200 мл.
Порядок аналізу: корм старанно подрібнюють, переносять в стакан і заливають рівним об’ємом dest Н2О. Потім суміші дають відстоятися 15-20 хв. Відмірюють 2 мл екстракту рослини або води, переносять в стакан на 100 мл, туди ж додають 2 мл розчину А, потім 2 мл розчину Б й обережно змішують.
У випадку наявності нітритів рідина забарвлюється в розовий або інтенсивно-розовий колір.
ДОДАТОК
Характеристика небілкових азотистих і норм згодовування
Азотисті препарати |
Характеристика |
Норми згодовування |
Карбамід (NH4)2CO |
Речовина без запаху, містить 46-46,5 N, солоно-гіркий смак, добре розчиняється у воді, зберігається 8-10 міс. |
1 г карбаміда еквівалентна 2,6 г перетравного протеїна |
Бікарбонат амонія NH4HCO3 |
Білий дрібнокристалізований порошок з гостро солоним смаком і запахом аміаку, містить не менше 20,6% аміаку і 17% азоту |
1 г бікарбонату – 0,95 г перетравного протеїну |
Сульфат амонію або сіркокислий амоній (NH4)2SO4 |
Білі кристали, містить 21,2% N і 25,9% сірки |
1 г сульфату амонію – 1,2 г перетравного протеїну |
Аміачна вода (синтетична) |
Розчин аміаку у воді, містить 20-25% |
|
Карбамід тільним і лактуючим коровам в розмірі 15-20% від їх потреби в перетравному протеїні, але не більше 100 г на голову, молодняку старше 6 міс. –20-25% або 40-50 г на голову, при відгодівлі - 25-30% від потреби в протеїні або 50-90 г на голову. Суягним і підсисним вівцям 30-35% або 13-18 г на голову, вівцям старше 6 міс. 25-30% або 8-12 г на голову.
Вміст карбаміду не повинен перевищувати 1% від сухої речовини. 1 кг карбаміду дозволяє одержати 6-12 кг молока, 1-3 кг приросту, 50-100 г митої шерсті.
Бікарбонат амонію для дійних корів 200-300 г, молодняку старше 6 міс. 100-130 г, при відгодівлі 130-200 г, для овець: маткам 30-40 г, молодняку старше 6 міс. 20-30 г.
Сульфат амонію доцільно використовувати в суміші з карбамідом у співвідношенні 2-3:1. Весь дефіцит в перетравному протеїні за рахунок одного сульфату амонію використовувати не потрібно. Не використовують взагалі для племінних тварин карбамід і амонійні солі.
Аміачну воду використовують для обробки силосу, жому, соломи за 1-2 доби до згодовування.
Аміачні препарати згодовують обов’язково при нормі вуглеводів, цукрів у раціоні.
При отруєнні дорослій ВРХ дають 4-5 л кислого молока або кислої молочної сироватки, або 0,5-2 л 0,5% столового оцту, або молочної кислоти. Додатково дають 1-1,5 л 20-30% розчину меляси або цукру. Молодняку – половину цих розчині