- •Курс лекцій
- •Лекція 1
- •1. Вступ
- •2. Історія розвитку науки про годівлю тварин
- •3. Завдання по виробництву продуктів харчування для людей.
- •4. Інтенсифікація – основний шлях збільшення тваринницької продукції
- •5.Предмет та задачі науки
- •2. Хімічний склад кормів і фізіологічне значення окремих поживних речовин у живленні тварин.
- •Вода Суха речовина
- •Фізіологічне значення води та поживних речовин
- •Характеристика і фізіологічне значення протеїну, вуглеводів і жирів для годівлі с.-г. Тварин
- •Прості білки
- •Біологічна повноцінність білків
- •1. Характеристика амінокислот
- •2 Біологічна цінність білків для свиней
- •Небілкові азотисті добавки
- •4 Основні джерела небілкового азоту для жуйних
- •5. Рецепти амідо-мінерального жому
- •Характеристика і фізіологічне значення вуглеводів для тварин
- •Характеристика і фізіологічне значення жирів для тварин
- •4. Мінеральні речовини і їх значення в живленні тварин.
- •5. Вітаміни та їх значення для організму тварин.
- •6. Перетравність поживних речовин
- •7. Поживність кормів і методи її визначення
- •Лекція 2 Класифікація і стандартизація кормів
- •2 Грубі корми
- •3 Зернові корми
- •4.Корми – відходи технічних виробництв (маслоекстракційного, борошномельного, цукрового, крохмального)
- •5 Кормові добавки
- •6 Комбікорми
- •7. Потреба тварин в поживних речовинах
- •Перерахунок фактичної живої маси в обмінну
- •2. Величина основного обміну
- •3. Підтримуюча годівля(пг)
- •4. Ефективність використання обмінної енергії у жуйних для підтримки (Кm), для приросту (Кj) і лактації (Кl)
- •5. Потреба в енергії для 1 кг приросту живої маси
- •6. Добова потреба свиней різної живої маси в ое для підтримки життя
- •7. Потреба корів в енергії на тільність
- •8. Потреба в енергії на 1 кг молока корів
- •9. Оптимальна концентрація поживних речовин в 1 кг ср раціону
- •3. Особливості годівлі великої рогатої худоби
- •1.Особливості годівлі великої рогатої худоби
- •2.Годівля тільних сухостійних корів
- •2 . Годівля дійних корів
- •3 Годівля телят до 6-ти місячного віку
- •4 Годівля молодняку врх після 6-ти місячного віку
- •5 Відгодівля великої рогатої худоби
- •Особливості годівлі свиней
- •1 Годівля лактуючих свиноматок та кнурів-виробників
- •2 Годівля підсисних та відлучених поросят
- •3.Відгодівля свиней
- •Лекція 5 Особливості годівлі овець, птиці, коней і хутрових звірів
- •1 Гол/добу
- •2 Годівля ягнят і ремонтного молодняку
- •3 Годівля коней і хутрових звірів
- •4.Годівля птиці
- •Хххі Годівля пушних звірів
- •Кормові добавки
- •Лекція 6 Тема: Кормові добавки до раціонів с.-г. Тварин на сучасному етапі
- •1.Кормові добавки.
Характеристика і фізіологічне значення жирів для тварин
Класифікація і склад жирів, вплив кормових жирів на продуктивність, якість продукції і здоров’я тварин.
Вміст в кормах, перетравлення жирів, форми проявлення недостачі.
Основні шляхи забезпечення тварин жирами. Виробництво рослиних жирів та їх призначення.
Ключові слова: гліцерин, жирні кислоти, масляна кислот, капронова, олеїнова, лінолева, ліноленова, стеаринова, пальмітинова, незамінні жирні кислоти, стерини, фосфоліпіди, гліколіпіди, масояні культури, продукти, товари.
Жири і олії є важливим джерелом енергії для тварин, оскільки в 1 г міститься в 2,25 разів більше енергії, ніж в 1 г вуглеводів. Жири є обов’язковим компонентом клітинних мембран, у вигляді фосфатидів разом з іншими білковими комплексами створюють периферійний шар клітини, її ліпідну оболонку, регулюють проходження в клітини і окремі її частини необхідних поживних речовин та видалення кінцевих продуктів обміну.
За своєю хімічною природою жири, або ліпіди є складними ефірами трьохатомного спирту – гліцерину (1 молекула) з 3 молекулами жирних кислот
СН2ОН НООС — R СН2О — СО — R
| |
СНОН + НООС — R → СНО — СО — R
| |
СН2ОН НООС — R СН2О — СО — R
Ця форма жирів найбільш розповсюджена в природі. Ця реакція може проходити, як з однаковими жирними кислотами, так і з різними. Вважаючи те, що кількість жирних кислот досить велика, то і кількість жирів теж велика. Відомо, що описано 437 жирних кислот, які містяться в молоці, а яка кількість в інших жирах – це робота в майбутньому. Велике біологічне значення має те, що в жири входять жирні кислоти, які мають парну кількість і не розгалужений ланцюг атомів вуглецю. Жирні кислоти з непарною кількістю атомів вуглецю фізіологічно менш активні. Але в побудові жирів беруть участь як насичені, так і ненасичені жирні кислоти. Ненасичені – це ті, що можуть в свою структуру приймати атоми водню.
Приклад насичених жирних кислот з парною кількістю атомів вуглецю:
С3Н7 · СООН – масляна кислота – молочний жир (походження);
С5Н11 · СООН – капронова кислота – молочний жир, кокосова і пальмова олія.
При маслянокислому бродінні вуглеводів може створюватися масляна кислота С6Н12О6 ═ СН3 · СН2 — СН2 · СООН + 2СО2 + 2Н2
Дякуючи високому вмісту ненасичених жирних кислот: олеїнової, льняної, лінолевої, ліноленової
олеїнова – С17Н33 · СООН (9-18:1)
α-лінолева – С17Н31 · СООН (9-12-18:2)
γ-ліноленова – С17Н28 · СООН (6-9-12-18:3)
Рослинні масла або олії мають низьку температуру плавлення і при кімнатній температурі вони рідкі, застигають при температурі мінус -10-250С. В зв’язку з тим, що ці кислоти ненасичені, то ці олії характеризуються високим йодним числом >100. По мірі насичення воднем, ненасичені жирі кислоти стають насиченими, тому рослинні олії являються висихаючи ми з часом і температурою.
В тваринних жирах переважають насичені жирні кислоти: стеаринова (С17Н35 · СООН – 18:0), пальмітинова – С15Н29 · СООН (16:0). Тому при кімнатній температурі і температурі тіла тварин вони тверді. З тваринних жирів найбільш легкоплавкі: молочний жир, хінське сало і жир птиці.
Жирні кислоти з 18 і 20 атомами вуглецю дуже важливі для тваринного організму, організм неспроможний їх синтезувати, тому вони повинні поступати з кормом. Їх називають незамінні жирні кислоти (НЖК). Одним із найбільш доступних критеріїв кількісного визначення активності НЖК у тварин з’являється споживання води. Цей показник залежить від зміни проникності шкіри і втрати води, викликаний дефіцитом НЖК. У свиней, наприклад, характерними ознаками дефіциту НЖК являються дерматити, крихкість капілярів, порушення відтворювальної функції, підвищенню падіжу новонароджених поросят. Всі ці негативні ознаки можна ліквідувати шляхом регулювання рівня лінолевої жирної кислоти в раціонах особливо супоросних свиноматок і рановідлучених поросят, оскільки ці дві групи тварин найбільш чутливі до рівня жирних кислот сімейства лінолевої кислоти. Це стосується і молодняка великої і малої рогатої худоби. Вважається, що рівень цієї жирної кислоти повинна бути не нижче 1% від загального вмісту енергії. Якщо говорити про суху речовину раціону, то кількість жиру повинна складати не менше 2-3%, в тому числі 0,22% лінолевої кислоти.
Фізико-хімічні характеристики деяких жирів, %
Показники |
Олія |
Жир |
||||
соєва |
кукурудзяна |
соняшникова |
гов’яжий |
свинний |
||
Жирні кислоти: пальмітинова |
6-8 |
8-11 |
4-6 |
27-29 |
25-32 |
|
стеаринова |
3-5 |
2-4 |
1-5 |
24-29 |
8-16 |
|
олеїнова |
25-36 |
37-40 |
25-42 |
43-44 |
34-44 |
|
лінолева |
52-65 |
43-47 |
46-60 |
2-5 |
3-8 |
|
ліноленова |
2-3 |
1-2 |
- |
0,2-0,6 |
до 0,8 |
|
Температура застигання, 0С |
-18 |
-10-20 |
-16-18 |
30-38 |
28-32 |
|
плавлення |
-7-8 |
|
|
40-50 |
40-50 |
|
Йодне число |
120-140 |
111-133 |
119-144 |
31-46 |
48-66 |
Тривале згодовування кормів з низьким вмістом жиру може викликати у тварин дерматити, сухість шкіри і слизових оболонок, втрату волосяного покриву, патологію щитовидної і статевих залоз, затримку охоти і яловість, зменшення резистентності і загибель молодняку.
Вміст жиру в кормах коливається в широких межах. Насіння і зерно містить більше жиру, ніж стебла і листя. В коренях і клубнях жиру майже немає (0,1%); зерно пшениці і жита містить жиру від 1 до 2%, а кукурудзи і вівса – 5-6%, дуже багато жиру в насінні масляних культур: льон, соняшник, ріпак (30-40%). В зелених кормах теж мало жиру 0,5-1%, в сіні – 2-3%.
Утворення жиру в тваринному організмі із органічних речовин кормів має свою характерну особливість. Із білків і вуглеводів корму в тілі тварин синтезується жир з хімічними і фізичними властивостями, характерними для даного виду тварин. Але при утворенні тваринного жиру із рослинної олії і особливо із жирів риби, жир тварин втрачає свою специфіку і придбає властивості цих кормових жирів. При певних умовах годівлі такі корми, як зерно кукурудзи і вівса, макуха, рибні відходи можуть негативно вплинути на якість масла корів, сала свиней і м’ясо птиці. Ці корми зменшують температуру плавлення тваринних жирів, підвищують здатність їх до окислення і тим самим збільшують йодне число. Тривала годівля рибними відходами, особливо в кінці відгодівлі, надає м’ясу і салу свиней жовто-лимонний колір і специфічний рибний запах, внаслідок чого така продукція бракується. Це ж відноситься і до птиці.
За даними американських дослідників добавка ліпідів молочним коровам може бути доцільною з метою збільшення енергетичної поживності раціону та зменшення розщеплення концентрованих кормів, але ж збільшення жиру до 8% від СР раціону може привести до зниження жиру і білку молока і викликати послаблення в кишечнику, але саме головне, що вільний жир в шлунку зменшує перетравність волокнистих кормів і обмежує поїдання корму.
В тілі тварин в залежності від виду, віку і вгодованості вміст жиру може складати від 3-4 до 40-50%; в тілі телят при народженні вміст жиру становить 3-4%, а в відгодованого вола – біля 40%, в худої вівці жиру біля 19%, а в жирної до 45%.
Згідно зоотехнічному аналізу кормів “сирий жир” визначається як сума жироподібних речовин та речовин, які екстрагуються органічними розчинниками (бензин, бензол, ефір). Тому слід розглянути класифікацію тих речовин, що в даному випадку були розчиненими ефіром в апараті Сохслета і видаленими із наважки корму. Тому ефірна витяжка може бути умовно розділена на ліпіди, стерини і красячі речовини та ефірні масла. Ліпіди в свою чергу можуть бути розділені на прості жири і воски, і складні жири, до яких входять: гліколіпіди і фосфоліпіди. Основні представники фосфоліпідів: лецетини і цефаліни.
Воски – це ефіри жирних кислот: високомолекулярних одноатомних спиртів. В рослин вони захищають їх від втрати вологи в спеку, а в тварин забезпечують воскове покриття шерсті та пір’я в птиці, чим запобігають намоканню. Кормової цінності не мають.
Стерини: розрізняють зоостерини (холестерин) і фітостерини (ергостерин). Холестерин відіграє важливу роль в синтезі стероїдних статевих гормонів, регуляції проникнення клітинних мембран, ергостерини при певних умовах освітлення легко переходять в вітамін Д. Стерини тісно пов’язані з жовчними кислотами.
Фосфоліпіди дуже важливі у фізіологічному відношенні речовини. Вони входять в склад всіх живих організмів. У своєму складі мають крім гліцерину і жирних кислот фосфорну кислоту і азотисті сполуки. Вони не тільки відіграють важливу роль в енергетичному живленні, але й видаляють із організму шлаки. Найбільша кількість лецетину в яйцях птиці, а із рослин – в соняшнику і сої.
Гліколіпіди – в їх склад входять глюкоза або галактоза. Як і фосфоліпіди відіграють важливу роль в обміні речовин.
Ефірні масла типу ментола, Геракла, пинена застосовуються як у лікувальні і пряні речовини, мають певне значення для збудження апетиту у тварин.
При одержанні рослинної олії із насіння переходять хлорофіл, каротиноїди, вітаміни А, Д, К і Е, госсінол. Симетрично побудований β-каротин – при розщепленні в тваринному організмі дає дві молекули віт.А, тоді як асиметричні каротиноїди дають тільки одну молекулу вітаміну А.
Основні масляні культури, які мають промислове значення
Рослина |
Вміст олії в насінні, % |
Головні жирні кислоти |
Світове виробництво, тис. т 1982 р. |
Продукти і товари із них |
Соя |
13-20 |
9,12 = 18:2 |
14700 |
Маргарин, харчове масло, салатне, морозиво, краски, мило |
Арахіс |
45 |
9,12 = 18:2 |
2900 |
Маргарин, харчове, салатне масло, морозиво |
Кокосовий горіх |
63 |
12:0 |
3200 |
Маргарин, харчове масло, мило, мастила |
Соняшник |
40 |
9,12 = 18:2 |
5800 |
Маргарин, харчове і салатне масло, мило, краски |
Пальмове масло Пальмоядрове масло |
50
50 |
16:0,9 = 18:1
12:0 |
5000
900 |
Маргарин, харчові і кондитерські жири, морозиво, мило |
Ріпак (сорти, які не містять срукову кислоту) |
35-40 |
13 = 22:1 9,18:1 |
4600 |
Маргарин, харчові і салатні масла, мастила |
Бавовняник |
15-23 |
9,12 = 18:2 9 = 18:1 |
3300 |
Маргарин, харчові і салатні масла |
Олива |
15 |
9 = 18:1 |
2000 |
Салатне і консервне масло, мило |
Льняне насіння |
30-40 |
9,12, 15 = 18:3 |
760 |
Краски, лаки, оліфа |
Кунжут |
50 |
9 = 18:1 9,12 = 18:2 |
660 |
Столові сорти масла |
Кліщевина |
45 |
ОН = 18:1 |
370 |
Краски, мастила, пластмаси |
Тунг |
|
9,11t 13t =- 18:3 |
100 |
Краски, лаки |
9,12 = 18:2 ненасичена d-лінолева
12:0 насичена лауринова
16:0,9 = 18:1 ненасичена пальмітинова і стеаринова
13 = 22:1, 9 = 18:1 ненасичена ерукова і олеїнова
9, 12, 15 = 18:3 ненасичена d-ліноленова