- •1.1. Предмет, мета і завдання навчальної дисципліни
- •1.2. Освіта – основа розвитку особистості. Співвідношення основних категорій: вища освіта, навчання, виховання і розвиток особистості студента
- •1.3. Вища школа – найважливіший чинник розвитку суспільства і держави
- •1.4. Історичні витоки вищої освіти в Україні
- •1.5. Острозька академія
- •1.6. Києво-Могилянська академія
- •1.7. Львівський університет
- •1.8. Розвиток вищої освіти в Україні у хіх ст.
- •1.9. Вища освіта в Україні у хх ст.
- •Контрольні запитання
- •Тема 2 вища освіта в україНі та її інтеграція в європейський освітній простір План
- •2.1. Державна політика в галузі вищої освіти
- •2.2. Система вищої освіти в Україні та управління нею
- •2.3. Структура вищої освіти
- •2.4. Зміст і стандарти вищої освіти. Ліцензування та акредитація підготовки фахівців за напрямами і спеціальностями
- •2.5. Болонський процес, його започаткування і розвиток
- •2.6. Цілі Болонського процесу
- •2.7. Європейська кредитно-трансферна система
- •2.8. Стан інтеграції вищої освіти України в європейський освітній простір
- •Контрольні запитання
- •Тема 3 нухт – провідний вищий навчальний заклад
- •3.1. Коротка історія створення та розвитку університету
- •3.2. Мета і головні завдання університету
- •3.3. Структурні підрозділи університету
- •3.4. Управління університетом, його колегіальні, робочі та дорадчі органи
- •3.5. Науково-педагогічні працівники та їхні основні посади
- •3.6. Соціально-культурна інфраструктура університету
- •3.7. Студентське самоврядування університету
- •3.8. Правила внутрішнього розпорядку в нухт
- •3.9. Права та обов’язки студентів
- •Контрольні запитання
- •Тема 4 зміст, планування й організація навчально-виховного процесу
- •4.1. Сутність навчально-виховного процесу та функції навчальної діяльності студентів
- •4.2. Навчальні плани, програми навчальних дисциплін та програми практик
- •4.3. Порядок організації навчального процесу
- •4.4. Форми організації навчального процесу. Науково-дослідна робота студентів
- •4.5. Лекція – основний вид аудиторних навчальних занять. Конспектування лекцій
- •4.6. Використання студентами курсів і конспектів лекцій на паперових та електронних носіях
- •4.7. Інші види аудиторних занять (лабораторні, практичні, семінарські заняття, консультації)
- •4.8. Види самостійної роботи студентів
- •4.9. Підготовка до аудиторних занять
- •4.10. Виконання індивідуальних та домашніх завдань, курсових проектів і робіт
- •4.11. Підготовка до поточного, модульного та підсумкового контролю знань
- •4.12. Планування самостійної роботи студентів
- •4.13. Поточний, рубіжний (модульний) та підсумковий контроль знань студентів
- •4.14. Рейтингова система оцінювання знань, умінь і навичок студентів
- •Контрольні запитання
- •Тема 5 формування загальнопізнавальних умінь і навичок навчальної роботи студентів План
- •5.1. Складові загальнопізнавальних умінь і навичок навчальної роботи студентів. Слухання та його види
- •5.2. Правила користування студентами науково-технічною бібліотекою університету
- •5.3. Пошук інформації про літературу за допомогою бібліотечних каталогів та періодичних видань. Використання електронного каталогу
- •5.4. Правила читання літератури та форми ведення записів у процесі її опрацювання. Умови ефективного опрацювання літератури
- •5.5. Підготовка до публічного виступу
- •5.6. Публічний виступ
- •5.7. Участь у дискусії
- •Контрольні запитання
- •6.2. Умови навчання, їх класифікація
- •6.3. Самовиховання студентів у процесі навчання
- •6.4. Гігієна навчальної роботи студентів
- •6.5. Способи підвищення продуктивності навчальної праці студентів
- •Контрольні запитання
- •7.1. Кваліфікаційні вимоги до рівня професійно-практичної підготовки випускників університету та її зміст
- •7.2. Державна атестація бакалаврів, спеціалістів і магістрів
- •Контрольні запитання
- •Список РекомендованОї літератури Основна
- •Додаткова
- •Видання подається в авторській редакції
Контрольні запитання
1. Як класифікують мотиви навчання? Що розуміють під мотивацією діяльності людини? Які її складові? Чим відрізняється стимул від мотиву діяльності людини? Як класифікують стимули?
2. Як класифікують умови навчання студентів?
3. Що розуміють під самовихованням студентів? Які його складові? В яких формах реалізується метод самостимулювання?
4. Які складові має гігієна навчальної роботи студентів? Що розуміють під гігієною зорової та слухової діяльності студентів? Які гігієнічні умови потрібно підтримувати на робочому місці? Які основні принципи фізичного виховання студентів?
5. Які існують способи підвищення продуктивності навчальної праці студентів? У чому їх суть? Які переваги і недоліки способів запам’ятовування?
ТЕМА 7
ПРОФІЙНО-ПРАКТИЧНА ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ,
ЇХ ДЕРЖАВНА АТЕСТАЦІЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
МАЙБУТНЬОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
План
1. Кваліфікаційні вимоги до рівня профійно-практичної підготовки випускників університету та її зміст.
2. Державна атестація бакалаврів, спеціалістів і магістрів.
3. Історія створення та роль факультету і випускової кафедри у підготовці фахівців.
4. Кадрове забезпечення випускової кафедри.
5. Наукові та науково-методичні здобутки випускової кафедри.
6. Сфери майбутньої професійної діяльності випускників відповідних напряму та спеціальності, їх працевлаштування.
7. Історія відповідної галузі та перспективи її розвитку.
7.1. Кваліфікаційні вимоги до рівня професійно-практичної підготовки випускників університету та її зміст
Кваліфікаційні вимоги до компетентності (рівня знань і умінь) бакалаврів і спеціалістів чи магістрів, у тому числі їх профійно-практичної підготовки, визначаються освітньо-кваліфікаційними характеристиками для цих освітньо-кваліфікаційних рівнів для кожного напряму підготовки чи спеціальності.
Освітньо-кваліфікаційна характеристика є нормативним документом, який охоплює: галузь використання фахівця; назви професій (посад), на яких він може працювати, у тому числі на первинних посадах; виробничі функції та завдання його діяльності; перелік умінь щодо вирішення типових завдань діяльності; вимоги до державної атестації таких фахівців. Виробничі функції поділяють на інженерно-технічні, виробничо-технологічні, організаційно-управлінські, інженерно-дослідні, проектно-технологічні. Крім того, освітньо-кваліфікаційна характеристика визначає вимоги щодо здатності випускника вирішувати проблеми соціальної діяльності.
Слід зазначити, що чинні в Україні Державний класифікатор професій та Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників визначають в основному посади для фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» а також кваліфікаційні вимоги до них, тобто знання і уміння, які вони повинні мати. Тому Мінекономіки України спільно з МОН України за участю ВНЗ та роботодавців приступило до розроблення нового класифікатора професій для бакалаврів і магістрів, а також кваліфікаційних вимог до фахівців на відповідних посадах.
Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра (магістра) визначає нормативний зміст навчання, у тому числі встановлює вимоги до змісту, обсягу та рівня професійно-практичної підготовки фахівців. Вона передбачає перелік навчальних дисциплін за трьома циклами (гуманітарна і соціально-економічна підготовка, природничо-наукова підготовка, професійна та практична підготовка), а також назви змістових модулів за кожною дисципліною, вивчення яких повинно забезпечувати засвоєння необхідних для практичної діяльності умінь.