Етноспецифіка мовної комунікації

14.1. Комунікативна особистість як продукт і носій лінгвокультури

14.1.1. Три рівня комунікативної особистости.

14.1.2. Контексти структури комуніканта.

14.1.3. Параметри функціонування мовно-культурної особистости.

14.1.4. Національна культура й етнічна самоідентифіікація особистости.

14.1.5. Лінгвокультура як прояв етнокультури в мові й дискурсі.

14.1.6. Лінгвістичний аспект культурно-національної спільноти.

14.2. Комунікативна поведінка та її різновиди

14.2.1. Комунікативна поведінка як компонент національної політики.

14.2.2. Норми комунікативної поведінки.

14.2.3. Комунікативні традиції і мовленнєвий етикет.

14.2.4. Код комунікації і соціальний символізм.

14.2.5. Продуктивна й рецептивна комунікативна поведінка.

14.3. Прояви етноспецифіки комунікативної поведінки

14.3.1. Форми вияву національної специфіки комунікативної поведінки.

14.3.2. Мовні універсалії як засіб пошуку порозуміння комунікантів.

14.4. Моделі опису комунікативної поведінки

14.4.1. Модель М. Севіл-Тройк (США).

14.4.2. Модель Ф. Бацевича (Україна).

14.4.3. Модель Й. Стерніна (Росія)

14.5. Національні управлінські культури.

Запитання й завдання для самоконтролю.

Завдання 1. ДАЙТЕ ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТАННЯ

1. Розкрийте сутність поняття «комунікативна особистість». Як воно корелює з поняттями «мовна особистість» і «мовно-культурна особистість»?

2. У чому виявляється взаємозв'язок мови, культури та комуніка­ції?

3. Які чинники формують національну специфіку мовленнєвого спілкування ?

4. Що означає термін «комунікативне табу»? Які типи комунікативних табу ви знаєте?

5. Які форми прояву національної специфіки комунікативної поведінки можна виявити за допомогою контрастивного аналізу?

Завдання 2. ОПИШІТЬ

1. Співвідношення понять «комунікативна осо­бистість»; «комунікативна свідомість»; «кому-нікативна поведінка».

2. Види комунікативної поведінки.

3. Основні моделі опису комунікативної поведінки.

Завдання 3. ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ.

1. У яких випадках необхідно обов'язково користуватися по­слугами перекладача?

2. Які особливості американської управлінської культури?

3. Які особливості європейської управлінської культури?

4. Які умови формування радянської управлінської культури?

5. Які стилі проведення переговорів з іноземцями?

Завдання 4. ПІДГОТУЙТЕ РЕФЕРАТ на тему «Національні особливості ділового спілкування».

Завдання 5. ДАЙТЕ УСНУ ХАРАКТЕРИСТИКУ стилів спілку­вання: «на положенні», «на інтересі», «за змістом», «на контексті».

Завдання 4. ОПИШІТЬ ВІДОМІ ВАМ методи вивчення партнерів.

Завдання 5. ДОПИШІТЬ РЕЧЕННЯ.

1. Кращого взаєморозуміння з іноземними бізнесменами мож­на досягти ....

2. Американська управлінська культура передбачає ... .

3. Концепція японського менеджменту включає ... .

4. Європейська управлінська культура займає ... .

5. Для радянської управлінської культури характерними були ....

6. Характерні ознаки української управлінської культури: ... .

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Наведіть не менше п'яти прислів'їв або приказок, що характеризують комунікативну поведінку народу, мову якого ви вивчаєте. Знайдіть їхні еквіваленти в українській мові або зробіть переклад українською мовою. Визначте етноспецифіч­ні та універсальні ознаки спілкування, що ці прислів'я (приказ­ки) віддзеркалюють.

2. Наведіть фрагмент іншомовного міжособистісного спіл­кування та перекладіть його українською мовою. Здійсніть його комплексний аналіз за схемою. Визначте ідіоетнічні ознаки комунікативної поведінки співроз­мовників.

3. Використовуючи першоджерела, критичну літературу та інтернет-ресурси, підготуйте коротку доповідь на одну із запро­понованих тем:

• Етноспецифіка мовленнєвого етикету.

• Національна специфіка невербальної комуніка­тивної поведінки.

• Комунікативні табу в різних лінгвокультурах.

• Прояви соціального символізму в комунікації.

• Британська (іспанська, арабська, японська ) комунікативна поведінка порівнянно з українською.

Завдання 6. НАПИШІТЬ РЕФЕРАТ на одну із запропонованих тем:

Особливості ділового етикету у США.

Діловий етикет у Великій Британії.

Етикет ділових взаємин у Франції.

Діловий етикет Фінляндії.

Німецькі бізнесмени і діловий етикет.

Етикет службових взаємовідносин в Італії.

Діловий етикет японських бізнесменів.

Діловий етикет у Південній Кореї.

Діловий етикет у Туреччині.

Арабські країни і діловий етикет.

Завдання 7. ОХАРАКТЕРИЗУЙТЕ кому­нікативну поведінку всіх учасників і визначте ідіоетнічні

ознаки їхнього спілкування.

СХЕМА АНАЛІЗУ КОМУНІКАТИВНОЇ ПОДІЇ:

1. Контекст і ситуація спілкування:

• місце та час спілкування;

• учасники спілкування;

• предмет розмови;

• мовленнєвий жанр (тип події);

• канали, медіуми, коди комунікації;

• комунікативний шум;

• зворотний зв'язок.

2. Комунікативний паспорт учасників:

• комунікативна ініціатива;

• мета учасників спілкування;

• комунікативні стратегії й тактики;

• складові комунікативного кодексу;

• закони спілкування.

3. Мовленнєвий паспорт учасників:

• засоби непрямого спілкування;

• засоби мовленнєвого етикету;

• культура мовлення;

• співвідношення вербальних і невер-

бальних засобів спілкування.

4. Невербальна поведінка учасників:

• регістр, тональність, спілкування;

• фізичний контакт при спілкуванні;

• мовчання, усмішка, жести;

• прояви соціального символізму.

5. Ефективність комунікації:

• результат комунікації;

• комунікативні невдачі.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник, - К., 2004.

Бацевич Ф.С. Лінгвістична генологія: проблеми і перспективи: Монографія. – Львів, 2005.

Демидов Н.В. Деловой протокол и этикет. — М., 1994.

Копылова Т.Р. Языковая репрезентация научного концепта «коммуникация» в специализированном лингвистическом дискурсе.: Автореф. дис… канд. филол. наук. – Ижевск, 2007.

Леонтович О. А. Введение в межкультурную коммуникацию: Уч. пособие. — М., 2007.

Мацько Л.І., Кравець Л.В. Культура української фахової мови: Навч. посібник. – К., 2007.

Почепцов Г.Г. Теорія комунікацій. – К., 1999.

Радевич-Винницький Я. Етикет і культура спілкування. – Львів, 2001.

Стернин И. А. Понятие коммуникативного поведения и проблеми его исследования // Русское и финское коммуникативное поведение. — Воронеж: Изд-во ВГТУ, 2000. — Вып. 1 — С. 4—20.

Стернин И. А. Практическая риторика: Уч. Пособие. – М., 2003.

Стернин И. А. О национальном коммуникативном сознании // Лингвистический вестник. — Вып. 4. — Ижевск, 2002. — С. 87—94.

Тер-Минасова С. Г. Язык и межкультурная коммуникация: Уч. пособие. — М.: Слово, 2000.

Урбанович А.А. Психология управлення: Учеб. пособие. — Минск, 2003.

Шарков Ф.И. Теория коммуникаций: Учебник. – М., 2005.

Яшенкова О. В. Взаємовідношення комунікації, мови та культури в діловій сфері // Мова і культура. — К., 2002. — Вип. 5. — Том III. — Ч. 2. — С. 263—270.

Яшенкова О. В. Комунікативний паспорт американців у сфері послуг// Мовні і концептуальні картини світу. — К., 2004. — Вип. 13. — С. 199—209.