Учіться слухати

Потрібно уникати велемовности, а навчитися слухати. Той, хто вміє слухати, досягає кращих успіхів у спілкуванні з людьми, ніж той, хто весь час говорить сам і не дає можливости висловитися іншим.

Л.Фейхтвангер зазначав: «Людині потрібно два роки, щоб навчитися говорити, і шістдесят років, щоб навчитися слухати».

СЛУХАТИ ЛЮДИНУ — ЦЕ ОЗНАЧАЄ:

• дати співбесіднику можливість висловитися;

• підбадьорююче реагувати на слова партнера (кивком голови, словом «так»);

• щиро виявляти цікавість;

• не загострювати уваги на мовленнєвих особливостях співбе­сідника;

• враховувати культурні відмінності;

• слідкувати за головною думкою співбесідника;

• намагатися вловити істинний смисл слів партнера;

• повторювати деякі фрази («Чи правильно я вас зрозумів, складність ситуації в тому ...»);

• не поспішати з висновками.

ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ:

— Чому потрібно навчитися слухати людей?

— Як ви розумієте вислів «слухати людину»?

Завдання 4. ОБҐРУНТУЙТЕ, ЧОМУ СЛУХАННЯ Є ОДНІЄЮ

З ОСНОВНИХ ЛАНОК ПРОЦЕСУ СПІЛКУВАННЯ.

Завдання 5. ПОЯСНІТЬ, ЧОМУ СЛУХАННЯ — ВАЖКА РОБОТА?

Завдання 6. ПІДГОТУЙТЕ КОРОТКЕ УСНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

«Нерефлексивне слухання».

Завдання 7. НАПИШІТЬ КОРОТКИЙ ВИСТУП

«Рефлексивне слухання».

Завдання 8. РОЗКАЖІТЬ ПРО ЗАСОБИ І МЕТОДИ

ЕФЕКТИВНО­ГО СЛУХАННЯ.

Завдання 9. ДОПИШІТЬ РЕЧЕННЯ:

1. Слухаючи, потрібно ... .

2. Уміння слухати — це ... .

3. Слухання з цікавістю допоможе ... .

4. Слухання корисне під час ... .

Завдання для самостійної роботи

1. Наведіть фрагмент мовної комунікації та проаналізуйте його з метою визначення рівня культури мовлення адресанта. Виявіть усі наявні показники культури мовлення.

2. Наведіть три фрагменти мовної комунікації та визначте функціональний стиль, до якого вони належать. Обгрунтуйте свою думку.

3. Використовуючи першоджерела, критичну літературу та інтернет-ресурси, підготуйте коротку доповідь на одну із запро­понованих тем:

• Мовленнєва культура і комунікативна грамотність українського суспільства.

• Рівень культури мовлення українських студентів.

• Комунікативно-риторичні якості публічного мов­лення.

• Засоби підвищення виразності писемного мовлення.

• Типи й культу ра читання.

ФРАГМЕНТ

Одного разу запряг селянин волів та й поїхав у поле. Саме в ту пору випали дощі, й дорога була слизька, а де траплялася глина — зовсім годі проїхати. Воли ледве спустилися з крутого узвозу й дісталися краю поля. Обіч дороги була канава, і воза занесло туди.

— Що ж тепер робити? — розпачливо вигукнув селя­нин. — Я дуже кваплюся! Як витягти воза з багнюки? А може, покликати Геракла? Він, далебі, допоможе.

Та й заходився гукати:

— О всесильний Геракле, прийди й витягни мого воза з канави, тобі це за іграшки! Ти ж добрий! Допомо­жи мені!

Довго кликав селянин; нарешті Геракл з'явився й сказав:

— Чоловіче добрий! Цього воза можна витягти са­мому: треба взятися за колеса й вирвати їх з глини та підігнати волів. Спершу потрудися, спробуй сам собі допомогти, а тоді вже клич мене. Бо як сам нічого не робиш — нема чого когось кликати.

ФРАГМЕНТ

Українська молоде! Час українського!