- •Від автора
- •Розділ I. Арабо-мусульманський культурний регіон
- •1. Передумови формування культурного регіону
- •2. Коран — пам´ятка культури
- •3. Арабо-мусульманське мистецтво
- •1. Китай. Китайська стародавність
- •2. Культурні здобутки Середньовіччя. Період формування феодальних відносин
- •3. Період Сунської імперії та монгольського іга
- •4. Правління династії Мін
- •5. Період пізнього феодалізму (XVII — 30-ті роки XIX ст.)
- •6. Японія. Давня культура
- •7. Здобутки періоду законів Рицурьо. Культура аристократії
- •8. Культура періоду становлення феодального суспільства
- •9. Культура зрілого феодального суспільства
- •10. Культура городян
- •Розділ ііі. Культура індії
- •1. Протоіндійська культура
- •2. Індоарії в становленні культурних засад стародавньої Індії
- •3. Релігія в культурі Індії
- •4. Наукове пізнання в індійській культурі
- •5. Мистецтво в культурі Індії
- •6. Мусульманська епоха в культурі Індії
- •7. Культура Індії за часів британського правління
- •1. Особливості формування культури Чорної Африки
- •2. Перші державні утворення Західної Африки
- •3. Перші державні утворення Центральної Африки
- •4. Релігійні вірування, міфологія та мистецтво Західної й Центральної Африки
- •1. Перші культурні напрацювання
- •2. Історичні форми державності
- •3. Мистецтво та художні ремесла
- •4. Досвід літературної творчості
- •1. Культурологічна та історична типологія
- •2. Поява людини на Американському континенті. Походження індіанців
- •З. Культура доколумбових цивілізацій та їхня своєрідність
- •Культура найстародавніших цивілізацій Центральних Анд
- •Культура стародавніх цивілізацій Центральних Анд. Тауантисуйу — "імперія інків"
- •Культура найстародавніших цивілізацій Месоамерики
- •Культура стародавніх цивілізацій Месоамерики
- •4. Культура Латинської Америки колоніального періоду й проблема культурного синтезу
- •5. Культура Латинської Америки доби національно-визвольної боротьби й буржуазних революцій та формування національних культур латиноамериканського регіону
- •1. Динаміка культурно-історичних процесів у Європі
- •2. Гуманізм і гуманістична спрямованість європейської культури
- •3. Мистецтво в структурі європейської культури
- •1. Сполучені Штати Америки. Культура раннього колоніального періоду
- •2. Формування американської нації та її культури в пізній колоніальний період
- •3. Американська культура та здобуття державної незалежності сша
- •4. Загальноамериканська культура в умовах прискореного розвитку капіталізму
- •5. Культура епохи Громадянської війни та Реконструкції (1861-1877 рр.)
- •6. Канада. Культура періоду ранньої колонізації
- •7. Культурні наслідки англійської колонізації Канади
- •Слов´янознавство як система культурологічних та історичних досліджень
- •Слов´янська міфологія
- •Історія слов´ян у світовому контексті
- •Археологічні культури правітчизни слов´ян
- •2. Культура й самосвідомість східних слов´ян: Київська Русь (іх-хііі ст.) Питання самобутності й зовнішніх впливів на культуру Київської Русі
- •Естетичні уявлення східних слов´ян
- •3. Культурно-історичні відносини України з південно-західним слов´янством Україна в загальноєвропейських процесах (хvі-хvіі ст.)
- •Історична й культурологічна думка стосовно українсько-польських відносин
- •Козаччина. Пісні та думи України: героїчне в українському та сербському мелосі Козаччина. Пісні та думи України: героїчне в українському та сербському мелосі
- •4. Школа й наука в українській духовності. Слов´янські культурні зв´язки (хvіі-хvш ст.) Братські школи як осередки знань і національного духу.
- •Києво-Могилянська академія як духовний, навчальний, науково-культурний центр східного та південного слов´янства
- •5. Культура Білорусі
- •6. Особливості генези культури західних слов´яні Культура Польщі
- •Українське барокко. Розуміння епохи й стилю слов´янського барокко.
- •Ілліризм — суспільно-політичний та культурний рух південних слов´ян. Хорватія
- •Культура Болгарії
- •Рекомендована література
- •Основи культурології
- •Передмова
- •1.1. Історія становлення культурологічної думки
- •1.2. Основні культурологічні категорії
- •Поняття "культура"
- •Категорія "цивілізація"
- •Категорія "цінність"
- •Поняття "ідентифікація"
- •Поняття "ментальність"
- •Категорія "культурна динаміка"
- •1.3. Поліфункціональність культури
- •1.4. Культурна типологія та її основні варіанти
- •Тема 2. Проблеми культурогенезу
- •2.1. Трудова концепція походження культури
- •2.2. Психоаналітична концепція походження культури з. Фрейда
- •2.3. Ігрова концепція походження культури й. Хейзінги
- •2.4. Теорія пасіонарності л. Гумільова
- •Тема 3. Теоретичні схеми культурно-історичних змін
- •3.1. Еволюціоністські теорії культурного розвитку
- •3.2. Циклічні теорії культурного розвитку
- •3.3. Хвильова модель культурного розвитку
- •3.4. Нелінійна схема культурно-історичного розвитку
- •4.1. Концепція культурно-історичних типів м.Я. Данилевського
- •4.2. Філософія культури о. Шпенглера
- •4.3. Концепція "круговороту локальних цивілізацій" а. Тойнбі
- •5.1. Релігія в соціокультурній системі суспільства
- •5.2. Основні структурні елементи релігії
- •5.3. Специфічні риси мистецтва як духовної сфери суспільного життя
- •5.4. Соціокультурні функції мистецтва
- •5.5. Види мистецтва та основні художньо-стильові напрямки
- •6.1. Техніка як феномен культури
- •6.2. Людина і техносвіт
- •7.1. Загальна характеристика та хронологічні рамки первісної культури
- •7.2. Характерні риси свідомості первісної людини
- •7.3. Особливості первісного мистецтва
- •8.1. Загальна характеристика давніх цивілізацій
- •8.2. Культура Давнього Єгипту
- •8.3. Цивілізація Давньої Месопотамії
- •8.4. Культура Давнього Китаю та Давньої Індії
- •9.1. Особливості становлення античної культури
- •9.2. Особливості культури Давньої Греції
- •9.3. Культура елліністичної епохи
- •9.4. Культура Давнього Риму
- •9.5. Античне мистецтво
- •Тема 10.Культура середньовіччя
- •10.1. Соціокультурні характеристики людини Середньовіччя
- •10.2. Основні субкультури середньовічного суспільства
- •10.3. Мистецтво європейського Середньовіччя
- •11.1. Характерні риси ренесансної культури: антропоцентризм, гуманізм
- •11.2. Суперечливість Ренесансної культури
- •11.3. Мистецтво Відродження
- •12.1. Соціально-економічні та наукові передумови формування культури Нового часу
- •12.2. Ціннісно-світоглядні орієнтири людини Нового часу
- •12.3. Протестантська етика - шлях до економічної і культурної гегемонії Європи у світі
- •12.4. Основні мистецькі напрями Нового часу
- •13.1. Особливості сучасного культурного розвитку на зламі хх-ххі століть
- •13.2. Мистецтво Новітньої епохи
- •13.2.1. Мистецтво першої половини хх століття
- •13.2.2. Мистецтво постмодернізму
- •13.3. Проблеми діалогу культур в контексті сучасних глобалізаційних проявів
- •Глосарій
- •Список літератури
10.3. Мистецтво європейського Середньовіччя
Європейське Середньовіччя створює таке мистецтво, яке принципово відрізняється від античного не лише своїм змістом, але й відчуттям і розумінням форми, що не має чітких меж, тобто є "відкритою". Руйнується розуміння краси як порядку та пропорційності, і стверджується краса як божественне начало, що розлите у світі і призначене привести до свого першоджерела - Бога. З´являється естетична модель, яка стверджує протилежність ідеального і реального. Середньовічне мистецтво мало перед собою досить складне завдання - об´єктивно явити людству світ духовного, Божественного. Мистецтво розглядається як Біблія для неписьменних, як засіб, що дозволяє проявити світ божественного, наблизити його до людини.
Для середньовічного мистецтва прекрасне, на відміну від чуттєвого античного, це Бог як надчуттєва, вічна і абсолютна краса.
Бог - найдосконаліший митець, який дав і образ, і красу всьому за своїми законами. Але для середньовічного митця важлива не краса сама по собі, а лише прихований в ній зміст, що осягається розумом. У зв´язку з цим в мистецтві переважає алегорія і символ - найбільш характерні риси середньовічного офіційного мистецтва, яке майже цілком спрямоване на релігійно-церковні потреби.
Символ фактично став тим феноменом, який забезпечив зв´язок між матеріальним і духовним полюсами культури. Середньовіччя вбачає в кожному матеріальному предметі відображення чогось, що відповідає йому у сфері більш високого, духовного. Символізм носив універсальний характер. Середньовічна символіка розпочиналася на рівні слів та розповсюджувалась на світ і природу. Характеризуючи феномен символізму середньовічної культури, слід звернутися до роботи ЛеГоффа "Цивилизациясредневекового Запада".
У художній культурі сформовано канон, який визначає рамки змісту, художньої форми та цілі творчості.
Оскільки серед найважливіших форм середньовічної символіки займала символіка чисел, музика, яка була заснована на науці чисел, вважалась одним з найбільш досконалих мистецтв. У музиці протягом багатьох століть, майже до XIV був розповсюджений григоріанський хорал, що одержав свою назву за іменем папи Григорія І. Природа григоріанського співу була строго одноголосною, незалежно від того, виконувався він хором чи одним співаком. Пояснювалося це так: "хорал має бути одноголосним, тому що істина єдина". Одноголосна мелодична лінія символізувала повне єднання почуттів і помислів віруючих.
Глибоко символічний і середньовічний живопис, який, заперечуючи самостійність видимого світу, постійно нагадує про примарність людського, земного споглядання. У живописі майже протягом усього Середньовіччя відсутній портрет. Середньовічний художник, перш за все, виражає свої почуття - тобто власне переживання духовного і не прагне відтворювати природну схожість з оригіналом, його тілесну красу. Тому провідною формою живопису стала ікона, у якій ставиться завдання проявити, зробити образним духовний світ. Ікона розуміється, перш за все, як емоційний зв´язок з духовним світом, як втілення божественного, як "видиме невидимого", у ній зображено присутній у реальному тілі незримий дух. Так, наприклад, в іконі значна увага приділяється зображенню очей як дзеркала душі. При цьому інтенсивність проявлення божественного світу в іконі визначалась ступенем моральної чистоти іконописця - "пензля в руках Бога".
Ще одну якість середньовічної художньої свідомості можна визначити як укоріненість у ній образу страждаючої і ображеної людини. Особливо образ мученика був поширений у готичному мистецтві, де зображуються плебеї, жебраки, мандрівники. У готиці, як правило, художнє ствердження духовного начала виявляється зворотно пропорційним фізичній красі. Якщо античні статуї свідчать про те, що прекрасний дух може бути притаманним лише прекрасному тілу, то скульптура західноєвропейського середньовіччя свідчить про протилежне. Висока напруга внутрішнього життя, що руйнує рівновагу тілесного та духовного - відмітна риса готичного мистецтва - виражає себе через спотворені пропорції, через зображення фігур людей, плоть яких виснажена, покрита глибокими зморшками. Герой готичної скульптури нещадний до свого тіла, на ньому завжди лежить печатка страждання, він завжди про щось болісно розмірковує, щось болісно силкується зрозуміти.
Одним із важливих видів мистецтва, у якому проявився символізм Середньовіччя, стала архітектура. Саме в архітектурі найповніше виражені два основних художніх стилі цього періоду: романський та готичний.
Термін "романський стиль" з´явився у ХІХ столітті, коли був установлений зв´язок архітектури ХІ-ХІІ століття з давньоримською архітектурою, зокрема - використання арок та склепінь. Для романських будівель - храмів, монастирів, замків-фортець - характерними є сполучення ясного архітектурного силуету і лаконічної зовнішньої обробки, масивних гладких стін з вузькими прорізами вікон і ступінчато-заглиблених порталів. Важливим елементом композиції монастиря чи замку стає башта - донжон, навколо якої розташовувались інші будівлі, складені з простих геометричних фігур - кубів, призм, циліндрів. Романське мистецтво здається здебільшого "грубим" та "дикунським", завдяки наявності в ньому образів "тваринного стилю", який потрапив в романське мистецтво з народного фольклору, казок.
Готичний стиль ХІІ-ХУ століть знаменує собою вершину середньовічної християнської цивілізації. Він був би неможливий без розвитку міст, торгівлі та ремесел. На зміну похмурим романським будівлям приходять яскраві, експресивні, ажурні, злітаючі вгору форми готики. Відповідно багато оформляються і будинки знаті і багатих городян. У вікнах соборів панують вітражі - картини з шматочків кольорового скла, котрі, пропускаючи крізь себе сонячні промені, створювали справжню симфонію світла та кольору.
У цілому доба Середньовіччя стала новим кроком у культурному і художньому розвитку людства, наповнила новими досягненнями світову культурну скарбницю.