- •Від автора
- •Розділ I. Арабо-мусульманський культурний регіон
- •1. Передумови формування культурного регіону
- •2. Коран — пам´ятка культури
- •3. Арабо-мусульманське мистецтво
- •1. Китай. Китайська стародавність
- •2. Культурні здобутки Середньовіччя. Період формування феодальних відносин
- •3. Період Сунської імперії та монгольського іга
- •4. Правління династії Мін
- •5. Період пізнього феодалізму (XVII — 30-ті роки XIX ст.)
- •6. Японія. Давня культура
- •7. Здобутки періоду законів Рицурьо. Культура аристократії
- •8. Культура періоду становлення феодального суспільства
- •9. Культура зрілого феодального суспільства
- •10. Культура городян
- •Розділ ііі. Культура індії
- •1. Протоіндійська культура
- •2. Індоарії в становленні культурних засад стародавньої Індії
- •3. Релігія в культурі Індії
- •4. Наукове пізнання в індійській культурі
- •5. Мистецтво в культурі Індії
- •6. Мусульманська епоха в культурі Індії
- •7. Культура Індії за часів британського правління
- •1. Особливості формування культури Чорної Африки
- •2. Перші державні утворення Західної Африки
- •3. Перші державні утворення Центральної Африки
- •4. Релігійні вірування, міфологія та мистецтво Західної й Центральної Африки
- •1. Перші культурні напрацювання
- •2. Історичні форми державності
- •3. Мистецтво та художні ремесла
- •4. Досвід літературної творчості
- •1. Культурологічна та історична типологія
- •2. Поява людини на Американському континенті. Походження індіанців
- •З. Культура доколумбових цивілізацій та їхня своєрідність
- •Культура найстародавніших цивілізацій Центральних Анд
- •Культура стародавніх цивілізацій Центральних Анд. Тауантисуйу — "імперія інків"
- •Культура найстародавніших цивілізацій Месоамерики
- •Культура стародавніх цивілізацій Месоамерики
- •4. Культура Латинської Америки колоніального періоду й проблема культурного синтезу
- •5. Культура Латинської Америки доби національно-визвольної боротьби й буржуазних революцій та формування національних культур латиноамериканського регіону
- •1. Динаміка культурно-історичних процесів у Європі
- •2. Гуманізм і гуманістична спрямованість європейської культури
- •3. Мистецтво в структурі європейської культури
- •1. Сполучені Штати Америки. Культура раннього колоніального періоду
- •2. Формування американської нації та її культури в пізній колоніальний період
- •3. Американська культура та здобуття державної незалежності сша
- •4. Загальноамериканська культура в умовах прискореного розвитку капіталізму
- •5. Культура епохи Громадянської війни та Реконструкції (1861-1877 рр.)
- •6. Канада. Культура періоду ранньої колонізації
- •7. Культурні наслідки англійської колонізації Канади
- •Слов´янознавство як система культурологічних та історичних досліджень
- •Слов´янська міфологія
- •Історія слов´ян у світовому контексті
- •Археологічні культури правітчизни слов´ян
- •2. Культура й самосвідомість східних слов´ян: Київська Русь (іх-хііі ст.) Питання самобутності й зовнішніх впливів на культуру Київської Русі
- •Естетичні уявлення східних слов´ян
- •3. Культурно-історичні відносини України з південно-західним слов´янством Україна в загальноєвропейських процесах (хvі-хvіі ст.)
- •Історична й культурологічна думка стосовно українсько-польських відносин
- •Козаччина. Пісні та думи України: героїчне в українському та сербському мелосі Козаччина. Пісні та думи України: героїчне в українському та сербському мелосі
- •4. Школа й наука в українській духовності. Слов´янські культурні зв´язки (хvіі-хvш ст.) Братські школи як осередки знань і національного духу.
- •Києво-Могилянська академія як духовний, навчальний, науково-культурний центр східного та південного слов´янства
- •5. Культура Білорусі
- •6. Особливості генези культури західних слов´яні Культура Польщі
- •Українське барокко. Розуміння епохи й стилю слов´янського барокко.
- •Ілліризм — суспільно-політичний та культурний рух південних слов´ян. Хорватія
- •Культура Болгарії
- •Рекомендована література
- •Основи культурології
- •Передмова
- •1.1. Історія становлення культурологічної думки
- •1.2. Основні культурологічні категорії
- •Поняття "культура"
- •Категорія "цивілізація"
- •Категорія "цінність"
- •Поняття "ідентифікація"
- •Поняття "ментальність"
- •Категорія "культурна динаміка"
- •1.3. Поліфункціональність культури
- •1.4. Культурна типологія та її основні варіанти
- •Тема 2. Проблеми культурогенезу
- •2.1. Трудова концепція походження культури
- •2.2. Психоаналітична концепція походження культури з. Фрейда
- •2.3. Ігрова концепція походження культури й. Хейзінги
- •2.4. Теорія пасіонарності л. Гумільова
- •Тема 3. Теоретичні схеми культурно-історичних змін
- •3.1. Еволюціоністські теорії культурного розвитку
- •3.2. Циклічні теорії культурного розвитку
- •3.3. Хвильова модель культурного розвитку
- •3.4. Нелінійна схема культурно-історичного розвитку
- •4.1. Концепція культурно-історичних типів м.Я. Данилевського
- •4.2. Філософія культури о. Шпенглера
- •4.3. Концепція "круговороту локальних цивілізацій" а. Тойнбі
- •5.1. Релігія в соціокультурній системі суспільства
- •5.2. Основні структурні елементи релігії
- •5.3. Специфічні риси мистецтва як духовної сфери суспільного життя
- •5.4. Соціокультурні функції мистецтва
- •5.5. Види мистецтва та основні художньо-стильові напрямки
- •6.1. Техніка як феномен культури
- •6.2. Людина і техносвіт
- •7.1. Загальна характеристика та хронологічні рамки первісної культури
- •7.2. Характерні риси свідомості первісної людини
- •7.3. Особливості первісного мистецтва
- •8.1. Загальна характеристика давніх цивілізацій
- •8.2. Культура Давнього Єгипту
- •8.3. Цивілізація Давньої Месопотамії
- •8.4. Культура Давнього Китаю та Давньої Індії
- •9.1. Особливості становлення античної культури
- •9.2. Особливості культури Давньої Греції
- •9.3. Культура елліністичної епохи
- •9.4. Культура Давнього Риму
- •9.5. Античне мистецтво
- •Тема 10.Культура середньовіччя
- •10.1. Соціокультурні характеристики людини Середньовіччя
- •10.2. Основні субкультури середньовічного суспільства
- •10.3. Мистецтво європейського Середньовіччя
- •11.1. Характерні риси ренесансної культури: антропоцентризм, гуманізм
- •11.2. Суперечливість Ренесансної культури
- •11.3. Мистецтво Відродження
- •12.1. Соціально-економічні та наукові передумови формування культури Нового часу
- •12.2. Ціннісно-світоглядні орієнтири людини Нового часу
- •12.3. Протестантська етика - шлях до економічної і культурної гегемонії Європи у світі
- •12.4. Основні мистецькі напрями Нового часу
- •13.1. Особливості сучасного культурного розвитку на зламі хх-ххі століть
- •13.2. Мистецтво Новітньої епохи
- •13.2.1. Мистецтво першої половини хх століття
- •13.2.2. Мистецтво постмодернізму
- •13.3. Проблеми діалогу культур в контексті сучасних глобалізаційних проявів
- •Глосарій
- •Список літератури
6. Канада. Культура періоду ранньої колонізації
Виникнення та формування канадської держави настільки ж складне й багатоконфліктне, наскільки суворі різноманітні природно-кліматичні умови цього регіону та суперечливі інтереси народів, які його заселили. Особливості матеріальної й духовної культури цієї країни в тому, що через певні соціально-історичні причини, асимілювавши культурні традиції місцевого населення — ескімосів, індіанців та іммігрантів (переселенців із європейських та азійських країн), вона не склалася ще в загальнонаціональну. Історія розпорядилася таким чином, що панораму суспільного буття цього регіону визначило домінування культур двох націй — франко- та англоканадців, співіснування яких не вирізнялося особливим взаєморозумінням.
Період ранньої колонізації північної частини континенту та близько розташованих островів пов´язаний із систематичними дослідницькими експедиціями англійського підданого, генуезця Дж. Кабота (відкриття острова Ньюфаундленд) та французького моряка Ж. Картьє. Внаслідок проникнення французьких колонізаторів усередину материка по річці Святого Лаврентія на межі XVI—XVII століть була створена колонія Нова Франція. Землі на півночі та заході через деякий час почали заселяти англійці.
До часів французької колонізації на території Канади жили індіанські племена різних господарсько-культурних типів і стадій розвитку родоплемінних відносин. Природно-кліматичні умови визначили рід занять аборигенів, специфіку побуту й соціальної організації. Західне узбережжя Тихого океану заселили осілі рибалки; прерії, Схід та Північ сприяли розвиткові мисливства; по берегах Великих озер поширювалося землеробство. На Арктичному узбережжі сформувалась ескімоська етнокультурна єдність. В умовах суворого клімату основною діяльністю її представників були мисливство й рибальство.
До часу появи європейців на території сучасної Канат жило близько 220-250 тис. чоловік. Прилучення до їхньої матеріальної та частково духовної культури дало змогу білим поселенцям адаптуватися до місцевих умов і буду вати життя відповідно до власних традицій.
Пантеїстичне світосприйняття аборигенів зумовило панування анімістичних поглядів на світобудову за наявності елементів тотемізму, магії, фетишизму. Регіональні особливості визначили різноманіття побуту корінних жителів, починаючи від господарчих і житлових будівель, одягу й закінчуючи традиційними звичаями та предметами мистецтва. Вігвами, намети — "тіпі", землянки, родові "довгі будинки" з кори та стовбурів дерев, напівземлянки з каменю й кісток, снігові "іглу" оздоблювалися різьбленням по дереву, каменю, кістках, стилізованим розмальовуванням шкур. Суворість життя поєднувалася з прагненням передати його чарівність, збагатити свій побут красивими речами (мистецтво прикрас, вишивання, плетіння, ткацтво, кераміка та гравірування).
Краща озброєність, наявність сільськогосподарського знаряддя праці, більш високий рівень соціального розвитку — все це дало змогу французам відтіснити індіанські племена на північ і захід Нової Франції. Але темпи колонізації були значно повільнішими порівняно зі швидким розвитком англійських колоній на Атлантичному узбережжі. Це насамперед зумовлювалося специфікою заселення "новофранцузької" території. Франція на той час була феодально-абсолютистською державою. Власні ціннісні пріоритети вона не пов´язувала з прискореним розвитком північноамериканської колонії. Остання була "заповідником хутра", а також, у межах англо-французького суперництва за світове панування, — територією французького домінування в Західній півкулі.
Якщо виникнення та формування англійських Північноатлантичних колоній відбувалося в ситуації "буржуалізації" їхньої метрополії, то соціально-економічний і культурний розвиток Нової Франції надовго залишався дитям феодальних установ. У Французькій Канаді була введена сеньйоріальна система, яка передбачала наявність великих земельних володінь. На них поширювалася необмежена влада сеньйорів, які призначалися королем. Ця система вимагала певних феодальних повинностей, існування цензитаріїв (феодальних орендаторів). Основну масу населення становили аграрії, дрібні ремісники, торгівці, мисливці. Результат — однонаправленість розвитку економіки, вирішальна роль торговельного капіталу. Структура керівництва була відповідною — військовий губернатор, громадянський адміністратор — інтендант (у його руках зосереджувалися економіка, фінанси, поліція й суд). Виконавча влада була поділена спочатку з єпископом Квебекським.
Складність соціально-культурної ситуації середини XVII століття визначалася тим, що становлення соціального устрою и відповідних інституцій супроводжувалося появою місцевої колоніальної торговельної буржуазії і паростків виборних установ ("синдики" - представники переселенців у раді губернатора). Виступи місцевого купецтва, цензитаріїв та кабальних слуг, спрямовані проти феодально-абсолютиських порядків, сприяли зародженню національного почуття. Входить в ужиток термін "канадці" (сапасіоіз), завдяки якому переселенці виокремлювали себе стосовно французів — жителів метрополії.
Життя Нової Франції визначалося тісним союзом церковної та державної влади. Уже в перші десятиліття колонізації (XVII ст.) на північноатлантичне узбережжя з місіонерськими цілями прибули представники католицького ордену францисканців, а потім — єзуїти. Протягом нетривалого періоду церква перетворилася в найбільшого сеньйора, відіграючи одну з вирішальних ролей у житті колоній. Вона була оплотом контрреформації.
Жорсткі обмеження свободи віри, слова, зборів, система "контролю думки" підігрівалися близькістю англійських протестантських колоній у Північній Америці та небажанням допустити на "заповідну" територію єретиків. Основи духовної культури формувалися під безпосереднім впливом католицизму, ґрунтуючись як на франкоєвропейських традиціях, так і на власній самобутній історії. Так, розвиток освіти й медицини, який був пов´язаний у XVII—XVIII століттях насамперед з діяльністю церкви (створення перших коледжів, семінарій, школи ужиткового мистецтва), набув із часом і практичного спрямування. У зв´язку з потребами міського господарства з´являються школи навігації й математики, в деяких коледжах викладаються природничі дисципліни.
У цілому все ж таки рівень й поширення освіти серед населення були низькими. Підготовка священнослужителів та релігійне навчання молоді превалювало, тоді як діти сеньйорів, офіцерів, купців майже не знали грамоти, не кажучи про фермерів та робітників, для яких освіта була однією з головних складностей.
У наукових сферах, незважаючи на відсутність фундаментальних досліджень, збільшується кількість праць, в яких описуються флора й фауна континенту, метеорологічні спостереження, структура місцевих надр (М. Саррацен, Ж.-Ф. Голтьє, Ла Ґалісоньєр). Унаслідок феодально-церковних настанов, заборони на засоби друку на території Нової Франції розповсюджувалися нелегальні брошури демократичного змісту, які видавалися в Європі, а також історичні праці, хроніки, журнали, що друкувались у Франції. Запровадивши в Канаді феодальні відносини й культурні традиції метрополії, обмеживши імміграцію (заборона поселення в країні некатоликів), франкоканадці уникли значного впливу інших культур. Не випадково характерною рисою франкоканадської культури стала її національна однорідність, хоча населення Нової Франції складалося з представників і інших європейських національностей (дарма що й нечисленних) — італійців, угорців, германців, чехів. Крім того, на культурі переселенців західних територій позначилися стосунки з індіанськими племенами (поява метисів — осіб змішаного франко-індіанського походження).
Традиціоналізм в архітектурі (який підтримувався як католицькою церквою, так і системою ремісницької підготовки з орієнтацією на французькі зразки), у театральному мистецтві, музиці стримував розвиток оригінального в колоніальній художній культурі. Стримував, але не знищував. Любительські театральні вистави на тамтешні теми, поява місцевих типів житлових громадських і культових споруд (суворий, стриманий зовнішній вигляд і радісний барочний інтер´єр), віртуозне мистецтво різьбярської дерев´яної скульптури, портретний та жанровий живопис виявили самобутність місцевого менталітету.
Переселенцями у військових гарнізонах ставилися п´єси Расіна, Корнеля, драматичні п´єси на місцеві сюжети, робилися спроби поставити сатири Мольєра. На що церква реагувала жорстко та однозначно негативно, відміняючи вистави й забороняючи поширення театрального "зла".
Музичне мистецтво існувало як культове (перший відомий канадський композитор-священик А. Мартен) та салонного музикування. Серед індіанського населення в місіонерських цілях поширювалися традиційні духовні відносини, які перекладалися на місцеві мови, а також тексти Святого Письма, що виконувалися під популярні індіанські і французькі мелодії. Фольклор білих переселенців поповнювався авторськими піснями мандрівних торговців, мисливців, фермерів. В цих піснях відчуваються елементи як французької, так і місцевої індіанської музичної культури. У XVII столітті з´являються перші спроби запису фольклору індіанців (пісень воїнів, знахарів, мисливців ліричних, колискових, поховальних). Вони були зроблені французьким істориком М. Лекарбо. З 1657 року домінуючою стає органна музика. У світському музикуванні залишаються популярними гітара, скрипка, труба, флейта.
Розвинутість декоративно-прикладного мистецтва — вишивання, роботи по золоту й сріблу — головним чином визначалася необхідністю прикрашання церковного інтер´єру. Релігійна тематика превалювала й у портретному живописі (перший професійний художник К. Франсуа). Дерев´яна скульптура (вироби з білої сосни) стала однією з визначних галузей місцевого мистецтва.
Успіхи художньої культури Французької Канади пов´язані з діяльністю сімейних ремісницьких династій і священнослужителів. Родини Левасерів, Ла Еросів, священики А. Мартен, Ж. Де мер, П. Конфруа та багато інших доклали чимало зусиль для поліпшення художньо-естетичної ситуації в колонії. Поряд із цим, попри церковну заборону багатьох календарних свят, розвивається культура народних святкувань з музикою, піснями (сатиричні пісні на початку XVIII століття були заборонені), ляльковими виставами. Крім того, специфіка матеріального й духовного буття поселенців зумовила формування мовної єдності, яка склалася на фунті асиміляції різних регіональних особливостей мовлення Франції та індіанських мов. Пошуки шляхів культурно-національного самоствердження набули незабаром надзвичайно гострого характеру внаслідок уведення Канади до складу Британської імперії.