- •Від автора
- •Розділ I. Арабо-мусульманський культурний регіон
- •1. Передумови формування культурного регіону
- •2. Коран — пам´ятка культури
- •3. Арабо-мусульманське мистецтво
- •1. Китай. Китайська стародавність
- •2. Культурні здобутки Середньовіччя. Період формування феодальних відносин
- •3. Період Сунської імперії та монгольського іга
- •4. Правління династії Мін
- •5. Період пізнього феодалізму (XVII — 30-ті роки XIX ст.)
- •6. Японія. Давня культура
- •7. Здобутки періоду законів Рицурьо. Культура аристократії
- •8. Культура періоду становлення феодального суспільства
- •9. Культура зрілого феодального суспільства
- •10. Культура городян
- •Розділ ііі. Культура індії
- •1. Протоіндійська культура
- •2. Індоарії в становленні культурних засад стародавньої Індії
- •3. Релігія в культурі Індії
- •4. Наукове пізнання в індійській культурі
- •5. Мистецтво в культурі Індії
- •6. Мусульманська епоха в культурі Індії
- •7. Культура Індії за часів британського правління
- •1. Особливості формування культури Чорної Африки
- •2. Перші державні утворення Західної Африки
- •3. Перші державні утворення Центральної Африки
- •4. Релігійні вірування, міфологія та мистецтво Західної й Центральної Африки
- •1. Перші культурні напрацювання
- •2. Історичні форми державності
- •3. Мистецтво та художні ремесла
- •4. Досвід літературної творчості
- •1. Культурологічна та історична типологія
- •2. Поява людини на Американському континенті. Походження індіанців
- •З. Культура доколумбових цивілізацій та їхня своєрідність
- •Культура найстародавніших цивілізацій Центральних Анд
- •Культура стародавніх цивілізацій Центральних Анд. Тауантисуйу — "імперія інків"
- •Культура найстародавніших цивілізацій Месоамерики
- •Культура стародавніх цивілізацій Месоамерики
- •4. Культура Латинської Америки колоніального періоду й проблема культурного синтезу
- •5. Культура Латинської Америки доби національно-визвольної боротьби й буржуазних революцій та формування національних культур латиноамериканського регіону
- •1. Динаміка культурно-історичних процесів у Європі
- •2. Гуманізм і гуманістична спрямованість європейської культури
- •3. Мистецтво в структурі європейської культури
- •1. Сполучені Штати Америки. Культура раннього колоніального періоду
- •2. Формування американської нації та її культури в пізній колоніальний період
- •3. Американська культура та здобуття державної незалежності сша
- •4. Загальноамериканська культура в умовах прискореного розвитку капіталізму
- •5. Культура епохи Громадянської війни та Реконструкції (1861-1877 рр.)
- •6. Канада. Культура періоду ранньої колонізації
- •7. Культурні наслідки англійської колонізації Канади
- •Слов´янознавство як система культурологічних та історичних досліджень
- •Слов´янська міфологія
- •Історія слов´ян у світовому контексті
- •Археологічні культури правітчизни слов´ян
- •2. Культура й самосвідомість східних слов´ян: Київська Русь (іх-хііі ст.) Питання самобутності й зовнішніх впливів на культуру Київської Русі
- •Естетичні уявлення східних слов´ян
- •3. Культурно-історичні відносини України з південно-західним слов´янством Україна в загальноєвропейських процесах (хvі-хvіі ст.)
- •Історична й культурологічна думка стосовно українсько-польських відносин
- •Козаччина. Пісні та думи України: героїчне в українському та сербському мелосі Козаччина. Пісні та думи України: героїчне в українському та сербському мелосі
- •4. Школа й наука в українській духовності. Слов´янські культурні зв´язки (хvіі-хvш ст.) Братські школи як осередки знань і національного духу.
- •Києво-Могилянська академія як духовний, навчальний, науково-культурний центр східного та південного слов´янства
- •5. Культура Білорусі
- •6. Особливості генези культури західних слов´яні Культура Польщі
- •Українське барокко. Розуміння епохи й стилю слов´янського барокко.
- •Ілліризм — суспільно-політичний та культурний рух південних слов´ян. Хорватія
- •Культура Болгарії
- •Рекомендована література
- •Основи культурології
- •Передмова
- •1.1. Історія становлення культурологічної думки
- •1.2. Основні культурологічні категорії
- •Поняття "культура"
- •Категорія "цивілізація"
- •Категорія "цінність"
- •Поняття "ідентифікація"
- •Поняття "ментальність"
- •Категорія "культурна динаміка"
- •1.3. Поліфункціональність культури
- •1.4. Культурна типологія та її основні варіанти
- •Тема 2. Проблеми культурогенезу
- •2.1. Трудова концепція походження культури
- •2.2. Психоаналітична концепція походження культури з. Фрейда
- •2.3. Ігрова концепція походження культури й. Хейзінги
- •2.4. Теорія пасіонарності л. Гумільова
- •Тема 3. Теоретичні схеми культурно-історичних змін
- •3.1. Еволюціоністські теорії культурного розвитку
- •3.2. Циклічні теорії культурного розвитку
- •3.3. Хвильова модель культурного розвитку
- •3.4. Нелінійна схема культурно-історичного розвитку
- •4.1. Концепція культурно-історичних типів м.Я. Данилевського
- •4.2. Філософія культури о. Шпенглера
- •4.3. Концепція "круговороту локальних цивілізацій" а. Тойнбі
- •5.1. Релігія в соціокультурній системі суспільства
- •5.2. Основні структурні елементи релігії
- •5.3. Специфічні риси мистецтва як духовної сфери суспільного життя
- •5.4. Соціокультурні функції мистецтва
- •5.5. Види мистецтва та основні художньо-стильові напрямки
- •6.1. Техніка як феномен культури
- •6.2. Людина і техносвіт
- •7.1. Загальна характеристика та хронологічні рамки первісної культури
- •7.2. Характерні риси свідомості первісної людини
- •7.3. Особливості первісного мистецтва
- •8.1. Загальна характеристика давніх цивілізацій
- •8.2. Культура Давнього Єгипту
- •8.3. Цивілізація Давньої Месопотамії
- •8.4. Культура Давнього Китаю та Давньої Індії
- •9.1. Особливості становлення античної культури
- •9.2. Особливості культури Давньої Греції
- •9.3. Культура елліністичної епохи
- •9.4. Культура Давнього Риму
- •9.5. Античне мистецтво
- •Тема 10.Культура середньовіччя
- •10.1. Соціокультурні характеристики людини Середньовіччя
- •10.2. Основні субкультури середньовічного суспільства
- •10.3. Мистецтво європейського Середньовіччя
- •11.1. Характерні риси ренесансної культури: антропоцентризм, гуманізм
- •11.2. Суперечливість Ренесансної культури
- •11.3. Мистецтво Відродження
- •12.1. Соціально-економічні та наукові передумови формування культури Нового часу
- •12.2. Ціннісно-світоглядні орієнтири людини Нового часу
- •12.3. Протестантська етика - шлях до економічної і культурної гегемонії Європи у світі
- •12.4. Основні мистецькі напрями Нового часу
- •13.1. Особливості сучасного культурного розвитку на зламі хх-ххі століть
- •13.2. Мистецтво Новітньої епохи
- •13.2.1. Мистецтво першої половини хх століття
- •13.2.2. Мистецтво постмодернізму
- •13.3. Проблеми діалогу культур в контексті сучасних глобалізаційних проявів
- •Глосарій
- •Список літератури
12.1. Соціально-економічні та наукові передумови формування культури Нового часу
У Новий час культура західноєвропейських країн набула тієї розвиненої форми, яка виділила Європу з усього іншого світу і яку мають на увазі, коли говорять про європейську культуру в цілому. В соціальному, політичному, економічному аспектах Новий час продовжує тенденції культурного розвитку, закладені Ренесансом, але також виявляє нові культурні явища. Загалом це була епоха розвитку та утвердження у виробництві капіталістичних відносин, значно прискорених першими буржуазними революціями, та боротьби із залишками феодально-аристократичних привілеїв у соціальній та духовній сферах.
У цілому можна сказати, що гаслом Нового часу стали людський Розум, раціоналізм і наука, які і визначили культурне обличчя цієї епохи. "Знання - сила" - відомий вислів англійського філософа XVII століття Ф. Бекона. Душа європейської культури, не задоволена перебуванням у межах досягнутого, націлена на нескінченний рух до незвіданого, була охарактеризована Шпенглером як " фаустівська". Саме герою знаменитої трагедії Гете притаманний невтомний пошук сенсу людського існування, пов´язаний з набуттям усе нових і нових знань. Шлях до істини пролягає через сумніви, скепсис, втрати, страждання.
У цілому Новий час - це XVII, XVIII і ХІХ століття, але кожне із означених століть має власну специфіку, свій внутрішній сенс. Так, XVII століття - це період становлення раціональних засад в культурі. Виключне значення для культурного розвитку Європи XVII ст. мала наукова революція XVI-XVII ст., яка стала підґрунтям для формування нового світогляду. Основи новоєвропейської науки заклали видатні натурфілософи XVI ст. (Бруно, Телезіо, Парацельс, Кардано, Копернік), а потім важливий крок у цьому напрямку зробив Галілей, який почав використовувати експеримент та математику для опису отриманих результатів. У результаті виникло експериментально-математичне природознавство як новий спосіб пізнання природи та джерело культурних інновацій, що динамізували культуру.
Розквіт раціоналістичного світобачення - XVIII століття, яке ще називають століттям Розуму, століттям Просвітництва. Основні ідеї Просвітництва базувалися навколо тези - розум править Світом. Просвітителі Д.Дідро, Ж.-Ж. Руссо, Ф.Вольтер, К.Гельвецій вважали, що все можна змінити в світі шляхом просвіти широких верств населення, залученням їх до культури, науки, мистецтва. Саме в цей час формується ідея всебічного соціального прогресу. Основною проблемою епохи Просвітництва стає проблема самовизначення людини, пошуки нею свого місця в світі. Доба Просвітництва - період великих суспільних потрясінь, що були обумовлені, з одного боку, розвитком матеріальної культури, а з іншого - посиленням соціальної несправедливості.
Європейська культура ХІХ століття характеризується існуванням значного кола проблем, які зародилися ще в попередні сторіччя. Це проблеми, що пов´язані, перш за все, з розвитком капіталістичного виробництва, що спричинило зміни політичного, соціального та загальнокультурного рівня. В духовному плані ХІХ ст. можна назвати століттям контрастів: розквіт духовної культури і духовне зубожіння суспільства. Це століття, в межах якого європейська культура досягла своєї зрілості і, в той же час, усвідомила наявність в ній кризових елементів.
Розумно побудовані держава та суспільство, суд, церква та інші соціальні інститути привели до цивілізації освіченої, технічно оснащеної, комфортної, але, на жаль, бездуховної, безжальної та аморальної.