- •Від автора
- •Розділ I. Арабо-мусульманський культурний регіон
- •1. Передумови формування культурного регіону
- •2. Коран — пам´ятка культури
- •3. Арабо-мусульманське мистецтво
- •1. Китай. Китайська стародавність
- •2. Культурні здобутки Середньовіччя. Період формування феодальних відносин
- •3. Період Сунської імперії та монгольського іга
- •4. Правління династії Мін
- •5. Період пізнього феодалізму (XVII — 30-ті роки XIX ст.)
- •6. Японія. Давня культура
- •7. Здобутки періоду законів Рицурьо. Культура аристократії
- •8. Культура періоду становлення феодального суспільства
- •9. Культура зрілого феодального суспільства
- •10. Культура городян
- •Розділ ііі. Культура індії
- •1. Протоіндійська культура
- •2. Індоарії в становленні культурних засад стародавньої Індії
- •3. Релігія в культурі Індії
- •4. Наукове пізнання в індійській культурі
- •5. Мистецтво в культурі Індії
- •6. Мусульманська епоха в культурі Індії
- •7. Культура Індії за часів британського правління
- •1. Особливості формування культури Чорної Африки
- •2. Перші державні утворення Західної Африки
- •3. Перші державні утворення Центральної Африки
- •4. Релігійні вірування, міфологія та мистецтво Західної й Центральної Африки
- •1. Перші культурні напрацювання
- •2. Історичні форми державності
- •3. Мистецтво та художні ремесла
- •4. Досвід літературної творчості
- •1. Культурологічна та історична типологія
- •2. Поява людини на Американському континенті. Походження індіанців
- •З. Культура доколумбових цивілізацій та їхня своєрідність
- •Культура найстародавніших цивілізацій Центральних Анд
- •Культура стародавніх цивілізацій Центральних Анд. Тауантисуйу — "імперія інків"
- •Культура найстародавніших цивілізацій Месоамерики
- •Культура стародавніх цивілізацій Месоамерики
- •4. Культура Латинської Америки колоніального періоду й проблема культурного синтезу
- •5. Культура Латинської Америки доби національно-визвольної боротьби й буржуазних революцій та формування національних культур латиноамериканського регіону
- •1. Динаміка культурно-історичних процесів у Європі
- •2. Гуманізм і гуманістична спрямованість європейської культури
- •3. Мистецтво в структурі європейської культури
- •1. Сполучені Штати Америки. Культура раннього колоніального періоду
- •2. Формування американської нації та її культури в пізній колоніальний період
- •3. Американська культура та здобуття державної незалежності сша
- •4. Загальноамериканська культура в умовах прискореного розвитку капіталізму
- •5. Культура епохи Громадянської війни та Реконструкції (1861-1877 рр.)
- •6. Канада. Культура періоду ранньої колонізації
- •7. Культурні наслідки англійської колонізації Канади
- •Слов´янознавство як система культурологічних та історичних досліджень
- •Слов´янська міфологія
- •Історія слов´ян у світовому контексті
- •Археологічні культури правітчизни слов´ян
- •2. Культура й самосвідомість східних слов´ян: Київська Русь (іх-хііі ст.) Питання самобутності й зовнішніх впливів на культуру Київської Русі
- •Естетичні уявлення східних слов´ян
- •3. Культурно-історичні відносини України з південно-західним слов´янством Україна в загальноєвропейських процесах (хvі-хvіі ст.)
- •Історична й культурологічна думка стосовно українсько-польських відносин
- •Козаччина. Пісні та думи України: героїчне в українському та сербському мелосі Козаччина. Пісні та думи України: героїчне в українському та сербському мелосі
- •4. Школа й наука в українській духовності. Слов´янські культурні зв´язки (хvіі-хvш ст.) Братські школи як осередки знань і національного духу.
- •Києво-Могилянська академія як духовний, навчальний, науково-культурний центр східного та південного слов´янства
- •5. Культура Білорусі
- •6. Особливості генези культури західних слов´яні Культура Польщі
- •Українське барокко. Розуміння епохи й стилю слов´янського барокко.
- •Ілліризм — суспільно-політичний та культурний рух південних слов´ян. Хорватія
- •Культура Болгарії
- •Рекомендована література
- •Основи культурології
- •Передмова
- •1.1. Історія становлення культурологічної думки
- •1.2. Основні культурологічні категорії
- •Поняття "культура"
- •Категорія "цивілізація"
- •Категорія "цінність"
- •Поняття "ідентифікація"
- •Поняття "ментальність"
- •Категорія "культурна динаміка"
- •1.3. Поліфункціональність культури
- •1.4. Культурна типологія та її основні варіанти
- •Тема 2. Проблеми культурогенезу
- •2.1. Трудова концепція походження культури
- •2.2. Психоаналітична концепція походження культури з. Фрейда
- •2.3. Ігрова концепція походження культури й. Хейзінги
- •2.4. Теорія пасіонарності л. Гумільова
- •Тема 3. Теоретичні схеми культурно-історичних змін
- •3.1. Еволюціоністські теорії культурного розвитку
- •3.2. Циклічні теорії культурного розвитку
- •3.3. Хвильова модель культурного розвитку
- •3.4. Нелінійна схема культурно-історичного розвитку
- •4.1. Концепція культурно-історичних типів м.Я. Данилевського
- •4.2. Філософія культури о. Шпенглера
- •4.3. Концепція "круговороту локальних цивілізацій" а. Тойнбі
- •5.1. Релігія в соціокультурній системі суспільства
- •5.2. Основні структурні елементи релігії
- •5.3. Специфічні риси мистецтва як духовної сфери суспільного життя
- •5.4. Соціокультурні функції мистецтва
- •5.5. Види мистецтва та основні художньо-стильові напрямки
- •6.1. Техніка як феномен культури
- •6.2. Людина і техносвіт
- •7.1. Загальна характеристика та хронологічні рамки первісної культури
- •7.2. Характерні риси свідомості первісної людини
- •7.3. Особливості первісного мистецтва
- •8.1. Загальна характеристика давніх цивілізацій
- •8.2. Культура Давнього Єгипту
- •8.3. Цивілізація Давньої Месопотамії
- •8.4. Культура Давнього Китаю та Давньої Індії
- •9.1. Особливості становлення античної культури
- •9.2. Особливості культури Давньої Греції
- •9.3. Культура елліністичної епохи
- •9.4. Культура Давнього Риму
- •9.5. Античне мистецтво
- •Тема 10.Культура середньовіччя
- •10.1. Соціокультурні характеристики людини Середньовіччя
- •10.2. Основні субкультури середньовічного суспільства
- •10.3. Мистецтво європейського Середньовіччя
- •11.1. Характерні риси ренесансної культури: антропоцентризм, гуманізм
- •11.2. Суперечливість Ренесансної культури
- •11.3. Мистецтво Відродження
- •12.1. Соціально-економічні та наукові передумови формування культури Нового часу
- •12.2. Ціннісно-світоглядні орієнтири людини Нового часу
- •12.3. Протестантська етика - шлях до економічної і культурної гегемонії Європи у світі
- •12.4. Основні мистецькі напрями Нового часу
- •13.1. Особливості сучасного культурного розвитку на зламі хх-ххі століть
- •13.2. Мистецтво Новітньої епохи
- •13.2.1. Мистецтво першої половини хх століття
- •13.2.2. Мистецтво постмодернізму
- •13.3. Проблеми діалогу культур в контексті сучасних глобалізаційних проявів
- •Глосарій
- •Список літератури
2.3. Ігрова концепція походження культури й. Хейзінги
У сучасній культурології існує численна кількість теорій, які досліджують ігровий аспект культурного буття. Слід зауважити, що на ігровий компонент у культурі вказував ще античний філософ Платон, а згодом - І. Кант, Е. Фінк, Г. Гадамер, Ф. Шиллер, романтична школа Йєни. Вони виступали проти безсистемної плюралістичної трактовки культури свого часу, коли її розглядали як конгломерат моральних, релігійних та політичних форм. Так, Ф. Шиллер писав, що не можна замикати культуру в рамки розуму, цілком ігноруючи почуття і переживання людини.
Проте найяскравішого звучання "ідея гри" отримала у голландського філософа Й. Хейзінги. Саме йому належить класична концепція ігрової ґенези культури, яка викладена в роботі "Homo ludens" ("Людина граюча"). В основу цієї концепції покладено ідею про сутність та значення гри як джерела культури. Й. Хей-зінга спробував проаналізувати поняття культури, виходячи із наявності в ній ігрового елементу. На його думку, саме гра, а не праця була формоутворюючим фактором людської культури.
За Й. Хейзінгою, гра - це найбільш глибинна форма вираження життя. Сутність гри неможливо визначити за допомогою фізичних чи біологічних досліджень, також її неможливо звести до процесу звільнення надлишкової енергії чи до інстинкту "наслідування". Гра відноситься до сфери ірраціонального тому, що вона охоплює і тваринний, і людський світи. Завдяки цьому факту гра не може бути обґрунтованою раціональним шляхом, вона носить надлогічний характер. Існування гри не можна пов´язати з жодним із ступенів людської культури чи з будь-якою формою світогляду. Й. Хейзінга трактує гру як сталу величину, що передує культурі, а потім супроводжує та визначає її.
Він виділяє ряд ознак гри, найсуттєвішою з яких є свобода. Гра не може мати примусовий характер, інакше втрачається її сутність. Не менш важливими рисами гри можна назвати: обмеженість - гра здійснюється в конкретному місці та часі, її сенс полягає в ній самій; напруженість - намагання виграти та інші риси.
Отже, гра, з точки зору Й. Хейзінги, - це своєрідна вільна діяльність, що усвідомлюється як феномен, здатний повністю оволодіти гравцем та обмежити його життя правилами. Гра - це всеохоплюючий спосіб людської діяльності, універсальна категорія людського існування. За своєю сутністю вона є структурною основою для формування людської діяльності. Культура виникає та розгортається в грі, носить ігровий характер.
Ігровий елемент присутній на всіх етапах розвитку людської культури, починаючи з архаїчних часів. Будь-який вид людської діяльності прагне виразити себе через гру. Слід зауважити, що гра сама по собі від самого початку знаходиться поза моральними вимірами. Вона не має моральних ознак. Моральність чи аморальність формується залежно від того, дотримуються чи не дотримуються правил гри. Саме моральність є свідченням того, що в грі дотримуються правил.
Ігрова концепція культури оптимістична, оскільки гра не має кінця. Справжня гра виключає будь-яку пропаганду, адже інтерес гри у ній самій. Люди, що ламають правила гри, являють для культури найбільшу небезпеку, оскільки абсолютизують або своє Я, або своє Ми. Вони прагнуть нав´язати культурі свої правила гри, що веде до насильства. Яскравим прикладом такого ставлення до культури є німецький фашизм.
Говорячи про культуру XX століття, Й. Хейзінга підкреслює, що в ній відбувається майже повна втрата ігрового елементу. Наслідком цього є ознаки занепаду культури. Відсутність справжніх форм гри деформує культуру, втрачається рівновага між духовними та матеріальними цінностями. Основою для успішного розвитку культури має бути збереження в ній ігрового виміру.
Концепція ігрової ґенези культури Й. Хейзінги, незважаючи на високий рівень теоретичного обґрунтування, носить гіпотетичний характер. Ігровий підхід заснований на аналогії і спрямований на уточнення характерних рис культури, але не на розкриття самого феномену культури і закономірностей її розвитку. Прихильники ігрового підходу прямо говорять про відсутність закономірностей у розвитку культури.