Індуктивні умовиводи

Поняття індуктивного умовиводу. Зв’язок індукції з узагальненнями досвіду. Види індуктивних умовиводів: повна і неповна індукція.

Повна індукція. Структура повної індукції. Поняття про математичну індукцію.

Неповна індукція. Види неповних індукцій: популярна індукція і наукова індукція. Проблематичність (проблемний характер) індуктивних узагальнень. Поняття ймовірності. Ймовірнісна оцінка ступеня обгрунтованості індуктивних узагальнень. Умови, що підвищують ступінь ймовірності висновку за популярною індукцією.

Наукова індукція. Індукція через аналіз та добір фактів, що обмежують можливість випадковості узагальнень.

Індуктивні методи встановлення причинних зв’язків. Властивості причинної залежності – основа індуктивних методів узагальнення. Роль дедукції в методах встановлення причинних зв’язків: метод єдиної подібності, метод єдиної відмінності, метод супутніх змін, метод остач (залишків).

Статистичні узагальнення. Індуктивна природа статистичних узагальнень.

Роль індуктивних умовиводів у пізнанні. Взаємозв’язок індукції і дедукції в пізнанні.

Умовиводи за аналогією

Аналогія як умовивід і його структура. Види умовиводів за аналогією: аналогія властивостей і аналогія відношень. Слабка і сильна аналогія. Умови, що підвищують ступінь ймовірності висновків за сильною аналогією.

Роль виводів за аналогією у пізнанні. Аналогія – логічна основа методу моделювання у науці і техніці. Експлікативна функція виводів за аналогією в процесі навчання (в процесі прийняття політичних рішень).

Тема 8. Логічні основи теорії аргументації

Аргументація і процес формування переконань. Логічні фактори переконливого впливу. Інші фактори впливу: соціальні, психологічні, лінгвістичні. Доказове міркування – логічна основа формування наукових переконань. Доведення і спростування – логічні основи теорії аргументації.

Доведення, його структура та види. Види доведення: пряме доведення, непряме доведення. Різновиди непрямого доведення: від супротивного (апагогічне); розділове доведення (методи виключення).

Спростування, його структура та види: спростування тези (пряме й непряме); спростування (критика) аргументів; спростування (виявлення) демонстрації. Логічні вимоги стосовно критик.

Правила доказового міркування. Правила стосовно тези і антитези та можливі помилки при їх порушенні (повна і часткова підміна).

Правила стосовно аргументів. Помилки стосовно аргументів: хибність основи; випередження основи; аргументи до особи (людини); аргументи до публіки; недостатність основи та ін.

Правила демонстрації. Використання дедукції, індукції та аналогії в процесі аргументації. Помилки в демонстрації – порушення правил умовиводів, у формі яких відбувається доведення і спростування.

Логічні помилки: паралогізми і софізми. Поняття про логічні парадокси.

Дискусія як форма і метод обговорення і розв’язання спірних питань. Правила ведення дискусії.

Роль доведення і спростування в науковому пізнанні, полеміці, дискусії.

Тема 9. Логічна природа і гносеологічна функція форм і способів розвитку знання (Проблема. Гіпотеза. Теорія.)

Проблема та її роль у пізнанні. Поняття наукової проблеми. Умови виникнення проблем в науці. Структура проблеми. Логічна природа проблеми. Загальна типологія проблем науки. Види розв’язків проблеми: розв’язок проблеми в межах наявної теорії; розв’язок проблеми шляхом модифікації існуючої теорії; розв’язок проблеми шляхом побудови нової теорії. Виявлення принципової нерозв’язності проблем.

Гіпотеза як форма і спосіб розвитку знання. Визначення гіпотези. Види гіпотези. Гіпотези описові й пояснювальні. Умови відбору гіпотез серед конкуруючих. Побудова гіпотези та етапи її розвитку. Роль умовиводів і дослідних даних у вибудові гіпотез. Метод множинності гіпотез.

Способи підтвердження гіпотез. Основний спосіб верифікації гіпотез: виведення логічних наслідків та їх підтвердження (співставлення з емпіричними констатаціями). Роль експерименту в процесі верифікації гіпотез. Способи доведення гіпотез. Прямі й опосередковані методи доведення гіпотез. Конкуруючі гіпотези в науці.

Фальсифікація гіпотез. Види фальсифікації. Логічні основи фальсифікації гіпотез.

Теорія як система достовірного наукового знання. Поняття про наукову теорію. Основні види наукових теорій. Описові теорії. Пояснювальні теорії. Логічно систематизовані теорії: дедуктивні та гіпотетико- дедуктивні.

Поняття про аксіоматично побудовані теорії. Змістовна й формальна аксіоматики.

Роль логіки в розвитку, систематизації та обгрунтуванні наукових знань.