Тема 5. Поняття

Поняття як форма мислення. Мовні форми виразу понять. Поняття й ім’я. Смисл і значення імені. Принципи теорії іменування. Основні логічні прийоми формування понять: порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення. Роль понять у пізнанні.

Логічна характеристика поняття. Структура поняття. Ознаки предметів та їх види. Ознаки істотні й неістотні, відмінні й невідмінні. Зміст поняття.

Обсяг поняття. Закон оберненого відношення між об’ємом і змістом поняття. Види понять за обсягом і змістом: одиничні, загальні, нульові, конкретні, абстрактні.

Відношення між поняттями. Типи відношень. Порівнянні і непорівнянні поняття. Сумісні й несумісні поняття. Види сумісності: рівнозначність, часткового збігу, підпорядкування (відношення роду і виду). Види несумісності: співпорядкування, протилежність, суперечність. Колові схеми відношень між обсягами понять.

Операції над класами (обсягами понять): перетин, об’єднання, різниця класів, доповнення. Основні закони логіки класів.

Обмеження і узагальнення понять.

Поділ понять. Види поділу: за видозміною ознаки, дихотомічний поділ, класифікація. Правила і можливі помилки в поділі. Значення поділу та класифікації в науці і практиці.

Визначення понять. Явні і неявні визначення. Номінальні й реальні визначення. Явне визначення – визначення через рід і видову відмінність. Правила явного визначення. Помилки, можливі у визначеннях. Неявні визначення: контекстуальні, індуктивні, через аксіоми.

Прийоми, подібні до визначення: опис, характеристика, експлікація через приклад та ін.

Значення визначень у науці та практичному міркуванні. Зв’язок дефініцій (визначень) з формуванням і розвитком понять. Наукова термінологія.

Тема 6. Судження

Судження як форма мислення. Загальна характеристика суджень. Судження і речення. Розповідні, окличні та питальні речення та їх логічний смисл. Прості й складні судження.

Структура простого судження. Види простих суджень: атрибутивні судження, судження з відношеннями, судження існування (екзистенційні).

Категоричні судження та їх види (поділ за якістю, кількістю і за якістю і кількістю).

Складні судження та їх види. Утворення складних суджень з простих за допомогою логічних сполучників: кон’юнкції, диз’юнкції, імплікації, еквівалентності і заперечення. Умови істинності складних суджень (таблиця визначення). Сильна і слабка диз’юнкція. Імплікація і умовне судження. Поняття необхідної і достатньої умови.

Відношення між судженнями за істинністю. Відношення сумісності: еквівалентність, логічне підпорядкування, часткова сумісність (субконтрарність). Відношення несумісності: суперечність (контрадикторність), протилежність (контрарність). “Логічний квадрат”. Правила утворення заперечних суджень.

Поділ суджень за модальністю. Логічна і фактична (онтологічна) модальність. Основні категорії алетичної модальності: необхідність, можливість, випадковість. Поняття епістемічної, деонтичної, аксіологічної, часової та інших модальностей.

Розв’язкові процедури для визначення класу складних суджень: метод семантичних таблиць, метод аналітичних таблиць.