4. Використання методики перевірки оборотів і залишків на рахунках

Необхідно нагадати, що ця методика є бухгалтерською.

Частково цьому питанню присвячений окремий МСА 510 «Перше завдання: залишки на початок періоду».

Метою названого МСА є встановлення стандартів і надання реко­мендацій щодо залишків на початок періоду, якщо аудиторська пере­вірка фінансових звітів здійснюється вперше, або якщо аудиторська перевірка фінансових звітів за попередній період здійснювалась іншим аудитором.

Поради цього МСА слід враховувати і в тих випадках, коли ауди­тор дізнається про непередбачені обставини та зобов’язання, що іс­нують на початок періоду.

При виконанні перших завдань з аудиту аудитор повинен отримати достатні та відповідні аудиторські докази того, що:

1. залишки на початок періоду не містять викривлень, які суттєво впливають на фінансові звіти поточного періоду;

2. залишки на кінець попереднього періоду були правильно перенесені на початок поточного періоду, або, за потреби, повторно підраховані;

3. постійно використовується відповідна облікова політика, або змі­ни в обліковій політиці, відповідно враховуються та адекватно по­даються і розкриваються.

Методика перевірки оборотів і залишків (сальдо) повинна розроб­лятись за такою схемою:

1. перелік нормативних документів, що регулюють порядок відо­бра­ження господарських операцій за конкретним рахунком;

2. опис існуючих альтернативних облікових рішень щодо того чи іншого об’єкта;

3. звітність підприємства, в якій знаходиться об’єкт за даним ра­хунком бухгалтерського обліку;

4. регістри синтетичного й аналітичного обліку за даним об’єк­том: які застосовує підприємство і які є згідно із законодавством;

5. зведені та первинні документи за даним об’єктом: які засто­со­вує підприємство і які є згідно із законодавством;

6. класифікатор типових та можливих порушень за об’єктом;

7. тести на відповідність;

8. перелік аудиторських процедур (інакше – конкретних дій ауди­тора щодо виконання);

9. послідовність виконання аудиторських процедур, які об’єд­ну­ються у програму перевірки;

10. використання аналітичних методів при проведенні перевірки;

11. використання персонального комп’ютера при перевірці.

5. Використання комп’ютерних технологій в аудиті

На закінчення теми зупинимось на методах аудиту, які можуть за­стосовуватись із використанням комп’ютера, – комп’ютеризованих методах аудиту (КМА).

Перевагами застосування комп’ютерної техніки при здійсненні аудиту є:

• зменшення кількості даних, що обробляються вручну;

• економія часу на використання одноманітних прийомів порів­няння фактичних даних з обліковими;

• зберігання і багаторазове використання отриманих даних;

• здійснення попередньої оцінки результатів робіт за відхи­лен­нями;

• здійснення в автоматичному режимі перевірки тотожності чи взаємної ув’язки показників різних форм звітності.

Аудитор повинен оцінити обсяг впливу системи електронного об­міну даними (ЕОД) на процес аудиту. Завдання аудиту не зміню­ють­ся в середовищі ЕОД, але обробка, зберігання і взаємозв’язок ін­фор­маційних потоків, а також система управління і внутрішнього конт­ролю, які використовуються клієнтом, зазнають впливу комп’ютерної техніки.

Внаслідок цього, середовище ЕОД може впливати на: процедури, які виконуються аудитором з метою досягнення розуміння системи обліку і управління клієнта; оцінку властивого ризику та ризику уп­равління, через які аудитор оцінює свій аудиторський ризик; плану­вання аудиту й ефективність тестів управління і незалежних процедур перевірки.

На сьогодні всі програми, якими може користуватися аудитор при проведенні перевірки, можна згрупувати:

• бухгалтерські програми – для ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (1С:Бухгалтерія, Парус, Бест-Звіт тощо);

• інші програми – економічні, соціальні тощо, які не є бухгал­тер­ськими (Ехcеl, Word, Access тощо);

• аудиторські комп’ютерні програми (ІТ:Аудит:Аудитор (Росія); Аудит ХР: Комплекс Аудит (Україна)).

Умовами використання комп’ютерної техніки в діяльності ауди­тора є:

• наявність комп’ютера;

• вміння аудитора працювати з персональним комп’ютером;

• наявність програмного забезпечення, здатного реалізувати мо­де­лі обробки інформації, доступність його для користувачів-аудиторів;

• наявність програмного забезпечення організації та проведення аудиту і бухгалтерських програм, що найчастіше застосовуються;

• наявність набору автоматизованих прийомів контролю та довідкової бази нормативних документів;

• розроблені макети вихідних документів.

3.2. Плани практичних занять

Тема практичного заняття 3.1:

Методи аудиту фінансової звітності та критерії її оцінювання

Питання для вивчення та обговорення

1. Загальнонаукові та специфічні методи і прийоми аудиту.

2. Критерії оцінки аудитором фінансової звітності.

3. Методики проведення аудиту фінансової звітності та їхні складові.

4. Використання методики перевірки оборотів і залишків на рахунках.

5. Використання комп’ютерних технологій в аудиті.

Мета практичного заняття: оволодіння різними методичними прийо­мами перевірки і встановлення фактів порушення чинного зако­нодавства та ведення обліку, написання висновків щодо впливу пору­шень на фінансову звітність та результати діяльності.