2. Правове регулювання аудиторської діяльності, стандарти аудиту

Аудиторська діяльність в Україні здійснюється відповідно до вели­кої кількості нормативних документів, які можна об’єднати у дві групи:

1. державні, галузеві та інші законодавчі акти (закони України, по­ложення, інструкції, методичні рекомендації тощо) стосовно бухгал­тер­ського обліку, фінансової звітності, оподаткування, господарської діяльності, права тощо;

2. закони України, аудиторські стандарти, нормативи та інші ре­гу­лятори, які стосуються безпосередньо аудиторської діяльності.

Законодавча база щодо першої групи буде розглянута більш кон­крет­но у модулі ІІ, з визначенням нормативних документів, які вико­ристовуються при проведенні аудиту за конкретними об’єктами пере­вірки.

Нині обмежимося лише назвами та переліком основних норма­тив­них документів першої групи (тобто тими, які мають застосовуватись аудитором обов’язково тільки в чинних редакціях – з останніми змі­нами та доповненнями):

1. Господарський кодекс України [2];

2. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [17];

3. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» [19];

4. Закон України «Про податок на додану вартість» [20];

5. Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій під­при­ємств і організацій [5];

6. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зо­бов’я­зань і господарських операцій підприємств і організацій [10];

7. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку (П(С)БО) 1–34 [12; Додаток П];

8. Цивільний кодекс України [21] тощо.

До другої групи нормативних документів можна віднести:

1. Закон України «Про аудиторську діяльність», редакція від 14 ве­ресня 2006 року № 140-У [16; Додаток Ф];

2. Міжнародні стандарти аудиту (МСА), надання впевненості та су­путніх послуг, редакція 2008 року [1; Додаток Х];

3. Кодекс етики професійних бухгалтерів (КЕПБ) [6; Додаток Ц];

4. офіційні роз’яснення Аудиторської палати України окремих пи­тань щодо застосування стандартів аудиту;

5. інші нормативні акти, прийняті АПУ.

Завдання. Користуючись змістом Додатку Х, самостійно визнач­те структуру Закону України «Про аудиторську діяльність» за роз­ді­лами та статтями.

18 квітня 2003 року Аудиторська палата України на своєму засі­дан­ні № 122/2 визнала в якості національних порядок застосування в Ук­раїні Стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів.

Загальна збірка стандартів аудиту називається «Міжнародні стан­дарти аудиту, надання впевненості та етики», має обсяг 1 172 сто­рінки (2007 р.) і складається з двох великих розділів:

1. Етика (Кодекс етики професійних бухгалтерів – КЕПБ);

2. Аудит, огляд, інші завдання з надання впевненості та супутні послуги (Аудит, надання впевненості та супутніх послуг).

Мета Міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та ети­ки: визначення основних положень та надання рекомендацій з орга­нізації, здійснення роботи аудиторськими фірмами і аудиторами та підвищення якості аудиту для найбільш повного задоволення потреб суспільства в достовірній інформації про фінансовий стан і результати господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності.

Зміст КЕПБ буде розглядатися в останньому питанні цієї теми.

Нині зупинимося на основних складових другого розділу збірки «Міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та етики» (табл. 2.1).

Міжнародні стандарти аудиту (МСА, номери 100–999) призначені для застосування у процесі аудиту фінансової звітності, але їх можна адаптувати для аудиту іншої інформації та надання супутніх послуг.

Далі в посібнику (у модулях І і ІІІ) буде більш детально розглянуто окремі стандарти аудиту.

Загальний перелік чинних (на 2008 р.) Міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та супутніх послуг подано у Додатку Х.

Таблиця 2.1