Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
метод МП.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
4.56 Mб
Скачать

4 Порівняльний аналіз мікшерних пультів

Розглянемо дві найбільш поширені групи пультів - концертні з можливістю застосування в студійних умовах [7], що може говорити за універсальність пультів, та радіомовні мікшерні пульти [6], як суто спеціалізовані.

Як було відзначено вище, існує безліч типів мікшерних пультів: концертні, студійні, театральні, радіотелевізійні і т.д. і т.п. Однак, незважаючи на їхню розмаїтість, у конструкціях всіх мікшерів є чимало загальних рис. Кожний пульт містить, як мінімум, вхідні канали і майстер-секцію, тобто вихідну секцію. Але цього далеко не завжди досить, особливо при роботі з великою кількістю джерел сигналів. Тому, в міру ускладнення умов роботи, і були винайдені багато додаткових пристроїв: підгрупи, зворотні канали, розриви для з’єднання з зовнішніми пристроями, і багато чого іншого.

Розглянемо деякі особливості та відмінності функціональної побудови концертних або студійних та радіомовних мікшерних пультів. Переклад та пояснення англомовних термінів, які зустрічаються в роботі, наведені в додатку А.

4.1 Концертні, студійні та моніторні мікшерні пульти

4.1.1 Загальні особливості

На вхідні канали пультів надходять сигнали від мікрофонів та інших джерел. Тут здійснюється попереднє підсилення сигналів, їх частотна і динамічна обробки, а також деякі інші види обробок і розподіл на подальші ланки пульта – збиральні (об’єднувальні) шини вихідних каналів.

Сигнал від джерела подається на вхідну секцію, де здійснюється вибір сигналу, приведення його до рівня, необхідного для нормального функціонування подальших ланок, і попередня фільтрація.

Вхідна секція, має наступні елементи: перемикач входів (mic/line), регулятор чутливості (gain), фазообертач (phase), і фільтр (фільтри). Іноді зустрічається кнопка pad для дискретного ослаблення вхідного сигналу лінійного входу, звичайно на 20 або 30 дБ. Установче регулювання рівня сигналу здійснюється ручкою gain вхідного підсилювача, причому тут може здійснюватися як підсилення у випадку сигналу низького рівня, так і ослаблення сигналів у випадку сигналів високого рівня. У професійній апаратурі, як правило, є два окремих входи: симетричний (mic) для мікрофона і лінійний (line) - для сигналів високого рівня.

Після попереднього підсилення в колі подальшої обробки сигналу можуть стояти два пристрої: фазоінвертор і фільтр(и). У першому фаза сигналу інвертується на 180. Це необхідно для фазування мікрофонів, а іноді і для деяких спеціальних цілей. Потім сигнал може бути поданий на фільтри для обмеження його смуги й усунення небажаних складових сигналу. У дорогих професійних пультах іноді можна зустріти фільтри, як для обрізки НЧ (low-cut), так і для обрізки ВЧ (hi-cut) складових спектру, так ще і з змінними частотами зрізу. Але, найчастіше застосовується найпростіший фільтр, який обмежує тільки НЧ складові нижче 80 або 100 Гц.

Далі після вхідної секції сигнал подається на блок обробки. Цей блок містить у собі різні ланки регулювання тембру (еквалайзер), а також рознімачі (Insert) для підключення в тракт сигналу зовнішніх пристроїв: компресорів, лімітерів, і т д.

Ці рознімачі, як правило, парні. Одне гніздо Send (посилання, вихід) служить для подачі сигналу на зовнішній пристрій, інше - Return (повернення, вхід) для повернення обробленого сигналу в коло проходження сигналу. У деяких моделях недорогих пультів зустрічаються і об’єднані рознімачі, на стереоджеках. Це заощаджує місце на комутаційній панелі пульта, але це менш зручно. У покращених пультах рознімачі Insert в обов'язковому порядку є у всіх секціях і у вхідних каналах, і в підгрупах, і у вихідних каналах.

Формально кажучи, ці рознімачі (Insert-розриви) не входять ні в які блоки, тому що "фізично" знаходяться між різними вузлами каналу, але при розгляді структури пульта доцільно розглянути їх призначення саме тут, виходячи з їхньої функціональної ролі. У дорогих професійних пультах гнізд Insert звичайно два: одне перед еквалайзером, і одне - після нього. Це пов’язано з тим, що багато пристроїв обробки звуку по-різному впливають на сигнал, будучи включеними або в "чистий" сигнал, або у вже відкоректований. Наприклад, компресор значно погіршує спектральну характеристику сигналу, тому його краще включати до регулятора тембру. З гнізда до еквалайзера можна знімати індивідуальні сигнали каналів для подачі на другий пульт (моніторний, відео та ін.), щоб там можна було здійснювати незалежне регулювання тембру.

Рознімач Insert, який встановлений після еквалайзера, доцільно використовувати, приміром, для підключення пристроїв з обмеженим динамічним діапазоном (фленджери та ін.), щоб не обробляти еквалайзером разом з корисним сигналом ще і шуми обробки. У багатьох випадках буває також корисно подати на включену в розрив обробку уже відкоректований еквалайзером сигнал, наприклад, на шумознижувач, на ексайтер, і т.д. і т.п. Однак у більшості недорогих пультів рознімач Insert, на жаль, всього один, до або після еквалайзера.

Еквалайзери або регулятори тембру, які встановлені у вхідних каналах, відрізняються великою розмаїтістю: від найпростіших НЧ і ВЧ, з регулюванням типу Shelf (поличка), і до найскладніших цілком параметричних чотирьохсмугових. Останні, як правило, на крайніх НЧ- і ВЧ-регуляторах мають можливість зміни характеристики регулювання Bell/Shelf. У параметричному еквалайзері для кожної смуги здійснюється незалежна установка всіх параметрів: центральної частоти f0, ширини смуги і рівня підйому/завалу АЧХ. У еквалайзері типу Shelf можна регулювати тільки величину підйому/завалу АЧХ на краях діапазону, інші параметри визначаються його схемотехнікою, і їх зміна звукорежисером неможлива.

Для регулятора типу Bell ("купол") АЧХ має дійсно купольну форму, з максимальною глибиною регулювання на основній частоті його настроювання, і плавно зменшуваної в міру віддалення від неї. Регулятор же типу Shelf ("поличка") не має явно вираженої частоти настроювання, його АЧХ має максимальну глибину регулювання на краях звукового діапазону, і плавно зменшується до його середини. Іноді в дорогих пультах зустрічається можливість регулювати частоту і для регулятора Shelf, але це зовсім інше регулювання: розширюється або звужується смуга дії регулятора. В зоні дії регулятора усі частоти піднімаються або послабляються однаково, тобто після встановленої граничної частоти наче створюється свого роду "поличка" на АЧХ. Тому називати Shelf звичайні НЧ- і ВЧ-регулятори тембру не зовсім точно.

Отже, сигнал підсилений, відкоректований по частоті і по рівню спрямовується у блок розподілу. Саме ця частина каналу відрізняється максимальною конструктивною розмаїтістю, і часто викликає найбільші труднощі, хоча по конструкції це найпростіша частина - набір кнопок і ручок. Кнопками вибирають, куди сигнал буде спрямований далі, а ручками встановлюють рівень цього сигналу.

Ця частина називається Routing (маршрутизація). Сигнали, що надходять із вхідних каналів на наступні ланки пульта, знімаються з двох точок схеми: деякі сигнали знімається до канального регулятора рівня (Рге-Fader), а інші - після нього (Post-Fader).

Як правило, всі сигнали, що йдуть далі у головний мікс і на обробки, знімаються після фейдера. Сигнали ж, що знімаються до фейдера, - це, як правило, тільки ті, які надходять на сценічні або студійні монітори, щоб баланс моніторів не залежав від можливої зміни балансу в залі або в головному міксі. Хоча в деяких випадках сигнал на обробку (наприклад, на ревербератор) може зніматися і до регулятора рівня.

Для розподілу сигналів служать наступні органи керування: панорамний регулятор Pan, кнопки подачі сигналу на головний вихід (Mix), на підгрупи (Sub, або Group).

Для відправлення сигналу на додаткові пристрої обробки, які є загальними для всіх сигналів у пульті, служать регулятори Aux для індивідуального регулювання рівнів сигналів, які посилаються на пристрої ефектів (наприклад, на ревербератор), і кнопки Pre/Post, що дозволяють вибирати, звідки буде спрямований сигнал - до або після фейдера. Повна назва цих збираючих шин і відповідних їм виходів - Auxiliary Sends (додаткові посилання). Згодом ця назва зкоротилася, і тепер можна зустріти назви як Aux, так і Sends, хоча перше зустрічається набагато частіше. У деякій літературі прийнята назва "посилання", а для самих регуляторів - "добори на посилання".

Після вхідних каналів знаходяться підгрупи і вихідні канали або майстер-секція.

Підгрупи забезпечують можливість об’єднувати джерела звуку в групи, що дозволяє регулювати рівень групового сигналу. Адже звучання окремих джерел з відповідними рівнями і тембрами вже встановлено при початковому регулюванні. При оперативному керуванні, особливо з великою кількістю виконавців, зручно змінювати параметри не одного джерела, а групи джерел звуку, наприклад, групи однорідних інструментів (скрипок, саксофонів, хору і т.п.), не змінюючи внутрішнього балансу мікрофонів усередині групи. Тому і використовуються підгрупи. В них здійснюється проміжне, до головного мікса, об’єднання декількох сигналів. В описаному вище випадку можна всі звуки ударних з індивідуальних каналів подати спочатку на одну підгрупу, а вже з неї - на головну майстер-секцію. І гучність всіх інструментів ударної групи встановлювати одним регулятором - фейдером. Правда, для стереопідгрупи доведеться використовувати два підгрупових канали.

Вміст каналу підгрупи не має принципових відмінностей від звичайного вхідного каналу. Як правило, тут ті ж еквалайзери, тільки простіші (іноді їх і зовсім немає), регулятори Aux, панорамні регулятори, і т.д. Тільки цілком відсутня вхідна частина і нема кнопки посилання в підгрупи, зате присутні самостійні виходи з кожної з підгруп.

В зв’язку з конструктивними особливостями, через відсутність на підгрупах частини вузлів, на лицьових панелях каналів залишається вільне місце, і його дуже часто використовують для розміщення різних додаткових вузлів пульта. Так, наприклад, на підгрупових каналах у багатьох пультах розміщуються різного роду додаткові входи: для повернення в пульт сигналів із зовнішніх пристроїв ефектів Aux Return, керування моніторингом, і деякі інші.

Особливо важливе значення в структурі мікшерних пультів мають вихідні канали або майстер-секція. Від її побудови залежить, наскільки добре буде працювати весь пульт, і наскільки зручною буде робота з ним. Саме в майстер-секції зосереджена максимальна кількість органів керування, застосовуються найбільш якісні електронні елементи, є максимум індикації.

Основна функція вихідної секції - об’єднати всі сигнали у фінальний стереомікс або кінцеву звукову картинку. Але в будь-якому пульті є багато вузлів, які не відносяться ні до одній його частині "персонально", а є загальними для всього пульта. Всі ці вузли, звичайно, і зосереджені в майстер-секції.

Насамперед, це головний суматор, вихідний регулятор рівня або майстер-фейдер, рознімачі розривів Master Insert і основний стереовихід з вимірювачем рівня. Ці елементи є в усіх без винятку пультах, у яких взагалі є головний вихід. Ще один вузол, що також є присутнім практично у всіх пультах, - це Aux Master, де об’єднуються сигнали всіх посилань на зовнішні ефекти Aux, з індивідуальними регуляторами вихідного рівня для кожної лінії Aux. Як правило, на цих виходах є кнопки прослуховування одного з типів, описаних раніше, - PFL або AFL.

Також у будь-якій майстер-секції є блок контролю сигналів, від простих до досить складних. У найпростішому випадку це кнопка вибору джерела, яке прослухується, (головний стереовихід або шина PFL), вимірювач рівня і регулятор гучності контролю (для навушників). У складних пультах, як правило, є набагато ширші можливості.

Якщо в каналах присутня одна багатофункціональна кнопка - Cue або Solo, - то в у вихідній секції є можливість переключення її режимів: PFL, AFL, SIP і т.д. Крім звичайних кнопок контролю в самих вхідних каналах або підгрупах, може бути передбачено окремий блок для вибору на контроль різних джерел, наприклад, стереопар повернень із зовнішніх ефектів, попарного прослуховування підгруп у стереорежимі й ін.

Крім цього, у деяких моделях дорогих пультів є вбудований звуковий генератор. Він може бути як простим, на кілька фіксованих частот, так і складним, із плавною установкою частоти сигналу по всьому звуковому діапазону. У найпростіших випадках сигнал генератора подається на своє вихідне гніздо і/або на головний стереовихід - Master Output. У більш складних пультах передбачається можливість подачі тестового сигналу за допомогою внутрішньої комутації практично в будь-який канал пульта.

Ще одна неодмінна частина будь-якого серйозного студійного або концертного пульта - переговорний канал Talkback. Як правило, передбачається можливість підключення до нього тільки одного мікрофона з регулюванням його гучності, і можливість вибору "місця призначення", тобто, куди саме цей сигнал буде далі спрямований. Це може бути головний вихід, моніторні лінії, і т.д. і т.п.

Дуже часто у вихідних каналах розміщується і блок повернення сигналів від зовнішніх процесорів ефектів Aux Return (або Effect Return). „Зворотні” сигнали тут регулюються за рівнем, панорамою, іноді піддаються частотній корекції. У таких випадках передбачається і наявність власного еквалайзера.

У великих пультах для кожного окремого входу Aux Return є свій індивідуальний тракт із еквалайзером, панорамним регулятором, регулятором рівня і т.д. Іноді передбачається і можливість "вторинного посилання" - з повернення одного ефекту на посилання іншого, або навіть на своє власне посилання, наприклад, для регулювання рівня Feedback у ревербераторі, у лінії затримки, фленджері та ін. У невеликих пультах, для зручності та економії місця часто входи повернення ефектів робляться стереофонічними із загальними еквалайзерами (та всім іншим) для обох каналів.

Крім описаних вище основних функціональних вузлів власне пульта, у майстер-секції також зосереджені загальні для всього пульта органи керування, а іноді і комутації. Тут мається на увазі вбудований блок, який в останній час все більше застосовується в пультах - матриця мікшування (Mix Matrix).

Mix Matrix - це невеликий додатковий мікшер, свого роду "пульт у пульті", який служить для створення додаткових міксів. Його функції трохи схожі з підгрупами, але разом з тим і істотно від них відрізняються. Для підгруп вхідними є сигнали від індивідуальних джерел, вхідних каналів. Для Mix Matrix же вхідними є уже вторинні, змікшовані сигнали - від підгруп або із шин (Aux, Mix, і ін.). Число вихідних сигналів у найбільш розповсюджених зразках Mix Matrix відносно невелике, найчастіше не більш восьми.

Mix Matrix дозволяє, наприклад, одержати кілька видозмінених варіантів головного мікса - скажемо, в один з них додати більше ударних інструментів, в іншій - більше струнних, і т.д. Найчастіше ця можливість використовується при озвученні великих просторів, у системах розподіленого звукопідсилення, коли з'являється необхідність скорегувати характер звуку і його баланс у різних слухацьких зонах. На жаль, Mix Matrix зустрічається тільки в крупноформатних дорогих пультах.

До числа загальних органів керування мікшера входять, наприклад, такі елементи, як керування відключенням каналів Mute, автоматизація цього керування та ін. Керування функціями Mute може здійснюватися подвійно. Один спосіб полягає в тому, що на самому пульті можна запрограмувати кілька різних сполучень ("сцен") активізації цих відключень (заглушіння каналів). Потім миттєво, натисканням однієї кнопки, викликати потрібну сцену. Цей спосіб часто застосовується в недорогих пультах, при цьому число сцен, які запам'ятовуються, відносно невелике. Другий спосіб полягає у використанні зовнішніх MIDI-пристроїв для запису і наступного відтворення потрібних сцен. При цьому число сцен не обмежено, але цей спосіб істотно дорожче, і застосовується тільки в дорогих пультах.

Наявність автоматизації Mute дуже корисно при великій кількості джерел сигналу, а особливо - при озвучуванні великих збірних концертів, тому що дозволяє миттєво відключити всі невикористовувані в даний момент джерела, що зводить до мінімуму можливі різного роду накладки.

У великих пультах, як правило, MIDI-автоматизація відключення каналів застосовується там, де є можливість автоматизації й інших функцій - наприклад, автоматизації зведення. Вона здійснюється або за допомогою моторизованих фейдерів, або шляхом застосування VСА. Втім, це зовсім не відноситься тільки до зведення і студійної практики, наприклад VСА-групи (іноді ще називані "віртуальними підгрупами"), цілком успішно застосовуються й у концертній практиці.

Основних видів автоматизації, по суті, всього три. Найпростіший - це заміна звичайних фейдерів на так називані VCA-фейдери. При цьому сам фейдер не є безпосередньо регулятором, а тільки формує керуючу напругу для VСА, яка і регулює рівні сигналів. Ця напруга може бути зафіксована, і потім відновлена, автоматично повторюючи дії звукорежисера. Головний недолік цього способу - при відтворенні положення фейдерів на пульті не відповідають дійсним значенням, і лише наявні поруч з ними індикаторні стовпці вказують, наближене положення фейдера щодо раніше записаного, тобто робота відбувається практично наосліп. Трохи зручніше застосування "віртуальних" VСA-груп. Віртуальними вони називаються тому, що ніяких реальних, фізичних підгруп при цьому не використовується, а, виходить, і ніякого проміжного перетворення аудіосигналів (підсумовування, еквалізація й ін.) не проводиться. Просто, на пульті, оснащеному VCA-фейдерами, декілька фейдерів поєднуються по керуванню в групу, яка має загальне керування від одного з фейдерів, що призначується для цієї групи ведучим вихідним каналом (Master). Інші фейдери, що входять у цю групу, призначаються керованими (Slave). Таким чином, змінюючи положення одного майстер-фейдера, можна змінювати рівні сигналів відразу всіх каналів, які входять у групу. Звичайно, що при цьому індивідуальні фейдери в групі також продовжують виконувати свої функції, а їхнє положення показує індивідуальні рівні сигналів. Це набагато наочніше, і працювати з таким пультом істотно комфортніше і зручніше. Особливо помітна зручність застосування VCA-груп у "живій" концертній роботі.

І, нарешті, апофеоз зручності й апофеоз автоматизації - моторизовані фейдери. В цьому випадку звукорежисер змінює положення фейдерів, електроніка записує всі їхі переміщення, а потім абсолютно точно їх відтворює. Найбільш зручні для роботи так називані фейдери, чуттєві до торкання (Touch-sensitive). Такий фейдер працює по записаній програмі доти, поки до нього не доторкнутися. Як тільки це відбулося - фейдер перестає працювати від внутрішнього керування, і переходить на ручне. Після відпускання він знову продовжує працювати по записаній раніше програмі - або з внесеними оператором змінами, або ж повністю повертається до роботи по записаному раніше сценарію.

На жаль, такі моторизовані фейдери досить дорогі, і тому застосовуються тільки в дорогій апаратурі, хоча останнім часом багато фірм встановлюють істотно здешевлені і спрощені моделі таких фейдерів й у відносно недорогу техніку.

Іноді у деяких мікшерних пультів можна зустріти термін "Total Recall", але це сильно відрізняється від того, що в дійсності повинна була б означати ця фраза, якщо сприймати її буквально. Як правило, пульти, оснащені системою Total Recall, усього-на-всього дозволяють миттєво викликати з пам'яті і відновити стан тільки всіх режимів Mute на пульті, і не більш того. У самому ж кращому випадку - ще і відновити положення усіх фейдерів. Це, звичайно, теж непогано - але досить далеко до повного відновлення всіх функцій пульта: роутінгу, положення еквалайзерів, регуляторів Aux, і іншого. Такі повні системи теж існують, але їхня ціна надзвичайно велика: за деякими джерелами, вона складає біля 5000...6000 доларів за один тільки канал...

Дещо про не занадто розповсюджений поки в нашій країні тип мікшерів - моніторні пульти. Проблема якісного моніторингу на сцені зовсім не така проста, як може здатися на перший погляд, адже контролю свого звучання потребують більшість виконавців-музикантів. Тому і виникає необхідність в окремому моніторному пульті. "Класичний" моніторний пульт - це, по суті, одна величезна Mix Matrix. Або, в крайньому випадку, оснащена ще і мікрофонними попередпідсилювачами, хоча в серйозних інсталяціях це найчастіше зайве, тому що звичайно моніторний пульт одержує вже готові сигнали, наприклад, від сценічних підсилювачів-спліттерів.

Там, де у "звичайних" пультів знаходяться складні вхідні канали, - у моніторного пульта просто один довгий ряд обертових регуляторів, аналогічних регуляторам Aux на звичайному пульті, і нічого більш - ні фейдерів, ні темброблоків. Число його вхідних лінійок звичайно досить велике, як правило, не менш ніж число вхідних сигналів.

Вихідними сигналами моніторного пульта є сигнали, зібрані шинами підсумовування (знову ж, аналогічними Aux-master на звичайному пульті). А на виходах цих шин уже розташовані і еквалайзери, і нормальні фейдери, і інсерти - словом, повний набір пристроїв для формування звуку в потрібному каналі моніторів.

Справедливості заради відмітимо, що знайти зараз "чисто моніторний" пульт - задача не з простих. Більшість виробників мікшерних пультів в даний час, схоже, цілком припинили їхній випуск і перейшли на виробництво універсальних пультів, хоча й іменують їх як і раніше "моніторними". Але це не зовсім вірно - такі пульти, по суті, є істотно "урізаними" за можливостями і оснащенню у порівнянні з версіями звичайних FOH-пультів, але тільки зі значно збільшеною кількістю Aux-ів.

4.1.2 Концертні і моніторні пульти Soundcraft

Виповнюється 30 років відколи компанія Soundcraft: проводить творчі експерименти в галузі виробництва професійних мікшерних пультів, результатом яких є випуск кожного року однієї чи кількох моделей, які відразу ж стають бестселерами в світі живого звуку на концертних майданчиках, в театрах, дискотеках. За­снована в 1973 році в самому центрі Лондона компанія випустила Series 1S, перший мікшерний пульт в кейсі, який відразу ж розпочав використовуватись в багатьох турах по всьому світі.

Наступний крок - студійний Series 2, після чого компанія Soundcraft швидко набула репутацію виробника мікшерних пультів зі знаменитим "British Sound” (британське звучання). Звучання, яке багато хто з інших виробників і досі намагається зкопіювати.

Дизайн та технічні нововведення були і залиша­ються основними напрямками розвитку компанії Soundcraft. Один за одним входять в світ шоу індустрії Series 4, 2400, ТS24, 8000, 200В, Delta, Еurора, Venuе, Vienna, DС2020 та зовсім недавно, TWO, FOUR, FIVE Моnitor, МН4.

Говорячи про Soundcraft, особливу увагу варто приділити створеному у 1991 році підрозділові Spirit, продукція якого зараз належить до світових бестсе­лерів у групі компактних мікшерів. Усі вироби від Spirit сконструйовано з застосуванням найсучасніших ви­робничих процесів та технологій, забезпечують високу якість за цілком доступною ціною.

Чимало характеристик, які є властивими для усіх мо­делей Spirit, у свою чергу створені на основі конструкції великих мікшерів виробництва Soundcraft.

Однією із важливих особливостей є застосування трисмугового еквалайзера, в тому числі середньосмугового параметрика та 100-герцового 18 дБ/октаву фільтра. Цей фільтр є безумовно одним з найваж­ливіших засобів очищення каналу, що дозволяє поз­бавляти сигнал від небажаних низькочастотних шумів. Цей низькочастотний фільтр дає змогу мінімізувати небажані низькочастотні складові (поп-ефект) в голосі, допомагає захистити басові динаміки при великих рівнях вихідної потужності звуку.

Для тих користувачів, які віддають перевагу Spirit, ідеальним варіантом буде мікшерний пульт серії LX7 - це пульт з роздільною моношиною, що в сумі дає 7 шин: 4 підгрупи, роздільний стереовихід (лівий, правий) та моновихід. Ця моношина дає можливість організувати додатковий кластер гучномовців в кон­цертному залі чи створити на сцені бокові чи задні зву­кові простріли, розділити вокальні і інструмен­тальні акустичні системи чи мати просто ок­ремий мономікс. Також це актуально для створення багатоканально­го звукового поля, наприклад в кінотеатрі з сучасними форма­тами звуку. Шість ауксів ще більш розширюють можливості LX7. Конфігурація цього пульта - це 16 або 24 вхідних лінійки.

Більш різноманітною вхідною конфігурацією від­різняється пульт Spirit Live 42. Вхідний попередній підсилювач Ultra Mic+™ дозво­ляє регулювати вхідний сигнал в межах 66 дБ та витри­мувати перевантаження +28 дБu - це значить, що до­чекатись спотворення сигналу від Ultra Mic+™ прак­тично неможливо.

Spirit Live 42 має всі основні особливості великих пультів при помірних цінах. Вхідна конфігурація - від 12 до 40 входів плюс 4 стереовходи, причому два з них мають повний еквалайзер, 6 ауксів і т.п., тобто всі характеристики основних лінійок. Існує можливість 8-канального розширення. Мож­ливість миттєвого ввімкнення чи вимкнення декількох вибра­них каналів однією кнопкою (Мutе group) суттєво поліпшує функціо­нальні можливості пульта.

8-шинний мікшерний пульт для концертної діяль­ності - Spirit 8. Вхідна конфігурація - від 16 до 40 моновходів з можливістю розширення, 8 окремих підгруп, 6 ауксів, матрична секція 10x2.

Окрім достатньої кількості вхідних монолінійок існує 8 стереоповернень та 4 стереовходи. Суттєвим доповненням до попередніх моделей в цьому пульті є стандартна панель індикаторів на кожний вхідний ка­нал та на підгрупи. Цей пульт можна віднести до лідерів в номінаціях функціональні можливості, якість/ціна.

Продовжуючи огляд, звернемося до пультів серіїї К, які виробляються вже довгий час і зарекомендували себе з найкращої сторони у всіх сферах музичної індустрії. Це надійність, довговічність, зручність у ви­користанні. Так, мікшер К1 має повністю сталеву кон­струкцію, що в комбінації з високоякісними компо­нентами робить його найкращим для мобільних застосувань, таких як конференції, аудіо-відеопрезентації та живий звук. Також це ідеальний варіант для ба­гатоканального запису при застосуванні цифрових комп'ютерних карт. Вхідна лінійка укомплектована пе­ремикачем зміни полярності вхідного сигналу, вхідна чутливість змінюється від -70 дБu до +15 дБu, на­явність 4-смугового еквалайзера дає можливість в ши­роких межах змінювати спектр сигналу. Пульт також має 6 ауксів, 4 підгрупи, 4 матриці, 2 стандартні стереолінійки. Вхідна конфігурація: 8,16, 24 та 32 модулів. Модель К2 - це вже повнофункціональний концерт­ний мікшерний пульт із високоякісними вхідними передпідсилювачами, з 8-сегментними вхідними індикаторами, розташованими біля фейдерів. Всі консолі К2 мають 4 стандартні стереовхідні лінійки, окремий моно вихідний канал. Наявність 8 підгруп з індикацією ви­ходів збільшує можливості та універсальність цього пульта. Параметри НЧ обрізного фільтру на вхідних лінійках змінюются від 40 до 400 Гц. Вхідні конфігу­рації: 24 - 48 каналів.

Можливість укомплектувати пульт додатковим блоком живлення, який автоматично вмикається при виході з ладу основного, робить його одним із найнадійніших пультів у світі.

Пульт КЗ Theatre - це театральна версія серії К. На додаток до К2 він має повний 4-смуговий параметрич­ний еквалайзер. Оскільки театральні постановки вима­гають особливої гнучкості у вихідних конфігураціях, то передбачене фейдерне регулювання майстер-ауксів. Додатково встановлюється індикаторна панель. Вхідні конфігурації: 16-48 моноканалів.

Партнером КЗ по сценічній роботі може бути моніторний мікшерний пульт SМ12. Він дає можливість організувати до 14 міксів (12 моніторних ліній плюс стереоканал). Особливістю SМ12 є те, що він може використовуватись як основний (FОН) пульт. Консоль містить 4 групи Мutе, сис­тему перемикання блоків живлення Аutо Сhangе Over System та LED-індикацію вхідних і вихідних сигналів. Стандартні конфігурації 32,40,48 вхідних каналів.

Моніторні пульти серії SМ20 відрізняються більшою кількістю вхідних моноканалів (від 32 до 56), вихідних (до 20) та груп Мutе (вісім), Аuх 1-6 - монофонічні, Аuх 7-20 - можуть бути як моно, так і попарно перемика­тись в режим стерео.

Новий пульт серії ТWО виконуючи всі функції по­передніх пультів Soundcraft має водночас компактну конфігурацію. Кількість вхідних каналів 24-40, стан­дартна індикаторна панель, два стереоканали, чоти­ри стереоповернення, вісім підгруп з функцією Мutе з можливістю програмування до 128 "сцен". Лівий і правий майстер-виходи об'єднані в один стереофонічний майстер-вихід, окрім того є вихід моно-сума. Кожний вхідний моноканал має чотирисмуговий еквалайзер з двома середньочастотними параметриками, вісім ауксів, а також обрізний фільтр з регулю­ванням частоти 40...400 Гц.

Мікшери серії FOUR випускаються в версіях 24, 32, 40 і 48 моно плюс чотири додаткових стереоканали. Вони мають вісім підгруп, вісім груп VСА, вісім груп Мutе, десять незалежних Аuх (6 моно + 2 стерео), повністю пара­метричний еквалайзер, а також вісім додаткових вихідних каналів Маtrіх (16x8). В кожному каналі перед­бачені LED- індикатори рівнів вихідного сигналу і директ-вихід. Забезпечується триканальне панорамування (LCR System). Всі мікшери укомплектовані блоком інди­каторів вихідних сигналів і вбудованою системою авто­матичного аварійного переключення блоків живлення.

Серія FIVE включає в себе пульти з більшою кількістю каналів - до 56. Кожен моноканал має фактично два входи (два підканали) А і В, які перемикаються, що дозволяє підключати в дічі більше сигналів. Всі лінійки мають повністю параме­тричні еквалайзери і регулюючі НЧ- і ВЧ-фільтри.

В кожному мікшері серії FIVE передбачені:

- шість майстер-виходів: лівий, правий, моно-сума і три додаткових AltStereo;

- вісім незалежних підгруп;

- десять груп VСА;

- 12 незалежних Аuх;

- два стереоповернення з регулюванням низьких та високих частот;

- триканальне панорамування (LCR System);

- десять додаткових виходів Маtrіх (16х10);

- повна система MIDI Mute Automation (до 256 сцен);

-12 індикаторів рівнів вихідних сигналів VU Output Meterbridge);

- вбудована система автоматичного переключення блоків живлення.

Майстер-виходи Аuх регулюються 100-міліметровими фейдерами, а Аuх 12 керує директ-виходами каналів. Є можливість об'єднання двох пультів.

Передбачений 28-канальний розширювач до серії FIVE.

Моніторний FIVE Моnitor по багатьох параметрах подібний до FОН-пульта FIVE.

Існує дві модифікації: FIVE Моnitor 24 - з 24 вихідними шинами і FIVE Моnitor 32 - з 32 вихідними шинами. FIVE Моnitor 24 має максимальну кількість входів - 60, 8 моно та 9 стерео вихідних шин, а також 12 додаткових виходів Matrix. FIVE Моnitor 32-56 входів максимально. Також існує можливість 28 канального розширення та об'єднання двох пультів (Link).

Універсальний мікшерний пульт серії МН4 може використовуватись як FОН, так і моніторний пульт. В стандартній конфігурації - від 24 до 56 моноканалів, плюс 4 стерео, вісім підгруп, вісім груп VСА, вісім груп Мute з можливістю створення до 128 "сцен" і управління по MIDI.

В кожному каналі є вбудований пасивний мікрофон­ний сплітер, 10-сегментний LED-індикатор вхідних сигналів, на додаткових майстер-виходах - парамет­ричний еквалайзер. Пульт має вісім додаткових виходів Matrix (20х8).

В режимі FОН забезпечується 12 незалежних Аuх, в ре­жимі Моnitor - до 16 Аuх (8 моно + 4 стерео). Три майстер-виходи: лівий, правий, моно-сума і додатковий стереовихід AltStereo, триканальне панорамування (LCR).