Передмова

В даний час відсутня література, де детально розглядалось б питання побудови структури та особливостей застосування обладнання для формування програм для телерадіомовлення. Учбові посібники, що були видані раніше, в більшому ступені застаріли і не відображають сучасних тенденцій формування обладнання для роботи із звуком та відео інформацією, не кажучи вже про нові напрямки розвитку навчального процесу в вищих учбових закладах.

Метою даних методичних вказівок є ознайомлення студентів вузів з структурними схемами сучасних пристроїв обробки і формування звукової і відео інформації в телерадіомовленні, деякими особливостями застосування і обслуговування цих пристроїв. У методичних вказівках розглядатиметься устаткування і апаратура для формування, виробництва і доставки споживачу, тобто слухачу або глядачу, звукових і відео програм.

В першій частині методичних вказівок розглядаються звукові мікшерні пульти як найпоширеніші пристрої підсилення, комутації і обробки звукових сигналів в телерадіомовленні.

Методичні вказівки призначені для студентів спеціальностей: 6.092401 "Телекомунікаційні системи та мережі", 6.091203 „Відео-, аудіо- та кінотехніка"; 7.020203 „Звукорежисер телебачення”; бакалаврів акустотехніки 0912 „Відео-, аудіо- та кінотехніка", бакалаврів з телекомунікацій 0924 "Телекомунікаційні системи та мережі" усіх форм навчання. Методичні вказівки доцільно використовувати при вивченні наступних дисциплін: „Телерадіомовлення”, „Апаратно-студійні комплекси телерадіомовлення”, „Технологія та апаратура створення звукових програм для телерадіомовлення”, „Тракти звукопередачі та пристрої обробки звуку” та інших при підготовці спеціалістів з обслуговування та розробки пристроїв формування звукових та відео програм та звукорежисерів кіно та телерадіомовлення.

Перелік умовних позначень та скорочень

	- суматор.
А	- атенюатор;
ААМЗ	- аналоговий апарат магнітного запису;
АС	- акустична система;
АЧХ	- амплітудно-частотна характеристика;
БЕ	- блок ефектів;
БІР	- блок індикаторів рівня;
ВК	- вхідний канал;
ВП	- вхідний підсилювач;
ВЧ	- висока частота;
ГРР	- груповий регулятор рівня;
ДПК	- допоміжний підканал;
ЗМ	- змішувач;
ЗРР	- загальний регулятор рівня (”майстер”);
ІП	- інвертуючий підсилювач;
ІР	- індикатор рівня;
ІРР	- індивідуальний регулятор рівня;
К	- комутатор;
Л	- лінія;
ЛК	- лівий канал;
ЛП	- лінійний підсилювач;
М	- мікрофон;
МП	- мікрофонний підсилювач;
НЧ	- низька частота;
О (Д)	- основний (додатковий, допоміжний) канал;
ОПК	- основний підканал;
П	- підсилювач;
ПК	- правий канал;
ПМ	- мікшерний пульт;
ПОЗ	- пристрій обробки звуку;
ПП	- підсилювач потужності;
ПРТ	- параметричний регулятор тембру;
РБ	- регулятор балансу;
РГ	- регулятор гучності;
РП	- регулятор панорами;
РР	- регулятор рівня;
РТ	- регулятор тембру;
СлК	- службовий канал;
СФ	- смуговий фільтр
ТЛФ	- телефони;
УП	- узгоджувальний підсилювач;
ФВЧ	- фільтр верхніх частот;
ФНЧ	- фільтр нижніх частот;
ФО	- фазообертач;
ФП	- фільтр присутності;
ЦАМЗ	- цифровий апарат магнітного запису;

ВСТУП

Звук завжди був, є і буде невід'ємною частиною в житті людини, а хороший звук гріє не тільки наші вуха, але і душу, створює певні приємні емоції, примушує рухатися в ритмі звуку, малює в нашій свідомості певну картину, загалом, прямим чином впливає на нас. Звичайно у кожної людини своє поняття хорошого звуку і, якщо перефразовувати відоме прислів'я, можна сказати, що на будь-який звук у кожного свій відзвук.

Створити хороший звук, особливо в наше століття – століття електронних звуків, можна, але не так просто, як здається на перший погляд або на перший слух. Сучасний хороший звук - це тісне переплетіння технічного і творчого підходу до його створення. Тому, для роботи із звуком необхідно розглядати деякі технічні аспекти формування звукової програми, особливо, функціональні можливості і технічні параметри звукотехнічної апаратури, починаючи від мікрофону і закінчуючи апаратурою звукозапису або звуковими колонками для озвучення. Серед основних пристроїв роботи із звуком значне, якщо не головне місце займають мікшерні пульти.

Мікшерні пульти можуть застосовуватись в різних областях діяльності людини і можуть мікшувати не тільки звукові сигнали, а й сигнали зображення в телебаченні, світлові сигнали для побудови різноманітних світлових ефектів та інше. Мікшерний пульт – один з найнеобхідніших пристроїв в трактах формування та розподілу звукових програм радіомовлення. Сучасні мікшерні пульти можуть виконувати майже всі функції, пов’язані з обробкою звукових сигналів без додаткових зовнішніх пристроїв обробки. Велику групу пультів займають так називані диспетчерські та спеціальні мікшерні пульти для розподілу повідомлень та сигналів керування різноманітними приладами.

В даних методичних вказівках розглянуто мікшерні пульти, які застосовуються тільки при формуванні звукових програм телерадіомовлення, для озвучення концертів й інших шоу-програм, тобто пульти для високоякісного звуковідтворення. В посібнику наведено аналітичний огляд аналогових мікшерних пультів як пристроїв початкової обробки звукових сигналів для потреб аудіо індустрії, а також порівняльний аналіз функціональних можливостей та технічних параметрів деяких спеціалізованих в залежності від застосування мікшерних пультів.

В посібнику наведена класифікації мікшерних пультів за різними факторами, узагальнена структура побудови схем пультів та таблиця порівняння параметрів і функціональних можливостей деяких узагальнених груп мікшерних пультів на прикладі конкретних моделей сучасних пультів різних закордонних фірм, які спеціалізуються на випуску пристроїв обробки звуку.

Як приклад побудови функціональних схем мікшерних пультів, в посібнику описана функціональна схема студійного пульта з елементами, що найбільш характерні для аналогічних мікшерних пультів, а також організація робіт при застосуванні розглянутого мікшерного пульта при записі невеликого естрадного колективу.