Висновки

Перша частина методичних вказівок до вивчення обладнання для формування звукових і відео програм присвячена аналітичному огляду і особливостям застосування найбільш розповсюджених аналогових пристроїв обробки звукових сигналів, особливо на етапах формування звукових програм в телерадіомовленні або при роботі з великою кількістю джерел звукових сигналів – мікшерними пультами.

Сучасні мікшерні пульти – це не тільки об’єднання джерел звуку у відповідних „пропорціях”, але й частотна обробка сигналів, формування необхідного динамічного діапазону, великі можливості мікшування груп сигналів і матричне мікшування джерел звуку, до того ж гнучкий контроль звукових сигналів в різних ланках схеми з можливістю почергового або сумарного контролю. Не можна не відмітити великі можливості автоматизації керування роботою пульта, а також можливості керування зовнішніми пристроями обробки звуку або звуковідтворення безпосередньо з пульта, до того ж можливості застосування різноманітних, тобто, з різними технічними параметрами джерел звуку.

На рисунку 1 наведена класифікація мікшерних пультів.

Сучасні аналогові мікшерні пульти по якісним показникам досягли майже максимально можливих значень і розрізнятись можуть, в більшому ступені, за функціональними можливостями та деякими схемотехнічними рішеннями. Тому в роботі більше уваги приділялось порівняльному аналізу функціональних можливостей пультів, універсальності застосування та деяких спеціалізованих додаткових функцій, які характеризують спеціалізацію пульта або приналежність до відповідної групи.

Студійні пульти застосовуються в апаратно-студійних комплексах телерадіомовлення, студіях звукозапису і призначені, в основному, для звукозапису великої кількості джерел звуку на апаратуру звукозапису для подальшого формування оригінальної стереофонічної програми. Вхідними сигналами студійних пультів є первинні звукові сигнали, тобто сигнали природних джерел звуку – людська мова або спів, натуральні музичні інструменти, природні звуки і шуми. Перетворювачами акустичних сигналів в електричні є мікрофони різного виду, в основному, конденсаторні та електродинамічні. Крім первинних звукових сигналів студійні пульти можуть працювати з вторинними звуковими сигналами, тобто сигналами, яві відтворюються електронними музичними інструментами, звуковідтворюючою апаратурою, а також з сигналами, які пройшли відповідну обробку за допомогою електронних пристроїв звукових ефектів або пройшли по каналам зв’язку.

Студійні пульти характеризуються, в першу чергу, великою кількістю вхідних монофонічних каналів, розвинутою системою групових каналів, гнучкою системою підключення зовнішніх пристроїв обробки звука і гнучкою системою контролю як вхідних, так і вихідних сигналів.

Студійні пульти передбачають установочне регулювання параметрів сигналу без оперативного втручання в процесі запису, тобто звукорежисер перед записом встановлює необхідні рівні сигналу, проводить корекцію частотної характеристики, додає необхідні звукові ефекти та мікшує вихідний сигнал на вхід звукозаписуючого пристрою. В процесі запису ніякі зміни параметрів не проводяться.

Для студійних пультів нема необхідності для автоматичного керування режимами. Автоматизація використовується лише для програмування установок з можливістю запам’ятовування положень органів керування.

Наявність групових та зворотних каналів дозволяє формувати групи джерел сигналів на декількох рівнях мікшування. Гнучкий і оперативний контроль дозволяє контролювати сигнали як на слух, так і візуально на виходах кожного вхідного каналу, на кожній об’єднувальній шині і на кожному виході пульта. Кожний вхідний канал студійного пульта має прямий вихід каналу для підключення багатоканальних пристроїв звукозапису, причому сигнал може зніматися до регуляторів рівня і частотної характеристики і після регуляторів. Для збільшення кількості джерел звуку кожний вхідний канал може мати два незалежних підканали; один з яких має можливості зміни параметрів сигналів, тобто, регулювання частотної характеристики, рівня сигналу й інше, а другий - тільки регулювання рівня.

В студійних пультах не вбудовуються процесори ефектів та пристрої динамічної обробки звуку, тестові генератори звукових частот та шумів. В цьому немає необхідності, так як у кожній студії, як правило, є в наявності всі ці пристрої з більш високими технічними параметрами ніж ті, які можуть вбудовуватись у пульт. Габаритні розміри та вага не мають ніякого значення, бо студійні пульти встановлюються стаціонарно.

Якісні показними мають максимально можливі значення для високоякісного звукозапису з підвищеною можливістю узгодження параметрів джерел сигналу з каналами пульта та вихідних параметрів пульта з вхідними лаками звукозаписуючих пристроїв.

Таким чином, серед основних функцій студійних пультів можна виділити наступні:

• узгодження параметрів;

• підсилення сигналів;

• обробка спектру для найбільш точної звукопередачі;

• регулювання рівня сигналу;

• підвищення завадозахищенності;

• об’єднання сигналів в групи;

• мікшування як незалежних джерел, так і груп з можливістю панорамування;

• слуховий та візуальний контроль сигналів на різних етапах мікшування;

• формування кінцевої стереофонічної звукової програми з подальшим записом на звукозаписуючий пристрій.

Серед обов’язкових функціональних елементів студійних пультів можна назвати й службовий канал зв’язку зі студійним приміщенням та іншими апаратними апаратно-студійного комплексу.

Концертні пульти призначені для застосування в концертних залах, на спеціалізованих площадках для озвучення різноманітних концертів, шоу-програм, виступів великих і малих музичних колективів, оркестрів та інше. Концертні пульти мають велику кількість монофонічних і стереофонічних вхідних каналів, а також відносно велику кількість вихідних, в тому числі, моніторних каналів. Особливості таких пультів пов’язані з акустичними особливостями приміщень, в яких вони застосовуються, а також з характером звукової програми, якою треба озвучити зал із слухачами.

Концертні пульти повинні працювати як з мікрофонами різного типу, так і з електронними музичними інструментами та апаратурою звуковідтворення. Навантаженням концертних пультів є підсилювачі потужності.

Концертні мікшерні пульти мають розвинуту структуру моніторних каналів для контролю звукових сигналів виконавцями на сцені; можливість групування джерел звуку; гнучку систему корекції частотної характеристики звукових сигналів у відповідності з акустикою приміщення; комутаційну матрицю для розширення можливостей щодо зон озвучення та сумарної потужності озвучення відповідною кількістю підсилювачів. Особливістю концертних мікшерних пультів є багатофункціональна вихідна секція, яка несе відповідальність за кінцевий звук в приміщенні, яке озвучується. Вихідні канали мають максимально можливу, в порівнянні з іншими пультами, кількість органів керування. Це багатосмуговий регулятор тембру; можливість підключення зовнішніх пристроїв обробки звуку на вихідних каналах; високоякісна і багатофункціональна фейдерна структура, як головного стереофонічного виходу, так і додаткових виходів пульта; розвинутий і незалежний контроль вихідних сигналів; можливість формувати декілька варіантів вихідної програми та інше.

В порівнянні зі студійними пультами, концертні пульти можуть мати систему автоматичного керування підсиленням; оперативну систему відключення „шкідливих” каналів від подальшого звукопідсилення; можливість програмування режимів роботи і установок пульта відповідно з акустикою приміщення. Концертні пульти мають можливість автоматичного або ручного керування одним регулятором рівнів сигналів декількох груп джерел або одиночних джерел звуку одночасно.

В концертних пультах може бути вбудований процесор звукових ефектів, а також вбудований звуковий генератор тестових сигналів або генератор шумів. Генератор дозволяє полегшити попереднє підстроювання частотної характеристики звуковідтворення відповідно з акустикою приміщення для зменшення можливості появи акустичного зворотного зв’язку.

Як і в студійному пульті, для концертного передбачений службовий канал для зв’язку з робітниками сцени, виконавцями на сцені або з апаратною концертного комплексу.

Серед основних функцій концертних пультів можна виділити наступні:

• узгодження параметрів;

• підсилення сигналів;

• обробка спектру для найбільш точного звуковідтворення у вхідних та вихідних каналах;

• регулювання рівня сигналу з додатковими можливостями у вихідних каналах;

• об’єднання сигналів в групи та „мікси”;

• мікшування як незалежних джерел, так і груп з можливістю панорамування;

• слуховий та візуальний контроль сигналів на різних етапах мікшування і незалежно на виходах;

• узгодження параметрів звуковідтворення з акустичними параметрами приміщення;

• синтез спеціальних звуків та створення звукових ефектів;

• автоматизація процесів керування, особливо у вихідних каналах;

• формування кінцевої стереофонічної звукової програми з подальшим звуковідтворенням на зальних звукових колонках за допомогою підсилювачів потужності.

Сучасні великі пульти, до яких відносяться і студійні і концертні мікшерні пульти, вважаються універсальними і взаємозамінними пультами, так як можуть виконувати більшість особливо необхідних функцій для обох випадків застосування.

Радіомовні пульти займають особливе місце серед мікшерних пультів, так як вони спеціалізовані і призначені для формування програм радіомовлення. Застосовуються ці пульти тільки в студіях телерадіомовлення і мають свої спеціалізовані функціональні можливості, які визначаються особливостями радіомовлення.

Радіомовні мікшерні пульти мають невелику кількість вхідних каналів – до 4...8 монофонічних мікрофонних і до 4...8 стереофонічних з лінійним рівнем для підключення пристроїв звуковідтворення. Радіомовні пульти призначені, в основному, для прямого мовлення радіопрограми в ефір, але можуть застосовуватись і для формування звукової програми для подальшого запису на звукозаписуючий пристрій. Виходів у радіомовного пульта може бути декілька – 1 стереофонічний (головний) для стереофонічного мовлення радіопередач; 1 монофонічний для монофонічного мовлення; 1 стереофонічний для запису програми; 2 стереофонічних контрольних, для підключення звукових моніторів або навушників в студії та в апаратній.

Конструктивною особливістю радіомовних пультів є те, що вони, як правило, невеликі за розмірами, мають модульну конструкцію з можливістю перестановки модулів. На робочій панелі розміщено мінімальну кількість органів керування – тільки ті, які потрібні для оперативного керування в процесі мовлення. Всі установчі регулювання проводяться інженерами при облаштуванні студії обладнанням і не мають прямого доступу для ведучого або гостей студії.

Для роботи в інтерактивному режимі мовлення з слухачами в радіомовних пультах є телефонні модулі, які підключаються до телефонної лінії. Телефонні канали з вбудованими телефонними гібридами можуть доповнювати кількість вхідних каналів або замінювати вхідні монофонічні канали.

Важливе місце в структурі радіомовного пульта займає канал службового зв’язку, який існує для організації самого процесу мовлення, але інформація цього каналу не повинна мішкуватись з ефірною програмою. Це накладає додаткові вимоги до процесу комутації, службового прослуховування і самого мікшування джерел сигналів, щоб запобігти виходу в ефір зайвих звуків та появи акустичного зворотного зв’язку.

В радіомовних пультах для узгодження динамічного діапазону каналу передачі та динамічного діапазону звукової програми застосовується вбудований компресор-лімітер. А регулятор спектру сигналу має набагато менше функціональних можливостей, в порівнянні зі студійними або концертними пультами. Регулятор тембру радіомовного мікшерного пульта має дві смуги регулювання (НЧ та ВЧ), дуже рідко три смуги, в основному, в мікрофонних каналах. Іноді канальні регулятори спектру вважаються установчими і не винесені відкрито на верхню панель оперативних органів керування. Це зумовлено застосуванням при мовленні високоякісних звуковідтворюючих пристроїв для яких нема необхідності в корекції частотної характеристики.

Ще одним із конструктивних елементів радіомовного пульта можна назвати зовнішній блок живлення, що вирішує деякі проблеми з внесенням завад та фону від каналів енергозабезпечення.

Для ефірного мовлення важливе значення має автоматизація виробництва програм. Тому в сучасних радіомовних пультах використовуються такі схемотехнічні рішення, які дозволяють автоматизувати процес мовлення, до того ж дистанційно керувати роботою зовнішніх пристроїв звуковідтворення.

Не можна не враховувати, що процес ефірного радіомовлення пов’язаний з реальним часом коли необхідно передавати сигнали точного часу, а це потребує додаткових функцій автоматизації при роботі по таймеру і створення відповідних синхросигналів та сигналів керування світловим табло.

Якщо розглядати основні функції, що виконує радіомовний пульт, можна відмітити наступні:

• узгодження параметрів джерел звуку з параметрами каналів передачі;

• підсилення сигналів з необхідною компресією;

• помірна обробка спектру мікрофонних сигналів та вихідного змікшованого сигналу;

• забезпечення високої ергономічності та оперативності в реальному часі виробництва радіомовної програми;

• узгодження з телефонними лініями зв’язку та забезпечення інтерактивного мовлення;

• регулювання рівня сигналу в залежності від характеру радіомовної програми;

• слуховий та візуальний контроль, здебільш, вихідних сигналів незалежно в студії та в апаратній;

• автоматизація процесів керування з можливістю дистанційного керування зовнішніми пристроями звуковідтворення;

• забезпечення роботи по таймеру;

• формування кінцевої стереофонічної або монофонічної звукової радіопрограми з прямим виходом в ефір, тобто для передачі в радіотрансляційну мережу або на радіопередавач.