23. Дистрибутивний аналіз лексичних одиниць.

Під дистрибуцією розуміють суму всіх оточень, в яких зустрічається певний мовний елемент (фонема, морфема, слово), тобто суму всіх можливий позицій елемента відносно інших елементів цього ж рівня, його сполучуваність. Для упорядкування опису у дистрибутивному аналізі широко використовуються буквенні позначення класів слів, з яких утворюються дистрибутивні формули. При такому кодування слово замінюється символами, що вказують клас, до якого належить дане слово. Наприклад, N означає іменник та слова, що можуть стояти в його позиції. Не кодуються, а подаються у звичайній транскрипції досліджувані слова та деякі службові. Кодуючи всі слова, крім досліджуваного, отримують його дистрибутивну формулу. Дистрибутивне моделювання широко використовується у лексикографії для показу функціонування слова та його сполучуваності.

24. Дистрибутивно-статистична методика дослідження у лінгвістиці.

Дистрибутивно-статистичний аналіз – сума формальних алгоритмічних процедур, що направлені на опис мови та спираються лише на розподіл (дистрибуцію) заданих елементів у тексті. Під заданими елементами можуть розумітися букви (та інші графічні символи), ланцюжок букв між пробілами (слова), ланцюжки слів між більш довгими пробілами (висловлювання), тобто будь-які об’єкти в тексті, що безпосередньо доступні для нашого сприйняття. Сам аналіз при цьому носить статистичний характер, постійно використовує кількісну інформацію щодо використання елементів у тексті. Основні перспективи лінгвостатистики, якщо вона вивчає особливості структури тексту чи мови, пов’язані з пошуками розбіжностей між теоретичними та емпіричними даними.

25. Валентністний аналіз мовних явищ

Валентність – це властивість певних розрядів слів приєднувати до себе інші слова.

В лінгвістику цей термін ввів мовознавець С.Д. Кацнельсон, якиї зауважив, що валентність це властивість значення, в якому є нібито пусті місця, які потребують заповнення. Тобто це імпліцитне вказування в слові на необхідність доповнення його іншими словами певних типів у реченні. Слова можуть бути одно-, двох-, трьох- чотири- валентними.

Наприклад:

Слова падати, тонути, сміятися, плакати одновалентні. Я впав. Я потонув. В реченні події не виходять за межі суб’єкту.

В реченні Підводний човен потопив транспорт. Слово топити двовалентне, воно вимагає додатку. Не можна сказати Підводний човен потопив. Речення ніби не закінчене.

Або Він відправив, Він відкрив, вбив, знайшов.. –двовалентні.

Він познайомив (кого з ким?) –трьохвалентне.

Стадії валентного аналізу:

• Встановлюється спільна мета дослідження

• Встановлюється список слів, валентність яких потрібно вивчити

• Визначається тип текстів, з яких береться вибірка

• Встановлюється об’єм вибірки

Великий вклад в розробку методики внесли М.Д. Степанова, Б.М. Лейкіна, Г. Хельбінг.

26. Контекстологічний аналіз та особливості його застосування

Засновником теорії контексту вважають Дж. Ферса, який вважав, що вислів набуває смислу в ситуативному і соціальному контексті і є функцією такого контексту. При цьому враховується вплив на мовну семантику комунікативної ситуації, соціальних факторів та умов функціонування мови.

Теорія контекстологічного аналізу створена Н.Н Аносовою в процесі дослідження англ. Фразеології.

За Амосовою контекст це- поєднання вказівного мінімуму з семантично реалізуючимся словом. Ця модель покладається на такі припущення:

• Всі значення кожного мовного знака можна розділити на лексико-семантичні варіанти, що ідентифікуються по лексичній, граматичній та комбінованій поєднувальності.

• В мовленні слово використовується лише в одному з можливих варіантів.

• Відправник та отримувач однаково знайомі з умовами реалізаціх слів у даній мові.

• Система мови залишається незмінною.

Розрізняють лексичний, синтаксичний, морфолого-синтаксичний, конструктивний і змішаний контексти.

Якщо лексичний контекст має безпосередній зв'язок зі словом, він є лексичним контекстом першої степені, якщо опосередкований (непрямий), то другої степені.

Позамовні умови, що впливають на реалізацію значення, називаються ситуацією.