16. Поняття середовища у лінгвістиці

Залежно від середовища, в якому функціонує мова, тобто від ситуацій спілкування, змін соціальних, ідеологічних або етикетних норм, в ній можуть виникати не лише нові слова, але можливі й категоріальні зміни. Адаптація слова може проходити в мові під впливом контексту, який є мовним середовищем, яке сприяє розвитку семантичної структури лексичної одиниці.

Середовище може бути суперсистемою вищого порядку. Так, для системи займенників ми можемо розглядати як середовище всю мовну систему. Середовищем для розгляду будь-якої лексичної групи може виявитись граматична система певної мови або типові для цієї групи синтаксичні конструкції. І, навпаки, в теорії семантичного синтаксису середовищем є лексико-семантична система мови.

Адаптація лексичної одиниці відбувається у взаємодії з середовищем, а середовищем для мовних підсистем є, перш за все, інші мовні підсистеми та ситуація спілкування. В роботах А.В. Бондарко середовищем є складання значення по семах для розгляду взаємодії граматичних категорій з їх середовищем. Середовище може бути синтагматичним (при контекстологічному аналізі), коли слово співставляється з максимальною кількістю контекстуальних вказівників, від яких залежить його семантичне ускладнення в художньому тексті. Середовище буде синтагматичним і при прагматичному аналізі функції слова в тій чи іншій екстралінгвістичній конкретній ситуації.

18. Мова як функціонуюча адаптована система

Першими лінгвістами, які поклали в основу опису мови та мовних елементів системні відношення, були І.А. Бодуен де Куртене та Ф. Де Соссюр. Мова – це семіотична функціональна система, яка слугує засобом обміну інформацією в суспільстві та зберіганню інформації в людській свідомості. Мова – це система систем, всередині якої виокремлюють фонетичну, морфологічну, лексичну, синтаксичну та інші підсистеми.

Але кожна галузь лінгвістики застосовує загальне поняття системи відносно своїх завдань.

Спеціалісти по функціональній стилістиці, наприклад, виокремлюють в мові систему функціональних стилів, підсистеми якої утворені окремими функціональними стилями, такими, наприклад, як науковий, розмовний і т. д.

Представники теорії тексту вважають системою кожен окремий текст. Система тексту об’єднується комунікативною цілісністю, логічними, граматичними та семантичними зв’язками.

Науковці галузі граматики вважають підсистемами мови окремі граматичні категорії: категорію однини чи множини або категорію порівняння.

19. Тезаурусний підхід до систематичного вивчення лексики та загальні функції системи

«Тезаурус» у етимологічному значенні-скарбниця, а в широкому сучасному сенсі-вся сума накопичених знань. Тезаурус дає компактне уявлення семантичного простору і системних відношень у ньому,і дозволяє спостерігати рівневу організацію лексики. Тезаурус являється способом уявлення семантичного простору. В цьому сенсі тезаурус ний підхід являється одним із перспективних методів семантичного дослідження з використанням комп’ютерів. Мова при такому підході розглядається як велика система

«Функція» в найзагальнішому сенсі – призначення. Функція - це роль,яку ті або інші класи одиниць виконують у побудові одиниць більш високих рівнів. М.А.К. хол ідей виділяв 3 основні функції мови:1)концептуальна,від ображаючої досвід розмовляю чого щодо його внутрішнього світу і об’єктивної реальності;2)міжособова,яка встановлює і підтримує соц. відносини,рольову структуру,вплив на читача та ін..;3)текстова,забезпечує подачу інформації у вигляді зв’язного висловлювання.