1.2. Загальні підходи до методики викладання облікових дисциплін.

Однією з основних вимог підготовки викладачів облікових дисциплін є успішне володіння ними методикою викладання бухгалтерського обліку. Тільки володіння основними методичними прийомами дозволяє просто, переконливо, доказово і зрозуміло навчати учнів та студентів бухгалтерського обліку, а учням та студентам – засвоювати теоретичні знання набувати навиків по дисципліні, що вивчається.

Методика викладання будь-якої навчальної дисципліни повинна давати відповідь на три питання: чого навчати, в якій послідовності і як навчати. Чого навчати вимагають програми курсів облікових дисциплін. Послідовність викладу дисциплін була розглянута вище. Що до послідовності викладу матеріалу по кожній дисципліні, то це питання тем успішно вирішують програми курсів. Що ж до відповіді на третє питання – як навчати? – стосовно до облікових дисциплін, то в методичній літературі він опрацьований фрагментарно (в розрізі окремих тем) і не має чіткої та стрункої послідовної методичної системи. Точніше, цілісна методика викладання облікових дисциплін на сьогодні відсутня. В той же час, в нашій Державі нагромаджений великий досвід, зокрема Київською і Галицькою (Тернопільською) бухгалтерськими школами. Звичайно, що цей багатющий досвід потребує і відповідного узагальнення.

У вищих навчальних закладах третього-четвертого рівня акредитацій бухгалтерський облік вивчається студентами різних спеціальностей. При цьому на одних спеціальностях вивчається дві різних дисципліни (“Теорія бухгалтерського обліку” та “Галузевий облік”), на інших - весь курс об’єднаний в один навчальний предмет “Бухгалтерський облік”. Відповідно до спеціалізацій визначається різна кількість навчального часу на вивчення бухгалтерського обліку в цілому по предмету і по його окремих темах.

Існуюча в коледжах і вузах методика підготовки кожного окремого заняття потребує розробки її для студентів та учнів кожної спеціальності. Це не є необхідним і практично не здійсненим. Крім того, така “поурочна” методика може привести до обмеження творчих можливостей одних і зниженню активності самостійної роботи других викладачів.

Як показує практика, майже не має однакових академічних груп. Різні і особисті можливості викладачів. Все це повинно враховуватись в планах практичних занять, які повинні розроблятись кожним викладачем зокрема. Тільки в такому випадку можна підібрати оптимальні методичні прийоми, методично правильно побудувати заняття і досягти найбільш ефективного викладання.

В Україні і по нині переважає традиційне навчання, що виражається у формі лекцій. Воно успадковане від попередньої моделі економічної освіти і цей чинник значною мірою перешкоджає одержанню корисного результату від нових знань в економічній освіті.

Навчальним закладам бракує автономії в підготовці навчальних планів і програм, що істотно ускладнює задоволення потреб студентів і бізнесу, а також в повній мірі застосовувати західні стандарти економічної освіти.

Брак автономії в перегляді і удосконаленні навчальних планів перешкоджає використанню сучасних інформаційних технологій, що дають студентам можливість проводити незалежні дослідження в комп’ютерних класах, бібліотеках, вдома. Навчальні плани, а також організація педагогічного процесу повинні забезпечити гнучкість для пристосування технологічних змін. Не легко змінити розподіл часу в навчальному процесі через існуючі обмежуючі правила.

Щодо лекційних занять, то кожна наступна тема повинна бути підготовлена у вигляді роздаткового матеріалу, найкраще це дискета, яку студенти самостійно роздруковують і опрацьовують, ще до викладу матеріалу лектором. Попереднє вивчення самостійно матеріалу студентами змінить і саму форму проведення лекційного заняття. Це вже не буде класична традиційна лекція, де потрібно конспектувати. Роздрукований лекційний матеріал буде в кожного студента. Лектор лише буде пояснювати незрозумілі моменти певної теми, а також в такий спосіб виникає об’єктивно, солідне підґрунтя для організації дискусій.

Безперечно зміна форми лекцій не змінює її суті щодо цільової неправильності та виховної мети, а також не повинна порушувати і методичної структури.

Щодо практичних занять, то тут одним з найбільш ефективним методом навчання є використання ситуаційних вправ і комп’ютерного моделювання (навчальні ділові ігри на основі спеціального програмного забезпечення). У той же час, коли метод ситуаційних вправ спрямований на навчання на основі аналізу реальних ситуацій у бізнесі, комп’ютерне моделювання репрезентує динамічні приклади ситуацій змодельованих викладачем для спеціального випадку. Незважаючи на прогрес щодо залучення до процесу навчання інформаційних технологій і до нині існує потреба в забезпеченні студентів підручниками й іншими друкованими матеріалами. Надзвичайно важливо підготувати роз даткові і навчальні матеріали у форматі легко зрозумілому, а саме: обмеженому, але з добре обробленим обсягом тексту, діаграми замість довгих описових блоків, графіки і схеми, можливість робити позначки в роздаткових матеріалах.

І тепер щодо іспитів. Викладання курсів бухгалтерського обліку не дає можливості імітації дійсних уяв, що існують у ринковій економіці. Це не рівнозначно розподіляє вимоги до курсів протягом періоду навчання і занадто зосереджено на іспитах. Такий механізм не мобілізує студентів на самостійні заняття протягом усього періоду навчання, а створює для них можливість напружуватися наприкінці вивчення курсу. Тому тут необхідний перегляд традиційних іспитів. Не відкладаючи і не заперечуючи його насиченої форми пропонуються і успішно використовуються інші. Зокрема, застосування комп’ютерних тестів та оцінка знань студентів після кожного визначеного блоку теми чи однієї об’ємної теми, а не просто наприкінці курсу. Тут себе непогано показало модульно-рейтингова система, хоча і вона потребує свого вдосконалення у вигляді розробки її модифікації до кожної окремої облікової дисципліни.

Попит, який виник на ринку праці на працівників обліку, як не просто обліковців, а працівників, які вміло могли об’єднати знання бухгалтерського обліку, право, аудиту, аналізу й контролю вимагає з якісного і ефективного викладення облікових дисциплін в процесі підготовки фахівців в галузі обліку і аудиту.