Самостійна робота №10 Інструкція до самостійної роботи

Тема: Переоцінка необоротних активів, їх інвентаризація

Мета: Вивчити порядок переоцінки необоротних активів, проведення інвентаризації та відображення в бухгалтерському обліку її результатів

План:

1. Переоцінка необоротних активів.

2. Інвентаризація необоротних активів.

2.1. Періодичність та строки проведення інвентаризації.

2.2. Порядок проведення інвентаризації.

2.3. Документальне оформлення інвентаризації.

2.4. Відображення результатів інвентаризації.

Рекомендована література:

1. Атамас П.Й. Основи обліку в бюджетних організаціях: Навч.посіб. – Центр навч. літератури, 2003. – с.178-186.

2. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Навч. посіб.- Житомир: ПП Рута, 2006. – с.71-72, 95-100.

3. Матвєєва В., Замазій С. Все про облік і оподаткування бюджетних організацій. – Х.: Фактор, 2005. – с.180-184.

Питання для самоконтролю:

1. В яких випадках відбувається зміна первісної вартості необоротних активів?

2. Хто проводить переоцінку?

3. Який порядок проведення переоцінки?

4. Як в бухобліку відображаються результати переоцінки?

5. Яка періодичність та строки проведення інвентаризації?

6. Хто проводить інвентаризацію, а хто несе відповідальність за її проведення?

7. Що перевіряється до початку інвентаризації?

8. Розкажіть, як проходить процес інвентаризації.

9. Як документально оформлюється інвентаризація?

10. Що є результатами інвентаризації, та як вони відображаються в бухобліку?

11. Що відбувається, коли встановлено, що недостача виникла з вини матеріально відповідальної особи?

Завдання до самостійної роботи:

1. Законспектувати роботу згідно за наданим планом.

2. Відповісти на запитання.

Тематичний контроль: Семінар №1.

Опорний конспект Переоцінка необоротних активів, їх інвентаризація

1. Зміна первісної (відновлювальної) вартості необоротних активів проводиться у разі індексації їх первісної вартості відповідно до чинного законодавства України, а також при добудові, дообладнанні, реконструкції, частковій ліквідації відповідних об'єктів та модернізації, яка призвела до додаткового укомплектування необоротних активів.

Переоцінка необоротних активів бюджетних установ проводиться постійно діючою комісією, яка призначається наказом керівника установи щорічно і діє протягом року у складі:

- керівника або заступника (голова комісії);

- головного бухгалтера або його заступника;

- працівників бухгалтерії, які здійснюють облік необоротних активів;

- особи, на яку покладено відповідальність за збереження необоротних активів;

- інших посадових осіб (на розсуд керівника установи).

Комісією здійснюється переоцінка кожної окремої одиниці необоротних активів і встановлюються нові ціни. При встановленні цін на однотипні предмети ціни у межах одного головного розпорядника бюджетних коштів повинні бути однаковими.

Якщо залишкова вартість об'єкта необоротних активів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість додасться до ного первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об'єкта.

За результатами переоцінки комісією складається акт про зміну вартості необоротних активів, який затверджується керівником установи.

Відповідальність за організацію роботи комісії покладається на керівника, а за об’єктивність визначення реальної вартості активів – керівника і голову комісії.

В бухгалтерському обліку здійснена дооцінка відображається кореспонденцією рахунків:

№	Зміст господарської операції	Дебет	Кредит
1	Проведено дооцінку необоротних активів в частині первісної вартості	101-122	401
2	Дооцінка нарахованого зносу	401	131-133

2.

2.1. З метою перевірки фактичної наявності об’єктів необоротних активів за їх місцезнаходженням проводиться інвентаризація. Також при проведенні інвентаризації перевіряються умови зберігання необоротних активів, правила їх експлуатації.

Інвентаризація необоротних активів здійснюється з дотриманням загальних вимог щодо її проведення.

Бюджетні установи зобов’язані проводити щорічні планові інвентаризації необоротних активів перед складанням річної звітності.

Періодичність проведення інвентаризації:

• музейні цінності – встановлюється Міністерством культури;

• бібліотечні фонди – 1 раз у 5 років;

• інші основні засоби, МШП – не менше 1 разу на рік.

Також інвентаризація обов’язково проводиться, якщо:

• змінюється матеріально відповідальна особа;

• за розпорядженням судових та слідчих органів;

• відбулася крадіжка, псування цінностей;

• установа ліквідується;

• майно передається в оренду.

Дати проведення інвентаризацій у звітному році та перелік майна, що підлягає інвентаризації, визначаються керівником установи, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим.

2.2. Для проведення інвентаризації наказом керівника установи створюється комісія, яку очолює керівник установи або його заступник. До складу комісії входять працівники бухгалтерії та інші спеціалісти (інженери, технологи, економісти), які добре знайомі з об'єктами необоротних активів, що підлягають інвентаризації. Участь матеріально відповідальної особи є обов'язковою.

До початку інвентаризації слід перевірити:

- наявність і стан первинних та зведених документів (карток, книг, описів тощо);

- наявність і стан технічних паспортів та іншої технічної документації;

- наявність документів на необоротні активи, що передані чи отримані установою в оренду, на зберігання, на тимчасове користування.

Інвентаризація майна проводиться за його місцезнаходженням та за матеріально відповідальними особами. Під час інвентаризації обов'язково проводиться перевірка наявності об'єктів. Також перевіряється відповідність технічної документації, за її відсутності - у графі "Примітка" вказується про це.

Машини, обладнання та інші об'єкіи перевіряються за заводськими номерами і заносяться до описів окремо, із зазначенням інвентарного номера.

Основні засоби записуються в описі під найменуванням, відповідно до основного призначення об'єкта. Об'єкт, що піддягав відновленню, реконструкції, переобладнанню, внаслідок чого змінилося його основне призначення, вноситься до опису під найменуванням, що відповідає новому основному призначенню.

2.3. Дані інвентаризації заносяться до інвентаризаційних описів окремо за кожним видом необоротних активів, за їх місцезнаходженням і матеріально відповідальними особами.

Інвентаризаційні описи складаються у двох примірниках, кожний з яких підписується головою, всіма членами комісії та матеріально відповідальною особою.

При виявленні об'єктів, що не знаходяться на балансі, комісія повинна включити їх до опису відсутні. Невраховані об'єкти, виявлені при інвентаризації, оцінюються виходячи з ринкових цін. а сума зносу може бути встановлена відповідно до їх фактичного технічного стану з оформленням відомостей про оцінку та знос відповідними актами.

На непридатні до експлуатації основні засоби складається окремий опис із зазначенням часу введення в експлуатацію та причин їх непридатності. Списання таких об'єктів проводиться у порядку, встановленому Типовою інструкцією про порядок списання основних засобів бюджетних установ.

Існують особливості проведення інвентаризації дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння відповідно до Інструкції про порядок одержання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.

Якщо інвентаризація на складах або інших закритих приміщеннях проводиться більше одного дня, то в кінці робочого дня таке приміщення опечатується інвентаризаційною комісією. Печатка на весь час проведення інвентаризації зберігається у голови комісії.

Інвентаризаційні описи, протоколи засідань інвентаризаційних комісій, порівняльні відомості тощо зберігаються в установах три роки за умови завершення ревізій.

2.4. Виявлені під час інвентаризації лишки основних засобів підлягають оприбуткуванню та зарахуванню на баланс установи із встановленням причини їх виникнення.

Виявлені лишки необоротних активів відносяться на збільшення фонду в необоротних активах і відображаються в бухгалтерському обліку наступними записами:

Дт 103 "Будинки та споруди" - 122 "Інші нематеріальні активи", 811 "Видатки за коштами, отриманими як плата за послуги'',

Кт 711 "Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги", 401 "Фонд у необоротних активах за їх видами".

Виявлені при проведенні інвентаризації недостачі необоротних активів відображаються в бухгалтерському обліку наступним чином:

Дт 401 "Фонд у необоротних активах за їх видами" та Кт 10 "Основні засоби", 11 "Інші необоротні матеріальні активи", 12 "Нематеріальні активи" - на залишкову вартість об'єкта;

Дт 13 "Знос необоротних активів" та Кт 10 "Основні засоби". 11 "Інші необоротні матеріальні активи", 12 "Нематеріальні активи" - на суму нарахованого зносу.

Якщо під час проведення інвентаризації встановлено, що недостача основних засобів виникла з вини матеріально відповідальної особи, остання повинна відшкодувати установі заподіяні збитки. Розмір збитків, які підлягають відшкодуванню, визначаються згідно Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення матеріальних цінностей. В Плані рахунків для відображення операцій по розрахункам з винними особами передбачено субрахунок 363 «Розрахунки за відшкодуванням заподіяної шкоди», за дебетом якого відображаються суми нестач і втрат, що підлягають відшкодуванню винною особою, а по кредиту – суми, що надійшли від винної особи.